ВДЕ у вересні: екострахування, системи накопичення та полярники за клімат

02 жовтня 2021

Основними темами, що викликали жваві обговорення у галузі ВДЕ, екології та клімату, стали важливі зміни в нормативній базі, необхідні для розвитку інноваційних напрямків "зеленої" економіки, а також мотивування низьковуглецевих проектів.

Які законодавчі ініціативи, що стосуються екології і відновлюваних джерел енергії, запропоновані для розгляду у ВРУ, новини від "зелених" компаній та як підтримали кліматичний марш українські полярники з "Академіка Вернадського". Читайте більше у вересневому огляді "Української енергетики".

Законодавці працюють над механізмом страхування екологічних ризиків

На початку вересня Кабмін затвердив проект Закону України "Про екологічне страхування", який розробили у Міндовкілля. Під час підготовки документа спеціалісти базувалися на Директиві ЄС 2004/35 щодо екологічної відповідальності для запобігання і ліквідації шкоди, завданої навколишньому середовищу. Подібні фінансові інструменти захисту від екологічних ризиків є загальноприйняті в світовій практиці.

Згідно з інформацією Міндовкілля, обов’язкове страхування стосується підприємств з високим ступенем ризику, тоді як інші можуть укладати угоди за власним бажанням. Основною метою даного документа є визначення механізмів для компенсації шкоди, заподіяної довкіллю, а також забезпечення модернізації підприємств-забруднювачів.

У законопроекті йдеться про створення Бюро екологічного страхування, яке займатиметься виключно угодами між членами об'єднання. Це запобігатиме виникненню "фейкових" угод. Окрім того, це зменшить потребу у операціях з перестрахування екологічних ризиків за межами країни, що дозволить утримувати сплачені за страхування кошти в економіці України.

Перспективи біометану та "зелений" водень залежать від правової бази

У вересні Верховна Рада України у першому читанні розглянула законопроект, що спрямований на розвиток виробництва біометану. У документі міститься законодавче визначення терміна "біометан", якого наразі не має в Законі України "Про альтернативні види пального".

Основною метою законопроекту №5464 є створення правового підґрунтя для розвитку ринку біометану в Україні, налагодження його експорту до країн ЄС та заміщення природного газу при генерації електрики та тепла.

Щоб забезпечити розвиток ринку біометану, законопроект закладає основи для його верифікації, запроваджує процедуру видачі гарантій походження для певного обсягу наданого біометану в газотранспортну систему, а також надає можливість експорту виробленого біометану через реєстр.

«Прощавай, дизель - привіт, біопаливо», мережа супермаркетів Lidl в Ірландії здійснює транспортування продуктів за допомогою біометан-транспорту. Джерело - weltec-biopower.com

 Україна знаходиться на початковому етапі розробки правової бази для водню. Про це зазначалося під час онлайн-дискусії, організованої аналітичним центром DiXi Group. Учасники обговорили міжнародний досвід та необхідні кроки для формування законодавства у цій новій сфері.

Щоб максимізувати потенціал України у виробництві "зеленого" водню та експортних можливостях, спеціалісти радять закінчити роботу над проектом водневої стратегії та "дорожньої карти", сприяти розробці та впровадженню технічних стандартів, зокрема щодо гарантій походження водню, досліджувати необхідність змін до норм кодексів ГТС та ГРМ, а також підтримувати наукові дослідження у сфері виробництва, транспортування, зберігання та використання водню.

Energy Storage: нормативна база та перша промислова система

23 вересня парламент зареєстрував законопроект 5436-д "Про розвиток систем накопичення енергії". У законопроекті визначаються права та обов’язки нового гравця на ринку електроенергії - оператора системи накопичення, умови ліцензування діяльності та можливості використання систем накопичення для споживачів і виробників енергії, зокрема електричної з ВДЕ. Також є пункт про заборону діяльності в області накопичення енергії для операторів системи передачі та розподілу.

Питання правового регулювання ринку систем накопичення енергії, яке розглянуте розробниками вересневого законопроекту, є надзвичайно актуальним для вітчизняних виробників.

Перші українські системи накопичення енергії, розроблені компанією KNESS. Джерело - kness.energy

Зараз в Україні проходять тести та пусконалагодження першої української промислової системи накопичення енергії.

Спеціалісти компанії-розробника повідомили, що перевіряють надійність роботи системи та програмного забезпечення, що управляє модулями. Промисловий накопичувач повністю розроблений, спроектований та виготовлений в Україні. Наступний крок – сертифікація для отримання статусу постачальника допоміжних послуг.

За словами спеціалістів, робота над створенням системи накопичення потужністю 1 МВт і енергетичної ємності 1 МВт-год тривала приблизно рік. Інтелектуальні системи модулів є власною розробкою компанії, яка планує надавати послуги з первинного регулювання частоти.

Работа над законодавством щодо промислового забруднення

У вересні активно обговорювався новий законопроект, присвячений контролю промислових викидів.

Замість законопроекту №4167, відхиленого парламентом влітку, 7 вересня депутати зареєстрували два нові законопроекти 6004, 6004-1, а згодом, наприкінці місяця, і третій - 6004-2.

Цими законопроектами пропонується внести необхідні уточнення до ряду законів, щоб покращити координацію та об'єднати природоохоронні дозволи в один інтегрований. Він зобов’язує впроваджувати сучасні технології та методи управління та створить реєстр підприємств, яким потрібно отримати такий дозвіл.

Керівництво Міндовкілля заявило про підтримку редакції законопроекту №6004-2.

Проект закону передбачає, що плата за отримання інтегрованого екологічного дозволу складе 15 мінімальних зарплат. Орієнтовна кількість суб'єктів господарювання, на які пошириться ця норма, становитиме близько 3500.

Наприкінці вересня також було зареєстровано проект закону "Про обмеження виробництва та обігу пластикової продукції одноразового використання на території України". У пояснювальній записці зазначено, що заборона має на меті розвиток циркулярної економіки, надає пріоритет екологічно чистій та безпечній продукції багаторазового використання та спрямована на зменшення обсягів відходів.

"Зелена" енергія: депутатська законотворчість та бізнес-проекти

Після буму відкриття промислових станцій у 2019-2020 роках інвестори намагалися реалізувати проекти до скасування "зеленого" тарифу для промислової генерації ВДЕ. Наміри уряду ввести акцизний податок суттєво знизили активність у цій галузі.

У зв'язку з цим довгоочікуваною новиною стало те, що Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики при підготовці до другого читання законопроекту №5600 виключив норму про застосування акцизного податку до електроенергії з ВДЕ.

Ця новина була позитивно сприйнята виробниками "зеленої" енергії.

Проте представники галузі нагадали про необхідність дієвих норм для стимулювання сектору в умовах ринку. Учасники Платформи Global 100% RE Ukraine 16 вересня запропонували ряд законодавчих ініціатив.

Стейкхолдери очікують ринкові стимули для відновлюваної енергетики - впровадження корпоративних РРА, підтримку гібридних електростанцій з ВДЕ, розвиток малої розосередженої генерації споживачів через впровадження моделі Net Billing, підтримку офшорної вітроенергетики та водневих технологій.

У вересні для будівництва другої черги Дністровської ВЕС до Ренійського морського порту було доставлено обладнання.

Ренійський морський порт у вересні прийняв 1021 тонну великогабаритного обладнання для другої черги Дністровської ВЕС. Джерело - metallurgprom.org

Перша черга Дністровської ВЕС потужністю 40 МВт була введена в експлуатацію навесні 2021 року. Влітку компанія-девелопер призупинила свої проекти в Україні через акциз на виробництво "зеленої" енергії.

Повідомляється, що другу чергу вітроелектричної станції потужністю 60 МВт планують завершити до кінця першої половини 2022 року.

Девелопери очікують доставку в порт ще двох партій вітрового обладнання загальною вагою до 3600 тонн.

Передбачається, що станція загальною потужністю 100 МВт зможе виробляти 360 млн кВт•год на рік. Фахівці зазначають, що використання відновлювальної енергії дозволить уникнути викидів, еквівалентних 280 тис. тонн CO2.

Також варто згадати про досвід розподіленої генерації та споживання відновлювальної енергії, який накопичується компанією-оператором мережі автозаправних комплексів.

У вересні 2021 року компанія ОККО підсумувала свої річні інвестиції в сонячну електрифікацію - це 40 млн грн.

Перша сонячна електростанція потужністю 50 кВт на даху АЗК мережі була відкритою в Києві у 2017 році. В сонячну погоду СЕС може виробляти понад 200 кВт-год електроенергії на добу, що зазвичай достатньо для забезпечення середнього за розміром АЗК електроенергією.

На сьогодні вже 23 АЗК компанії-оператора отримують енергію на свої потреби з сонячних дахових станцій, плюс одна станція у Чернівцях має "зелений" тариф. Потужність СЕС варіюється від 15 до 50 кВт. Компанія планує встановити 80 сонячних станцій на АЗК в Україні.

Станом на середину серпня сонячні станції мережі АЗК виробляли сумарно приблизно 2000 кВт-год електроенергії на добу. Джерело - okko.ua

Активності в сфері захисту довкілля та кліматичний рух

У вересні ряд організацій та компаній оголосили про пошук нових підходів, пов’язаних зі сталим розвитком, виробництвом з низькими викидами вуглецю та боротьбою з кліматичними змінами.

Наприклад, один з агроіндустріальних холдингів оголосив про пошук кращих рішень для зменшення вуглецевих викидів, декарбонізації виробничих процесів і відновлення родючості ґрунтів. Конкурс пропонує переможцям доступ до ресурсів холдингу для пілотних проектів.

"Сталий розвиток є для нас критично важливим. У нас поставлено амбітну мету - стати вуглецево-нейтральним бізнесом до 2030 року", - зазначили в компанії.

Українські компанії уже четвертий рік беруть участь у змаганні за фінансування своїх стартапів в області кліматичних технологій у рамках програми "Кліматичні Інноваційні Ваучери" за підтримки ЄБРР і ЄС. Ця програма підтримує малий та середній бізнес, пропонуючи гранти на проекти з низьковуглецевого підприємництва.

16 вересня 2021 року шість українських компаній отримали ваучери загальною сумою майже 240 000 євро. Ці кошти покривають 75% витрат (до 50 000 євро) на інноваційні рішення та технології, які розробляються і впроваджуються переможцями для протидії кліматичним змінам.

Ще однією важливою подією в масштабах України став Кліматичний марш.

26 вересня близько тисячі людей зібрались, щоб привернути увагу до кліматичної кризи, та влаштували мирну ходу у Києві. Кліматичний марш також відбувся в кількох інших українських містах, які страждають від забруднення.

На підтримку акції виступили полярники з Національного антарктичного наукового центру на станції "Академік Вернадський". Вони зробили спільне фото в літньому одязі біля станції, що символічно, оскільки, як заявили науковці, середня температура в Антарктиді підвищилася на 3 градуси Цельсія за останні 50 років.

По завершенні акції організатори передали представникам Міндовкілля та нардепам 10 вимог, у яких зазначили, як і в яких галузях слід зменшувати викиди парникових газів.

13 вересня 2021 року Україна отримала від Бельгії науково-дослідне судно "Бельгіка". Уряд Бельгії передав його українським науковцям для проведення екологічного моніторингу Чорного та Азовського морів.

Таким чином країна приєдналася до наукової програми ЄС, що має на меті поліпшення моніторингу середовища в Чорному морі (EU4EMBLAS).

Міндовкілля зазначає, що це дозволить Україні відновити дослідження та покращити екологічний моніторинг Чорного та Азовського морів, а також допоможе в впровадженні Директив ЄС щодо морського середовища.

Заплановані також спільні українсько-бельгійські наукові дослідження в Чорному та Північному морях.

Як видно, основними темами вересневих інформаційних повідомлень у сфері ВДЕ та охорони довкілля стали промислове забруднення, кліматичні зміни, декарбонізація та балансування енергосистеми. Ці питання, ймовірно, залишаться актуальними і в наступному місяці.

Зважаючи на початок опалювального сезону, у жовтні особливо акцентуватиметься увага на ефективному використанні енергоресурсів. Дії України у зв’язку з Європейським зеленим курсом посилять обговорення щодо фінансових інструментів і обсягів ресурсів, доступних для екомодернізації українських підприємств.

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"

Автор: Лариса БілозероваТеги:кліматичні зміниGreen DealзаконопроектдовкіллякліматВДЕПоділитись