Українцям очікує велика термомодернізація житлових будинків

20 червня 2022

Швидше буде здійснюватися часткове відшкодування витрат мешканцям, які вирішили покращити свої умови життя в рамках програми Фонду енергоефективності.

В Україні нарешті планують спростити процедури термомодернізації житла, які затягувались у минулі роки через певні законодавчі норми і складності у роботі Фонду енергоефективності. Ситуація має змінитися завдяки законопроєкту, який був прийнятий Верховною Радою на першому читанні. Серед ключових нововведень - поетапне фінансування проектів термомодернізації, що дозволить громадянам запроваджувати енергоефективні рішення поступово, залежно від фінансових можливостей.

“Українська енергетика” проаналізувала можливі зміни та ризики, які можуть перешкодити швидкої масштабної термомодернізації житлових будинків.

Зміняться процедури Фонду енергоефективності

У зв'язку з війною перед нами стоїть складне завдання: відновити пошкоджене агресором житло і зменшити споживання дорогих енергоресурсів у багатоповерхівках, адже саме вони є найбільшими споживачами.

У червні Верховна Рада підтримала за основу законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для впровадження комплексної термомодернізації будівель”. Він має значно полегшити процес термомодернізації та співпрацю з Фондом енергоефективності, заявив міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов.

“Агресія Росії проти України змусила нас переосмислити своє майбутнє, зокрема щодо підвищення енергетичної безпеки. Одним із найбільш ефективних механізмів для досягнення цієї мети є енергоефективність. Після перемоги ми повинні відновити все, що було знищено чи пошкоджено внаслідок бойових дій, але зробити це краще: нехай на місці зруйнованих будівель постануть нові, сучасні, безпечні та, найголовніше, високо енергоефективні будинки”, – зазначив він.

До цього часу українці могли реалізувати енергоефективні заходи в своїх багатоповерхівках за допомогою програми “Енергодім” від Фонду енергоефективності, запущеної у 2019 році. Спочатку програма дозволяла повернути мешканцям до 70% витрат, а тепер - до 50%. Але масове впровадження термомодернізації було ускладнене через вимоги та процедури, що можуть тривати роками. Наприклад, участь у програмі можуть брати лише ОСББ. Крім того, такі об’єднання повинні мати певні власні кошти для входження в програму, оскільки компенсацію витрат від Фонду можливо отримати лише після верифікації виконаних робіт. Тепер, у разі прийняття законопроєкту, процедура має змінитися.

“Новий закон має спростити процедури Фонду енергоефективності, – запевняє Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм ГМ "Опора". – Усі існуючі процедури визначені законом про Фонд енергоефективності, тому навіть якщо фонд хоче внести зміни, це неможливо. Водночас ми розуміємо, що в найближчій перспективі не буде масштабних комплексних проектів із термомодернізації. По-перше, в умовах війни, де існує загроза ракетних ударів, не має сенсу термомодернізувати. По-друге, у людей залишилось набагато менше грошей, а відсоткові ставки зросли. Внаслідок цього, нам потрібна можливість здійснювати некомплексні заходи термомодернізації, які повинні проводитися за спрощеною процедурою, схожою на ту, що мали “теплі кредити”.

Крім того, наразі існує потреба у відновленні пошкоджених і знищених будинків. Фонд енергоефективності не повинен фінансувати нові будівлі, але якщо в будинку вибито чи пошкоджено вікна, дах або двері, їх можна замінити за допомогою окремої програми Фонду, вважає експертка.

“У нас зараз є програма “Енергодім”, яка пропонує два пакети (А і Б), але нам потрібен ще один надзвичайно спрощений пакет, який дозволяв би здійснювати енергоефективні заходи за спрощеною процедурою. Можливо, також потрібна окрема процедура для відновлення житла з незначними пошкодженнями. Для цього Фонд просто має отримати повноваження формувати такі програми і продукти. І це сутність важливих змін законопроєкту”, – пояснила Тетяна Бойко.

Нам потрібен ще один надзвичайно спрощений пакет, що дозволить здійснювати енергоефективні заходи за простішою процедурою…

Експертка сподівається, що до другого читання в парламенті будуть внесені зміни до документа, оскільки вони вже були узгоджені з Міністерством розвитку територій та Фондом енергоефективності.

“Сподіваюся, що прийняття закону дозволить активізувати певні процеси як в Фонді енергоефективності, так і загалом у сфері енергозбереження," – зазначив Вадим Литвин, голова Асоціації енергоаудиторів України. – Загалом, значних змін не передбачається. Закон більше спрямований на узгодження різних частин і усунення протиріч між документами для того, щоб процес термомодернізації міг просуватися.”

Експерт пояснив, що потреба в законопроєкті виникла після того, як був ухвалений закон про Фонд енергоефективності. Коли з ним почали працювати, були виявлені нерізні проблеми і недоліки, і тепер розробили новий законопроєкт. У ньому ці пункти прописані враховуючи попередній досвід і з більш точною термінологією.

“Наприклад, було написано “обстеження інженерних систем”, а тепер це замінили на “обстеження установок,” чи “атестація енергетичних аудиторів,” яку здійснював університет, тепер же це виконуватимуть акредитовані сертифікаційні центри. Це – нові підходи,” – повідомив Вадим Литвин.

Що стосується можливих ризиків, то, на його думку, у проєкті закону дуже детально прописано багато нюансів, які, можливо, треба було б регулювати не на рівні закону, а в постановах. Адже з часом вони можуть змінюватися, а внесення змін до закону – це тривалий процес. Проте Фонд, на переконання голови Асоціації енергоаудиторів, повинен працювати більш гнучко, оскільки питання енергоресурсів сьогодні є питанням енергетичної безпеки, а не лише фінансування.

“Наступним кроком є впровадження змін до підзаконних нормативно-правових актів (підзаконки), – зазначив Литвин. – Якщо щось потрібно підготувати протягом кількох місяців, але це затягується, можуть виникнути часові розриви. Наприклад, щоб не вийшло так, що старі енергоаудитори вже не можуть виконувати свою роботу, а нових ще не підготували через те, що не було прийнято необхідних положень про підготовку енергоаудиторів, типові форми тощо.”

Отже, Кабінет міністрів і відповідні профільні міністерства та установи мають пошвидше розробити підзаконні документи.

“Напрямок руху вже визначено, і це позитивно. Але тепер потрібно вирішити, як це буде реалізовано на практиці. І саме від цього залежатиме, як все працюватиме,” – додав експерт.

Як прискорити термомодернізацію будинків

Серед основних змін, які передбачені в законопроєкті, є можливість здійснення виплат грантів Фонду енергоефективності поетапно.

“Мова йде про виплату частини гранту на виконані будівельні роботи, які виконані лише частково, тобто до їх повного завершення, – пояснив Єгор Фаренюк, директор Фонду енергоефективності. – Бенефіціар (ОСББ) підписує акт виконаних робіт з підрядником на той обсяг, що вже фактично виконаний, отримує часткове відшкодування, розраховується за кредитом з банком або з підрядником і продовжує наступний етап робіт. Цей механізм фінансування полегшить фінансове навантаження на співвласників будинків, адже дозволить швидше виконувати свої зобов’язання перед кредиторами.”

До грантових виплат Фонду енергоефективності тепер можуть включатися витрати (до 10% вартості проекту) на супутні роботи, необхідні для реалізації проекту термомодернізації. Які саме?

“Наприклад, якщо ми утеплюємо стіни, а у нас є система дощової каналізації, то через певний час теплоізоляція в будинку може почати руйнуватися, – пояснює Вадим Литвин, голова Асоціації енергоаудиторів України. – Або якщо утеплюємо трубопроводи, то може виникнути необхідність зробити цементну стяжку підлоги підрвалу. Відповідно, це потрібно зробити. Тепер можна буде витратити до 10% коштів на такі роботи. Це позитивно, але на мою думку, такі речі повинні регулюватися не законодавчо, а через підзаконні акти, наприклад, постанову Кабміну або розпорядження Міністерства регіонального розвитку.”

Фонд запропонував до другого читання законопроєкту надавати грант на супутні та допоміжні будівельні роботи, послуги з підготовки заявок та/або супроводу проектів та інші роботи (послуги), визначені Кабміном.

“Це дасть можливість відшкодовувати витрати на супутні заходи, наприклад, на ремонт даху під час утеплення технічного поверху або зміцнення фундаменту при утепленні стін та інше,” – зазначив Єгор Фаренюк, директор Фонду енергоефективності.

Крім того, планується закріплення законодавчої можливості відшкодування за рахунок гранту послуг так званих “менеджерів проєкту”, які мають необхідні знання та навички для підготовки та/або перевірки документів, пов’язаних з процесом будівництва та участі в програмах Фонду.

Фонд також має намір стати установою, що братиме участь у відновленні багатоквартирних будинків, які постраждали внаслідок агресії російської федерації. Для цього пропонується до другого читання розширити перелік заходів, на які можуть надаватися гранти Фонду.

“Зараз законопроєкт безпосередньо не стосується таких будинків, – зазначив Вадим Литвин, голова Асоціації енергоаудиторів. – Він має більше стратегічний характер. Найімовірніше, відновлення житла регулюватиметься іншими документами, адже цю задачу потрібно вирішити терміново до холодів. Тому менше уваги буде приділятися проблемам енергоефективності. Адже якщо підняти питання тендерних закупівель для виконання робіт, проєктів та експертиз, це може зайняти багато часу. А відновлення навколишніх умов необхідно буде встигнути завершити до початку опалювального сезону.”

Зміни у самому Фонді енергоефективності

Щоб мешканці багатоквартирних будинків могли швидко реалізувати заходи термомодернізації, зміни вимагатимуть також у самому Фонді енергоефективності та в його внутрішніх процесах та підходах.

“До другого читання Фонд підготував додаткові пропозиції до законопроєкту, що пропонують закріпити презумпцію правомірності поданих документів і фактів, що мають юридичне значення, – розповідає Єгор Фаренюк. – А також виключити норми, за якими Фонд має право протягом строку реалізації проекту з енергоефективності проводити перевірки виконання умов договорів із банками-партнерами, будівельними компаніями, енергосервісними компаніями та виконавцями робіт у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель."

Якщо вказані зміни буде ухвалено, Фонд не виконуватиме функції, які не є властивими для нього. Також Фонд енергоефективності зможе спростити процедури розгляду та оцінювання заявок, переконаний його директор.

Ще одним важливим нововведенням, яке пропонує Фонд до другого читання, може стати можливість надавати гранти не лише на відшкодування частини вартості робіт або послуг після їх виконання, але й на фінансування цих робіт/послуг перед початком їх виконання.

“Без вище згаданих змін, поданих до другого читання законопроєкту, розгляд заявок у межах програми Фонду не може бути суттєво спрощеним,” – підсумував Єгор Фаренюк.

Фінансування проектів

Втілення термомодернізації будинків не будуть можливі без фінансування. В Україні сьогодні недостатньо коштів. Чи можна сподіватися на підтримку західних інвесторів?

“На даний момент програма “Енергодім” реалізується Фондом енергоефективності у співпраці з IFC, GIZ та ПРООН та фінансується з коштів статутного капіталу Фонду, який формується з державного бюджету, а також від внесків

Європейського Союзу та уряду Німеччини,” – підкреслив Єгор Фаренюк. – Фонд постійно веде переговори та узгоджує всі істотні зміни, які впливають на грантову політику, з міжнародними донорами. Отже, розширення переліку заходів, що фінансуються/відшкодовуються за рахунок грантів, також проводить за попередньою згодою міжнародних організацій, які готові співфінансувати надання грантів у межах програм фонду.”

За словами Тетяни Бойко, координаторки програм ГМ "Опора", позиція донорів завжди була такою: частину коштів вкладає Україна, а лише після цього свої 50% додають вони.

“Вони зараз, наскільки мені відомо, готові збільшити свою частку, але не хочуть покривати всі 100%,” – говорить вона. – У Фонду енергоефективності ще є ресурси, але їх значно менше. Всі ці кошти підуть на проекти, за які люди ще не отримали відшкодування, тобто ці проекти ще не пройшли підтвердження. Більше того, кошти Фонду также заблоковані через війну. Вважаю, що необхідно розблокувати ці ресурси для виконання зобов'язань за наявними заявками, для початку відновлення зруйнованого житла та хоча б часткового стимулювання людей, запустивши надзвичайно спрощений пакет, який дозволить встановити індивідуальні теплові пункти (ІТП) у всіх багатоповерхових будинках.”

На думку Вадима Литвина, зекономити газ і, відповідно, кошти, реально без значних капіталовкладень. Потрібно просто утеплити труби тепломереж у підвалах і на горищах, відбалансувати централізовані системи та налаштувати автоматику, яка вже є (в індивідуальних котлах або в дахових котельнях).

“Ці заходи слід здійснити вже. Тим більше, що такі роботи не потребують великих коштів. Проте, якщо доведеться впроваджувати на рівні Фонду, наприклад, заходи на умовні півмільйона, тоді процедурні питання можуть затягнутися на рік. І це необхідно реалізувати у максимально короткі терміни – за три місяці або максимум пів року, оскільки це термінові завдання. Але, на жаль, у даному законопроєкті таку можливість я не побачив,” – зазначив голова Асоціації енергоаудиторів України.

Найгірше, що затягування означає, що ми фінансуємо ворога, адже, хоча ми і купуємо газ в Європі, фактично він російський…

Він зауважив, що закон можуть затвердити найближчим часом, але над ним почали працювати півтора року тому. За цей час не реалізовані потенційні проекти, не зменшено споживання енергоресурсів. Той факт, що ми оплачували набагато більше коштів за той же природний газ, ніж це могло б бути, свідчить про це.

“А найгірше, що така затримка означає, що ми непрямо фінансуємо ворога, тому що, хоча ми і купуємо газ в Європі, насправді він російський. Ось у чому проблема. Нам слід звертатися до європейців з проханням відмовитись від нафти та газу, але водночас самі створюємо процеси, які протягом найближчих п’яти років не дозволять зробити нічого суттєвого. Все через те, що процедури довгі, а ми не дуже швидко реагуємо на ці потреби. На даний момент, нам потрібно діяти швидше,” – додав Вадим Литвин.

Отже, Україні потрібно в стислі терміни відновити пошкоджені війною будинки, а в тих, що вціліли, бодай утеплити труби тепломереж, встановити ІТП, налаштувати існуючу автоматику. Необхідно здійснити все можливе, щоб зекономити дефіцитний газ та зменшити витрати людей в платіжках та бюджеті. Для цього людям потрібно надати можливість взяти участь у новому спрощеному пакеті програми Фонду енергоефективності. Проте для цього слід терміново змінити умови та процедури Фонду. Є надія, що це буде реалізовано завдяки законопроєкту про термомодернізацію будинків та підзаконним актам, які йому супроводжують. Адже саме від успішності цих змін залежить наше виживання цієї зими.

Світлана Олійник, спеціально для “Української енергетики”

Теги:Поділитися