Ціни на тепло залишаться незмінними: хто покриє витрати

09 серпня 2022

Уряд має намір забезпечити компенсацію суттєвої частини різниці між ринковою ціною газу та тарифами на тепло, використовуючи кошти міжнародних партнерів. Проте сума, яку в результаті отримає "Нафтогаз", викликає питання

Верховна Рада заборонила підвищення цін на газ для населення, а також тарифи на воду, тепло та послуги газопостачання. Ця заборона, згідно з прийнятим законом, буде діяти під час воєнного стану та ще півроку після його закінчення. Але для успішної реалізації цього заходу і проходження опалювального сезону потрібні фінансові ресурси для компенсації різниці між ринковою вартістю газу та споживчими тарифами. "Українська енергетика" разом з експертами вивчила прийнятий закон та проаналізувала, звідки держава планує брати ці кошти.

Населення платитиме, як і раніше

29 липня парламентарі затвердили законопроєкт №7424 щодо регулювання ринку природного газу та теплопостачання під час воєнного стану та подальшого відновлення. Закон передбачає заборону на підвищення тарифів на тепло, гарячу воду та розподіл газу для всіх споживачів, а ціна на газ для підприємств ТКЕ залишиться на рівні минулого опалювального сезону.

Станом на 5 серпня 2022 року спотова ціна газу на газовому хабі TTF (Нідерланди) становила 195,92 євро за МВт-год, що еквівалентно 76,5 тис. грн за 1 тис. куб. м. Згідно з даними Мінекономіки, середня митна вартість імпортного газу, що ввозився в Україну у червні, становила майже 32 тис. грн за 1 тис. куб. м. Водночас на TTF в кінці червня вартість газу сягала 147,5 євро за МВт-год, або приблизно 57,6 тис. грн за 1 тис. куб. м.

ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до кінця серпня продаватиме газ для теплопостачання населення та гарячого водопостачання за ціною 7,42 грн (з урахуванням ПДВ) за кубометр. Для бюджетних установ ціна становитиме 16,39 грн, а для інших споживачів – 38,326 грн за кубометр. Ці тарифи (згідно з постановою Кабміну) запровадять з 31 серпня 2022 року до 31 березня 2023 року.

Ціна, зафіксована на газ для населення, повинна буде хтось компенсувати. Згідно з затвердженим урядом Порядком визначення компенсації, вона нараховується лише на реалізований та імпортований газ (для виконання спеціальних обов’язків). Однак, відповідно до прийнятого законопроєкту №7427, компенсація буде виділена не на газ з імпорту, а на газ від "Укргазвидобування", але за європейськими цінами.

Різницю у тарифах покриють з державного бюджету

Згідно з законом, теплопостачальні підприємства отримають фінансування для покриття різниці в тарифах з державного бюджету на 2022 рік та на наступні роки. Як забезпечити ці кошти?

Збільшення доходів бюджету передбачено законопроєктом №7429, який направлено на підпис президенту. У первісній версії документу парламентський комітет з питань бюджету планував, що доходи спеціального фонду держбюджету зростуть на 264,3 млрд грн, в основному за рахунок коштів закордонних партнерів.

З метою компенсації втрат для учасників ринку газу планується збільшити доходи і видатки державного бюджету (разом і за спеціальним фондом) на 264,3 млрд грн, припускаючи отримання міжнародної допомоги в цій сумі для закупівлі газу "Нафтогазом", – зауважив народний депутат Олексій Гончаренко.

Для компенсації втрат учасників ринку газу планується збільшити доходи і видатки державного бюджету...

У своєму допису депутат також повідомив, що до спеціального фонду планується зарахувати надходження від сплати дивідендів на акції НАК "Нафтогаз України", що належать державі, – 64,4 млрд грн; авансовий внесок із податку на прибуток при виплаті цих дивідендів – 11,6 млрд грн; на надходження в рамках програм допомоги ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, які будуть спрямовані на фінансову підтримку заходів, пов'язаних з регулюванням відносин на ринку природного газу під час війни та подальшого відновлення, на суму 188,3 млрд грн.

Депутат Гончаренко підкреслив, що сума в 264 млрд грн в первісному варіанті законопроєкту могла з'явитися через заяви Юрія Вітренка на засіданні американської Комісії з безпеки і співробітництва в Європі в червні 2022 року.

Вітренко тоді зазначив, що "в газовій сфері в Україні все добре, але Україні знадобиться допомога для імпорту до 6 млрд куб. м газу до наступного опалювального сезону". При поточних ринкових цінах це становить близько 8 млрд доларів.

Однак під час другого читання законопроєкту депутати зменшили суму доходів і видатків бюджету на ці цілі.

"В результаті парламент проголосував за скорочення видатків на закупівлю газу на 63 млрд грн (тобто на 20%) – з 264 до 201 млрд грн", – зауважив перший заступник голови парламентського комітету з енергетики Олексій Кучеренко. – Із 264 до 201 млрд грн з бюджету".

Передбачається фінансування різниці в тарифах від міжнародних партнерів на суму 125 млрд грн. Про це повідомив Ярослав Железняк, перший заступник комітету Верховної Ради з питань фінансів. У попередній версії законопроєкту йшлося про суму від західних інвесторів у 188 млрд грн.

"Після тривалих дискусій Рада прийняла закон №7427, який передбачає заборону на підвищення тарифів на тепло для населення за рахунок залучення понад 125 млрд грн від міжнародних партнерів на покриття різниці тарифів", – зазначив депутат.

Отже, ці 125 млрд грн мають надходити до спеціального фонду держбюджету, а потім бути перераховані "Нафтогазу" як компенсація за виконання ним спеціальних обов’язків. "Нафтогаз України" за рахунок дивідендів сплачує 76 млрд грн у бюджет, потім ці гроші надаються як компенсація різниці у тарифах операторам газорозподільних мереж та підприємствам теплокомуненерго, які, в свою чергу, використовують ці кошти для розрахунків за газ "Нафтогазу". В результаті всі гроші опиняються в НАК.

Чи буде достатньо цих коштів, щоб врегулювати борги за газ? Або, можливо, їх буде забагато?

"Це повинно з'ясуватися на основі перевірки, Мінпаливенерго, Тимчасової спеціальної комісії, яка створена у Верховній Раді, Кабміна", – вважає генеральний директор ТОВ "Нафтогазбудінформатика" Леонід Уніговський. – Обговорювати, це багато чи мало, неможливо, оскільки це вимагає наявності документів".

Скільки газу потрібно буде імпортувати

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у перших числах червня зазначив, що до початку опалювального сезону в українських газосховищах має бути не менше 19 млрд куб. м газу. На першого червня в підземних сховищах перебувало 10 млрд куб. м. Станом на 8 серпня в підземні сховища було закачано 12,2 млрд куб. м газу. При цьому видобуток блакитного пального планується на рівні від 16 до 19 млрд куб. м. Враховуючи передбачуване споживання у 21-24 млрд куб. м, частину газу доведеться імпортувати, підкреслив прем’єр на початку літа.

До початку опалювального сезону в українських газосховищах слід накопичити не менше 19 млрд куб. м газу...

Однак чимало експертів вважають, що для проходження опалювального сезону імпортувати стільки газу не потрібно.

"Навіть за найбільш песимістичними розрахунками нам знадобиться 2,2 млрд кубів імпортованого газу, а щоб перестрахуватись – 3 млрд куб. м. Це максимальний обсяг, який може бути потрібний", – стверджує Леонід Уніговський.

Схожі цифри наводить і директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

"На фоні дефолту "Нафтогазу" (кредитори досі не погодили відстрочення виплат за євробондами) та рекордних цін на газ в Європі уряд планує до зими імпортувати 4 млрд куб. м газу в підземні сховища, – зазначив експерт. – За рішенням Кабміну потрібно збільшити запаси з теперішніх 12,2 до 19 млрд куб. м. Проте справжня ситуація, враховуючи суттєве зниження попиту (на 40%) через російську агресію, буде достатньо власного видобутку газу для проходження опалювального сезону 2022-2023 років".

"Придбати 2-3 млрд куб. м газу можливо, – вважає Уніговський. – Рекомендував би Кабінету Міністрів укладати довгострокову угоду, а не покладатися на спотові закупівлі, оскільки це дуже дорого".

Крім того, аналітики радять враховувати ризики, пов’язані з війною.

"Фактично, нам потрібно споживати той обсяг, який видобувається, однак це буде можливо лише за умови, що не буде цілеспрямованих військових атак на газовидобувні підприємства, які зможуть зберегти нинішній рівень видобутку – 50 млн куб. м на добу", – міркує Уніговський. "Однак внаслідок дій окупантів це може зменшитися. Наскільки – невідомо. У моїх розрахунках я врахував вітчизняний видобуток на рівні 45 млн куб. м на добу".

"Не враховуючи фінансові обмеження, ще однією проблемою є коливання попиту та обсягів видобутку через війни. Через це важко оцінити адекватність урядових цілей накопичення енергоносіїв", – зазначає експерт Ігор Мошенець.

Другим важливим фактором є транзит газу. Експерт прогнозує, що восени постачання газу в Європу "Північним потоком-1", що вплине на Україну в плані доступу до імпортного газу, будуть значно меншими або їх взагалі не буде. Тож, Україні дослідно потрібно мати певний запас газу.

"Ризик зупинки транзиту газу "Газпромом" дуже високий, – зазначив Володимир Омельченко. – Тому потрібно імпортувати до 2 млрд куб. м для надійності роботи ГТСУ, щоб забезпечити економіку Україні газом".

Водночас він вважає, що заповнення ПСГ до 15 жовтня на 19 млрд куб. м є сумнівною і нереалістичною задачею через додаткові затратити 8 млрд доларів та через відсутність платоспроможного попиту.

Заповнення ПСГ до 15 жовтня на рівні 19 млрд куб. м є сумнівним та нереалістичним завданням...

"Раціональним буде сподіватися на цифру у 15 млрд куб. м в ПСГ на початку опалювального сезону", – додав Омельченко.

Крім того, керівник "Нафтогазу" Юрій Вітренко заявив, що Україні достатньо мати 15 млрд куб. м до початку опалювального сезону, і це вже з запасом.

Витрати з бюджету на закупівлю газу скорочено на 20%

Схоже, що аргументи опонентів Вітренка переконали народних депутатів зменшити суму для НАК "Нафтогаз України". Парламент парламенту скоротив ці витрати з бюджету на 63 млрд грн, тобто на 20%, з 264 до 201 млрд грн, оскільки "Нафтогаз" фактично перепродає газ населенню та тепловикам за значно нижчими цінами.

"Держава може впливати на ціну українського газу, – вважає Олексій Кучеренко, перший заступник голови парламентського комітету з енергетики. – Реальна його ціна (з урахуванням 30% рентабельності) становить максимум 4-4,5 грн за куб. м", що у 10 разів дешевше імпортного газу.

Для ясності ситуації депутати ініціювали аудит "Нафтогазу" та його дочірніх компаній, а ще вимагали, щоб уряд надав дані щодо балансу пального, оскільки тільки так можна отримати справжні цифри щодо потреби газу та коштів.

"Ми зобов’язуємо уряд надати баланс газу, щоб перевірити всі розрахунки", – зазначив Кучеренко. "Баланс газу – це ключовий аспект у законі №7427. Тільки після отримання таких даних можна зрозуміти, які ресурси у нас є і скільки потрібно закупити (якщо це потрібно), скільки коштів на це буде потрібно і, головне, з яких джерел їх отримати".

З його слів, ця інформація дозволить українцям контролювати обґрунтування державної підтримки "Нафтогазу України" та його фінансову діяльність.

Україні потрібні стратегічні резерви газу

Не зважаючи на зміни, внесені законом, опалювальний сезон може все ще бути під загрозою. Щоб уникнути ризиків, пов'язаних із війною, Україні слід мати стратегічний запас природного газу.

"Ще три роки тому я говорив, що нам потрібен закон про стратегічні резерви газу, – нагадав Уніговський. – І життя показує, що зараз європейські держави формують такі запаси. Я вважаю, що це відповідальність держави. Чому президент Європейської комісії може їхати в Азербайджан та домовлятися про імпорт газу? Чому уряд Естонії міг укласти довгострокову угоду на постачання сжиженого газу, а не купувати його на споті, де ціна вища? Отже, нам потрібен закон, за яким держава могла б закуповувати газ (через окремий фінансовий механізм, а не через "Нафтогаз України") у стратегічні резерви газу.

Проте всі, хто відповідав за енергетику в Україні, включно з газом, стверджували, що цього не потрібно, адже все буде вирішуватись за рахунок "ринкових механізмів" та імпортного паритету, додав експерт.

Секретаріат Енергетичного співтовариства ще кілька років тому запропонував механізм, за яким "Укргазвидобування" весь свій газ, орієнтований на населення, бюджет та теплокомуненерго, продавав би на біржі. Це дозволило б Україні формувати національний газовий ринок і національний ціновий індикатор, що давало б змогу не залежати від імпортного паритету. Ця пропозиція отримала підтримку в робочій групі з функціонування ринку природного газу при Міненерго, але була проігнорована.

"Наразі можна було б реалізувати продаж газу для населення, теплокомуненерго та операторів ГРМ з певним прайс-кепом через нашу біржу, – пропонує Уніговський. – Яку саме – має вирішити Кабмін. Можливо, через Українську енергетичну. Джерело газу для такого продажу повинно постачати "Укргазвидобування". Причому на біржі мають враховуватись раніше застосовані в Європі програми забезпечення конкуренції, які передбачають обмеження для трейдерів". Якщо цього газу недостатньо, а "Нафтогаз" володіє певними обсягами імпортованого, він повинен отримувати компенсацію лише на обсяг проданого імпортованого газу, який державою закуплений, а не через "Нафтогаз".

Я б рекомендував купити ці 3 млрд куб. м імпортного газу безпосередньо з участю держави чи торговельної агенції...

Але, враховуючи близькість опалювального сезону, потрібно діяти обережно, щоб не нашкодити ринку газу, наголосив Уніговський.

"Рекомендував би закупити 3 млрд куб. м імпортного газу з участю держави або торговельної агенції, що уповноважена державою. Однак не "Нафтогазом", щоб не зливати газ. Закуплений газ слід зберігати в підземних сховищах", – пояснив він.

На думку експерта, можна удосконалити механізм рентних платежів. Наприклад, зменшити суму рентних платежів на суму, яка використовується на геологорозвідку або підвищення видобутку газу. Або перейняти досвід Великої Британії, де було введено 25%-й податок на прибуток енергокомпаній, який зменшується на суму, інвестовану в газовидобуток. Це дозволило б як збільшити видобуток українського газу.

Опалювальний сезон залежить від фінансових розрахунків учасників ринку

В цілому учасники ринку вважають законопроєкт задовільним, оскільки він дозволяє всіма учасниками газового ринку виконувати свої фінансові зобов'язання, функціонувати теплопостачальним підприємствам, а людям отримувати необхідні послуги. У разі потреби в змінах, через нюанси, що не були враховані, виправлення в законопроєкт вноситимуться в процесі.

"Щоб опалювальний сезон пройшов успішно, потрібно забезпечити наявність ресурсів, стабільність функціонування інфраструктури та ліквідність ринку газу, – вважає експерт енергетичних програм Центру Разумкова Максим Білявський. – Ліквідність – це здатність учасників ринку виконувати свої фінансові зобов’язання. Це має на увазі мінімальні борги і відсутність банкрутств серед учасників газового та теплопостачального ринку".

Законопроєкт №7427 не є ідеальним, тому можливі зміни і правки протягом опалювального сезону...

Це також можливість завдяки своєчасному фінансуванню проводити ремонти, які, зрозуміло, будуть більшими, ніж минулого року, через фактор війни. Також буде потрібно купувати паливно-мастильні матеріали для висування аварійних бригад та вчасно виплачувати зарплату, аби співробітники були мотивовані виконувати важливі завдання.

"Саме для реалізації цих завдань був розроблений законопроєкт №7427. Він, звичайно, не ідеальний, тому, можливо, під час опалювального сезону ще будуть внесені зміни та правки. Експерти наголошують на додаткових ризиках через війну, зокрема в регіонах, які межують з областями активних бойових дій. Проте загалом я оцінюю підготовку до опалювального сезону на належному рівні", – зазначив Максим Білявський.

"Однак цей закон не вирішує хаос на ринку газу, який спостерігався останніми роками, – вважає Олексій Кучеренко. – Він носить швидше аварійний характер, а не системний".

Отже, підводячи підсумки, можна зазначити, що основні пункти прийнятого законопроєкту вселять надію на те, що опалювальний сезон пройде без збоїв, а тарифи для населення залишаться незмінними. Завдяки цьому документу всі учасники ринку отримали можливість вирішити боргову кризу та провести взаємозаліки. Щодо коштів, необхідних для цього, уряд сподівається в основному на міжнародну допомогу. Проте сума, яку внаслідок отримає "Нафтогаз України", все ще викликає сумніви. Остаточний висновок можна буде зробити після публікації зведеного балансу газу, висновків тимчасової спеціальної комісії та аудиту "Нафтогазу України".

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"

Теги:тарифи на теплотарифи на газКабмінопалювальний сезонНафтогазВерховна РадаПоділитись