Шлях України до ЄС: який статус і що робити далі?

02 серпня 2022

Європейська Рада 23 червня 2022 року ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС. Які кроки Україні потрібно здійснити в сферах енергетики, екології та зміни клімату?

Європейська Рада 23 червня 2022 року ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС. Які дії Україні слід вжити в сферах енергетики, екології та зміни клімату?
Для повноцінного членства в ЄС країні необхідно буде вжити певні заходи, зокрема в сферах, пов’язаних з енергетикою, екологією та боротьбою зі змінами клімату.

Основні етапи на шляху України до ЄС 

Кроки для досягнення повного членства в ЄС

1. Отримання статусу кандидата. Країна отримує офіційний статус кандидата на вступ до ЄС на основі рішення Європейської Ради, заснованого на оцінці та опублікованій позиції Єврокомісії. Україна наразі перебуває на цьому етапі.
2. Початок офіційних переговорів про вступ до ЄС. З отриманням статусу кандидата країна переходить до офіційних переговорів про вступ. У випадку України, відкриттю переговорів передує реалізація кількох умов, пов’язаних з антикорупційною реформою, законодавством про деолігархізацію та прийняттям інших законодавчих пакетів. Для подальшого відкриття переговорів також потрібно одностайне рішення Європейської Ради.
3. Підготовка "рамок" для переговорів. Після ухвалення рішення про відкриття переговорів розробляються "рамки" (frameworks), що базуються на наступному рішенні Ради ЄС, де визначається порядок ведення переговорів у форматі міжурядової конференції з представниками країн-членів ЄС, Єврокомісії та країни-кандидата.
4. "Скринінг" (перевірка та приведення у відповідність стану справ у сферах, що регулюються законодавством ЄС). Переговори базуються на проведеному Комісією "скринінгу", що аналізує стан справ у сферах законодавства ЄС у країні, беручи до уваги 35 глав його застосування. На основі "скринінгу" Комісія готує звіт з рекомендаціями та очікуваними кроками у кожній сфері.
5. Формування переговорних позицій. На основі "скринінгу" готується переговорна позиція ЄС, а також країна-кандидат відображає власну позицію по кожній главі, яка надалі узгоджується під час переговорів. Можуть бути зазначені труднощі, які країна-кандидат стикатиметься під час прийняття відповідних актів законодавства ЄС, або вказівки щодо потреби у перехідних періодах для впровадження деяких актів.
6. Процес переговорів та узгодження позицій. Після цього країна-кандидат повинна вирішити всі проблемні питання по кожній главі, вказані Комісією, і лише тоді відповідна глава буде закрита у процесі переговорів.В сферах енергетики, екології та боротьби зі змінами клімату особливо важливими є глава 16 (законодавство ЄС про енергетичні ринки та енергетичну безпеку з акцентом на розвитку кліматично-нейтральної енергетики); глава 21 (правила транс’європейських мереж, зокрема, при будівництві нової енергетичної інфраструктури); глава 27 (законодавство з охорони довкілля, зокрема, якість води та повітря, управління відходами, контроль промислового забруднення тощо); а також ряд "наскрізних" розділів законодавства ЄС, пов'язаних із вільним рухом товарів, послуг і капіталу (глави 1, 3, 4); конкуренцією (глава 8): продовольчою безпекою, ветеринарною та фітосанітарною політикою (глава 12) тощо.Україна частково впровадила законодавство ЄС у зазначених сферах відповідно до вимог Угоди про Асоціацію та Угоди про заснування Енергетичного Співтовариства, що дає можливість для оптимістичної оцінки під час скринінгу. Однак в цілому Україна повинна бути готова до більш амбітних вимог щодо впровадження права ЄС у цих та інших сферах, включаючи акти та положення, які не передбачені раніше укладеними зобов’язаннями.
7. Завершення та підготовка Угоди про вступ. Переговори та моніторинг прогресу країн зосереджені на окремих главах, але можуть бути згруповані у кластери, і весь процес завершується лише після закриття всіх нагальних питань у кожній сфері. Наприклад, питання клімату, екології та розвитку енергетики можуть бути об’єднані в один кластер, в межах якого проходитимуть переговори по відповідних главах. Європейська Комісія здійснює моніторинг прогресу країни і, коли прогрес у відповідній сфері буде визнано "задовільним", Комісія надає рекомендацію щодо закриття глави на розгляд Ради. На основі успішного закриття всіх глав переговорів готується Угода про вступ держави.
8. Підписання та ратифікація Угоди про вступ. Угода про вступ повинна бути затверджена Радою ЄС, Єврокомісією та Європарламентом, підписана країною-кандидатом і всіма країнами-членами ЄС, а також ратифікована ними. До завершальної ратифікації країна не набуває статусу члена ЄС, але отримує додаткові права, такі як можливість давати коментарі до проєктів нового законодавства ЄС та висловлювати свої думки під час засідань інституцій ЄС (але без права голосу).

Весь процес не має чітких часових рамок і в значній мірі залежить від прогресу та політичної волі країни-кандидата здійснювати реформи.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу". Проєкт реалізується консорціумом громадських організацій: "DiXi Group" (координатор), Ресурсно-аналітичний центр "Суспільство і довкілля", Асоціація "Енергоефективні міста України", "Українська академія лідерства", "Жіночий енергетичний клуб України", "ДЗИГА", "ПЛАТО".

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО "ДІКСІ ГРУП" і за жодних обставин не може вважатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу.

Теги:Поділитись