Денис Назаренко

Уряд не бажає підвищення ціни на газ

12 жовтня 2017

У зв'язку з імовірним зростанням цін на газ, кількість українців, які отримують субсидії, може збільшитися до 90%. Наскільки це обґрунтовано?

Згідно з розрахунками Міністерства енергетики та вугільної промисловості, відповідно до чинних норм, ціну на газ слід підвищити на 17,6%. Це може призвести до зростання числа субсидіантів в Україні до 90%. В студії Громадського радіо Денис Назаренко, аналітик «DiXi group», організації, яка займається дослідженнями та консультаціями в галузі енергетики.

Любомир Ференс: Чи зросте кількість субсидіантів через можливе підвищення ціни газу на 18%?

Денис Назаренко: Наразі не прийнято жодних конкретних рішень, але тривалі переговори тривають. Від таких заяв виникає певний ефект. Хоча йдеться про це, багато каналів ведуть дискусії щодо необхідності підвищення цін на газ протягом теперішнього опалювального сезону. Зрозуміло, що Уряд України та Міністерство енергетики не бажають приймати таке рішення, проте ми маємо певні зобов'язання.

Любомир Ференс: Чи не бояться вони невдоволення суспільства?

Денис Назаренко: Так, звісно, розуміючи цю ситуацію. Вони стверджують, що підвищення цін є економічно обґрунтованим кроком, і зовнішні донори, зокрема Міжнародний валютний фонд, це підтримують. В експертному середовищі визнають необхідність вирівнювання цін. Проте ми усвідомлюємо, наскільки це важко з точки зору політики, особливо з огляду на наближення виборів, адже втрати можуть бути більшими, ніж вигоди, якщо до влади прийдуть ті, хто не підтримує реформ.

Любомир Ференс: У Міністерстві енергетики зазначили, що внаслідок можливого підвищення ціни на газ у Тернопільській області кількість домогосподарств, які отримують субсидію, може зрости з 89% до 96%. Що це означає?

Денис Назаренко: По-перше, ці цифри, скоріш за все, є в крайніх оцінках. Субсидії розраховуються на основі витрат на комунальні послуги, якщо вони перевищують 15% від доходу домогосподарства. Вони не покривають повну вартість комунальних послуг, а лише частину, необхідну для збереження комфортних умов. Згідно з даними Мінсоцполітики, нині 60% домогосподарств отримують такі субсидії. Я вважаю, що підвищення цін на 15-20% не може кардинально змінити кількість людей, для яких комунальні платежі стануть критичними. Тому я ставлюся до таких прогнозів скептично. Наслідки, звісно, будуть, але це вже справа Уряду, аби кількість субсидіантів була обґрунтованою. Існують численні журналістські розслідування, які демонструють, що не всі, хто отримує субсидії, справді потребують їх. Треба сконцентруватися на верифікації субсидій та зміні системи так, щоб кошти доходили до тих, хто справді має в них потребу, й підходили для енергоефективності.

Анастасія Багаліка: Коли ми матимемо інформацію по регіонах, щоб бачити, хто й як платить за газ?

Денис Назаренко: Інформація про субсидіантів відносно повна, і за її зберігання відповідає Мінсоцполітики. Щодо ціни на газ, яка фіксована, ми говоримо про Постанову № 187. Вона встановлює дуже конкретну ціну для побутових споживачів, і зараз Міністерство працює над її новою редакцією, щоб поширити знижені ціни на компанії, які постачають тепло. Також тривають активні переговори між Міністерством та Секретаріатом енергетичного співтовариства, який сприяє нашій реалізації європейських реформ у галузі енергетики. На сьогодні немає чітких прогнозів, як виглядатиме ринок наступного року, чи відкриватиметься він. Низька ціна заважає розвитку конкуренції. Наша мета – створення конкурентного ринку газу і теплопостачання. Однак штучно занижена ціна, встановлена в інтересах найменш захищених верств населення, заважає залученню нових інвестицій та появі незалежних приватних компаній, які б могли скласти конкуренцію постачальникам. Усі реформи, які підтримуються міжнародними донорами та експертами, спрямовані на створення такого конкурентного ринку, проте процес йде занадто повільно через певні політичні причини.

Автор: Денис НазаренкоТеги:Поділитись