Україна стала учасником міжнародного моніторингового проекту Energy Policy Tracker

04 листопада 2020

Energy Policy Tracker слідкує за змінами в енергетичних політиках країн G20 та інших під час кризи, викликаної COVID-19

Україна стала учасником міжнародного моніторингового проекту Energy Policy Tracker, який демонструє публічну інформацію про витрати держави на підтримку різних видів енергії та інших відповідних політик.

“DiXi Group приєдналася до ініціативи ряду міжнародних організацій та аналітичних центрів, які почали слідкувати за витратами в своїх країнах, що або підтримують викопні види пального, або стосуються політики декарбонізації та розвитку відновлювальних джерел. Єдина методологія і простий, зрозумілий підхід дозволяють не лише аналізувати відмінності між словами і діями урядів різних країн, але також порівнювати країни одна з одною. Чим довше функціонуватиме Energy Policy Tracker, тим точніше ми зможемо визначити – чи дійсно уряд прагне змінювати свою політику на користь більш екологічних ініціатив, чи це лише політичні обіцянки”,  – зазначила президент DiXi Group Олена Павленко. 

Згідно з даними, зібраними експертами аналітичного центру DiXi Group та оприлюдненими у жовтні 2020 року, з початку пандемії COVID-19 Україна виділила не менше 63,3 млн доларів на підтримку викопних джерел енергії через нові або змінені політики, у той час як підтримка відновлювальних джерел була скорочена на приблизно 2,2 млрд доларів. 

Проект Energy Policy Tracker надає публічну інформацію про витрати держави на підтримку різних видів енергії та інших споріднених політик. Політики класифікуються в Трекері наступним чином:

безумовно викопні джерела енергії (нафта, газ, вугілля або електричність на основі викопного пального),
умовно викопні (підтримка викопних джерел енергії з установленими цілями щодо зменшення забруднення),
чисті (сонячна та вітрова енергетика, малі гідроелектростанції, геотермальні джерела, велосипедний транспорт та ін.), 
умовно чисті (великі гідроелектростанції, залізничний громадський транспорт і електромобілі, що використовують різні типи енергії, “розумні” мережі), 
інші типи (ядерна енергетика, біопаливо першого покоління, змішані типи енергії).
Додаткові критерії враховують тип підтримки (фіскальний, монетарний чи інший) та механізм фінансування (прямі бюджетні витрати, недоотримані надходження тощо).

“Початком моніторингу стало 1 січня 2020 року. У Трекер включаються дані лише з надійних джерел, переважно державних. Важливо відзначити, що цей інструмент не надає вичерпної інформації, оскільки не враховує непряму підтримку енергетичних секторів, якщо вона не була кількісно оцінена. Це можуть бути ресурси, виділені урядом на підтримку економіки та населення України через монетарні та фіскальні політики. Таким чином, в облік беруться лише суми,  вказані в офіційному законодавстві та заявах," - зазначила молодший аналітик DiXi Group Дарина Кулага, яка залучена до проекту з українського боку. –

Аналіз проведено в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку реалізує Міжнародний фонд «Відродження» у співпраці з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Методологія Трекеру була розроблена групою провідних аналітичних центрів та міжнародних організацій (IISD, IGES, OCI, ODI, SEI і Колумбійський університет) і погоджена з іншими учасниками проекту. Усі дані проходять незалежний процес рецензування (peer review) перед тим, як бути включеними до Трекеру.

Теги:Energy Policy TrackerDiXi GroupПоділитись