Україна реформує систему постачання нафтопродукції

31 травня 2022

Країна має намір вивести нових учасників на ринок пального

Уряд докладає зусиль для подолання кризи на ринку пального. Минулого тижня стало відомо, що найближчим часом до постачання нафтопродуктів можуть долучитися дві великі державні компанії – НАК "Нафтогаз України" та "Укрзалізниця". Передбачається, що таке рішення зробить систему нафтозабезпечення більш різноманітною та стійкою. Крім того, створення нових логістичних маршрутів допоможе зміцнити паливну безпеку нашої країни. Чи вдасться уникнути кризових ситуацій на ринку пального в майбутньому? "Українська енергетика" звернулася до експертів.

Логістика: проблема не лише для України, але й для Європи

В Україні після 24 лютого було втрачено не тільки мирне небо, але й 97% зовнішніх постачань нафтопродуктів, як зазначають у Мінекономіки. До війни пальне надходило з Росії, Білорусі та від інших постачальників через територію Білорусі. Зрозуміло, що з початком війни всі ці логістичні коридори стали недоступними. Таким чином, Україна зіткнулася з викликом, якому не піддавалася жодна країна Європи: необхідність повністю трансформувати логістичну систему в найкоротші терміни.

Вітчизняні заправки протягом 2021 року здійснили продаж 2,1 млн тонн бензину А-95, 660 тис. тонн бензину А-92 та 2,1 млн тонн дизельного пального. Ці дані можуть слугувати орієнтиром для потреб роздрібних споживачів цього року. З одного боку, можна очікувати, що через війну особисте споживання знизиться. Згідно з інформацією консалтингової компанії "Нафторинок", з початку війни споживання нафтопродуктів зменшилося на 30-50%, а близько двох третин з 7500 українських АЗС закрилися. З іншого боку, пальне потрібно доставляти новими маршрутами.

Перебудова логістики необхідна не лише Україні, адже Європа також не була готова до нових паливних викликів.

“Нам повністю потрібно реформувати систему постачання пального. Ніхто раніше цього не робив, це дуже непросте завдання. Перетворити галузь з "нуля" надзвичайно складно. Коли питають, де пальне, відповідь одна: війна. Ми спостерігаємо, як ворог цілеспрямовано знищує нашу інфраструктуру. Нам потрібен час. Європа не очікувала нас, ніколи нічого не постачали в промислових масштабах. Європейська система не готова, тому нам потрібно не тільки перебудувати свій ринок, але й ринок Європи”, – зазначає експерт ринку пального та директор Консалтингового центру “А-95” Сергій Куюн.

Історично “бензиновим постачальником №1” була Російська Федерація, а пальне надходило зі сходу на захід. Тепер, коли європейські країни відмовляються від російських ресурсів, для них постає питання: де і як отримати новий ресурс?

“Європа є залежною від імпорту. Наприклад, Польщі потрібно імпортувати близько 7 млн тонн пального. Ми сподіваємося, що вони зможуть надіслати нам 2-3 млн тонн. Це означає, що їм потрібно доставити вже не 7, а 10 млн тонн. Це додаткова навантаження на порти та залізницю. Це стосується всіх наших сусідів, кожен з них має перебудувати свою логістику,” – підкреслює Куюн.

Він також зазначає, що від України в цьому процесі не так вже й багато залежить: потрібно просто регулярно вести переговори з партнерами, щоби вони встановлювали логістичні маршрути. Уряд робить все можливе для цього. Наприклад, нещодавно відбувся успішний енергетичний форум у Варшаві, на якому вже окреслили основні шляхи вирішення логістичних питань.

“Тут необхідний постійний контакт. Бажано, особистий,” – акцентує експерт.

Аналітик консалтингової групи “Нафторинок” Олександр Сіренко звертає увагу на внутрішні проблеми в логістиці України. За його оцінками, пальне в Україну надходить в достатній кількості, але його потрібно ще доставляти на АЗС.

“Ми аналізуємо, які обсяги надходять до України. За нашими підрахунками, пального достатньо, щоб задовольнити потреби АЗС. У травні до України надійшло на 35% більше дизельного пального, ніж у квітні, і на 60% більше бензину. Скрапленого газу було двічі більше. Тобто, обсяги є, але є проблеми з доставкою пальних на АЗС,” – зазначає Сіренко.

Нові учасники ринку – національні оператори

До війни постачання та продаж пального в Україні здійснювалися переважно приватними трейдерами. Стосовно ролі держави, більша частка (у 2021 році – 14% дизельного пального, 38% бензину, 6% автогазу) належала напівдержавній компанії АТ “Укртатнафта”, яка нині повністю знищена ворогом, а менша частка – державному Шебелинському газопереробному заводу. Тепер національні компанії отримають більше можливостей на ринку. Одним із таких гравців має стати НАК “Нафтогаз України”. Вважається, що компанія зможе забезпечити справедливість цін на АЗС.

“Ідея не в тому, що держава хоче монополізувати цей ринок, але на сьогодні на ринку необхідно, щоб з’явився потужний державний гравець, якому б довіряли як з боку держави, так і з боку споживачів: усвідомлення того, що ціни на цих заправках є чесними. Дипломатично кажучи, існує певна недовіра до великих приватних мереж АЗС: виникають підозри щодо змов та завищених цін. Коли є державний гравець з потужною часткою ринку – 15-20-30%. Тобто, не 100%, але й не 1%. Це створить більше довіри та надасть споживачам можливість купувати за конкурентними цінами. Якщо вони бачать, що на приватних АЗС ціни занадто високі, можуть заправитися на державній станції. Якщо мережа займає 30% ринку, це вже є реальна альтернатива. Це також примусить приватних операторів не завищувати ціни,” – пояснив голова правління НАК “Нафтогаз України” Юрій Вітренко.

Це не означає, що “Нафтогаз” перекуповуватиме пальне, яке можуть привезти інші оператори. Перед національною компанією стоїть інше завдання: закупати та постачати ті обсяги, які приватні трейдери з якихось причин не можуть поставити.

“НАК “Нафтогаз України” отримав завдання контрактувати обсяги, щоб проводити державну інтервенцію та постачати ті обсяги, які інші учасники ринку не можуть доставити з будь-яких причин. НАК не користується тими маршрутами, якими постачають приватні трейдери, оскільки ці коридори вже перевантажені,” – зазначив перший заступник міністра економіки України Денис Кудін.

Стосовно “Укрзалізниці”: про її роль відомо поки що лише з рішення уряду від 27 травня 2022 року. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, “Укрзалізниця”, виступаючи замовником, буде здійснювати закупівлю нафтопродуктів за зовнішніми економічними договорами. Закуплені нафтопродукти призначатимуться для першочергових потреб держави та для поповнення державних резервів. У цьому процесі “Укрзалізниця” змінить або доповнить оператора нафтопроводу АТ “Укртранснафта”, який мав організувати доставку нафтопродуктів з Угорщини.

“На початку травня ми розпочали активні переговори з компанією MOL (найбільша нафтогазова компанія Угорщини), яка є власником активів, що включають продуктопровід на території Угорщини. Наша перемовна позиція полягала в тому, щоби налагодити транспортування цією трубою з Угорщини до України 100-150 тисяч тонн дизпального на місяць. Вже на самому початку перемовин ми отримали від компанії MOL інформацію, що вони не мають вільного ресурсу пального, але готові розглянути технічну можливість його транспортування. Після тижня на вивчення і ще тижня обговорень технічних аспектів, 19 травня була укладена попередня угода про готовність MOL підписати з нами договір на транспортування дизпального цим продуктопроводом. Договір вже опрацьований обома сторонами і незабаром буде підписаний,” – розповів нещодавно звільнений голова “Укртранснафти” Микола Гавриленко.

Пріоритет – для армії та комунальних служб

Експерти констатують, що спільні зусилля уряду та трейдерів вже дали результати. Пальне, яке було законтрактоване ще у березні, вже поставлено в Україну. Ринок поступово заповнюється, але пріоритет постачання залишатиметься за армією, яка наразі забезпечена повністю. На другому місці – стратегічні компанії та агросектор. Лише після цього йдуть приватні споживачі.

Основною причиною черг на заправках є низькі залишки у операторів. Якщо до війни запасів пального було на 15-20 днів реалізації, то сьогодні вони коливаються від трьох до семи днів. Деякі оператори взагалі працюють з "коліс", а пальне на АЗС з'являється лише тоді, коли бензовоз здійснив чергову підвозку.

За словами Дениса Кудіна, першого заступника міністра економіки, ситуація з дизелем краща, ніж з бензином: місячні обсяги постачання дизельного пального в Україну перевищують споживання на 20%.

“Цього вистачає, щоб людина, хоч і з обмеженнями, могла заправити, скажімо, 20 літрів, але цього недостатньо, щоб усунути черги,” – він.

Дані Кудіна підтверджує Сергій Куюн, який стверджує, що дизель уже надходить майже у необхідних обсягах.

“Що стосується дизельного пального, ми вже досягли практично необхідних обсягів. І це вдалося зробити в стислі терміни. Проблеми існують з бензином. По-перше, в самій Європі зростає споживання бензину. По-друге, вся європейська логістика націлена на імпорт дизелю, як найбільш критичної позиції. Потужності не здатні приймати бензин,” – говорить експерт.

Пошуком “бензинових” потужностей, наприклад, терміналів у портах, займаються самі українські трейдери. Такі законсервовані пункти прийому нафтопродуктів в Європі справді існують.

“Українські трейдери пропонують інвестувати в їх відновлення, щоб вони змогли обробляти бензин,” – зазначив Куюн.

Загалом експерти прогнозують, що найближчим часом ринок вдасться заповнити пальним, і попит трохи знизиться. Однак друга хвиля дефіциту може виникнути знову в серпні-вересні, коли традиційно спостерігається пік споживання пального під час сільськогосподарських робіт. Україна може зустріти нові виклики, тому необхідно вже зараз подбати про підвищення гнучкості та різновидності цієї системи.

Руслана Чечуліна, спеціально для “Української енергетики”

Теги:імпорт нафтопродуктівціни на нафтопродуктидизельне пальнебензиннафтопродуктиПоділитись