Україна ще не отримала достатньої підтримки для реалізації "зеленого" курсу – Energy Policy Tracker
"Зелений" курс України досі не отримав належної підтримки
30 березня 2021
Уряд продовжує фінансувати традиційні методи генерації незважаючи на обіцянки щодо декарбонізації енергетичного сектору

Уряд України оголосив про підтримку декарбонізації енергетичного сектору, проте поки що не забезпечує цього відповідним фінансуванням. Під час пандемії COVID-19 підтримка викопного пального і традиційних методів генерації в Україні перевищила фінансування чистих джерел енергії.
Цей висновок було отримано в результаті аналізу даних Energy Policy Tracker (EPT) – інструменту та бази даних, де низка міжнародних дослідницьких організацій відстежують державні витрати та політику.
Були зазначені ключові політики та ініціативи, які були прийняті чи підтримані в енергетичному секторі України в лютому та на початку березня 2021 року.
Підтримуючи традиційні технології генерації в Україні, експерти DiXi Group вказали на підписання 9 лютого 2021 року Меморандуму між місцевими органами влади, Міністерством енергетики, Міністерством регіонального розвитку, НКРЕКП і "Нафтогазом" щодо незмінності тарифів на опалення та гаряче водопостачання до травня 2021 року. Згідно з документом, "Нафтогаз" відтермінував платежі на різницю між ринковою та граничною ціною газу, закладеною в тариф, до 30 вересня 2021 року, а до 1 травня сторони мають визначити джерела компенсації для ТКЕ без залучення коштів місцевих бюджетів, щоб до 1 жовтня прийняти необхідні нормативні акти.
У DiXi Group звернули увагу на те, що "замороження" вартості теплової енергії та гарячого водопостачання виглядає несогласовано, особливо на фоні очікуваного зростання боргів ТКЕ за газ.
Експерти також зазначили план дій для реалізації Меморандуму, який Антикризовий енергетичний штаб затвердив 23 лютого. НКРЕКП разом із "Нафтогазом" повинні підтвердити всі борги ТКЕ, а уряд на основі Мінрегіону та Міненерго має визначити механізми погашення боргів і знайти джерела їх фінансування спільно з Мінфіном.
Експерти акцентували на особливому підході до окремих проєктів, які будуть супроводжуватися Офісом із залучення та підтримки інвестицій.
10 лютого 2021 року був прийнятий Закон про державну підтримку інвестиційних проєктів з істотними інвестиціями, що має на меті стимулювання залучення стратегічних інвесторів і підвищення інвестиційної привабливості економіки України.
2 березня 2021 року були ухвалені закони про податкові та митні пільги для виконання проєктів зі значними інвестиціями.
Інші важливі рішення, що обговорювалися чи були ухвалені в Україні в зазначений період, мали переважно декларативний характер.
Так, 16 лютого 2021 року Верховною Радою було направлено на доопрацювання в профільний комітет проєкт Закону про запобігання, зменшення та контроль забруднення в результаті промислової діяльності, що не отримав підтримки на першому читанні. Проєкт передбачає інтегровані підходи до дозвільної діяльності та контролю забруднення з використанням найкращих доступних технологій.
3 березня Кабінетом Міністрів України була затверджена Національна економічна стратегія на період до 2030 року, що включає цілі з декарбонізації, такі як досягнення кліматичної нейтральності не пізніше 2060 року, зменшення витрат і втрат енергії на 8%, а також формування частки генерації з ВДЕ на рівні 25% загального виробництва електроенергії.
17 лютого 2021 року Верховною Радою був схвалений План законопроєктної роботи на 2021 рік, що містить терміни для ухвалення важливих ініціатив, а також очікувані результати, пов'язані з досягненням зобов'язань в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи аспекти енергобезпеки, енергоефективності та захисту довкілля, що разом сприятимуть декарбонізації економіки.
19 лютого 2021 року в першому читанні було ухвалено Закон про зміни до деяких законодавчих актів України щодо сертифікації оператора системи передачі. Законопроєкт був розроблений для сертифікації "Укренерго" відповідно до вимог Третього енергопакету ЄС та наближення ОЕС України до синхронізації з Європейською мережею системних операторів передачі електроенергії.
Нагадаємо, що інструмент Energy Policy Tracker (EPT) дозволяє аналізувати заходи та фінансування для підтримки викопних видів пального, а також для декарбонізації та розвитку чистої енергетики. Політики в EPT класифікуються за категоріями джерел енергії – викопні, умовно викопні, чисті та інші.
Energy Policy Tracker оновлюється щотижня для надання актуальної інформації про енергетичні та кліматичні політики країн у відповідь на пандемію COVID-19. Єдина методологія і простий, зрозумілий підхід дозволяє аналізувати різницю між політикою та реальними діями урядів і давати можливість проводити порівняння між країнами. Усі дані перевіряються незалежно (peer review) перед їхньою публікацією в EPT.
Energy Policy Tracker – це ініціатива ряду міжнародних організацій і аналітичних центрів, які спостерігають за розподілом виплат на підтримку викопних видів пального або на декарбонізацію й розвиток відновлювальних джерел. Energy Policy Tracker відстежує зміни в енергетичній політиці країн G20 та інших під час кризи, викликаної COVID-19.
Аналітичний центр DiXi Group долучився до команди EPT у 2020 році. Експерти центру регулярно займаються моніторингом та оновленням даних стосовно України.
Теги:Energy Policy TrackerEuropean Green DealдекарбонізаціяПоділитись