У Жовкві почали виступати з тривогою: тепло з біомаси втрачає свої переваги

13 вересня 2022

Альтернативне паливо для котелень централізованого теплопостачання стає нерентабельним через субсидовану ціну газу та стабільні тарифи

Приблизно 50% населення Жовкви, що на Львівщині, сплачують за тепло на 10% менше через те, що його отримують з деревних відходів, замість газу. Проте ця вигода постійно зменшується у зв’язку з підвищенням цін на альтернативне паливо, відсутності державної підтримки та браку необхідних змін у законодавстві. Повернення до газу стримує комунальне підприємство “Жовкватеплоенерго”, оскільки воно має запаси тріски та боїться, що не зможе вписатися у затверджені урядом обсяги субсидованого газу для опалювального сезону.

“Українська енергетика” проаналізувала досвід Жовкви у переході на біомасу та з’ясувала, чому інші міста України не прагнуть наслідувати його.

Як Жовква перейшла на альтернативне паливо

Містечко Жовква на Львівщині нараховує 13 тисяч жителів. Приблизно половина з них отримує “зелене” тепло, тариф на яке на 10% нижчий, ніж на тепло з газу. Це стало можливим завдяки заміні частини газових котлів на твердопаливні, що працюють на деревних відходах.

Жовква є одним з перших міст України, яке підписало "Угоду мерів". Угода має на меті зменшити споживання енергоресурсів і викиди вуглекислого газу відповідно до стратегічного плану розвитку енергетики міста. В рамках цього проєкту Жовква почала переходити на альтернативні джерела енергії.

До 2010 року стара комунальна котельня Жовкви споживала 110-150 тисяч кубометрів газу за опалювальний сезон. Крім того, тепловики стикалися з труднощами через постійно зростаючі ціни на газ і хаотичні зміни умов його закупівлі. Наприклад, у минулі роки підприємства ТКЕ могли купувати газ у НАК “Нафтогаз” лише за умови поточної сплати у розмірі 70%, а згодом – 80%.

З липня 2021 року, щоб придбати газ у “Нафтогаз Трейдинг” за фіксованою ціною 7,4 грн за кубометр, потрібно було у вересні зробити авансовий платіж, тоді як гроші за послуги від населення надходили після сплати лише під кінець листопада. Виробники тепла мали можливість купувати газ за пільговими цінами лише для певних обсягів для населення та бюджетних установ. Якщо обсягу не вистачало, доводилося купувати газ за ринковими цінами.

Більше десяти років тому, для зменшення витрат і проблем з купівлею газу, старі котельні почали переобладнувати для використання альтернативного палива.

“У нас є 6 котелень: 4 в Жовкві і 2 в Дублянах, – розповідає Роман Курнат, директор КП “Жовкватеплоенерго”. – З 2011 року ми поступово почали заміщувати газ на відходи деревини. Спершу ми за власні кошти встановили твердопаливний котел на 200 кВт. Це коштувало нам приблизно 50 тисяч грн. Згодом ми підготували проект для встановлення твердопаливних котлів на 2,4 МВт, який реалізується за підтримки ЄС.”

Це стало можливим після підписання мером Жовкви Петра Вихопня у грудні 2014 року контракту з представниками ЄС для фінансування проекту енергоефективності. Бюджет проекту становив 870 тисяч євро, 20% з яких фінансувало місто, а 80% — ЄС.

В рамках проекту модернізовано дві котельні з використанням енергоефективних технологій. Так, на першій котельні газовий котел замінили на твердопаливний потужністю 500 кВт, а на другій встановили три котли по 800 кВт (загальна потужність — 2,4 МВт). Були також встановлені системи паливоподачі, акумуляційні баки, установки для очищення води, склади для зберігання пального та інших енергомодернізаційних робіт в районах обслуговування котелень.

“Зараз у Жовкві працюють 2 котельні на альтернативному паливі, – зазначає Роман Курнат. – Вони забезпечують тепло приблизно половині споживачів міста.”

Вартість реконструкції однієї котельні склала 8 млн 600 тис. грн, а другої – близько 5 млн грн. За підсумками 2018 року підприємство скоротило споживання 630 тис. куб. м газу, а у 2021 році – близько 700 тис. куб. м.

Наразі у Жовкві дві котельні працюють на альтернативному паливі. Вони фактично забезпечують половину споживачів міста…

Усі котельні автоматизовано, і процесами можна керувати онлайн через SCADA-систему.

Згідно з проектом, КП “Жовкватеплоенерго” планує встановити ще один котел на біомасі (потужністю 1,5 МВт) та забезпечити теплом місто. Однак через війну та брак фінансування роботи призупинено.

Свої ресурси як засіб виживання котелень на біомасі

Перед тим, як замінити газові котли на твердопаливні, жителі Жовкви продумали, де взяти альтернативне “зелене” паливо.

“Ми планували та використовували відходи деревини з місцевого лісгоспу і інших підприємств, які займаються переробкою деревини поблизу, – каже керівник КП “Жовкватеплоенерго”. – Закуповували тріску та тирсу. Також ми придбали дробарку для подрібнення інших деревних відходів, щоб використовувати їх як паливо.”

Проте, якщо раніше таких відходів було достатньо, щоб задовольнити потреби підприємства, то сьогодні їх значно менше, оскільки через підвищення цін на газ попит на них виріс, а тому матеріали стали дорожчими.

“Так, якщо раніше ми купували тирсу по 30 грн за кубометр, сьогодні вона коштує приблизно 200-300 грн. Тобто ціни на паливо зросли в 10 разів.”, – підтверджує Роман Курнат.

Варто зазначити, що ціна деревних пелет на ринку коливається в межах 7-15 тисяч грн за тонну (в залежності від матеріалу та вологості), а де-не-де (наприклад, на Київщині) їх ціна перевищує 20 тис. грн за тонну.

Раніше ми купували тирсу по 30 грн за м. куб, тепер вона коштує 200-300 грн за куб. Тобто паливо подорожчало в 10 разів…

Хоча ціни на сировину високі, котельні на біомасі у Жовкві ще функціонують. Основна причина — “Жовкватеплоенерго” частково заготовляє сировину самостійно: використовуючи дві дробарки, вони переробляють деревні відходи з лісгоспів і складають їх. Проте отриманого обсягу недостатньо для сезону — лише 30% від потреби.

“Потребуємо близько 4000 куб. м альтернативного пального, тому ми постійно купуємо сировину, щоб зберегти,” – пояснює Роман Курнат.

Оскільки неподалік Жовкви є виробники біопального, які мають плантації енергетичної верби, тепловики купують частину сировини у них.

“Це зручно, оскільки логістика, враховуючи теперішні ціни на дизпаливо, є важливою,” – додає керівник КП.

Проте найкращим варіантом для КП “Жовкватеплоенерго” та аналогічних підприємств вважається налагодження власного виробництва пелет, вважає енергоменеджер Жовківської міськради Андрій Дворніков. Для цього потрібно розпочати вирощувати енергетичну вербу та створити комплекс для її переробки.

“Можливо, економічно доцільно було б вирощувати енергетичну вербу самостійно, але це вимагає спеціальної техніки, знань, обробки тощо. Це і земля, і люди, і час. Тому вважаю, що цим мають займатися окремі підприємства,” – зазначає Роман Курнат.

Окрім доступу до дешевших ресурсів, є ще одна причина, чому котли на біомасі у Жовкві (як і, напевно, в деяких інших містах) продовжують працювати.

“Насправді, зараз працювати КП “Жовкватеплоенерго”, як і усім іншим теплопостачальним підприємствам, доволі важко. Проте, поки що підприємство не повертається до газу, аби не перевищити встановлені ліміти. Лимити були встановлені постачальником газу – “Нафтогаз Трейдингом”, а на наступний опалювальний сезон ліміти вже затверджені урядом,” – пояснює Сергій Дунайло, віце-президент асоціації “Укртеплокомуненерго”.

КП “Жовкватеплоенерго” поки що не повертається до газу, щоб не перевищити ліміти…

Ці ліміти на новий опалювальний сезон на 10% маліші від фактичних обсягів споживання за попередній сезон, в якому “Нафтогаз Трейдинг” скоротив споживання природного газу майже на 15%. Отже, загальне зниження становить 25% від необхідного обсягу, констатує експерт.

“Чи можливо на 75% обсягу газу забезпечити якісне опалення житлового фонду, враховуючи, що законодавче рішення про зменшення температури на 2-4 градуси не ухвалено? Окрім того, не скасовано постанови Кабміну, що вимагають перерахунку за неякісно надану послугу? Відповідь — ні, неможливо! Головне рішення ухвалено, а головний біль з його виконання перекладено на підприємства ТКЕ та ОМС,” — додає Сергій Дунайло.

Отже, існування котлів на твердому паливі за таких умов — це своєрідна страховка від перевитрат газу. Оскільки, якщо підприємство перевищить ліміти, воно буде змушене платити за газ за ринковою ціною, що є непосильним для нього, і не отримає компенсації з бюджету.

Проблеми з тарифами на “зелене” тепло

Зростання вартості “зеленої” сировини — це не єдина проблема, з якою стикаються тепловики. Вони відмовляються від переходу на використання біомаси також через закон, який встановлює мораторій на підвищення тарифів на тепло для населення. Відповідно до закону “Про теплопостачання”, тариф на тепло з відновлювальних джерел енергії встановлюється на рівні -10% від тарифу на тепло з газу. Однак компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію з газу отримують тепловики з бюджету, тоді як на тепло з альтернативних джерел — ні.

“Через це котельні, що працюють або працювали на біопаливі, переважно зупинені, – зазначає Сергій Дунайло, віце-президент МА "Укртеплокомуненерго". – Їм зараз набагато вигідніше споживати природний газ, реалізований за пільговою ціною 7,42 грн за кубометр, ніж спалювати біомасу. Можливо, уряд нарешті задумається над цією проблемою, яку потрібно було вирішити ще “вчора”.

Альтернативне паливо стає економічно невигідним для нас…

На думку експерта, якби уряд ухвалив рішення про компенсацію витрат на виробництво тепла з альтернативних джерел, внесли зміни до закону “Про теплопостачання” та створили ринок альтернативного палива, то ці котельні вже давно стали б прибутковими.

“Беручи до уваги всі фактори — тарифи, які ми маємо, а також ціну газу, альтернативне паливо стає економічно невигідним для нас. Адже ціна пального зросла в кілька разів, а тарифи залишилися незмінними. Протягом чотирьох років ми працюємо на тих тарифах, що діють з 2018 року. Уряд обіцяв компенсацію різниці в тарифах із державного бюджету, щоб захистити населення від підвищення розцінок, але востаннє ми отримували цю компенсацію минулого року, відповідно до меморандуму з урядом.”

До цього варто додати один з факторів, що стримує поширення виробництва тепла з біомаси — необхідність сплачувати податок на викиди СО2.

Як зробити котельні на біомасі вигідними

За даними Держенергоефективності, на 1 січня 2022 року частка потужності котелень на альтернативних видах пального становила 13,7% від загальної потужності. Держагентство зазначає, що розвиток виробництва теплової енергії з альтернативних джерел є пріоритетним для держави.

Відповідно до концепції реалізації державної політики у сфері теплопостачання передбачено досягнення частки альтернативних джерел енергії у виробництві тепла 30% до 2025 року та 40% до 2035 року. Стимулювання розвитку біоенергетики також передбачено у Національному плані дій із відновлювальної енергетики на період до 2030 року, розробленому Держенергоефективності. У проєкті зазначено індикативну ціль досягнення 35% енергії з відновлювальних джерел у теплозабезпеченні до 2030 року, більша частина якого повинна забезпечуватися біоенергетикою. Найбільша перспективність, зокрема, у сегменті твердого біопалива, — наголошує Валерій Безус, голова Держенергоефективності.

Але питання в тому, чи будуть досягнуті ці показники, якщо в Україні склалася ненормальна ситуація: замість поширення досвіду теплоенерго, які переходять на відновлювальні джерела енергії, частина таких підприємств змушена повертатися до використання газу.

“Багато котелень, які можуть працювати на трісці, сьогодні не завантажені, оскільки останні 6-7 років далеко не всім тепловикам вигідно отримувати таке тепло з альтернативних джерел, — каже Сергій Дунайло. — Держава, здається, не зацікавлена у збільшенні кількості котелень на біомасі, оскільки має монополію “Нафтогаз України”. З іншого боку, Європа показує, що без альтернативних джерел енергії вижити взимку буде складно, оскільки спотова ціна газу досягла 3400 доларів за тисячу кубометрів. І хоча вже 1 вересня вона становила 2553 доланів, це все ще дуже висока ціна.”

Багато котелень, які можуть працювати на трісці, сьогодні не завантажені, оскільки протягом останніх 6-7 років далеко не всім тепловикам вигідно отримувати таке тепло з альтернативних джерел…

Зменшити витрати на газ можна за рахунок використання альтернативного пального. Однак, на думку експерта, для того, щоб ціна на нього не була схожою на ціну газу, необхідно внести зміни до закону “Про теплопостачання”. Зокрема, прибрати норму, що передбачає встановлення тарифу на тепло з відновлювальних джерел на рівні 90% від тарифу на тепло з газу.

Оскільки Віце-президент “Укртеплокомуненерго” впевнений, що теплецька енергія з відновлювальних джерел може й повинна реалізовуватися за тим же порядком, що й теплецька енергія, вироблена з природного газу. Або ж тариф на теплову енергію з альтернативного пального повинен розраховуватися на основі собівартості виробництва плюс визначений державою відсоток прибутку.

Крім того, Україні потрібен ринок альтернативного пального, за яким потрібен контроль та регулювання.

“Головною проблемою для тих, хто вибрав виробництво тепла з альтернативних біоресурсів, є відсутність у країні біржі різних видів біопального (на зразок литовської Baltpool, що була відкритою ще 2012 року), — вважає також Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації енергоефективних міст України. — Через це ціни на місцеве паливо є абсолютно хаотичними. Лісгоспи та компанії, які забезпечують твердим паливом, призначають стільки, скільки їм хочеться.”

Для того, щоб не лише поширити досвід Жовкви в Україні, але й припинити імпорт природного газу, на думку економічного консультанта Вадима Новікова, необхідно вжити ряд кроків. По-перше, уряд має надати дотації котельням і ТЕЦ, які перейдуть з газу на відходи рослинництва, цим дотаціям слід виділяти кошти, зекономлені на відмові від імпорту газу. По-друге, потрібно ухвалити закон про скасування податку на викиди СО2 для виробників тепла з біомаси. По-третє, уряд України повинен звернутися за технічною допомогою до Данії для розробки та впровадження проектів великої потужності, пов’язаних з переробкою рослинних відходів (проектування, постачання обладнання, будівництво та експлуатація котелень і ТЕЦ). Ще один крок — органи місцевої влади та інші власники малих котелень повинні продати або передати котельні у концесію агрокомпаніям, які мають відходи рослинництва, необхідні для переведення котелень з газу на біомасу.

Держенергоефективності розробило законопроекти, які мають на меті створення в Україні єдиної електронної системи торгівлі біопаливом, а також скасування податку на біопаливо. Також Агентство розробило проект, який дозволяє розраховувати тариф для виробників теплової енергії з твердого біопалива не тільки на рівні 90% від тарифу на теплову енергію з газу, але й за стандартними процедурами розрахунку економічно обґрунтованого тарифу, у разі наявності економічного викривлення. Проте невідомо, чи будуть ухвалені ці законодавчі ініціативи і, якщо так, то коли.

Котельні на біомасі можуть стати в пригоді в екстремальних ситуаціях

За словами керівника КП “Жовкватеплоенерго” Романа Курната, підприємству мало б вистачити газу (близько 1,3 млн кубометрів), яке буде надано відповідно до попередніх угод із НАК “Нафтогаз України”, на опалювальний сезон. Навіть за 10% економії, про яку повідомили в уряді. Проте ніхто не може передбачити, яким буде цей сезон в умовах війни. Незважаючи на подорожчання сировини, котельні на біомасі можуть стати в нагоді в разі надзвичайної ситуації.

“Якщо у нашому підприємстві не буде газу, ми зможемо забезпечити опалення частини будинків за допомогою альтернативного пального, — стверджує Роман Курнат. — Але для цього потрібно, щоб сировина була наявна, а також для роботи будь-якої котельні — газової чи на біомасі — потрібна електроенергія. Взагалі, щоби врахувати всі ризики та підготуватися до зими (забезпечити різноманітні джерела), потрібні кошти. А їх немає. До щастя, у нас є можливість виробляти тепло з біомаси”.

Крім того, такі котельні на біомасі можуть убезпечити людей від холоду, якщо окупанти пошкодять газопостачальні мережі. Тож, чим швидше уряд запровадить необхідні зміни до законів та нормативних актів, тим більше шансів у міст пережити цю зиму, адже в них буде вибір: газ або відновлювальні джерела.

“На жаль, у нас немає спостереження за розвитком виробництва теплової енергії з альтернативного пального. Це питання не піднімається на належному рівні і не створюються умови для розвитку. Водночас у районах, де окупанти знищили або пошкодили системи центрального теплопостачання, активно обговорюється необхідність встановлення твердопаливних котлів. І там, можливо, доведеться спалювати все, що можна, навіть неналежно зважаючи на екологічні проблеми, щоб обігрітися взимку. І це правильно. Але виникає питання: чим палити і за якою ціною? Куб дров, який нещодавно коштував 100 грн, тепер продається за понад 1000 грн,” — розмірковує Сергій Дунайло.

Асоціація міст України зверталася до Мінекології з пропозицією дати можливість малим громадам безкоштовно використовувати сухостій (зуби та лісосмуги) для заготівлі деревних відходів, пелет для опалення.

“Котли на біомасі сьогодні використовуються в багатьох населених пунктах, — зазначає Олександр Слободян, виконавчий директор Асоціації міст України. — Кількість таких котлів зростає. І цей досвід, безсумнівно, варто поширювати, адже він дає економію коштів та забезпечує ефективну переробку відходів агробізнесу та лісового господарства…