Україна затягує проведення регуляторної трансформації в енергетичному секторі

01 грудня 2022

Для успішного відновлення енергетичної системи країні слід одночасно думати про ефективну інтеграцію з європейськими ринками та дотримання принципів "зеленого" переходу.

Історично реформи енергетичних ринків в Україні реалізовувались із значним запізненням. Наприклад, відкриття ринку електроенергії (2019 рік) відбулося на чотири роки пізніше запланованого терміну. Однак і поточна модель, що діє зараз, є в багатьох критеріях неприйнятною відповідно до європейських стандартів. Зокрема, звертаємо увагу на кроссубсидіювання електроенергії, що споживалася населенням до війни і становила приблизно 35% загального виробництва електроенергії.

Ринок газу також має спотворення на користь побутових споживачів, оскільки всі вони сплачують однакову, дуже низьку ціну, що значно відрізняється від ринкових показників. Експерти вказують, що цей підхід ускладнює вирішення однієї з ключових проблем енергетичних ринків України: заможні споживачі платять так само мало, як і ті, хто потребує реальної допомоги. Найбільші енергетичні компанії, які зазвичай є державними, не можуть продемонструвати задовільні фінансові результати, адже тягар лягає на них. Методи захисту вразливих споживачів також виявляються недостатньо ефективними.

Непрофесійний підхід до ринкових відносин навіть у мирний час заважав розвитку енергетичного сектору. Після закінчення війни невідповідність європейським стандартам може позначитися негативно на Україні, позбавивши її інвестицій для відновлення інфраструктури.

Ще один важливий аспект, який може зменшити підтримку Україні, полягає у нестачі уваги до сталого розвитку та зниження впливу на довкілля в процесі відновлення енергосистеми. Хоча зараз ця проблема виглядає незначною, після завершення війни вона стане важливою для інвесторів під час реалізації конкретних проєктів відновлення.

Що потрібно змінити в енергетичному секторі країни задля перемоги, розповідається у матеріалі "Української енергетики".

Ринкові відносини в енергетичному секторі бережуться. Що далі?

Підготовка до війни з росією супроводжувалася створенням різноманітних сценаріїв, що б допомогли країні зберегти керованість в будь-яких умовах. Сектор енергетики не став винятком. Якщо б перші дні повномасштабного вторгнення призвели до серйозних неполадок у цій галузі, функціонування вільних енергетичних ринків було б призупинено. Газовий та електроенергетичний сектори перейшли б на повністю ручне управління. Невідомо, як довго такий режим працював би.

Ринки, хоч і в умовах багатьох обмежень, вдалося зберегти функціональними. Більше того, українська енергосистема стала частиною європейської ENTSO-E. А ринок газу швидко адаптувався після початкового шоку і, наприклад, через місяць відмовився від тимчасової заборони на реекспорт газу з вітчизняних сховищ до Європи.

Експерт з електроенергетики Енергетичного співтовариства Олена Антонова вважає, що збереження ринків є серйозним досягненням України, що дозволить рухатись у правильному напрямку для остаточної синхронізації з європейськими ринками.

"Під час війни деякі учасники ринку пропонували повернутися до централізованої моделі, яка колись існувала. Чи покращило б це ситуацію? На мою думку, ні. Я вважаю, що наше значне досягнення - це збереження ринкової моделі, що ґрунтується на принципах Третього енергетичного пакету, навіть під час війни. Це однією з причин, чому ми отримали позитивне рішення від ENTSO-E щодо синхронізації нашої енергомережі та домоглися відкриття комерційного експорту електроенергії", - пояснила експерт.

Україна застрягла на етапі, коли фізично всі енергетичні системи вже з'єднані з європейськими, але регуляторне та ринкове зближення ще не відбулося

Проте, війна триває, і складно прогнозувати її тривалість чи підсумки. Тим часом, Україна застрягла на стадії, коли фізично всі енергетичні системи вже поєднані з європейськими, а регуляторного та ринкового зближення поки що немає. Олена Антонова бачить тут не лише негатив, а й можливості. Цей нестабільний час, коли від України не вимагають термінових результатів, може бути використаний для якісної підготовки всіх необхідних елементів, що знадобляться для продовження та завершення реформ.

"Це можливість виконати складну, але вкрай необхідну роботу з проєктування та впровадження правильних законодавчих і регуляторних заходів, які допоможуть синхронізувати ринки України та Європи. Повноцінна синхронізація ринків України з європейськими є основою для успішного і сталого відновлення інфраструктури країни після війни", - наголосила Олена Антонова.

Про це говорять і міжнародні партнери України. Голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас зазначив, що повноцінне поєднання ринків суттєво спростить пошук інвестицій для відновлення.

"Енергетичні системи та газотранспортні мережі України та Європи наразі дуже добре з'єднані. Тепер нам потрібно також взаємопоєднати наші енергетичні ринки. Це, безсумнівно, сприятиме пошуку інвестицій для відновлення та покращення енергетичної системи України", - зазначив управлінець.

Звичайно, коли йдеться про відновлення, насправді мова йде, скоріше за все, про перебудову інфраструктури країни. Ми вже не зможемо повернутися до стану, що існував до початку повномасштабного вторгнення росії. Тож Олена Антонова пропонує підходити до відновлення з точки зору нової енергетичної стратегії.

"По-перше, це передбачає нові технологічні рішення. Варто зосередити увагу на залученні нових коштів, нових інвестицій та впровадженні міксу технологій, яких раніше в нас не було. По-друге, необхідно налаштуватися на вирішення економічних викликів сектора. Ми повинні знайти такі рішення, які запобігатимуть відпливу коштів з ринку", - додала експерт.

Ключовий елемент реформування - REMIT

Одним із прикладів необхідних реформ, де Україна затрималася вже на кілька років, є впровадження Регламенту ЄС № 1227/2011, що стосується цілісності і прозорості оптового енергетичного ринку (Regulation on Wholesale Energy Market Integrity and Transparency). Це єврорегламент коротко називають REMIT. Саме на ньому в даний момент акцентують увагу міжнародні партнери, стверджуючи, що без прийняття принципів регулювання REMIT подальша інтеграція з європейськими енергетичними ринками стане неможливою.

"Ми шалено затрималися з цією реформою. Закон, що запроваджує REMIT, має бути ухвалено до кінця цього року", - підкреслила Олена Антонова.

Чому це так важливо? Європейський регламент змінює підходи до прозорості та конкурентоспроможності роботи енергетичного ринку, а також наділяє енергетичного регулятора потужними повноваженнями для запобігання зловживанням учасників ринку.

Без впровадження принципів регулювання REMIT наступна інтеграція з європейськими енергетичними ринками буде неможливою

Голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Костянтин Ущаповський, пояснив, що нові інструменти допоможуть комісії ефективніше контролювати випадки маніпуляцій на ринку, пов'язаних з установленням цін та торгівлею інсайдерською інформацією про майбутні угоди та обсяги продажу. На базі НКРЕКП буде створена дієва система моніторингу та спостереження за ринками за європейськими аналогами. Також у комісії буде достатньо повноважень для значних штрафних санкцій проти учасників ринку.

"Це дозволить створити економічно ефективний внутрішній ринок України, інтегрований із європейськими, і забезпечить довіру з боку громадськості, споживачів та учасників ринку", - вважає Ущаповський.

Ці зміни очікують не лише в Європі, а й у США. Якщо депутати серйозно підійдуть до голосування за законопроєкт №5322, що впровадить регламент REMIT в Україні, наступний рік проходитиме у процесах підготовки енергетичного регулятора, учасників ринку та вторинного законодавства до нової регуляторної процедури, на повноцінну реалізацію якої можна буде розраховувати з 2024 року.

Але, окрім регламенту REMIT, на даний момент головним завданням для України є також впровадження ряду інших регуляторних документів.

Список європейських правил та регуляторних актів, які Україні потрібно впровадити

Джерело – презентація ACER

"Якщо це реалізувати зараз, ми підготуємось до завершення війни", - прокоментувала обсяг роботи представниця Енергетичного співтовариства Олена Антонова.

Як поєднати відновлення країни із "зеленим" переходом?

Екологічний аспект є елементом, якому найменше приділяється уваги під час війни. Протягом останніх дев'яти місяців, задля свого економічного та енергетичного виживання, Україна змушена була відмовитися від більшості вимог щодо якості пального, запустити виробництво на будь-якому виді пального, закуповувати та активно використовувати генератори для забезпечення критичної інфраструктури та домогосподарств. Це було нагальною необхідністю, але ніяк не сприяло зменшенню вуглецевого сліду України.

Але коли настане час відновлювати енергетичний сектор, питання охорони довкілля знову повинно стати пріоритетом державної політики. Проєкти, що відповідатимуть принципам стійкого розвитку в рамках загальноєвропейського "зеленого" переходу, отримають значно більше підтримки від міжнародних партнерів. Ці принципи потрібно відобразити в новій енергетичній стратегії України.

"Російська агресія повернула нас назад на тактичному і стратегічному рівнях. Тепер нам потрібно чітко усвідомити, які енергетичні мікси необхідні Україні для сталого розвитку в майбутньому, та як провести "зелений" перехід. Нам потрібно розробити бачення розвитку енергосистеми так, щоб вона могла підтримувати та сприяти реалізації актуальних енергетичних міксів. Розглядаючи це питання, не потрібно чекати закінчення війни. Ми повинні готуватися до майбутнього якомога швидше. Ми маємо бути впевненими у своїх цілях і планах, а також у можливості їх реалізації", - підкреслив голова Державного агентства з енергозбереження та енергоефективності Валерій Безус.

Ми повинні чітко визначити, які енергетичні мікси необхідні Україні для сталого розвитку в майбутньому

Ефективне з точки зору зменшення впливу на довкілля відновлення – це зобов'язання, якого Україна повинна дотримуватись у процесі євроінтеграції. Тож після війни знову постане питання про участь країни в загальних зусиллях зі зменшення впливу на довкілля, вважає посадовець.

"До російського вторгнення ми мали певні виклики щодо розробки політик та впровадження ефективного регулювання розвитку відновлюваних джерел енергії. Ці проблеми не зникли і потребують вирішення вже зараз", - зазначив Валерій Безус.

Ще один аспект, на який варто звернути увагу, - це ефективність використання ресурсів. До 24 лютого українська енергосистема була однією з найбільших в Європі, із загальною встановленою потужністю 56,6 ГВт. Це вражаюча цифра, яка проте перевищує реальне споживання вдвічі. Розуміння масштабів неефективної потужності в минулому дозволить країні підходити до відновлення лише тих об'єктів генерації, які дійсно затребувані. Заходи потрібно зосередити на потребах кінцевого споживача, що також важливо, оскільки в новій моделі ринку споживач стає повноцінним учасником.

"Нова енергосистема України повинна будуватися на нових принципах. Пріоритет повинні мати електрифікація країни та мінімізація використання газу, а також впровадження інноваційних і "зелених" технологій. Нам необхідно дотримуватись міжнародних стандартів в електропостачанні, паралельно навчаючи фахівців, які зможуть працювати з такими стандартами. І, безсумнівно, слід надати перевагу розвитку виробництва нових технологій усередині країни", - вважає віцепрезидент української спілки Міжнародної ради з великих електричних систем CIGRE Юрій Бондаренко.

Необхідно зосередити зусилля на потребах кінцевого споживача, а не на беззмістовному будуванні генерацій

Польський енергетичний експерт, професор Варшавського технологічного університету Конрад Свірський рекомендує при формуванні моделі відновлення енергосистеми України враховувати такі практичні питання: чи прагне країна зберегти статус експорта електроенергії, скільки грошей потрібно інвестувати в відновлення (тільки за попередніми оцінками, ця сума вже зараз становить 50-100 млрд євро).

"Хочу підкреслити, що наразі ми не можемо розглядати довгострокові плани, як-от декарбонізація або "зелений" перехід. Зараз більшості українців не вистачає доступу до електроенергії, тому це питання є пріоритетом. Але рано чи пізно виконання "зеленої угоди" знову стане актуальним. Тоді ми говоритимемо про збільшення частки відновлюваних джерел, модернізацію атомної генерації. Саме тут буде зосереджена основна увага інвестицій, і, на мою думку, це призведе до повернення України до статусу значного експортера електроенергії", - розповів експерт.

Отже, для ефективного відновлення енергосистеми країні слід стурбуватись про одночасну інтеграцію з європейськими ринками та дотримання принципів "зеленого" переходу. Варто зазначити, що чіткої відповіді на друге питання поки що немає навіть в самій Європі. Тому обговорення цього процесу наразі відбувається здебільшого в теоретичному ракурсі. Однак, поєднавши ці два підходи до відновлення, Україна має шанс не лише наздогнати, а й стати лідером у змінах у регіоні.

Руслана Чечуліна

Теги:REMITзелений перехіденергетичні реформивійнаенергосистемаЄСзаконодавствоПоділитись