Тарифи на воду: хто несе витрати за діряві труби

16 лютого 2024

Очікується, що комунальні тарифи на воду, які планували підвищити минулого року, все ж зростуть. Це відбудеться у два етапи: в квітні та липні.

Фото: Shutterstock

З квітня тарифи на воду можуть підвищитися в середньому на понад 12%, а в липні – більш ніж на 14%. Національна комісія, що веде державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, опублікувала проекти постанов щодо нових цін на централізоване водопостачання та водовідведення для ряду комунальних підприємств. Пропоновані тарифи для різних міст суттєво відрізняються. Наприклад, у Львові мешканці платитимуть 27,2 гривні за кубометр води, в той час як споживачі Кропивницького – 61,72 гривні. У Чернівцях плата може зрости на близько 40 копійок за кубометр, в той час як в Кропивницькому – на майже 16 гривень.

Які причини такого різного рівня цін на воду в містах і чи можуть нові тарифи подолати проблеми, що накопичилися у водоканалів, проаналізувала "Українська енергетика".

На скільки зросте вартість води

Ми очікуємо подорожчання вартості води в платіжках спочатку у квітні, а також в липні. Національна комісія представила для обговорення пункти проектів щодо нових тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення. Зміни плануються в містах: Київ, Дніпро, Черкаси, Нікополь, Хмельницький, Вінниця, Рівне, Бровари, Ужгород, Львів, Тернопіль, Луцьк, Івано-Франківськ, Чернівці, Дрогобич. Заплановане підвищення тарифів відбудеться у два етапи: з 1 квітня та з 1 липня 2024 року.

"НКРЕКП оголосила про перегляд і підвищення тарифів для першої групи з 7 водоканалів на заході країни та для другої групи – з 14 великих підприємств на інших територіях. Підвищення складе 20-30%, а в деяких випадках до 60%", – зазначив Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг України.

Вартість може підвищитися на 20-30%,
а в окремих випадках навіть до 60%...

Таким чином, вартість води в містах змінюватиметься. Київські споживачі могли б платити 46,8 грн за куб. м, що на 16 грн більше, ніж тепер, тобто зростання може становити 34,2%. Мешканці Вінниці, які сьогодні сплачують 25,62 грн за куб. м, з квітня, ймовірно, повинні будуть платити 35 грн, а з липня – 52 грн. Для львів’ян тариф з нинішніх 25,88 грн за куб. м у квітні може зрости до 27,2, а в липні до 30,29 грн за куб. м.

Не можна не згадати про важливу деталь. Зазвичай, підвищення тарифів ігнорує той факт, що у багатьох водоканалах з нового року вже зросла плата за абонентське обслуговування за індивідуальними договорами.

Наприклад, "Львівводоканал" підвищив абонплату за водопостачання для споживачів без комерційних облікових вузлів на 38% – до 19,63 грн. Для тих, у кого є лічильники, плата зросла на 6% – до 31,15 грн. Абонплата за водовідведення для споживачів без облікових вузлів зросла до 39,26 грн (замість 28,52 грн), а для споживачів із лічильниками – до 50,78 грн (була 43,6 грн). Таким чином, загальна сума абонплати для мешканців будинку без облікових вузлів становитиме 58,89 грн, а для тих, у кого є лічильники – 81,93 грн.

Ці суми слід додати до плати за водопостачання та водовідведення. Залежно від обсягу спожитої води за місяць, загальна сума може бути значною. Наприклад, якщо споживач витратить 4 куб. м води, він має заплатити водоканалу близько 410 грн. До того ж, слід врахувати, що у 2023 році комунальні послуги вже зросли в ціні на 12,8%. Найбільше – на 69,7% зросла вартість електроенергії, а водопостачання подорожчало на 0,8%. Чи зможуть люди витримати таке фінансове навантаження – велике питання.

Для довідки, абонплата – це щомісячний фіксований платіж, який нараховується на один особовий рахунок, незалежно від кількості мешканців та обсягу споживання послуги. Не нараховується цю плату споживачам, які уклали колективний договір, наприклад, якщо люди сплачують через ОСББ або управителів багатоквартирних будинків.

Тарифи встановлюються окремо для кожного міста, залежать від населення та відповідного регулятора…

Не слід вважати, що в містах, не згаданих регулятором у проектах постанов, тарифи залишаться незмінними. Просто не всі водоканали підпорядковуються НКРЕКП – якісь тарифи встановлює місцева влада, і вона, в більшості випадків, вже їх підвищила. Наприклад, у Нововолинську з 1 січня 2024 року тариф на централізоване водопостачання підвищено на 77,4% – до 33,97 грн, а на водовідведення – на 39,3%, до 28,99 грн. У Фастові та Борисполі тарифи також зросли з лютого.

Чому тарифи змінюються в містах в різний час і в різному розмірі, пояснили "Українській енергетиці" в Асоціації "Укрводоканалекологія": "Тарифи встановлюються індивідуально для кожного міста, залежно від населення і відповідного регулятора. У містах до 100 тисяч населення це відповідальність місцевого самоврядування, у містах з населенням понад 100 тисяч — НКРЕКП. Час зміни тарифів залежить від локальних регуляторних процедур, підготовки та затвердження тарифних пропозицій органами місцевого самоврядування чи НКРЕКП".

Підвищення тарифів на воду: друга спроба

Варто зазначити, що НКРЕКП намагається підвищити тарифи на воду вже вдруге. Наприкінці червня 2023 року комісія вже оголошувала про підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення для 33 водоканалів з 1 липня минулого року. Тарифи мали зрости в середньому на 32%. Проте 1 липня президент Володимир Зеленський визнав рішення комісії ганебним та непрофесійним. Міністр енергетики Герман Галущенко зазначив, що воно необґрунтоване й не відповідає умовам воєнного часу. А прем'єр-міністр України Денис Шмигаль підкреслив, що рішення не було погоджене з урядом. У результаті вже 3 липня Регулятор скасував свою постанову, що стало підставою для обговорення його незалежності в суспільстві.

"Це рішення викликало серйозні фінансові проблеми, загрожуючи якості водопостачання", – наголосив Дмитро Новицький, президент Асоціації "Укрводоканалекологія". – Відсутність адекватної реакції з боку уряду та відповідних міністерств лише погіршує ситуацію, створюючи ризики для надійності цієї критично важливої інфраструктури".

Відсутність адекватної реакції з боку уряду та відповідних міністерств лише погіршує ситуацію, підриваючи надійність критично важливої інфраструктури…

Прем'єр вказував, що замість підвищення тарифів для населення, це навантаження слід покласти на місцеві бюджети, які, за його словами, накопичили понад 150 млрд грн. Проте ця заява шокувала мерів міст. Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан запевнив, що таких коштів у місцевих бюджетах немає, а розрахунки уряду є некоректними.

"Крім того, не всі водоканали є комунальними підприємствами; існують також товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства та інші. Допомога від міст таким підприємствам взагалі під питанням, адже поповнення статутного фонду з міських бюджетів для таких підприємств буде неможливим через запропоновані зміни до законодавства", – зазначив Дмитро Новицький.

Йдеться про проект змін до постанови №590, якими пропонується заборонити вносити кошти з місцевих бюджетів до статутів комунальних підприємств. Якщо ці зміни будуть ухвалені, жодна громада не зможе фінансувати комунальні підприємства, не допускаючи підвищення тарифів.

Чому зросте вартість води

Фахівці в українських водоканалах вважають, що сектор водопостачання знаходиться в критичному стані.

"Сектор стикається із суттєвими фінансовими труднощами через збитки, високий рівень боргів населення та водоканалів перед кредиторами, а також через низькі заробітні плати працівників, що призвело до відтоку кадрів. Заборгованість водоканалів за електроенергію, яка становить 7,9 млрд грн, стала ще однією критичною точкою, що вимагає термінового вирішення", – підкреслив президент Асоціації "Укрводоканалекологія".

Чому виникла така ситуація? Останнє підвищення тарифів на воду було в грудні 2021 року, тому зараз вони є збитковими. Справа в тому, що після меморандуму, підписаного у 2021 році між органами центральної влади, урядом і Асоціацією міст України, тарифи на воду, як і на тепло, фактично були заморожені. Власники водопостачальних підприємств домовлялися, що державніше буде компенсувати різницю в тарифах, аби уникнути їх зростання для населення.

"Але з того часу жодної копійки на компенсацію різниці в тарифах у держбюджеті не було закладено, – каже Оксана Продан, радниця голови Асоціації міст України. – Відповідно, кошти не були перераховані підприємствам тепло-, електро- та водопостачання. Станом на сьогодні заборгованість по теплу – 36 млрд грн, а заборгованість по воді – 2 млрд грн. Тому дії НКРЕКП виглядають логічно, якщо держава не почне виконувати свої зобов’язання та не почне компенсувати різницю в тарифах на воду. Заборгованість держави перед підприємствами водопостачання повинна бути погашена, і лише після цього можна говорити про зміни в тарифах та відносини між державою, водопостачальними підприємствами і споживачами".

Заборгованість, яка існує стосовно підприємств водопостачання, повинна бути вичерпана, і лише тоді можна говорити про тарифи…

Представники водоканалів зазначають, що навіть у 2021 році, коли Регулятор востаннє встановлював тарифи, не було враховано підвищення зарплат. Через це працівники цих підприємств досі отримують заробітну плату, яка була встановлена тарифами 2020 року.

"Середня зарплата у водоканалах України – 10 тисяч грн, – зазначив Дмитро Новицький. – За такі гроші важко знайти людей для такої тяжкої роботи. Відбувається величезний відплив кадрів. Наприклад, звільнився весь склад молодших інженерів. Вони не можуть працювати за такі кошти".

За 10 тисяч труднощі з набором персоналу…

Крім зарплат, є й інші фактори, що впливають на тарифи та роблять їх збитковими. Серед основних – зростання вартості електроенергії. Наприклад, витрати "Київводоканалу" на електрику зросли на 30,29%. Витрати Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" зросли на 52%.

"Багато водоканалів переводили на постачальників останньої надії, бо більше не можуть розрахуватися зі своїм постачальником електроенергії", – каже Олег Попенко. "А на постачальниках останньої надії взагалі не оплатили електроенергію. Виконавча служба арештувала рахунки та навіть активи деяких водоканалів".

Крім того, зросла вартість реагентів та змінилися обсяги реалізації.

Витрати на електроенергію "Київводоканалу" зросли на 30,29%...

"Кожен водоканал має свою ситуацію, – зазначив Дмитро Новицький. – Ми умовно поділили території та водоканали на три групи. Найбільше постраждали водоканали на прифронтових територіях. Це великі водоканали у таких містах, як Харків, Миколаїв та Херсон. Там ситуація істотно гірша, ніж у центральній Україні. Проте існує спільний чинник – відтік споживачів, що спричинився в усіх містах України. Змінилася вартість електричної енергії, підвищилася вартість паливно-мастильних матеріалів. Це все призводить до того, що водоканали не можуть виконати свої основні завдання – забезпечення населення якісною водою та швидке реагування на аварії. Саме цим і викликані рішення регулятора".

Асоціація "Укрводоканалекологія" також підкреслила необхідність актуалізації витрат для забезпечення виконання зобов’язань за кредитними угодами з міжнародними фінансовими організаціями. Справа в тому, що 14 водоканалів брали кредити.

"Якщо водоканал бере кредит, місто виступає гарантом, а перед міжнародними партнерами – держава через Мінфін, – пояснили в асоціації. – НКРЕКП – це гарант, що в тарифах в майбутньому будуть кошти для погашення кредиту. Якщо це не закладено, водоканал не зможе повернути кошти і виникає заборгованість. Для уникнення цього Мінфін повинен ініціювати реструктуризацію запозичень".

Також зросла заборгованість споживачів за воду, що також впливає на фінансовий стан водоканалів. Наприклад, за словами речниці підприємства "Вінницяоблводоканал", заборгованість населення перед ними зросла на 10 млн грн під час війни.

"Заборгованість населення перед "Вінницяоблводоканалом" досягла 80 млн грн. Деякі боржники винні по 25 тисяч грн", – додала вона.

Дніпряни, на початок 2024 року, заборгували "Дніпроводоканалу" 700 млн гривень, з яких 120 млн – юридичні особи. Комунальники зазначили, що деякі споживачі не платили за воду роками, тому що борги зросли до великих сум. Наприклад, один споживач заборгував понад 20 тисяч грн через трирічну неоплату.

Підприємства почали відключати від послуг затятих боржників. Їм загрожує арешт майна, автомобіля, банківських рахунків.

Чи зможе підвищення тарифів врятувати водоканали

У секторі водозабезпечення існує безліч проблем і фінансових утрат. Але чи можливо вирішити їх шляхом підвищення тарифів?

"Збиткова діяльність водоканалів, зумовлена недостатнім фінансуванням та високими витратами, потребує втручання у вигляді підвищення тарифів або державної підтримки через субсидії чи субвенції. Консультації з урядовими органами та пояснення збитків підкреслюють потребу в економічно обґрунтованих тарифах для забезпечення стабільної роботи сектора та надання якісних послуг", – зазначив Дмитро Новицький.

Недостатнє фінансування та високі витрати вимагають підвищення тарифів або державної підтримки через субсидії чи субвенції…

На думку спеціаліста, без чіткої стратегії встановлення тарифів, підприємства стикаються з фінансовою нестабільністю. Це не лише зменшує їх здатність модернізуватися та підтримувати належний рівень сервісу, але й створює загрозу для громадського здоров’я та екологічного стану.

"В підсумку підвищення тарифів не допоможе досягти поставлених цілей, – вважає Олег Попенко, – оскільки підприємства не зможуть здійснювати ані модернізацію, ані капітальні чи поточні ремонти. Більшість коштів, які водоканали отримають від підвищення тарифів, підуть на погашення заборгованості за електроенергію".

Крім того, експерт переконаний, що зростання тарифів лише посилить й так високий рівень заборгованість населення за житлово-комунальні послуги.

Більшість коштів, які водоканали отримають від підвищення тарифів, підуть на сплату заборгованості за електроенергію…

"Згадаймо, що борги населення за 2021 рік виросли на 19 млрд грн. Це сталося на тлі підвищення тарифів. Ситуація повториться й цього року. На кінець 2021 року борги населення за ЖКП становили понад 81 млрд грн. З них, близько 6,4 млрд грн становили борги за централізоване водопостачання і водовідведення. На фоні війни та реального зменшення платоспроможності українців борги за воду оцінюються в приблизно 15-20 млрд грн", – зазначив Олег Попенко.

Однак проблема в тому, що людям не по кишені розрахуватися, зауважив експерт. Частина боргів – це зобов’язання мешканців окупованих територій. Наприклад, у Запоріжжі частина боргів належить мешканцям Бердянська, який зараз окупований, але споживає електроенергію з України. Проте водоканалу у Запоріжжі зарахували борги "Бердянськводоканалу".

"Подібних випадків багато. Це складний процес, але проблеми не можна вирішити виключно шляхом підвищення тарифів. Можна очікувати лише часткове латання дірок", – вважає голова Спілки споживачів комунальних послуг.

Водночас він підкреслює необхідність роботи з населенням, яке погіршило платіжну дисципліну, а також з'ясування причин, чому водоканали, які працюють далеко від лінії фронту, заборгували великі суми за електроенергію.

"Цими питаннями потрібно займатися, але точно не варто перекладати проблеми всіх водоканалів на плечі простих українців, підвищуючи тарифи, – вважає Олег Попенко. – Водоканалам потрібна державна програма залучення коштів з центрального та місцевих бюджетів, від фінансових організацій та лише частково за рахунок підвищення тарифів. Комплексна підтримка сектора водопостачання може принести позитивні результати".

У свою чергу, радниця голови АМУ Оксана Продан підкреслює, що значна частина водопостачальних підприємств знаходиться в зоні бойових дій. Багато з цих інфраструктур зруйновані, тому вони потребують державної допомоги навіть при підвищенні тарифів. Адже питання полягає не лише в ціні, а й у забезпеченні громад водою.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"

Теги:комунальні платежіводоканаликомунальні послугиЖКГцінитарифиПоділитись