Україна на кліматичній конференції СОР27: війна приносить нові виклики

09 листопада 2022

На українському павільйоні на СОР гостей зустрічає стилізована вирва від ракети, що відкриває природне різноманіття ґрунтів нашої країни. COP27 проходить з 6 по 18 листопада 2022 року.

Міжнародна конференція COP27, що відбувається з 6 по 18 листопада 2022 року в Єгипті, об'єднала представників майже 200 країн, які підписали Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату.  

Організатори і учасники конференції запланували 11 тематичних днів, що охоплюють напрямки, такі як фінанси, наука і технології, декарбонізація, енергетика, гендер, біорізноманіття, кліматичні рішення тощо. Крім того, учасники конференції мають намір реалізувати 18 ініціатив, які, на думку експертів, можуть уповільнити зміни клімату.

Цього року Україна має унікальний досвід країни, територія якої щодня піддається агресії з боку рф. Це призводить до масштабних техногенних викидів через військові дії, пошкоджень енергетичної інфраструктури, проявів екоциду та загроз ядерного забруднення.

Президент України Володимир Зеленський у своєму виступі на СОР27 відзначив, що агресія рф призвела до енергетичної кризи, унаслідок якої багато країн змушені знову запустити вугільну генерацію. Війна також посилила продовольчу кризу, найбільше вразивши країни, що страждали від наслідків кліматичних змін – масштабних посух і повеней.

При цьому, українська делегація на СОР27 підтверджує наміри країни досягти заявлених цілей, незважаючи на злочини рф та їх глобальні наслідки для клімату.

Як Україна представлена на СОР27? Які ключові запити з'являються цьогоріч на кліматичній конференції? Які сподівання має країна від світових партнерів і якими пропозиціями ділиться з іншими учасниками? Ці та інші питання прокоментували експерти, делегати конференції для “Української енергетики”. 

Фінансування у центрі уваги конференції

На вступному пленарному засіданні 6 листопада 2022 року міністр закордонних справ Єгипту Самех Шукрі, обраний президентом COP27, підкреслив, що країнам слід переходити від зобов'язань до змістовних дій.

Він вважає, що поточні геополітичні виклики не повинні гальмувати досягнення кліматичних цілей, і справедливий енергетичний перехід залежить від фінансування. Тож питання фінансування збитків і пошкоджень вперше входить до порядку денного COP.

Фінансові питання особливо актуальні для України. Як зазначили фахівці, не всі міжнародні фінансові інструменти доступні для нас. Наприклад, Україна не може зараз скористатися коштами Зеленого кліматичного фонду, оскільки входить до списку розвинених країн. 

Отже, цьогоріч одне з завдань для країни – зміна цього статусу, щоб нарешті отримати доступ до фінансування нових проектів у рамках повоєнного “зеленого” відновлення.

Президент СОР27 Самех Шукрі: питання фінансування збитків і пошкоджень вперше стає частиною порядку денного COP

Для України важливо отримати фінансову підтримку. Делегація планує провести кілька переговорів для доступу до міжнародних екологічних фінансів, зазначив Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природних ресурсів України.

“Ми плануємо до отримання статусу члена ЄС створити механізми, які дозволять інтегруватися в цю систему екологічних фінансів, оскільки наша фінансова система у цій сфері суттєво відрізняється від систем, що існують у країнах ЄС та США”, – пояснив міністр.

Делегати конференції наголосили, що головне завдання України на COP27 – показати світові, як повномасштабна агресія рф впливає на країну, а також представити низку ініціатив, пов'язаних з війною, для отримання підтримки для відновлення.

Український павільйон на СОР27 привертає увагу

Конференція 2022 року стала для України додатковою можливістю продемонструвати свою суб'єктність. Вперше за всі роки участі у COP українська делегація представляє учасникам та відвідувачам конференції окремий павільйон. Його презентація відбулася 7 листопада, у день відкриття конференції.

Офіс підтримки реформ при Міндовкілля разом з багатьма партнерами організував паралельну програму заходів. Як зазначили українські делегати, це відмінна можливість розповісти про Україну всьому світу, адже на COP зазвичай збирається близько 40 тисяч учасників з усіх куточків планети.

Тематика павільйону поділена на блоки: наслідки війни для клімату та бачення майбутнього України, як однієї з держав-гарантів і учасниць кліматичних цілей ООН.

З початку повномасштабної агресії рф довкіллю України завдано значних збитків та руйнувань. 

На сайті павільйону подано інформацію про масштаби руйнування довкілля. Принаймні 100 тисяч гектарів українських лісів, степів та полів знищено пожежею, 497 об'єктів водної інфраструктури пошкоджені, 3 мільйони гектарів заповідних територій – під загрозою знищення. Шкода від забруднення повітря досягає 25,5 мільярда євро, від забруднення ґрунту – 11,8 мільярда євро.

Заходи України на конференції мають започаткувати міжнародний діалог щодо узгодження підходів до оцінки збитків і наслідків, викликаних війною.

Усередині павільйону відвідувачів вабить інсталяція у вигляді воронки від вибуху, яка містить 500 зразків ґрунту з різних регіонів України. Джерело: український павільйон на СОР27   

У блоці "майбутнього" відвідувачі дізнаються про плани України встановити 30 ГВт сонячних і вітрових потужностей до 2030 року в рамках ініціативи “30 до 2030”.

Крім того, на СОР27 Україна представляє ініціативу “Зелені зернові шляхи”. Її мета – запобігти загрозі продовольчій безпеці світу та створити взаємовигідні партнерства на кожному етапі ланцюга постачання зернових культур. За підрахунками спеціалістів, ця ініціатива допоможе зменшити вуглецевий слід у постачанні зерна на 10%. 

У Міндовкілля вважають, що таке скорочення можливо завдяки змінам в автотранспортній логістиці. Зокрема, планується поступова заміна автотранспорту на електротранспорт чи автомобілі з водневими двигунами, а також застосування більш екологічних матеріалів, наприклад, еко-шин, прогнозує міністр Роман Стрілець.

Крім того, Україна має намір до 2025 року висадити мільярд дерев, а до 2030 року збільшити площі своїх захищених територій у чотири рази.

Визначити відповідальних за збитки та викиди під час війни

Цьогорічна конференція відбувається в особливий для країни час. Представники України беруть участь у міжнародній конференції по клімату в умовах повномасштабної агресії. Однак участь у таких заходах є надзвичайно важливою, вважають діячі екоспільноти.

Напередодні СОР27 керівник Міндовкілля України Руслан Стрілець зазначив, що серед основних ініціатив: розпочати діалог з іншими країнами світу щодо можливості розробки спільних підходів до оцінки збитків навколишньому середовищу внаслідок військових дій.

“Нам потрібно залучити якомога більше країн для того, щоб розпочати діалог та виробити міжнародні методи, які дозволяють оцінювати навколишнє середовище, постраждале від війни. Ми маємо ці підрахунки з перших днів війни, але щоб захистити та довести кожен з більш ніж двох тисяч справ про шкоду навколишньому середовищу у міжнародних судах, необхідно зафіксувати їх належним чином, щоб у них не сумнівалася жодна країна,”– пояснив глава Міндовкілля.

Проте на міжнародному рівні до сих пір не ухвалено рішення про те, хто повинен відповідати за викиди, викликані війною. І одним із ключових завдань України у 2022 році є підняття цього питання, щоб росія врешті-решт понесла відповідальність за шкоду для клімату, наголосила учасниця конференції Ольга Бойко, координаторка мережі кліматичних громадських організацій CAN EECCA та ГО “Екодія”.

На міжнародному рівні досі не визначено, хто має брати на себе відповідальність за викиди, спричинені війною.

 
“Одним із важливих питань, яке підніме українська делегація на цьогорічній COP27, є викиди від військової промисловості, а також викиди внаслідок збройних конфліктів. У кліматичній спільноті ще немає єдиного рішення щодо того, на чий рахунок слід вести облік викидів, викликаних військовими конфліктами, і звітування по викидах військової промисловості не є обов'язковим”, – зазначила фахівчиня. 

Вона підкреслила, що Україна зазнає особливих втрат від наслідків бойових дій. За даними Міндовкілля, з 24 лютого 2022 року рф спричинила близько 33 мільйонів тонн викидів через повномасштабне вторгнення, що можна порівняти з річними викидами Албанії або Нової Зеландії.

Серед завдань української делегації: забезпечення недопущення легітимізації росією своїх незаконних звітів про викиди в Криму. На попередніх конференціях СОР звіти щодо викидів на півострові подавалися як українською, так і російською стороною. 

Про рішучість відбити подальші спроби легалізації анексії через кліматичні звіти заявляли українські делегати конференції СОР27 і напередодні її відкриття. 

Під час відкриття Кліматичного саміту СОР27, заступниця міністра Міндовкілля з питань європейської інтеграції Світлана Гринчук заявила про неприпустимість подання російською федерацією звітності з викидів парникових газів, що містить статистику Автономної Республіки Крим і міста Севастополь, а також інших тимчасово окупованих територій України, посилаючись на відповідні резолюції Генеральної Асамблеї ООН.

“Військова агресія рф проти України підриває зусилля всього світу у боротьбі зі змінами клімату. Ми ніколи не дозволимо використовувати кліматичну платформу ООН для “гібридної” легалізації анексії та окупації української території”, – підкреслила Світлана Гринчук.

Заява Світлани Гринчук під час відкриття кліматичного саміту. Джерело: Міндовкілля

Військову агресію росії в Україні засудили представники Євросоюзу, Великої Британії, Австралії, Канади, Японії, США, Норвегії, Ізраїлю та Ісландії.

Враховуючи сильну підтримку українських позицій і готовність залу сприйняти українське рішення, делегація рф не зробила жодних заяв у відповідь, і українська делегація прокоментувала це як підтримка, здійснена мовчазно. 

Повоєнне відновлення повинно бути “зеленим”

Експертка з кліматичної політики Ольга Бойко зазначає, що війна торкнулася питань глобальної енергетичної безпеки. Поки на COP обговорюють екологічні crisis, адаптацію, зменшення викидів парникових газів та їх фінансування, у світі відбувається перенастройка гравців на ринку викопних палив. 

Війна, яку розв'язала росія, поставила під загрозу світову енергетичну безпеку і змусила великих гравців, таких як ЄС і США, терміново відмовитися від російського викопного пального. Проблема полягає в тому, що багато з цих країн просто почали шукати нових постачальників, вважає вона.

“Нові місця видобутку вугілля та газу спричиняють ще більше викидів. Тому війна проходить червоною ниткою у питаннях енергетичної безпеки та недопущення відкриття нових родовищ викопного палива”, – зазначила Ольга Бойко.

Глобальна ситуація з вирішенням проблеми нестачі енергоресурсів вимагає швидкого введення нових “зелених” потужностей.

Це стосується і “зеленого” відновлення України. 

Спільний аналіз, чому і як відновлення України має бути "зеленим" і кліматично нейтральним з перших кроків, була представлена напередодні конференції у виданні Bulletin of the Atomic Scientists групою українських експертів з кліматичної політики.

У матеріалі йдеться про досягнення безпеки через стійкість, оскільки українці вже усвідомили переваги сталого “зеленого” розвитку.

“Мова не лише про відновлення зруйнованої інфраструктури, промисловості чи житла. Те, яким буде відновлення економіки після війни, суттєво вплине на розвиток нашої країни та всього континенту в середньостроковій та довгостроковій перспективі. Воно визначає наше місце в Європейському Зеленому курсі, який ставить за мету досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року”, – роз'яснив один з авторів аналізу Олег Савицький, координатор організації, що виступає за повне ембарго російських викопних енергоресурсів.

Завдання українських фахівців полягає в тому, щоб донести світу, що відновлення України потребує не лише підтримки від ЄС та інших міжнародних партнерів, а й фундаментальних змін у їхньому сприйнятті ролі та місця України в майбутній європейській та світовій економіці та торгівлі. 

Вони мають визнати, що побудова сучасної, потужної кліматично нейтральної економіки в Україні – це ключ до декарбонізації всього континенту. 

Цю позицію підтримує і представник компанії, яка є найбільшим приватним інвестором в енергетику України, зокрема у промислову “зелену” генерацію.

“Україна має відіграти ключову роль в оновленій системі європейської енергетичної безпеки, вільної від шантажу москви. Ми повністю готові до відновлюваної енергетики майбутнього, зосередженої на сонячній, вітровій, водневій генерації. І створення першого українського павільйону саме в часи війни є найкращим свідченням цієї рішучості”, – зазначає Максим Тімченко, генеральний директор компанії ДТЕК.

Позиція промислового сектору України

Несмотря на труднощі військових буднів, бізнес зберігає прихильність до кліматичної політики та готовий долучитися до її формування. Цю позицію висловили представники Європейської бізнес асоціації (ЕВА), яка об'єднує понад 1000 українських та міжнародних компаній.

“Наші пріоритети залишаються незмінними: перехід на чистішу енергетику через розвиток відновлювальної енергетики, водню, біопального та біогазу,” – наголосили в ЕВА, – “Крім того, важливими є заходи з підвищення енергоефективності та скорочення викидів метану, а також відновлення природних комплексів, які теж є відмінними поглиначами парникових газів.”

Однак у бізнес-спільноті з обережністю ставляться до закликів щодо пришвидшення відходу від викопного палива та нагадують про серйозні збитки, завдані агресором сектору відновлювальної енергетики в Україні.

“На даний момент важко сказати, коли такі ініціативи можуть бути реалізовані. Значна частина потужностей сектора відновлювальної енергетики пошкоджена, знищена або знаходиться в окупованих територіях. Відновлення цих потужностей до завершення війни не завжди є безпечним”, – підтвердили в бізнес асоціації.

Крім того, в ЕВА вважають, що відновлювальні проекти мають фінансуватися за рахунок країни-агресора за рахунок кліматичних репарацій. 

В асоціації повідомили, що Україна разом із партнерами готує проект резолюції про реєстр претензій і планує представити документ на Генеральній асамблеї ООН у листопаді, щоб розпочати переговори про репарації від рф. Однак, наразі потрібен час, і говорити про конкретику ще зарано, вважають в ЕВА.

Українська делегація підкреслює значну увагу до павільйону і констатує, що це можливість донести тисячам учасників інформацію про величезні людські втрати та шкоду довкіллю, що завдаються військовими діями. На найвищому рівні чітко звучить думка: без миру на планеті не може бути ефективної кліматичної політики. 

Серед основних завдань України на кліматичному саміті СОР27 експерти називають визначення механізмів оцінки шкоди та джерел фінансування збитків, завданих довкіллю і клімату внаслідок війни. А також пошук партнерів і напрямів для майбутнього “зеленого” відновлення України.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”  

Автор: Лариса БілозероваТеги:COP26кліматичні зміникліматична нейтральністьМіндовкіллязелена генераціяGreen DealЄвропейська зелена угодавійнаПоділитись