"Теплих кредитів" в Україні вистачить на місяць: що далі?

30 вересня 2020

Уряд має намір виділити обмежені ресурси для програми "Теплі кредити" на 2021 рік, але її майбутнє залишається під знаком питання.

У проекті бюджету на наступний рік відсутнє фінансування для енергоефективних заходів у житлових будинках, зокрема для популярної програми "теплих кредитів".

Кабінет Міністрів розглядав можливість закриття програми вже у цьому або наступному році. Лише після ряду звернень експертів, які займаються питаннями енергетики, уряд виділив 150 млн грн на програму, при тому, що для покриття попиту потрібно близько 2 млрд грн на рік. Чому так сталося? Чим завадили успішні "теплі кредити"?

"Теплі кредити": секрет популярності

Колись уряд усвідомив, що населення не має коштів на значні витрати для поліпшення енергоефективності (наприклад, на теплолічильники) або навіть на нові вікна, й вирішив підтримати та заохотити громадян до дій у цьому напрямку. У жовтні 2014 року розпочалася державна програма "теплих кредитів", призначена для населення та об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). В залежності від впроваджених заходів та енергоефективного обладнання, відшкодування для учасників програми може становити 20% або 35%, а для ОСББ та ЖБК – від 40% до 70%.

"Лише з 2015 року, коли різко зросли тарифи на опалення, люди почали замислюватися про енергоефективність, — розповідає Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм ГМ "Опора". — До цього вони лише теоретично усвідомлювали, що це важливо, але не відчували готовності йти в банк і брати кредит на такі заходи. Траплялися поодинокі випадки, коли українці діяли таким чином. Причина в тому, що доти, поки українці не отримають мотивуючі фінансові умови, вони не стануть діяти проактивно. Особливо з огляду на ту постійну непередбачуваність політики в нашій країні."

"Теплі кредити" швидко набули популярності, адже програма є зрозумілою і простою, а також дозволяє швидко отримати відшкодування за виконані енергоефективні заходи, глибоко вважають експерти.

3,2 млрд грн "теплих кредитів", близько 850 тисяч українців інвестували понад 8,6 млрд грн в енергоефективність...

"Зазвичай від моменту подання документів до банку до отримання компенсації від держави проходить від 2 до 5 тижнів. Це підвищує довіру не лише до механізму, а й до держави в цілому", — зазначає Олексій Корчміт, голова Асоціації енергосервісних компаній.

У перші роки програми люди зазвичай брали кредити на заміну вікон або електропроводки, оскільки це не потребувало великих видатків, проте давало швидкий результат, а також 20% економії. І, коли люди побачили, що механізм працює, почали розглядати можливість взяття наступного кредиту, скажімо, на індивідуальний тепловий пункт (ІТП).

Це дало позитивні результати. За словами Костянтина Гури, тимчасового виконувача обов'язків голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, за 6 років програми держава надала 3,2 млрд грн "теплих кредитів", а близько 850 тисяч українців інвестували понад 8,6 млрд грн у заходи з енергоефективності.

"На фоні незначного нарощування видобутку природного газу та падіння видобутку вугілля, Україні вдалося зменшити споживання енергоресурсів завдяки реалізації програми "теплих кредитів", — акцентує Максим Білявський, провідний експерт з енергетики Центру Разумкова. — На мою думку, це один з найкращих і найуспішніших кейсів нашої держави за останнє десятиліття. Цей фінансовий продукт виявився настільки продуманим та адаптованим до потреб пересічного українця, що набула надзвичайної популярності серед населення. За статистичними даними, ми бачимо тенденцію до зниження споживання енергоресурсів. Це не сталося через зменшення споживання, а через те, що люди отримали доступ до кредитного фінансування, яке компенсувало частину витрат і дало можливість модернізувати свої оселі."

Кінець "теплих кредитів" або зменшення фінансування?

Однак на поточний рік фінансування програми скорочено до 400 млн грн у порівнянні з 1,1 млрд грн у 2019 році. Водночас, за підрахунками Держенергоефективності, для задоволення попиту потрібно було закласти в бюджет близько 2,2 млрд грн.

"Фінансування програми вже вичерпалося. Можливо, не у всіх філіях, але в багатьох банках, які отримали заявки кілька місяців тому, ОСББ повідомляють, що вже не мають коштів для реалізації проектів та зможуть це зробити лише в разі виділення додаткових бюджетних коштів. Отже бажаючих багато, але фінансові можливості обмежені", — говорить Тетяна Бойко.

Нарозі виникли чутки про можливе закриття програми. Вочевидь, не безпідставні, оскільки в проекті державного бюджету на 2021 рік "теплі кредити" не виявилися. Нещодавно в.о. міністра енергетики Ольга Буславець подала до Верховної Ради перелік найнеобхідніших потреб галузі, в першу чергу у фінансуванні програми "теплі кредити". Міністерство попросило виділити 150 млн грн. Попутно голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас висловився проти використання коштів програми для ОСББ під час публічної дискусії "Реформа енергоефективності в Україні та міжнародний досвід енергомодернізації багатоповерхових будинків", зазначивши, що програма "теплі кредити" для ОСББ є нераціональною. Мовляв, програма створює зайву конкуренцію та свідчить про неефективність використання державних і донорських коштів.

"Остаточний варіант державного бюджету на 2021 рік повинен чітко зазначити, що програма "теплих кредитів" для ОСББ не продовжиться", — підкреслив представник ЄС.

Дивно, але Міністерство розвитку громад і територій України оприлюднило два сценарії розвитку програми "теплі кредити". Перший з них передбачає, що 2021 рік стане перехідним, а з 2022 року в Україні залишиться тільки програма "Енергодім" Фонду енергоефективності. За другим сценарієм, "теплі кредити" повністю зникнуть цього року, а отже в 2021 році "Енергодім" залишиться єдиною доступною програмою для власників житла, що дасть можливість часткового відшкодування витрат на енергоефективні заходи у їхньому домі.

"Проект бюджету на 2021 рік свідчить, що ні "теплі кредити", ні Фонд енергоефективності не передбачено, що вказує на одну проблему — обидва механізми залежні від політичної волі та обидва вразливі у випадку, коли закінчуються кошти", — зазначив Олексій Корчміт.

Проте в останній день вересня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду підтвердив, що Кабінет Міністрів включить у проект держбюджету на наступний рік 150 млн грн на "теплі кредити".

"Основний недолік "теплих кредитів" — це те, що держава не може дати чітке звітування щодо економії для кожного окремого будинку..."

Переваги та недоліки "теплих кредитів"

Як так вийшло, що успішна програма практично опинилася під загрозою закриття, і про яку конкуренцію йшлося, кажучи про позицію Матті Маасікаса?

Річ у тім, що поряд з "теплими кредитами" існує також державна програма "Енергодім", яка компенсує до 70% витрат ОСББ на енергоефективність. І механізм останньої відповідає європейським стандартам підтримки енергоефективності населення, адже передбачає верифікацію кожного етапу. "Теплі кредити" такої умови не мають.

"Основний недолік "теплих кредитів" полягає в тому, що держава не може звітувати про економію для кожного конкретного будинку щодо зекономлених ресурсів завдяки впровадженим заходам", — зазначає Олексій Корчміт. — Це зрозуміло, адже за 6 років програма охопила майже мільйон українців. Перейняти європейський підхід щодо верифікації кожного етапу на нашій території просто неможливо зважаючи на масовість та трудомісткість цього процесу. Яскравим прикладом є Фонд енергоефективності, що 5 років тому почав налагоджувати європейську модель верифікації. Проте сьогодні процес відшкодування через програму "Енергодім" займає 9-12 місяців. За цей же час через "теплі кредити" відшкодування отримало 775 багатоквартирних будинків, в яких сформувалися ОСББ, а фонд відшкодував витрати на енергоефективні заходи лише 7 будинкам, тобто в 100 разів менше."

"Програма "теплих кредитів" є досить простою у виконанні. Хоча, мабуть, вона не забезпечувала глибокої енергомодернізації, — міркує Святослав Павлюк, виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України". — Наприкінці не проводилися дослідження якості виконаних робіт, це потребує детального аналізу."

"Фонд енергоефективності висуває вимоги, які більш узгоджуються з європейськими нормами, наприклад, щодо проектно-кошторисної документації, аудиту до та після проведення робіт, верифікації результатів, — доповнює Тетяна Бойко. — Програма "Енергодім" є добрим інструментом, але вона має тривалі процедури, які не так швидкі, як у "теплих кредитах", де люди подають заявку, швидко отримують відповідь, проводять роботи та через місяць отримують компенсацію. Процедури Фонду енергоефективності займають роки, і більшість ОСББ ще не готові до них.

Вона зазначає, що це проблематично як з організаційної, так і з фінансової точки зору, тому до цього етапу ще потрібно "дозріти". І саме тому, на думку експертки, не можна нав'язувати людям тільки одну або іншу програму.

"Порівнювати "теплі кредити" з "Енергодомом" — те ж саме, що стикати дитячий садок з університетом. Багато наших ОСББ знаходяться ще на початковому етапі. Наразі українці готові рухатися поступово, хоча є рекомендації від європейської спільноти щодо провадження комплексної термомодернізації, оскільки це є більш правильним. І є певний відсоток ОСББ, які готові до цього, і це чудово. Але якщо ми прагнемо до масової термомодернізації, слід вибрати інший шлях", — вважає Тетяна Бойко.

Вона наводить ряд аргументів. Сьогодні в одному будинку проживають люди різних соціальних категорій. Проте через пандемію коронавірусу покращення фінансового становища багатьох українців значно ускладнилося. Багато людей втратили роботу або незначно зменшилися їх доходи, тому зараз вони не можуть планувати свої витрати так, як раніше. А участь в програмі Фонду — це не є дешевим задоволенням. Співвласники житла повинні мати гроші на перший рік участі в програмі "Енергодім", поки не отримають фінансування. Тим часом відсоткова ставка може поглинути витрати, роблячи проект фінансово невигідним. Щоб "вижити", слід забезпечити підтримку з боку місцевої влади або мати інше джерело фінансування, яке покриє витрати. З іншого боку, участь у програмі Фонду є організаційно складною.

"Я вірю, що у Фонду ще є великий потенціал у спрощенні, цифровізації процесів, щоб почути потреби ОСББ і йти їм назустріч, — додає експертка. — Проте, принаймні на кілька років, "теплі кредити" потрібні як для ОСББ, так і для індивідуального сектору, оскільки поки що немає жодної альтернативи. А згодом, через кілька років, коли можливо свідомість населення зміниться, а економічна ситуація в країні покращиться, потреба в "теплих кредитах" може відпасти."

Європа робить акцент на ОСББ

"Покищо я бачу бажання ліквідувати "теплі кредити" на користь одного Фонду. Це невірна позиція на мою думку, оскільки в програмі "Енергодім" можуть участвуати лише ОСББ, але в багатьох багатоквартирних будинках об'єднання співвласників ніколи не буде. Наприклад, у будинках, де всього шість квартир. Але це не означає, що ми залишимо мешканців таких будинків без державної підтримки?!" — говорить Святослав Павлюк.

У цьому контексті "теплі кредити" мають вагомі переваги у порівнянні з програмою Фонду енергоефективності.

"Закон надає Фонду енергоефективності право користуватися багатьма інструментами, але він використовує лише інструменти для ОСББ", — зазначає Олексій Корчміт. — Обмеження лише на ОСББ та ЖБК вже визнане проблемою, оскільки вони становлять лише 25% від усіх багатоквартирних будинків. А що робити з рештою 75%? Фонд енергоефективності орієнтується тільки на ОСББ, тоді як "теплі кредити" все ще підтримують індивідуальні будинки, в яких проживає 52% населення, попри те, що перспектива скорочення споживання енергії індивідуальними домами удвічі вища, ніж багатоквартирними (це підтверджується багатьма аналітиками протягом останніх п'яти років)".

Посадовець переконаний, що програму "теплих кредитів" не можна зупиняти, адже її відсутність залишить мешканців індивідуальних будинків без альтернативи. Щодо багатоквартирних — закриття програми створить "вузьке місце", котре змусить всіх мешканців багатоквартирних будинків переходити до Фонду.

"Проте він просто не зможе компенсувати всі витрати жителів усіх будинків. Це може призвести до колапсу. Ми можемо відчути його вже навесні наступного року, коли всі зрозуміють, що через зупинку фінансування "теплих кредитів" фактично усі повернулися до одного й того ж інструменту ("Енергодому"), який був спроектований як ідеальний, але виявився нефункціональним", — додає Олексій Корчміт.

Тому, на думку Святослава Павлюка, "теплі кредити" повинні залишитись для індивідуального будівництва, а також для будинків, де ще не існує ОСББ. Експерт наголошує на тому, що для держави вигідно скоротити споживання тепла в усіх будинках і зменшити потребу населення в субсидіях. Це можливо лише шляхом зменшення питомих теплових характеристик будинків, незалежно від наявності або відсутності ОСББ.

"Потрібно врахувати, що більшість ОСББ були сформовані у нових або відносно нових будинках з гарними енергетичними характеристиками, — відзначає Святослав Павлюк. — Створення об'єднання в старих будинках було складнішим, адже були дебати щодо того, що спершу держава має провести капітальний ремонт. Під час цього багато старих будинків без ОСББ залишилися в незадовільному стані без жодної державної підтримки. Найближчим часом створення ОСББ в таких домах навряд чи відбудеться. Але це не означає, що держава повинна залишатися осторонь. У разі надзвичайних ситуацій, наприклад, як це було у Києві на Борщагівці чи в Дрогобичі, люди, які втратили житло, все одно звернуться до держави за компенсацією для придбання нового помешкання. Тому збереження терміну експлуатації існуючих будинків є важливим для держави, незалежно від форм їх власності та управління.

Кому буде корисним скасування "теплих кредитів"?

Дискусії серед урядових посадовців щодо можливого згортання фінансування програми "теплих кредитів" є свідченням того, що населення, можливо, хочуть змусити створювати ОСББ, щоб взяти участь у програмі "Енергодім".

"Безумовно, альтернативи якісному управлінню будинками, крім ОСББ, не так багато, — пояснює Святослав Павлюк. — З одного боку, ми можемо штовхати людей до створення ОСББ різними способами, але з другого боку, ті тенденції, що спостерігаються, свідчать, що темпи створення ОСББ значно сповільнилися за останні два роки. Найбільш активні були у 2016 році, коли стався ціновий шок, і люди почали думати про економію. Тоді з’явилися великі субсидії, і попит на створення ОСББ зменшився."

"Дехто намагається вторгнутися або поставити "теплі кредити" на другий план, але я вважаю, що це недоцільно у нинішніх умовах в Україні", — підкреслює Максим Білявський. — Тому що немає об'єктивних підстав говорити про зростання видобутку природного газу та вугілля в найближчий час. В Україні існує чимало проблем, які можуть загостритися у 2023-2025 роках у зв'язку з встановленими потужностями генерації електроенергії. Настане момент, коли потрібно буде модернізувати або замінити устарілі генератори. При таких умовах нестабільності та невизначеності щодо збільшення виробництва енергоресурсів, зокрема електроенергії, потрібно займатися зменшенням споживання, а не створювати перешкоди та підривати досягнення, включаючи "теплі кредити", які здобуті за минулі роки".

У "теплих кредитів" і Фонду енергоефективності є спільна проблема — обидва механізми не мають сталого джерела фінансування...

Отже, де знайти гроші на "теплі кредити"?

Після запитів до експертів, опитаних "Українською енергетикою", вони вважають, що Україні слід продовжити реалізацію програми "теплих кредитів". Місцева влада повинна забезпечити побудову програми, яка буде фінансуватися з державного бюджету. Скільки саме потрібно для покриття попиту?

"Такі оцінки на зараз, на жаль, відсутні, — зазначає Святослав Павлюк. — Протягом року на "теплі кредити" виділили 400 мільйонів, але вони ставали доступними тільки в березні, а до липня їх вже не було. Тобто, грубо кажучи, 400 мільйонів вистачало лише на три-чотири місяці. Тому вам потрібно щонайменше 1,6 млрд грн на рік. Залучення коштів поступово падає, і це свідчить про те, що реальна потреба в "теплих кредитах" набагато більша."

"Міністерство енергетики намагається обґрунтувати, що "теплі кредити" збережуться у наступному році, — зазначає Тетяна Бойко. — Проте рішення залишається за урядом та місцевими депутатами. Я на тому, що до програми необхідно додати процес верифікації, оскільки це є слабке місце програми, і для цього потрібне нормальне фінансування — бодай 2 мільярди гривень. Адже "теплі кредити" не мають верифікації, оскільки на них відводиться смішна сума. У межах таких коштів провести верифікацію не представляється можливим."

Експерт вважає, що "теплі кредити" мають функціонувати доти, поки Фонд енергоефективності не створить аналогічного продукту для ОСББ та власників індивідуальних будинків. Але внутрішнє питання — звідки узяти кошти для "теплих кредитів"?

"Державна цільова програма з енергоефективності, що фінансує "теплі кредити", була розрахована до кінця 2020 року, — пояснює Олена Байда, експертка з енергоефективності проекту USAID "Прозорість енергетичного сектору". — Для того, щоб у державному бюджеті були закладені кошти на фінансування "теплих кредитів" на наступний період, уряду потрібно було ухвалити нову цільову програму. І хоча концепція програми розробилася Держенергоефективності, вона досі не була прийнята, до того ж, після її схвалення процедури все ще потребують затвердження самої програми".

В результаті, зазначає співрозмовниця, програма "теплих кредитів", яка постійно відчуває нестачу фінансування, потребує термінових заходів.

"Після критики з боку ЄС з приводу "0" грн на енергоефективність прем'єр-міністр України Денис Шмигаль підтвердив, що програма може бути профінансована на 150 млн грн. Нещодавно уряд продовжив "стару" програму з деякими змінами. Зокрема, громадяни зможуть отримати часткове відшкодування за придбання систем накопичення енергії або інтелектуальних лічильників, проте "теплі" кредити більше не будуть отримувати ОСББ", — сказала Олена Байда.

Підводячи підсумок аналізу проекту бюджету, експертка зазначає, що енергоефективність не є пріоритетом для уряду і не розглядається як драйвер економічного відновлення.

"Окрім того, що "теплі" кредити профінансовано тільки на 150 млн грн в останній момент, проект бюджету не передбачав достатнього фінансування Фонду енергоефективності. Фінансова угода між українським урядом та ЄС передбачає внесок у фінансування Фонду з українського бюджету на суму 203 млн євро впродовж 2017-2021 років. Наразі профінансовано менш ніж половини від цієї суми. Передбачене нове ліквідацію фінансування", — додала співрозмовниця.

"У "теплих кредитів" і Фонду енергоефективності є спільна проблема — вони не мають сталого джерела фінансування", — підкреслює Олексій Корчміт. — Обидва механізми залежать від політичної волі. Для цього Фонд поки не настільки вразливий, як "теплі кредити", тому що має 3 мільярди гривень, які він не зміг використати за останні два роки. А "теплі кредити" більш вразливі, оскільки змогли розподілити ресурси за три місяці."

Посадовець вважає, що оптимальним є прив'язування витрат на скорочення споживання енергії та викиди вуглецю до стійкого фінансового джерела, наприклад, податку на викиди СО2. Зокрема, пропонує створити Фонд декарбонізації, який, на його думку, зможе охопити багато напрямів — індивідуальне та багатоквартирне будівництво, в тому числі недосяжні ОСББ, модернізацію основних засобів приватних підприємств, часткове відшкодування витрат на електромобілі (цей механізм широко використовується в усіх провідних країнах ЄС).

За його словами, і "теплі кредити", і "Енергодім" мають бути замінені Фондом декарбонізації, який буде мати стабільне джерело фінансування. Станом на сьогодні це стане 0,9 млрд грн на рік. Проте фонд реально зможе досягти 3 млрд за два роки. Таким чином, ми зможемо розширити інструменти. На сьогодні "теплі кредити" сконцентровані лише у житловому секторі, але, відкриваючи нашу стратегію низьковуглецевого розвитку, йдемо до змін у багатьох секторах. Потрібно, щоб наші дії відповідали цілям", — сказав Олексій Корчміт.

На переконання Максима Білявського, в Україні має запрацювати ринок фінансових послуг, де споживач, залежно від його локації та умов життя, може вибирати: йти шляхом "теплих кредитів" або обрати "Енергодім" через ОСББ.

"Нам потрібен розвиток фондового ринку і розширення комерційного кредитування, збереження програми "теплих кредитів", просування програми "Енергодім" та створення інших конкурентних інструментів, що стимулюють населення й підприємства до впровадження енергоефективних заходів", — висловив свою думку співрозмовник.

Опитані експерти вважають, що зупинка програми "теплих кредитів" в даний момент є неприпустимою. Вони згодні, що програма має деякі недоліки, зокрема відсутність верифікації, проте, з достатнім фінансуванням і бажанням, це можна було б ввести в процедуру. Закриття програми залишить 75% багатоквартирних будинків без державної допомоги. Це означає, що мешканці зможуть реалізувати енергоефективні заходи тільки за свої кошти. Отже, не відбудеться масового переходу до енергомодернізації. Якщо в держбюджеті на новий рік дійсно буде виділено 150 млн грн, то цього вистачить лише на 1-1,5 місяця, тобто, не зважаючи на величезний потенціал, ефект програми цього року буде, на жаль, мінімальним.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"

Теги:Поділитись