Сполучені Штати обговорюють нові стимули для країн НАТО, щоб зменшити закупівлю російського газу

17 вересня 2019

Президент США Трамп закликає Європу "припустити розподіл витрат" на забезпечення безпеки континенту

Айк Бреннон, президент стратегічної групи Rideau Potomac Strategy Group в США, раніше працював у Комітеті з енергетики та торгівлі, а також у Фінансовому комітеті Сенату і Міністерстві фінансів США, пропонує новий погляд на безпекову стратегію країн НАТО, у центрі якої стоятиме енергетичне питання.

Головним аспектом зовнішньої політики президента Трампа щодо Європи є вимога про більш значущий "розподіл витрат" на захист континенту, зазначає експерт. З часу заснування НАТО в 1949 році Сполучені Штати дорогого кошту купували безпеку Північноатлантичного альянсу. У 2006 році міністри оборони НАТО офіційно погодилися на те, що кожна з 29 країн-членів витрачатиме не менше 2% свого ВВП на оборону. Проте, згідно з доповіддю НАТО за березень 2019 року, лише 7 з 29 країн досягли цього показника.

У 2018 році США витратили 3,4% свого ВВП на оборону, тоді як лише одна з п’яти великих економік Європи (Великобританія) відповідала цільовому стандарту в 2%. Німеччина витратила всього 1,2% свого ВВП на оборону, Франція - 1,8%, а Італія - лише 1,15%. Деякі країни НАТО мають вищий ВВП, ніж США, але видатки на оборону у них виявляються майже вдвічі нижчими.

Якщо європейські союзники не планують закуповувати більше танків і військових літаків, можливо, президенту слід підштовхнути їх вкладати гроші в інші сфери, які можуть підвищити їхню безпеку і, до речі, принести вигоду Америці, вважає Айк Бреннон.

За його словами, після завершення "холодної війни" розуміння безпеки розширилося за межі традиційних озброєнь. Наразі однією з найсерйозніших загроз безпеці в Європі є питання енергетики. США є одним з найбільших у світі експортерів природного газу, однак навряд чи здатні постачати його в Європу. Континент імпортує 69% свого природного газу, з яких 37% надходить з Росії.

Німеччина особливо сильно залежить від російського газу: 95% її імпортного газу, 40% з яких - російського походження. Ця залежність зросте ще більше після завершення будівництва газопроводу «Північний потік – 2», що з’єднує Росію і Німеччину через Балтійське море.

Сполучені Штати з самого початку рішуче виступали проти цього проекту, бояться, що він надасть Росії небезпечні важелі впливу на європейських союзників. 31 липня 2019 року Сенатський комітет з закордонних справ ухвалив законопроект, що передбачає санкції для фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у проекті. Минулого місяця Комітет у закордонних справах Палати представників ухвалив аналогічний законопроект.

Турбота Америки щодо залежності Європи від російського газу є досить обґрунтованою, враховуючи, що Москва вже показала готовність використовувати газовий експорт у своїх геополітичних інтересах. У 2009 році, наприклад, Росія тимчасово припинила експорт газу в Україну посеред зими на 13 днів. Очевидно, що Росія може вчинити так само з Німеччиною під час напружених геополітичних переговорів.

Страх перед можливими перебоями в постачаннях російського газу може не виявитися достатнім, щоб змусити Німеччину змінити свою позицію. Одним із способів стимулювання зсуву на користь американських постачальників могло б стати оновлення критеріїв НАТО, щоб дозволити державам-членам враховувати витрати на заміщення російського газу американським у своїх зобов’язаннях щодо оборони в 2%.

Протягом наступних чотирьох років Німеччина планує додати чотири термінали для імпорту зрідженого природного газу. Це дозволить збільшити потенціал Європи для імпорту ЗПГ на 33% і позбутися існуючих інфраструктурних перешкод для зростання імпорту енергоресурсів зі Сполучених Штатів.

«Якщо німці не бажають прямо підвищувати витрати на свою оборону, давайте спонукати їх змінити фінансову угоду, яка може виявитися ризикованою для НАТО», - підкреслює Бреннон. Зростання експорту енергоресурсів зі США в Європу також могло б знизити торговий дефіцит, потенційно зменшивши напруженість у трансатлантичній торгівлі. Замість того, щоб просто відмовлятися від проекту «Північний потік - 2», США повинні повернути свою увагу до Росії та офіційно інтегрувати енергетичні питання в американо-європейські відносини, які стосуються безпеки.

Теги:Поділитись