Роз'яснення Мін'юсту: чи можуть виселяти з житла через борги за ЖКП

08 квітня 2021

Виселення з житлового будинку або квартири, в якій проживає особа з боргом, відбувається лише в крайніх випадках, за рішенням суду, якщо заборгованість (на березень 2021 року) перевищує 120 000 грн

Міністерство юстиції прокоментувало можливість виселення українців, які мають борги за комунальні послуги. Про це повідомляє "Судебно-юридическая газета".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Держстат: борги населення за ЖКП сягнули 81 млрд гривень

Зазначається, що за несплату за комунальні послуги до боржників можуть застосовуватися різні санкції, зокрема: накладення пені, припинення надання послуг, а в крайньому випадку – виселення з приміщення та звернення стягнення на нерухомість.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Але перш ніж це відбудеться, постачальник послуг повинен звернутися до суду з позовом або заявою про отримання судового наказу для стягнення боргу. Наявність боргу сама по собі не є підставою для виселення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У НКРЕКП заявили про атипове зростання боргів за ЖКП в Україні

У разі позитивного рішення суду або отримання судового наказу постачальник комунальних послуг звертається до виконавчої служби з документом для примусового стягнення боргу, зокрема шляхом накладення арешту на майно.

Виконавець відкриває виконавче провадження і приймає документ до виконання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд хоче розширити коло субсидіантів, аби уникнути боргів за ЖКП

Стягнення за виконавчими документами спочатку проводиться на грошові кошти боржника в національній та іноземній валютах та на інші активи, зокрема на рахунки в банках.

Якщо у боржника недостатньо коштів та інших цінностей для виконання вимог стягувача, арешт накладається на інше майно, якщо на нього не може бути накладено стягнення за законом.

Якщо сума, що має бути стягнена, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, де розташоване це житло, не здійснюється.

У такому випадку виконавець зобов'язаний знайти інше майно боржника для виконання рішення.

Отже, станом на березень 2021 року, якщо заборгованість за документом не перевищує 120 000 грн, стягнення на єдине житло боржника та прилеглу територію не проводиться.

Проте, якщо заборгованість (на березень 2021) перевищує 120 000 грн, то згідно зі статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження", у разі відсутності у боржника необхідних коштів чи рухомого майна, стягнення накладається на нерухоме майно.

Перш за все, стягнення подається на інші ділянки землі або приміщення, що належать боржнику, а зрештою – на сам житловий будинок чи квартиру, де він проживає.

Разом із житловим будинком, стягнення також нараховується на прилеглу земельну ділянку. Після підтвердження прав власності боржника на об'єкт нерухомості, виконавець накладає на нього арешт і реєструє цю інформацію відповідно до чинного законодавства.

Теги:житловий кодекскомунальні боргиЖКППоділитись