Україна стабілізувала імпорт електроенергії, але експорт залишається під питанням

15 лютого 2024

Країна прагне розширити продаж електроенергії на іноземних ринках, але можливості доступу до міждержавних перетворень на тривалий термін виглядають неясно.

Фото: Shutterstock

Протягом минулого року ситуація з експортом та імпортом електроенергії була дуже мінливою. У період опалювального сезону 2022-2023 року уряд заборонив постачання ресурсу на зовнішні ринки через різке зменшення виробничих потужностей через масовані атаки з боку росії на енергетичну інфраструктуру. Кабінет Міністрів дозволив експорт тільки в квітні. Однак весняний торговий сезон зазнав труднощів через регуляторні негаразди. Влітку енергетична система час від часу потребувала зовнішніх ресурсів, оскільки енергетики змушені були провести наймасштабнішу ремонтну кампанію в історії незалежної України. Спекотне літо також призвело до високого споживання електроенергії. На початку осені 2023 року ситуація стабілізувалася, але знову потреби в імпортному ресурсі зросли на початку нового опалювального сезону. Добре, що за рік вдалося вирішити низку регуляторних питань, що сприяло стабілізації зовнішньої торгівлі електроенергією. Яка наразі ситуація з експортом та імпортом електроенергії, а також чи є перспективи постачань ресурсу в春 - розбиралося у "Українській енергетиці".

Імпорт електроенергії: зростання, зниження та відновлення

Наприкінці 2023 року ситуація з імпортом електроенергії в Україні значно покращилася. У грудні були зафіксовані рекорди за обсягами імпорту. У грудні імпорт зріс у майже чотири рази порівняно з листопадом 2023 року, а в порівнянні з груднем 2022 року - збільшився у 75 разів.

"Головна причина зростання імпорту наприкінці минулого року полягала в тому, що взимку споживання електроенергії зросло. На жаль, наші власні потужності не змогли в окремі години повністю задовольнити потреби. Тож імпорт став для нас важливим рішенням", - зазначив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Крім того, інші фактори також сприяли збільшенню обсягів імпорту електроенергії наприкінці 2023 року, зокрема зростання цін. Вартість електроенергії зростала, зауважили в "Укренерго". Національна комісія, що регулює енергетичну та комунальну сфери, кілька разів підвищувала цінові обмеження, тому ціни на українському ринку в деякі години зрівнялися з європейськими, що стимулювало імпортерів до операцій. Підвищення цін, отже, стало комерційно вигідним для закупівлі електроенергії з-за кордону.

Окрім того, восени українська енергомережа остаточно синхронізувалася з європейською. "Укренерго" приєдналася до ENTSO-E, і, таким чином, з 1 грудня 2023 року максимальний обсяг імпорту зріс на 500 МВт, з 1200 МВт до 1700 МВт.

"Але, на жаль, імпортери не скористалися цим збільшенням можливостей, і в грудні найбільший обсяг імпорту в окремі години становив лише 1190 МВт. Основною проблемою є не стільки загальна відсутність великих обсягів імпорту, скільки його недостатність в години пікового споживання вранці та ввечері, коли додаткова електроенергія найбільше потрібна споживачам", - підкреслили в прес-службі "Укренерго".

Чому так сталося? У компанії вказують на кілька причин. Однією з основних є цінова ситуація, що й досі залишається на ринку. Коли попит на електроенергію зростає, зростає і вартості. Натомість в Україні через ціни на електроенергію підлягають обмеженням. Це призвело до дисбалансу.

"Наочним прикладом цього є коливання обсягів імпорту в грудні 2023 року. З 7 по 11 грудня в енергосистемі спостерігався дефіцит через недостатній обсяг генерації в умовах високого споживання. Однак, холодна погода по всій Європі також вплинула на ціни на електроенергію. Як результат, добові обсяги імпорту з країн Європи коливались від 1122 МВт до 5193 МВт (при технічно допустимих 40 800 МВт). Це було недостатньо для покриття потреб споживачів, і "Укренерго" було змушене протягом 5 днів звертатися за аварійною допомогою від операторів сусідніх країн", - повідомили в "Укренерго".

Ситуація з залученням аварійної допомоги була особливо критичною в листопаді-грудні минулого року, коли дефіцит не вдавалося закрити через звичайний імпорт. Так Україна була змушена просити аварійну допомогу. Це було ризиковано з кількох причин. По-перше, аварійна допомога істотно дорожча, приблизно на 50% дорожча за звичайні імпортні закупівлі. По-друге, Україна отримувала велику кількість відмов від сусідніх країн. Проте критичних наслідків це не викликало, оскільки "Укренерго" знаходило альтернативи.

Ситуація з залученням аварійної допомоги була особливо критичною в листопаді-грудні торік

Потрібно зазначити, що Україна може залучати аварійну допомогу не лише від сусідніх країн, але й від більш віддалених держав, що, в свою чергу, призведе до ще вищої вартості.

"Укренерго" спорадично активує аварійну допомогу, причому це дорога з двостороннім рухом. Іноді Польща залучає таку допомогу, щоб Україна приймала надлишкову електроенергію в години, коли вона їм не потрібна. Під час аварійної допомоги зазвичай дуже просять нас надати електроенергію, хоча інколи і в Україні є надлишки, які пов'язані з відновлюваними джерелами, і тоді ми просимо польську мережу прийняти наші надлишкові обсяги," - пояснив заступник директора з досліджень DiXi Group Богдан Серебренніков.

Проте класичний імпорт на початку нового року зазнав значного падіння: в січні обсяги закупівлі електроенергії з-за кордону фактично скоротилися вдвічі порівняно з груднем.

"Причини - економічна недоцільність. Щоб імпорт був вигідним, ціна на електроенергію в Україні повинна бути стабільно вищою за спотові ціни на сусідніх ринках плюс покривати додаткові витрати на імпорт та забезпечувати прибуток. Наразі імпорт відбувається лише в окремі години та дні", - зазначила колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.

Енергетична ситуація є надзвичайно динамічною, зауважують фахівці. Наприклад, в один і той же день Україна може одночасно імпортувати та експортувати електроенергію.

Експорт електроенергії: невелика впевненість

Продаж електроенергії на європейському ринку торік зазнав різкого падіння. В окремі місяці експорт зростав, але це виявилося нетривало. Мінімальний показник зафіксували в грудні, коли експорт становив лише 210 МВт. Невтішні також загальні дані: у 2023 році Україні вдалося експортувати лише понад 366 тисяч МВт. У результаті держава втратила істотні доходи, які скоротилися в шість разів у порівнянні з 2022 роком.

"Які справжні причини? З початку березня 2022 року в енергосистемі спостерігався профіцит електроенергії через різні сезонні чинники: сильні паводки, сонячна активність та значне зростання виробництва на ГЕС і СЕС. Усі блоки АЕС продовжували працювати перед майбутньою ремонтною кампанією, це була чудова можливість для експорту надлишків електроенергії та заробітку близько 30 млн євро щомісяця. Але цю можливість було змарновано, оскільки в той час ще діяла заборона на експорт від Міністерства енергетики. Міністр енергетики зумів скасувати цю заборону лише 7 квітня. Відновлення експорту сталося не відразу, і воно було дуже коротким," - вважає Ольга Буславець.

Як почався 2024 рік? У січні експорт зріс, але залишався низьким - більше 5,2 тис. МВт. Цікаві цифри спостерігалися в лютому. На початку цього місяця Україна відновила експорт, але в малих кількостях. Імпорт електроенергії за тиждень з 29 січня по 4 лютого скоротився на 19%. Протягом тижня з 5 по 11 лютого Україна збільшила обсяги експорту електроенергії до Молдови та відновила експорт до Польщі, Румунії та Словаччини. Загальний обсяг експорту цього тижня зріс до 10,2 тис. МВт, що майже у 7 разів більше в порівнянні з попереднім тижнем. Натомість імпорт за тиждень зріс на 3%, до 34,8 тис. МВт. Отже, обсяг імпорту електроенергії перевищив експорт у понад тричі.

Втім, вже на поточному тижні обсяги експорту електроенергії почали значно перевищувати імпорт. Наприклад, 15 лютого Україна експортувала 2312 МВт, тоді як імпорт становив лише 571 МВт.

"Експорт та імпорт взаємопов'язані з фізичним балансом в енергетичній системі в кожен конкретний день. Є багато чинників, пов'язаних із попитом та доступністю потужностей. Якщо говорити про тренди, то експорт поволі зростає, здебільшого через збільшення генерації відновлюваної енергетики та зменшення імпорту," - розповів заступник директора з досліджень DiXi Group Богдан Серебренніков.

Регуляторно-торгові питання

Слід зазначити, що після остаточної синхронізації енергомереж України та Європи максимальна потужність для експорту не була збільшена і наразі залишається на рівні 400 МВт. Однак учасники ринку вказують на інші, важливіші чинники, що впливають на інтенсивність продажу електроенергії за кордон. Сюди входять не лише дефіцит генерації, але й незначний обсяг погоджених комерційних потоків через міждержавні переходи.

"Поки не буде ухвалено і проголосовано законопроект про внесення змін до Податкового кодексу щодо звільнення від ПДВ операцій з продажу електроенергії, нормального європейського підходу в роботі 'Укренерго' з іншими операторами не буде. Це критично необхідно для забезпечення чітких, зрозумілих правил доступу до переходів і організації одночасних аукціонів для вільного, безперешкодного руху електроенергії між Україною і Європою та назад", - підкреслював восени Дмитро Сахарук, виконавчий директор ДТЕК.

Поточні правила експорту та збільшення дозволеної потужності експорту електроенергії з України залишаються невирішеними питаннями

Проте цю проблему Україна все ж удалося вирішити. Наприклад, НКРЕКП погодила розподіл пропускної спроможності з Угорщиною, і в січні цього року аналогічне рішення було ухвалено й щодо Молдови. Це відкрило шлях до активнішого проведення міждержавних аукціонів, які тепер проводять не лише на платформі "Укренерго".

"Проте існують й інші проблеми, вирішення яких залежить виключно від української влади. Це діюче 'експортне' ПСО (обов'язок направляти частину доходу на компенсацію різниці в тарифах) та необхідність збільшення дозволеної потужності експорту електроенергії з України. Щодо першого питання повинна бути єдина постанова КМУ про скасування цієї норми, а щодо другого - українська влада має вести переговори з європейськими партнерами про збільшення можливого експорту надлишкової електроенергії з України," - констатувала Ольга Буславець.

JAO-аукціони запрацювали

16 січня 2024 року відбулися перші спільні аукціони на платформі Joint Allocation Platform, що стосуються розподілу доступу до пропускної спроможності міждержавних ліній, організовані 'Укренерго' та оператором польської енергосистеми PSE. Результатом стали викуплені потужності: 425 МВт у години з 00:00 до 05:00 та з 21:00 до 23:00, а також 292 МВт о 20:00. Максимальна ціна за перетин становила 0,02 євро/МВт.

"Приєднавшись до європейської енергосистеми, ми зобов'язалися дотримуватися загальних правил і процедур продажу міждержавних переходів. Ми імплементували законодавство, приєдналися до відповідних платформ. Тепер наші трейдери можуть брати участь у аукціонах цивілізовано, що є дуже прозорою процедурою, якою користуються всі наші партнери," - розповіла членкиня НКРЕКП Ольга Бабій.

Такі аукціони вже проводилися 'Укренерго', але на власній платформі. Наприклад, подібні торги з Румунією відбулися на початку листопада. Що стосується платформи JAO, то ще заплановано ряд аукціонів на лютий, зокрема з операторами Словаччини та Угорщини.

"Перші спільні аукціони з розподілу доступу до міждержавних інтерконекторів між Україною та Угорщиною відбудуться 22 лютого 2024 року, а спільні аукціони між Україною та Словаччиною на платформі JAO - 4 березня 2024 року," - повідомила пресслужба "Укренерго".

Перші спільні аукціони з розподілу доступу до міждержавних інтерконекторів між Україною та Угорщиною відбудуться 22 лютого 2024 року

В 'Укренерго' пояснюють, що спільні аукціони мають низку переваг. Запровадження європейських правил продажу електроенергії фактично відновило торгівлю електроенергією з Румунією та Угорщиною, суттєво підвищує конкуренцію, збільшує прозорість процесу та спрощує його. Зокрема, в однобічних аукціонах учасники не знають, скільки заплатили учасники в іншій країні. Зрештою, спільні торги є виконанням умов Європейського Союзу по реформуванню українського ринку електроенергії.

"Цей механізм є абсолютно прозорим і вже давно працює в ЄС. Прибуток ділиться порівну: половину отримує 'Укренерго', а іншу - якщо йдеться про аукціони з Польщею, - їхній оператор PSE. Інші оператори отримають кошти за перетин. Раніше цього не було," - зазначив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Joint Allocation Platform (JAO) була вперше впроваджена в європейських країнах понад 16 років тому, і з 2018 року вона стала єдиною платформою розподілу доступу до пропускної спроможності міждержавних ліній. Тепер у аукціонах JAO беруть участь 25 операторів системи передачі електроенергії.

Довгострокові аукціони: чи є можливості?

Платформа JAO наразі проводить лише короткострокові аукціони, зазначають в 'Укренерго'. Це означає лише денні торги. У компанії додають, що працюють над розширенням можливостей розподілу доступу до міждержавних переходів. Але головною перешкодою залишається війна.

"На період воєнного стану ухвалено, що проводяться лише денні аукціони. Це зрозуміло через фактор війни. Проводити довгострокові прогнози і розподіляти доступ до енергоресурсів на тривалий термін неможливо, оскільки немає гарантій доступності такої кількості електроенергії," - підкреслив заступник директора з досліджень DiXi Group Богдан Серебренніков.

Окрім денних аукціонів, на платформі Joint Allocation Platform також можливі річні, квартальні та місячні торги. Проте під час війни складно передбачити ситуацію в Україні та на ринку електроенергії в цілому. Росія продовжує намагатися знищити українські генеруючі потужності. Під атакою залишаються не лише теплові електростанції, а й вугільні шахти, трансформаторні підстанції та лінії електропередач. Це створює великі ризики виконання довгострокових контрактів. І це розуміють як українські учасники ринку, так і європейські. Водночас в Центрі Разумкова додають, що Україні слід вирішити й низку технічних завдань, щоб довгострокове планування торгів стало можливим.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"

Теги:Поділитись