ТКЕ на межі кризи – майбутній опалювальний сезон під загрозою

25 травня 2021

Теплокомуненерго не мають змоги забезпечити фінансування для підготовки до нового опалювального сезону

Українські підприємства теплової комунальної енергетики (ТКЕ) вже розпочали підготовку до нового опалювального сезону – 2021/2022 рр. Враховуючи досвід попереднього сезону, який був надзвичайно важким, теплозабезпечувальні компанії зауважують, що надання їхніх послуг навесні взимку – поставлено під сумнів. Вони стикаються з серйозними фінансовими труднощами, а тарифи залишаються незмінними з 2018 року. Заборгованість за природний газ, необхідний для виробництва тепла, становить понад 50 млрд грн, а штрафи на користь постачальників газу – перевищують 10 млрд грн.  

“Українська енергетика” проаналізувала ситуацію на ринку теплопостачання та визначила першочергові заходи, які необхідно вжити, щоб споживачі не залишилися без тепла та гарячої води зимою.

Висновки з минулого опалювального сезону

Зазвичай, після завершення опалювального сезону, підприємства ТКЕ розпочинають підготовку до наступного, адже зазвичай їх готують влітку. Завдань – безліч: перевірка надійності об’єктів теплопостачання, ремонтні роботи, зокрема заміна труб і обладнання, випробування, закупівля газу на зимовий період тощо. Необхідно також врахувати уроки попереднього сезону. Сезон 2020/2021 виявився особливо складним.

“Ніколи раніше з таким важким і унікальним сезоном не стикалися, – зазначає Дмитро Рогожин, директор КП “Житомиртеплокомуненерго”. – Зміна ціни на газ та те, що перехідні положення Закону “Про теплопостачання” не були ухвалені, призвели до реальних 90 млн грн збитків за рік, що стали актуальними вже до кінця першого кварталу. Держава є гарантом покриття цих збитків. Це стосується старих боргів через те, що нам не було компенсовано різницю в тарифах до 2016 року, а тепер накопичуються нові борги. 32 млн грн не було повернуто до 1 січня 2016 року, 23 млн грн становлять борги для структури тарифу, 56-60 млн грн (залежно від перерахунку) – це борг лише за різницю у ціні на газ за завершений сезон.”

Дмитро Рогожин, директор КП “Житомиртеплокомуненерго”

За словами керівника, підприємство почало опалювальний сезон 2020/2021, маючи заарештовані рахунки протягом двох місяців. Ситуація в цьому ТКЕ трапилася вперше за всю історію. Через це підприємство не могло закупити матеріали або виплатити зарплату. Допомогли постачальники та підрядники, які проявили розуміння, що дозволило розпочати сезон вчасно. Проте зарплати почали виплачувати лише у грудні. “Хоча підготовка підприємства була на найвищому технічному рівні, нестабільність залишалася великою проблемою,– зазначає Дмитро Рогожин.

Він пояснює, що з 1 січня 2021 року одночасно зросла вартість газу, електроенергії та їх розподілу. Це призвело до підвищення тарифів на теплопостачання, що негативно вплинуло на споживачів та їхні можливості оплачувати послугу. 

“Ми спостерігаємо настільки низький рівень оплати вперше в історії нашого підприємства. Загалом за рік у нас рівень оплати становить 95-96%, а найнижче падіння зафіксовано в січні 2019 року — 82% через різкий стрибок цін на газ. Цього року оплата знизилася до 57% у січні та до 64% у лютому, що позначилось на можливості виплачувати зарплату та купувати матеріали,” підкреслює Дмитро Рогожин.

Сезон був також складним для інших підприємств ТКЕ.

“Минулий опалювальний сезон пройшов в атмосфері постійного очікування катастрофи, – ділиться Олександр Олексенко, генеральний директор обласного КП “Полтаватеплоенерго”. – Це можна порівняти з подорожжю на пошкодженому пароплаві, де все тримається на мотузках, і ти не знаєш, яка з них порветься першою, і чи досягнеш ти свого місця призначення.”

Генеральний директор "Полтаватеплоенерго" Олександр Олексенко

“Порівняно з попередніми опалювальними сезонами, під час проходження сезону 2020/2021 підприємства ТКЕ зіткнулись з багатьма технічними та економічними проблемами, – повідомляє “Українській енергетиці” Андрій Ведмідь, директор департаменту комунальних послуг і комунального обслуговування Міністерства розвитку громад і територій. – Це негативно вплинуло як на якість надання послуг централізованого теплопостачання, так і на загальний стан підприємств.”

Андрій Ведмідь, директор департаменту комунальних послуг і комунального обслуговування Міністерства розвитку громад і територій

За словами представника Міністерства, технічні проблеми виникли з кількох причин. По-перше, 44,1% теплових мереж перебували в незадовільному стані. По-друге, середньо-кадрові втрати теплової енергії, що транспортується через мережі, склали понад 20% від обсягу виробленої теплової енергії. По-третє, модернізація котельного обладнання та впровадження енергоефективних заходів тривало дуже повільно.

“Такий стан справ у сфері теплопостачання склався через економічні причини, оскільки фінансовий стан більшості підприємств ТКЕ є незадовільним, їх господарська діяльність є збитковою, що веде до накопичення боргів,” – зауважує Андрій Ведмідь.

Згідно з даними Міжгалузевої асоціації, заборгованість теплопостачальників за природний газ (на 1.05.2021) становить 50 млрд грн, а сума штрафів з боку постачальників газу та операторів ГРМ за розподіл перевищує 10 млрд грн.

Причини збитків ТКЕ

Головною причиною накопичення боргів тепловики вважають економічно необґрунтовані тарифи.

“Починаючи з грудня 2018 року, тарифи не переглядалися, хоча вже на той момент були економічно необґрунтованими, – зазначає Олександр Олексенко. – Вартість розподілу газу, закладена НКРЕКП у чинні тарифи для нашого підприємства, становить 67 копійок, а на даний момент фактична вартість становить 1,78 грн. Така ж ситуація і зі вартістю газу, мінімальною зарплатою, електроенергією та фактично з усіма складовими тарифу.

Крім того, за словами пана Олексенка, на регуляторному рівні були створені такі умови, що підприємства не можуть повноцінно розраховуватись за природний газ.

“Один бік: держава винна нам різницю в тарифі. Інший бік: Кабмін, як акціонер “Нафтогазу”, через це підприємство намагається стягнути заборгованість, штрафи та пені. Часто штрафи та пені перевищують фактичну заборгованість. Виставлення штрафів через судові інстанції призводить до арешту рахунків. Через це підприємства накопичують борги перед облгазами за розподіл газу, а розрахунки за спожиту електроенергію також ведуться на грані,” зауважує керівник підприємства.

Зважаючи на те, що основні статті тарифу (електрична енергія, газ) недофінансовані, фінансування ТКЕ на ремонтні роботи відбувається залишковим методом, додає співрозмовник. Це не дозволяє підприємству просуватися вперед. 

“Ми фактично займаємося латанням проломів. Про системний підхід не може бути й мови,” – додає співрозмовник.

Він стверджує, що ці проблеми накопичувалися роками. Ускладнювала ситуацію історично скрутна обстановка, і на початку року було підтверджено, що економічне становище підприємств ТКЕ стало критичним. Останній опалювальний сезон продемонстрував, що криза загострилася через нерегульовані питання покладання спеціальних обов'язків (ПСО), що передбачає спеціальний режим постачання газу та електроенергії для зменшення комунальних платежів для населення.

“Ми з самого початку запитували, чи буде продовжено механізм ПСО, і якщо так, то за яких умов зможемо далі працювати. Це питання затягнулося до 30 квітня. Лише в останній день квітня про нас повідомили про продовження дії ПСО на газ для ТКЕ до 20 травня. І 19 травня ми дізналися про скасування цього механізму. Маючи борги перед “Нафтогазом”, ми не розуміємо, як нам далі діяти. Чи є можливість реструктуризації, чи держава поверне нам різницю в боргах, чи надасть можливість працювати з нашими боржниками ефективно, адже зараз ми обмежені в заходах щодо стягнення заборгованостей, – розповідає Олександр Олексенко.

З іншого боку, підприємствам ТКЕ кажуть: якщо ви виходите на ринок, то потрібно забезпечити авансову оплату. Відтак, КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" оголосило про припинення гарячого водопостачання, оскільки не має фінансування для закупівлі газу на відкритому ринку внаслідок заборгованостей перед "Нафтогазом". КП “Полтаватеплоенерго” змогло домовитися з банками про відкриття кредитних ліній. Це дало змогу оплатити газ для виробництва гарячої води протягом травня. Але де взяти кошти для постачання гарячої води влітку й, головне, як підготуватися до опалювального сезону, за які кошти купувати газ для його проходження – підприємства не знають. 

“Якщо нашому підприємству для гарячого водопостачання щомісяця потрібно газу на 17-18 млн грн, то для опалення потрібно приблизно 180 млн грн, – додає Олександр Олексенко. – Такі ресурси у нас відсутні. Ми не розуміємо, що буде далі в жовтні: чи “Нафтогаз” заарештує наші рахунки за старими боргами, чи надасть розстрочку (якщо так, то на яких умовах, на скільки часу). Відомо, що було підписано меморандум, у якому держава зобов’язалася відшкодувати різницю в тарифах, але поки не маємо розуміння щодо матеріалізації потрібних коштів у державному бюджеті. Абсолютна невизначеність”.

Зі слів керівника, підприємство досі працює за тарифами 2018 року, дефіцит коштів перевищує 30%. Тому, за його переконанням, для ТКЕ є найважливішими питаннями, що вимагають термінового вирішення, перегляд та впровадження нових тарифів, а також скасування штрафів та реструктуризація заборгованості перед “Нафтогазом”. “Необхідно стягнути з держави різницю в тарифах і створити ефективні умови для повернення боргів, накопичених споживачами,” додає співрозмовник. 

Отже, причини складної економічної ситуації в сфері теплопостачання, підсумовує Андрій Ведмідь, полягають у наступному. По-перше, це борги підприємств ТКЕ перед НАК “Нафтогаз України” за спожитий природний газ. По-друге, це недосконалий механізм формування тарифів на теплову енергію, які не забезпечують покриття всіх витрат підприємств ТКЕ.

“Суть полягає в тому, що коригування тарифу відбувається після зміни витрат на його складові (зростання цін на енергоресурси, підвищення мінімальної заробітної плати тощо). В результаті цього різниця між фактичним зростанням та зміною тарифу залишається непокритою,” – пояснює представник Мінрегіону. 

Ще одним негативним чинником, що ускладнює ситуацію, є низький рівень платіжної дисципліни споживачів. Крім того, зауважує Андрій Ведмідь, мають місце відсутність оборотних коштів у підприємств та інвестиційна непривітність, складний механізм залучення інвестицій, а також відсутність механізму захисту коштів підприємств, отриманих від міжнародних фінансових організацій.

Нагальна необхідність наведення порядку в тарифній політиці

Що необхідно зробити, щоб наступний опалювальний сезон відбувся успішно і населення отримало гарячу воду й тепло у своїх оселях? Передусім – навести порядок у тарифній політиці, вважають спеціалісти та експерти ринку теплоенергетики.

"Для покращення фінансового становища ТКЕ, які є критичними підприємствами інфраструктури і життєзабезпечення, та недопущення зриву підготовки до нового опалювального сезону 2021/2022 рр., термінове прийняття законодавчих актів, що забезпечують реструктуризацію боргів ТКЕ через економічно необгрунтовані тарифи за останні п’ять років, є критично важливим”, – зазначив Сергій Дунайло, віцепрезидент асоціації “Укртеплокомуненерго”.

Справа – Сергій Дунайло, віцепрезидент асоціації “Укртеплокомуненерго”.

В Мінрегіоні повідомили, що разом з іншими центральними органами виконавчої влади працюють над законодавчими змінами для покращення фінансового стану підприємств. 

“Існуюча тарифна політика, а також модель роботи ТКЕ роблять їх збитковими, – говорить Святослав Павлюк, виконавчий директор асоціації “Енергоефективні міста України”. – Внаслідок цього міста, які вже втомилися дотувати ТКЕ, переходять на індивідуальні системи опалення. Тому ми маємо уникнути ситуації, коли газ за рахунок ТКЕ дорожчий, ніж газ для населення. Також ми не можемо допустити, щоб ціна на газ для потреб ТКЕ встановлювалася після споживання газу. Наприклад, цього року під час ПСО ми дізналися про ціну на газ у січні лише в кінці лютого.”

Святослав Павлюк, виконавчий директор асоціації “Енергоефективні міста України”

Експерт зазначає, що процес встановлення тарифу на тепло триває від 2 до 4 місяців (між розрахунками, громадськими обговореннями, затвердженнями на виконкомі та в НКРЕКП). У зв’язку з цим необхідно створити умови, за яких ціна газу, закладена в тариф, була б прогнозованою. Крім того, містам і ТКЕ потрібно надати можливість швидкого коригування тарифів у зв’язку зі зміною ціни на газ. 

“Якщо вартість газу у нас змінюється щомісяця, а тариф встановлюється в терміни від 6 до 9 тижнів, то завжди виникатиме тарифний розрив,” – пояснює Святослав Павлюк. Це, у свою чергу, призводить до накопичення боргів.

Водночас, фахівці та експерти вважають, що потрібно також переглянути методику розрахунку тарифів на розподіл газу для ТКЕ. Вартість розподілу не може бути однаковою для малих і великих споживачів, наполягають вони. 

“Крім того, ми спостерігаємо ситуацію, де споживачі теплової енергії в централізованих системах двічі оплачують розподіл газу: у складі газу та у складі тепла. Це потребує корекції, – зазначає Святослав Павлюк. – Також в Україні склалася незрозуміла ситуація, коли власники індивідуальних систем опалення мають штучні переваги в порівнянні з ТКЕ. Наприклад, великі комунальні підприємства сплачують за викиди СО2, а тим часом власники індивідуальних систем опалення – ні. Внаслідок цього останні отримують переваги, проте такі переваги є штучними.”

Це, як пояснює він, створює хибні індикатори для оцінки доцільності інвестицій. Люди переходять на індивідуальні системи опалення, однак згодом можуть повернутися до централізованого опалення, що вимагає значних витрат і зусиль. 

“Ми маємо припинити дискримінацію ТКЕ у сфері переходу на індивідуальні системи опалення”, – підкреслює співрозмовник.

Інша важлива задача, яку слід вирішити, – повернути можливість встановлення тарифу на постачання теплової енергії за договорами про послуги опалення. Як пояснив експерт, такі договори діяли до травня 2019 року (до зміни законодавства про ЖКП). Проте, з моменту вступу в силу цього закону, послуга стала називатися “постачанням теплової енергії”. В установленні тарифу на опалення та теплову енергію діють різні процедури. Таким чином, ми втратили можливість встановлювати тариф для опалення, а споживачі не перейшли на договори про постачання тепла, додає співрозмовник. Що стало нам наслідком?

“Для нелегалів НКРЕКП не може застосувати тариф на теплопостачання на договорах по опаленню. В договорах на опалення, а отже, й у тарифі на опалення, який розроблявся востаннє наприкінці 2018 року, закладена вартість газу близько 6,5 тисячі грн за кубометр, і вона також включала вартість розподілу. А зараз фактично газ коштує 8 тисяч, плюс ще 2 тисячі на розподіл, тобто близько 10 тисяч грн за кубометр. Саме стільки повинні платити ТКЕ, тоді як у них закладена вартість газу 6,5-7 тисяч. Отже, ми маємо тарифний розрив, і вартість тарифу на тепло в багатьох ТКЕ не покриває вартості газу, що потрібен для виробництва цього тепла. Цю проблему треба терміново усунути,” – підсумовує Святослав Павлюк.

Окремою проблемою, про яку вже згадали попередні співрозмовники та яка потребує термінового вирішення, є накопичення боргів ТКЕ за газ. 

“Значна частина цих боргів за газ є наслідком недолугість держави, – стверджує виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України". – Наприклад, до 2017 року держава не компенсувала ТКЕ втрати по субсидіях. Виходило так, що субсидіанти отримували послугу, але ТКЕ фактично отримували компенсацію з держбюджету із величезною затримкою – до 6-9 місяців. Весь цей час вони не могли платити за газ. Одночасно, потрапивши в боржники, вони отримували газ за коефіцієнтом 1,7 (так звані штрафні санкції), а також заборгованість із нарахуваннями пені та штрафів. Однак міста не повинні відповідати за борги, що виникли через дії держави. Це треба виправити”.  

Ще один аспект свідчить про кризову ситуацію у сфері теплопостачання – механізм покладання спеціальних обов’язків (ПСО). Якщо до 20 травня 2021 року підприємства ТКЕ стикалися з невизначеністю щодо ПСО, то тепер, після скасування цього механізму, вони опинилися на межі катастрофи. 

"НАК "Нафтогаз України" вже виставив невиправдані умови постачання природного газу: ціна перевищує 9 грн за 1 кубічний метр, авансова оплата, замовлення обсягів газу на добовій основі, надмірні штрафи, навіть за незначні відхилення від умов НАКу (наприклад, за недобір природного газу у разі його економії). Такі умови постачання природного газу є неприйнятними та нездійсненними, це призведе до різкого зростання тарифів для населення, невиплат за спожиті комунальні послуги, непомірних витрат бюджетів територіальних громад на закупівлю природного газу для закладів освіти та охорони здоров’я,” йдеться у зверненні Львівської міської ради до керівництва держави.

У НАК “Нафтогаз України” заявили, що в умовах скасування ПСО на ринку природного газу компанія готова забезпечити підприємства ТКЕ та ОСББ у газом. Згідно з оперативною інформацією, угоди про комерційні закупівлі газу з ТОВ “Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг” уклали вже 12 великих підприємств ТКЕ. 11 з них працюють на умовах повної передоплати, а одна – надала банківську гарантію.

Представники Асоціації міст України повідомили, що ситуація в комунальній теплоенергетиці через скасування ПСО є критичною, і зазначили, що вже в травні 120 міст, де проживають 5 млн людей, лишаться без гарячої води (і це вже сталося), а восени – залишаться без опалення.

В Укртеплокомуненерго заявили, що “рішення уряду про скасування ПСО й перехід підприємств ТКЕ на роботу в умовах відкритого ринку газу, без вирішення питань реструктуризації чи списання боргів теплопостачальників за спожитий природний газ, є абсолютно непідготовленим. Це призведе до зупинки роботи ТКЕ в найближчі місяці й, як наслідок, до неможливості вчасно розпочати новий опалювальний сезон.”

Група експертних громадських організацій звернулася до Кабміну з закликом пришвидшити реформування сфери теплопостачання. “Зволікання з прийняттям необхідних рішень загрожує непередбачуваним розвитком ситуації, що може призвести до зриву наступного опалювального сезону, а також у майбутньому до руйнування системи централізованого теплопостачання,” йдеться у зверненні.

Світлана Олійник, спеціально для “Української енергетики”

Теги:тариф на теплотеплокомуненергоТКЕПоділитись