Без "кліматичних" інвестицій Україна втрачає час і швидкість реформ

15 грудня 2021

Для досягнення кліматичних цілей, затверджених в оновленому Національно визначеному внеску, Україні необхідні 102 мільярди євро додаткових інвестицій до 2030 року.

Без інвестицій у досягнення кліматичних цілей Україна буде втрачати час і темп реформ. Таку позицію озвучила президент DiXi Group Олена Павленко під час заходу OECD, присвяченого реформі енергетичного сектора в Україні.

“У 2020 році Міністерство енергетики оцінило, що нашій країні потрібно близько 10 мільярдів євро інвестицій щороку для досягнення амбіційних цілей декарбонізації. У 2021 році оновлений НВВ (Національно визначений внесок) визначив досить помірні кліматичні цілі, але йому все ж потрібні 102 мільярди євро додаткових інвестицій до 2030 року в порівнянні зі звичайними бізнес-сценаріями”, - роз'яснила Павленко.

Важливо вкладати додаткові кошти у відновлювані джерела енергії та нові технології. Без таких інвестицій, вважає експерт, Україна буде відставати в реформах.

“Це інвестиції, наприклад, у енергоефективність: понад 80% житлових будинків було збудовано до 1991 року, і вони витрачають на 70% більше енергії, ніж нові будівлі. Також важливо вкладати в транспорт: за даними 2017 року, більше половини пасажирських перевезень забезпечували автобуси. Уявіть, якщо б цей транспорт був екологічним. Також це інвестиції в промисловість, яка в Україні споживає близько 30% енергії, зокрема, металургія. 'Зелений' перехід і інтеграція до Європейською зеленої угоди стане справжнім викликом для сектора, оскільки він має враховувати регулювання CBAM”, - уточнила експерт.

Олена Павленко також зазначила, що інвестиції в енергетику є довгостроковими проектами. Тому інвестори повинні відчувати себе захищеними, а судова система повинна бути незалежною та справедливою.

“Наприклад, інвестиції у видобуток газу - це проекти, що тривають 40-50 років. Для компаній важливо, щоб урядова політика залишалася стабільною щороку, адже видобувники змушені постійно коригувати свої доходи і бізнес-моделі. Коли уряд регулярно переглядає податки або вводить нові правила, це призводить до втрати кількох потенційних інвесторів”, - акцентувала вона.

Також, за словами експерта, нужно збільшити прозорість в енергетичному секторі.

“Наш аналітичний центр нещодавно презентував щорічний Індекс прозорості енергетики. Ми відзначили поступову, але сповільнену динаміку зростання прозорості в секторі. Ми закликаємо уряд продовжувати цифровізацію енергетичного сектору і публікувати більше відкритих даних. Якщо правила зрозумілі і стабільні, якщо існує незалежна судова система і прозорість у секторі, то виникає важлива річ, яку не можна прописати в законодавстві - довіра між інвесторами та владою. І тільки за наявності цієї довіри можна досягти сталих інвестицій у сектор”, - підкреслила Павленко.

Нагадаємо, аналітичний центр DiXi Group у новому виданні Індексу прозорості-2021 оцінив прозорість енергетичного сектора на 63 з 100 можливих балів. Індекс-2021 охоплює 212 індикаторів, об’єднаних у вісім категорій, що ґрунтуються на конкретних нормативних вимогах та найкращих практиках в галузі розкриття інформації.

Теги:Поділитись