Україна володіє половиною потенціалу морської вітроенергетики Чорноморського регіону

15 червня 2021

15 червня у всьому світі святкують Всесвітній день вітру

Технічний потенціал офшорної вітроенергетики в країнах Чорного моря складає 435 ГВт, з яких половина належить морській зоні України. Цю інформацію передали в "Українській вітроенергетичній асоціації" з нагоди Всесвітнього дня вітру, що святкується 15 червня.

"За даними дослідження Світового Банку, технічний потенціал офшорної вітроенергетики в Чорному морі досягає 435 ГВт, з яких 251 ГВт зосереджено на території України", - повідомили в УВЕА.

Потенціал офшорної вітроенергетики на мілководді України також виглядає дуже перспективно.

"Це близько 250 ГВт, реалізація яких сприяє створенню ринку "зеленого" водню в Україні", - додали представники асоціації.

Україна має значний технічно досяжний потенціал для розвитку офшорної вітроенергетики на мілководних ділянках великих водойм Азовського та Чорного морів, затоки Сиваш, а також в Дніпровському каскаді ГЕС.

Однак, як зазначають в УВЕА, для запуску ринку офшорної вітроенергетики та "зеленого" водню в Україні необхідно внести значні зміни до діючого законодавства та розробити нові нормативи:

- повинні бути встановлені нові правила для будівництва і обслуговування стаціонарних і плавучих вітрових турбін, прокладки кабелів та створення підстанцій;
- мають бути врегульовані питання, що стосуються використання земельних і підводних ділянок, встановлення сервітутів на прибережних територіях і в акваторії морського шельфу, а також розробка процедур отримання будівельних дозволів;
- потрібне ухвалення спеціального законодавства щодо морського просторового планування, яке відповідатиме європейським директивам;
- українське законодавство не має норм, що регулюють приєднання офшорних вітрових електростанцій до електромереж, тому необхідні зміни до Кодексів системи передачі і розподілу
- закони мають включати інформацію про безпечні шляхи для технічного обслуговування ОВЕС;
- також потрібно включити зобов'язання щодо демонтажу таких станцій в чинне законодавство, як це передбачено у більшості країн ЄС;
- Закон України No555-IV "Про альтернативні джерела енергії" повинен визначати офшорні ВЕС як станції, що можуть продавати електричну енергію за "зеленим" тарифом та/або брати участь в аукціонах з ВДЕ.

Згідно з даними УВЕА, наприкінці 2020 року загальна потужність офшорної вітроенергетики у світі досягла 32 500 МВт. В даний час 162 офшорні вітроелектростанції генерують "зелену" електроенергію, ще 10 000 МВт (26 ОВЕС) знаходяться на стадії будівництва.
В умовах пандемії COVID-19 вітроенергетика продемонструвала свою стійкість до викликів.

"З кожним роком енергія вітру використовується все активніше для задоволення зростаючого попиту на надійні та екологічно чисті джерела енергії. У світі, де триває "зелений" енергетичний перехід, вітрова енергія вважається найекологічнішим і найбезпечнішим видом відновлювальних джерел енергії, а також показала свою стійкість до наслідків пандемії COVID-19", - зазначили в УВЕА.

Попри пандемію COVID-19, 2020 рік став надзвичайно успішним для офшорної вітроенергетики: було введено в експлуатацію 5 200 МВт нових потужностей. 15 нових офшорних ВЕС запрацювали в США, Португалії, Данії, Великій Британії, Нідерландах, Бельгії та Китаю.

Нагадаємо, першим, хто почав розвивати офшорні вітроенергетичні проєкти, стала Данія, яка в 1991 році побудувала першу у світі офшорну вітроелектростанцію "Vindeby" потужністю 5 МВт, що складається з 11 вітротурбін. Ці турбіни були виготовлені компанією Bonus Energi, яка сьогодні входить до складу Siemens Gamesa. У 2017 році, після 26 років експлуатації, данська компанія Dong Energy розпочала демонтаж цієї вітроелектростанції.

Швидкий розвиток глобальної офшорної вітроенергетики почався у 2014 році. Раніше в світі діяло близько 6 400 МВт офшорних потужностей, які здебільшого будувалися європейськими країнами поблизу узбережжя з потужністю не більше 100 МВт. З 2013 року середнє зростання ринку офшорної вітроенергетики становило 24% на рік, і до кінця 2019 року загальна потужність досягла 29 100 МВт, що складає 5% від загальної вітроенергетичної потужності світу.

Через 30 років після початку реалізації першого офшорного вітроенергетичного проєкту, до провідних країн у цій галузі належать: Велика Британія (10 424 МВт), Німеччина (7 701 МВт), Китай (7 058 МВт), Нідерланди (2 608 МВт) та Бельгія (2 263 МВт).

Теги:Поділитись