Тотальна термомодернізація житлових приміщень: амбіційні проекти в умовах фінансових труднощів
Комплексна термомодернізація житла: амбіційні плани в умовах фінансової нерівності
18 березня 2024
Для термомодернізації всього житлового фонду Україні знадобиться приблизно 30 років і 80 млрд доларів.

Фото: Shutterstock
В Україні налічується близько 180 тисяч багатоквартирних будинків. Багато з них збудовані до 1990 року за старими нормами будівництва і ніколи не піддавалися капітальному ремонту. У результаті житловий фонд споживає близько третьої частини енергії країни, що майже вдвічі більше, ніж у країнах ЄС. Уряд планує поетапно вдосконалити ці будинки, використовуючи енергоощадні технології, відповідно до нової Стратегії термомодернізації будівель України до 2050 року.
Але чи не залишиться ця Стратегія просто словами на папері, враховуючи, що для такої реновації житла потрійно значні кошти та десятки років? Це питання розглянула "Українська енергетика".
Старі та нові ініціативи щодо покращення енергоефективності
Житловий фонд України споживає близько 32% енергії, у той час як у провідних європейських країнах цей показник становить лише 16%. Це означає, що деякі аспекти споживання енергоресурсів у нашій країні вдвічі або втричі перевищують європейські показники.
З метою вирішення цієї проблеми розроблена національна стратегія термомодернізації будівель до 2050 року, яка була схвалена урядом 29 грудня 2023 року. Вона налічує 7 основних цілей:
• висока пріоритетність політики підвищення енергоефективності на всіх рівнях;
• інтегровані підходи до термомодернізації;
• боротьба з енергетичною бідністю;
• створення сприятливого ринкового середовища;
• швидке впровадження комплексних змін у громадських будівлях;
• стале фінансування модернізацій;
• розвиток наукового і людського потенціалу в галузі термомодернізації.
Очевидно, що впровадження таких великих змін вимагатиме послідовних дій.
"Реалізація Стратегії термомодернізації підтримуватиметься у три етапи," – пояснила представниця Держенергоефективності.
• Перший етап – відновлення після війни та масштабна термомодернізація (2024-2030 роки).
• Другий етап – досягнення енергетичної автономії (2031-2040 роки).
• Третій етап – декарбонізація національного будівельного фонду (2041-2050 роки).
"Кожен етап реалізовуватиметься у три періоди, з затвердженням відповідних планів," – додала фахівець.
Водночас президент Володимир Зеленський анонсував ініціативу щодо "великої термомодернізації" ще у 2021 році. На його думку, з 2022 року протягом трьох років країна має виділити приблизно 300 млрд грн на ці заходи. У жовтні 2021 року було прийнято новий закон "Про енергетичну ефективність", який забезпечує сталий фінансовий механізм для таких проектів (1% від загальних витрат бюджету).
Кінець 2021 року забезпечив затвердження Національного плану дій з енергоефективності до 2030 року та спеціального плану заходів у 2021-2023 роках. Національний план передбачав зменшення первинних витрат енергії на 22,3% і кінцевих споживань на 17,1%. Чи досягнемо ми цих цілей, залишається питанням у зв'язку з початком війни. Проте у серпні 2022 року президент підписав Закон про внесення змін до ряду українських законів для стимулювання комплексної термомодернізації budинків, оскільки війна лише підвищила проблеми енергетичної безпеки.
Перше, з чого почати термомодернізацію будинків
Для реалізації комплексної термомодернізації необхідно проаналізувати обсяг робіт, вартість фінансування, вибрати засоби реалізації, а також визначити часові рамки.
"Спонтанно в Україні налічується від 80 до 250 тисяч багатоквартирних будинків, – зазначає голова Української асоціації енергосервісних компаній, колишній перший заступник голови Держенергоефективності. – У середньому їх близько 180 тисяч. У бюджетному секторі присутні 70-100 тисяч установ. Оскільки конкретна кількість будівель невідома, оскільки, наприклад, одна лікарня може мати 12 корпусів. Для термомодернізації всіх бюджетних установ до сучасних стандартів енергоефективності необхідно від 8 до 13 млрд євро. Потреби житлового сектора у термомодернізації можуть бути навіть у 5-7 разів більшими."
Найбільш ефективними, але не масовими, є проекти термомодернізації житлових будинків в Україні, що виконуються завдяки програмі Фонду енергоефективності "Енергодім", тому спеціалісти Фонду знають про те, які рішення можуть допомогти.
"З огляду на наш досвід, можу стверджувати, що середня ціна термомодернізації багатоквартирного будинку становить 20 млн грн, – зазначив директор Фонду енергоефективності. – Для модернізації всіх багатоквартирних будинків, не враховуючи їх пошкодження, потрібна сума 80 млрд доларів – це величезна сума, яку зараз неможливо залучити. Тому, щоб масово впроваджувати комплексний підхід, необхідно чітко усвідомлювати джерела фінансування даних заходів. Єдиний правильний шлях реалізації енергоефективних заходів – це ефективна співпраця держави, органів місцевої влади, громадян і донорських організацій."
Середня вартість термомодернізації багатоквартирного будинку становить 20 млн грн…
За словами експертів, фінансування термомодернізації будівель не може бути виключно за рахунок державного бюджету або коштів фізичних осіб. Тому найбільш доцільним варіантом є угода про співфінансування.
"Усі необхідні роботи можуть бути виконані за умови об\'єднання Фонду декарбонізації, Фонду енергоефективності, а також зусиль населення, місцевих і регіональних органів влади та європейських інвестицій, – йдеться у коментарі. – В рамках Європейської зеленої угоди країни ЄС ухвалили ініціативу "Хвиля реновації", що передбачає зобов\'язання термомодернізувати по 4% житлових будинків щорічно, тоді як раніше цей показник становив лише 1% на рік."
Щоб оцінити, скільки часу знадобиться для комплексної термомодернізації в Україні, варто звернути увагу на досвід інших країн, зокрема Німеччини, яка після об\'єднання усунула радянську забудову в Східній Німеччині. Німеччина поставила собі завдання завершити термомодернізацію протягом 20 років. Тож плани України завершити термомодернізацію до 2050 року здаються цілком реалістичними.
Проте експерт попереджає, що не варто сліпо копіювати німецький досвід, оскільки в Німеччині більшість будинків орендуються, а рішення про термомодернізацію приймають потужні компанії з доступом до фінансових ресурсів, та уряд підтримує доступ до вигідних кредитів та встановлює вимоги щодо енергоефективності.
В Україні в рамках першого етапу реалізації Стратегії необхідно створити власні ефективні механізми для запуску термомодернізації будівель по всій території країни. Для цього необхідно усунути різні перешкоди (технічні, організаційні та фінансові). Планується запровадження 100% комерційного обліку споживання енергії та 100% обліку теплової енергії. Має бути знижено споживання газу в будівлях, зокрема шляхом переходу на відновлювальні джерела енергії. Одночасно має бути впроваджені заходи для подолання енергетичної бідності. Також держава спрямує зусилля на формування системи енергетичного менеджменту в органах влади, має бути створена база даних будівель, і надзвичайно важливо – планується встановлення механізму відповідно до якого, протягом року має бути досягнута визначена мета щодо зменшення споживання енергії. На період, що вже розпочався, є й інші пункти.
Однак, що можна зробити вже зараз?
"Ситуація в країні сьогодні є кризовою і результати енергомодернізації залежатимуть від того, яким чином розвинутися події, – говорить директор Фонду енергоефективності. – Масштабна термомодернізація в принципі поки що не є фінансово реалістичною, як для держави в цілому, так і для споживачів, які вносять свої кошти на модернізацію власного житла, оскільки середня вартість проекту є занадто високою – 20 млн грн, а частка старих будинків, які потребують термомодернізації, перевищує 80%".
Слід починати з низки швидкоокупних заходів: встановлення ІТП, їх налаштування, утеплення трубопроводів, гідравлічного балансування системи опалення та заміни зовнішніх дверей у будинках…
Рекомендують розпочати з простих і швидкоокупних заходів: встановлення індивідуальних теплооблікових приладів, їх налаштування, утеплення тепломагістралей, балансування систем опалення та заміни вхідних дверей у багатоквартирних будинках.
"Це дії, які можна реалізувати навіть під час воєнних дій та досягти значної економії енергоресурсів, без істотних витрат для власників. Але дуже важливо, щоб люди усвідомлювали потребу в енергоефективних заходах. За законом, багатоквартирні будинки – це спільна власність тих, хто в них проживає. У регіонах, де є можливість, співвласникам слід активізувати свої дії і розпочинати впровадження енергоефективних рішень, скориставшись програмою "Енергодім". А після нашої перемоги та закінчення війни держава має залучити необхідні фінансові ресурси та сприяти масштабним програмам термомодернізації житлового фонду, щоб довести будинки до сучасних стандартів енергоефективності та поліпшити їх зовнішній вигляд."
Інструменти для змін
Для реалізації навіть простих сьогодні заходів, таких як встановлення індивідуальних теплових пунктів, потрібно, щоб мешканці будинків висловили бажання це зробити. Які механізми можуть підштовхнути людей до дій?
"В Німеччині термомодернізація будинків стала вигідною завдяки економічним і розумним тарифам для споживачів, – пояснює експерт. – Натомість в Україні ціни на електричну енергію у три рази нижчі за економічно обґрунтовані. Теплова енергія та газ у 2-3 рази дешевші за реальні витрати. За таких умов немає стимулів до пошуку шляхів утеплення домів.
"Тому першим кроком має стати завершення популістських ідей у сфері енергетики. Якщо тарифи безпідставні, їх необхідно підвищити, паралельно забезпечивши підтримку соціально вразливих груп через субсидії на енергоносії та комунальні послуги."
"І це практично перевірено, тому що у 2014-2015 роках урядом були підвищені тарифи на газ і теплову енергію в 10 разів в порівнянні з 2013 роком. Ніхто не постраждав, і економічно все залишилось стабільним. Для соціально вразливих груп були запропоновані субсидії, також був доступ до програми "теплі кредити", – додає експерт.
Експерт також пам\'ятає, що у 2013 році, за до subsidi на той момент, термін окупності утеплення будинку площею 100 кв. м. становив 27 років, але після підвищення цін він скоротився до 5 років.
"Основний стимул для споживачів (дитячих садків, шкіл, населення) – економічно обґрунтовані тарифи. Оскільки тарифи за останній час не змінювались, комунальні послуги залишалися штучно дешевими порівняно з вартістю інших товарів та послуг. У результаті, через цю дешевизну ми склали ситуацію з боргами, які зараз складають 400 млрд грн, за необґрунтовані тарифи на комунальні послуги. Не маючи грошей на покриття боргів, підвищити тарифи залишається єдиним шляхом."
Основний стимул для споживачів (дитячих садків, шкіл, населення) – економічно обґрунтовані тарифи…
Таким чином, термомодернізацію індивідуальних будинків реалізувати не складно, адже їхні власники відчують вигоду при реальних ринкових цінах на газ для опалення. Держава повинна лише відшкодувати 30-50% витрат, вважає експерт. Проте, для багатоквартирних будинків, необхідно реалізувати два інструменти. Перший – об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, для яких Фонд енергоефективності має спростити процедури, щоб вони активно вступали в програми термомодернізації, оскільки наразі 80% ОСББ не беруть в них участь. Другий інструмент – управляючі компанії (як приватні, так і комунальні), які зможуть термомодернізувати будинки, де немає ОСББ (таких понад 80%). Щоб цього досягти, управляючим компаніям потрібно надати доступ до фінансових ресурсів і зобов\'язати їх проводити термомодернізацію.
"Наприклад, можливе прописування вимоги до управляючої компанії Печерського району Києва термомодернізувати 20 будинків на рік, – наводить приклад експерт. – І надати фінансовий ресурс під 3% річних, а також надати їм можливість швидко залучати підрядників. У результаті компанія перетвориться з простої управляючої в інвестора термомодернізації."
Також державі важливо створити нові механізми для доступу багатоквартирних будинків, які не є ОСББ, до термомодернізаційних програм, що можливо завдяки Фонду декарбонізації.
"Ви отримуєте кожного місяця рахунки за тепло, газ, воду, прибирання тощо. І раптом з\'являється новий платіж за термомодернізацію – 2 тисячі грн. Звісно, виникне обурення, адже це не комунальна послуга, за яку платити згідно з законодавством. Тому це потрібно обов’язково закріпити в законі, щоб держава визнала енергоефективність обов’язковою вимогою. І потім надати фінансові ресурси всім суб’єктам, які зможуть долучитися до термомодернізації."
Отже, щоб досягти 100% термомодернізації, Україні буде потрібно 20-30 років і реалізація таких кроків:
• спрощення процесу прийняття рішень;
• доступ до фінансових ресурсів з кількох джерел;
• організація інструменту для співвласників багатоквартирних будинків, де немає ОСББ (щоб були управляючі або комунальні компанії, або приватні, які почнуть масштабну термомодернізацію);
• контроль за досягненням певного відсотка термомодернізованих будівель;
• доступ до фінансів;
• контроль за досягненням запланованої економії (для утеплення необхідно дотримуватись чітких стандартів).
Багато з цих пунктів вже викладені в Стратегії термомодернізації будівель. Тому, голова Української асоціації енергосервісних компаній вважає Довгострокову стратегію термомодернізації будівель та операційний план її реалізації на 2024-2026 роки дуже важливим документом.
Для реалізації Стратегії потрібна рішуча політична воля та контроль над ситуацією…
"Навіть якщо реалізація плану відбудеться на третину, це вже буде великим успіхом для України. Однак для цього знадобиться рішуча політична воля та контроль за ходом викоанння…," – додав експерт.
Ключові виконавці Стратегії термомодернізації
Серед семи основних стратегічних цілей обраної Стратегії термомодернізації будівель України до 2050 року – комплексний і інтегрований підхід до термомодернізації. Це означає, що програми Фонду енергоефективності відповідають сучасним вимогам.
"Основна діяльність Фонду енергоефективності – підтримка реалізації комплексних технічних рішень, які враховують найкращі європейські практики термомодернізації житлових будинків, – підкреслив директор Фонду. – Фонд уже активно застосовує ці підходи в житловому секторі, і результати є досить позитивними – зниження енергоспоживання на 30-50%".
Чи зможе Фонд стати основним виконавцем Стратегії термомодернізації будівель?
"Сьогодні Фонд енергоефективності має шанси на роль основного виконавця в термомодернізації багатоквартирних житлових будинків, тільки якщо чітко будуть визначені та забезпечені джерела фінансування, – підкреслив керівник Фонду. – Зазначу, що програма підтримки енергомодернізації багатоквартирних будинків "Енергодім" фінансується за рахунок державного бюджету, ЄС та уряду Німеччини. У 2022 році, після початку повномасштабної війни, кошти, призначені на поповнення статутного капіталу Фонду, були перерозподілені на інші потреби. Після цього статутний капітал Фонду жодного разу не був поповнений."
Внаслідок цього, Фонд енергоефективності розглядає заявки на участь лише за спрощеним варіантом, що передбачає реалізацію недорогих проектів. Серед обов'язкових заходів – встановлення або модернізація індивідуального теплового пункту.
"Цей захід швидкоокупний, за умови правильного інженерного підходу, забезпечує 15-25% економії енергоресурсів на обігрів”, – додав директор Фонду.
Проте навіть цей захід доступний лише для ОСББ, які складають приблизно 20% від усієї кількості багатоквартирних будинків.
"Наразі є позитивом те, що існує Фонд енергоефективності, але його програма охоплює лише 50 будинків на рік, – наголосив експерт. – Проте в Україні налічується 180 тисяч будинків. Це означає, що ми навряд чи зможемо завершити термомодернізацію.
Дослідження свідчать, що 100-відсоткове об'єднання в ОСББ малоймовірне, але це не скасовує необхідності підготовки інструментів термомодернізації для будинків, які є ОСББ, і для тих, що без них.
Необхідно підготувати реальні інструменти термомодернізації як для багатоквартирних будинків, що об’єдналися в ОСББ, так і для тих, які не мають ОСББ…
На думку експерта, Україні варто створити нову інституцію, аналогічну Фонду енергоефективності, яка буде планувати заходи але в іншому форматі. В цьому контексті виникає Фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації.
"На період реалізації Стратегії запроваджується Операційний план заходів на 2024-2026 роки, за яким Держенергоефективності буде надано безліч завдань," – розповіла заступниця голови Держенергоефективності.
Фонд декарбонізації акумулює кошти від податку на викиди СО2.
"Станом на сьогодні, накопичення коштів на 2024 рік становить 0,8-1,5 млрд грн, – коментує експерт. – Це лише початок. Для досягнення цілей потрібно зібрати 10-30 млрд, адже цей фонд відповідає за декарбонізацію усіх секторів (транспорту, промисловості, водопостачання, теплоенерго, освітлення, бюджетних та житлових будівель тощо)".
"Чинний проект постанови Кабінету Міністрів про затвердження використання коштів Фонду декарбонізації має бути представлений у березні цього року. Держенергоефективності активно бере участь у розробці. Також агентство відповідатиме за контроль за виконанням цільових програм у галузі ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та енергозбереження. Таким чином, Держенергоефективності стане розпорядником частини ресурсів фонду та братиме участь у формуванні та контролі реалізації державних програм з енергоефективності в рамках реалізації Довгострокової стратегії термомодернізації будівель до 2050 року," – додала Марія Малая.
Переваги Фонду декарбонізації включають те, що він не обмежується лише ОСББ, а охоплює всі будівлі. Понад те, у Фонду є надійні джерела фінансування.
"1,5 млрд гривень легко можна перетворити на 15 млрд, якщо підвищити податок на СО2 у 10 разів, – уточнює експерт. – Адже на сьогодні податок на СО2 в Україні становить лише 30 грн, тобто менше одного долара. Тоді як у Польщі податок є на рівні 10 доларів, а в Європі середньому він становить 80-100 доларів. Це єм нормальна практика, коли країни забирають кошти з брудної економіки й направляють їх на розвиток зелених технологій.
Проте, щоб досягти комплексної термомодернізації у всіх будинках в країні, потрібно буде зусиль усіх – Фонду енергоефективності, Фонду декарбонізації, центральної влади, органів місцевого самоврядування, населення та європейських інвесторів. Чи отримаємо ми синергію в цьому питанні? Лише час покаже.
Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"
Теги:ЕнергодімтермомодернізаціяФонд енергоефективностіДерженергоефективностіенергоефективністьПоділитись