Домашнє завдання: Україна активізує підготовку НПЕК

01 лютого 2024

В Україні є півроку для створення та затвердження Національного енергетичного та кліматичного плану до 2030 року. Затвердження НПЕК є одним з вимог для отримання фінансової підтримки від Євросоюзу через програму Ukraine Facility.

Фото: Shutterstock

Як сторона договору Енергетичного співтовариства, Україна взяла на себе зобов'язання створити власний Національний енергетичний та кліматичний план (НПЕК), який має включати період до 2030 року та передбачати прогноз до 2050 року. Ключовим моментом є те, що затвердження НПЕК є однією з умов для надання фінансування в рамках Плану України для реалізації чотирирічної програми фінансової допомоги Ukraine Facility від Європейської комісії, бюджет якої становить 50 млрд євро.

Україна вже активно працює над цим і незабаром представить свій НПЕК, озвучила Олена Павленко, президентка DiXi Group на міжнародному форумі про навколишнє середовище "United for Nature. Agenda for Ukraine".

Яка структура цього євроінтеграційного документа, які існуючі та заплановані політики й заходи сприятимуть досягненню цілей з декарбонізації економіки, а також на що звертають увагу стейкхолдери під час обговорення проєкту НПЕК, досліджувала "Українська енергетика".

Структура національного плану НПЕК подібна європейській

Серед основних цілей, які обговорює український уряд, - досягнення скорочення викидів парникових газів на 30% до 2030 року в порівнянні з 2020 роком. Додатково Україна оголосила про поступове закриття виробництв електроенергії з вугілля до 2035 року та досягнення частки 27% енергії з відновлювальних джерел у валовому кінцевому споживанні.

Для реалізації цих цілей, незважаючи на війну та величезні збитки, Україна має підвищити ефективність використання енергії, створити систему торгівлі викидами та стимулювати розвиток відновлювальної енергетики. В Україні також є амбіції щодо розвитку енергетичного сектора не тільки для власного споживання: вона прагне акцентувати увагу на експорті електроенергії з ВДЕ та біометану. Є плани щодо виробництва "зеленої" сталі та водню для прискорення економічного розвитку.

Літом 2023 року Кабінет Міністрів створив урядову команду для розробки інтегрованого плану НПЕК. Міністерство економіки України координує підготовку НПЕК, до якої долучені всі ключові міністерства та установи спільно з аналітичним центром DiXi Group та ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" за підтримки Британського посольства в Києві та Net Zero World Initiative. 

До червня 2024 року команда має підготувати середньострокові планування розвитку енергетики та кліматичної політики, виявити прогалини та узгодити державні політики, визначити інвестиційні потреби та напрямки міжнародного співробітництва.

План базується на п’яти основних взаємопов'язаних розділах: декарбонізація, енергоефективність, енергетична безпека, внутрішній енергетичний ринок та напрямок, який об'єднує дослідження, інновації та конкурентоспроможність.

Структура національного плану НПЕК. Джерело: презентація проєкту НПЕК

У перших трьох розділах описової частини плану надано огляд і процес його реалізації, національні цілі та цільові показники, політики та заходи.

В аналітичному розділі в рамках названих п'яти вимірів НПЕК розглядає два базових сценарії реалізації політик:

   • поточна ситуація та прогнози з діючими політиками та заходами (WAM);
   • оцінка впливу запланованих політик та заходів (WEM).

"НПЕК є інтеграцією різних стратегій з різних секторів. Команда, яка займається його підготовкою, вивчила багато стратегій відповідних відомств і намагається визначити цілі, закладені в цих документах. Частина команди, що відповідає за моделювання, розробляє можливі сценарії та намагається встановити, чи будуть ресурси достатні для реалізації цілей НПЕК. План має проходити постійну громадську дискусію, люди повинні знати і розуміти, які цілі ми ставимо до 2030 року", - пояснила Олена Павленко як одна з представниць команди по розробці плану.

З листопада 2023 року проведено вже  дев'ять раундів публічних консультацій. Скоро буде представлено драфт документа. Проте, процес коригування ще триває, й організатори заохочують всіх зацікавлених надсилати свої пропозиції.

Термін розроблення інтегрованого плану спливає за півроку, тому його розробники підкреслюють, що часу до представлення нового НПЕК залишилося не так вже й багато, і закликають усіх зацікавлених долучитися та надати свої пропозиції.

Вимір "декарбонізація" та розвиток ВДЕ-генерації

Індикативні цілі у зайнятті частки енергії з ВДЕ в кінцевому енергоспоживанні визначені в усіх п’яти вимірах структури НПЕК, зазначає Юлія Огаренко, консультант з екологічної політики. Вона представила основні напрацювання групи розробників проєкту НПЕК у сфері декарбонізації під час презентації та дискусії зі стейкхолдерами.

При цьому фахівець звернула увагу на те, що значна частина цілей стосується виміру "декарбонізація", структура якого складається з двох напрямів:

    • викиди парникових газів (ПГ) та поглиначі;
    • відновлювані джерела енергії.

Водночас Україна вже має встановлені раніше цільові показники, щодо збільшення частки відновлюваної енергії в кількох стратегічних документах, нагадує Юлія Огаренко. Таким чином, згідно з цілями з проєкту Національного плану дій з відновлювальної енергетики на період до 2030 року, частка ВДЕ у кінцевому енергоспоживанні має становити 27%, зокрема в секторі електрогенерації - 25%; в опаленні та охолодженні - 35%; у транспорті - 14%. Наприклад, у Національній транспортній стратегії України на період до 2030 року частка альтернативних видів пального та електроенергії у транспорті має досягти 50% до 2030 року.

Оцінюючи актуальний стан ключових політик та заходів з декарбонізації через збільшення виробництва енергії з ВДЕ, експертка зазначає, що наразі можна віднести до реалізованих та ухвалених (WEM) такі елементи, як "зелений" тариф для виробників електроенергії з ВДЕ до 2029 року, податкові пільги у ВДЕ-сфері та стимулювальний тариф на теплову енергію з ВДЕ.

До запланованих політик і заходів, що потребують термінової розробки (WАM), фахівці відносять:

   • аукціонний механізм з розподілу квоти підтримки для ВДЕ;
   • механізм ринкової премії для виробників електроенергії з ВДЕ (feed-in premium);
   • механізм самовиробництва електроенергії на основі ВДЕ (net billing);
   • державна програма стимулювання розвитку малої розподіленої генерації з ВДЕ;
   • прямі договори купівлі-продажу електроенергії між виробниками та кінцевими споживачами (corporate PPAs);
   • регуляторні та стимулювальні заходи для виробництва біометану.

Проблемним питанням, враховуючи руйнування об’єктів великої гідроенергетики внаслідок військової агресії Росії, поки що залишається важливий напрямок стосовно будівництва та реконструкції ГЕС та ГАЕС.

Серед тем, що розробники плану НПЕК винесли на публічне обговорення з стейкхолдерами, можна виділити питання доцільності та можливостей врахування в плані НПЕК потенціалу ВДЕ на окупованих територіях, а також відбудови і реінтеграції об'єктів ВДЕ після звільнення цих територій.

Крім того, розробники також цікавлять думки учасників ринку про потенційне підвищення цілей щодо розвитку ВДЕ (для формулювання більш амбітного додаткового сценарію WAM+ хоча б у вигляді політичних заяв), а також щодо життєздатності наявних та запланованих політик зі стимулювання розвитку ВДЕ.

Великі амбіції, але недостатня реалістичність

Під час дискусії спікери відзначили, що амбіційність українських зобов’язань часто не підтримується реальною дією ефективних інструментів для їх виконання. Значні виклики, на думку запрошених до обговорення експертів, виникають і при розробці цілей НПЕК.

Необхідно знайти баланс між популізмом та реальністю, скориставшись унікальною можливістю закласти в інтегрованому плані якомога більше практичних інструментів та шансів, зазначає Валерій Безус, радник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури.

"Треба звертати увагу на українську реальність, оскільки можна скільки завгодно говорити про зелені ініціативи, але є об'єктивні енергетичні комбінації та енергетичні нюанси в різних секторах. Існує специфіка процесу декарбонізації в Україні, наприклад, наш національно визначений внесок ми перевиконуємо, нажаль з тих причин, що втрачаємо свою промисловість", - зазначає експерт.

Нереалістичні зобов'язання викликають скептицизм міжнародних партнерів, а бізнес втрачає розуміння шляху вперед

Думка щодо недостатніх підстав для підвищення зобов'язань, навіть з урахуванням теоретичного чи економічно обґрунтованого потенціалу відновлювальних джерел енергії, збігається з думкою Галини Трипольської, провідного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України. Експертка підкреслює, що приватний бізнес наразі не має достатньої інфраструктури для реалізації амбіційних планів, а також інструментів для захисту від військових ризиків, тоді як держава не має реальних фінансових ресурсів для активізації цих інструментів.

"Виникає ряд питань, оскільки якщо ми звертаємося до завищених нереалістичних зобов'язань, то це викликає недовіру з боку наших міжнародних партнерів, і бізнес також втрачає чітке бачення напрямку руху. Більше того, не запрацював закон про інвест-няню, адже навіть до війни жодна заявка не отримала фінансування. Тому я закликаю до реалістичності", - підкреслює Галина Трипольська.

Щодо державної підтримки в розвитку ВДЕ-генерації, експертка пропонує додати до переліку планових WАM-заходів механізм відшкодування процентних ставок на купівлю систем накопичення для домогосподарств, які мають установками відновлювальної енергії.

Важливим аспектом експертка вважає можливість прогнозувати ефективність майбутніх інструментів державної підтримки. Вона наголошує, що в Європі існує багато досліджень, які дозволяють оцінити ефективність, відстежити її за допомогою конкретних показників, таких як: встановлені потужності, збільшення виробництва тепла або електроенергії тощо.

Також вона зазначила, що за час своєї дослідницької діяльності дійшла висновку, що найкращий інструмент державної підтримки відновлювальної енергетики - це ринкові ціни на викопні види пального.

Державна політика щодо "зелених" газів потребує регулювання

Заплановані в НПЕК проєкти у сфері внутрішніх енергетичних ринків газів, у тому числі відновлювальних, мають два підвиміри, що стосуються енергетичної інфраструктури та інтеграції ринків, повідомила учасникам дискусії  Єлізавета Баданова, незалежна експертка з регулювання енергетики.

Фахівець зазначила, що серед основних цілей стосовно енергетичної інфраструктури планується збільшення потужностей міждержавного транспортування газу в напрямку європейських країн. При цьому модернізація інфраструктури сприятиме зниженню викидів та підвищенню енергоефективності, а також її оптимізація з урахуванням зменшення обсягів транзиту нафти й газу.

Важливою частиною НПЕК у підвимірі “енергетична інфраструктура” буде перепрофілювання наявної або створення нової інфраструктури для транспортування та зберігання водню та CO₂, зазначила Єлізавета Баданова.

Серед основних цілей НПЕК щодо інтеграції ринків у сфері відновлювальних газів експертка виділила збільшення та сприяння виробництву біометану з урахуванням співвідношення внутрішнього споживання та експорту біометану на рівні 50% на 50%.

Водночас фахівець зауважила, що конкретні показники в НПЕК щодо виробництва біометану у 2030 році розробники не встановили, хоча в Біоенергетичній асоціації України повідомляли, що, за оптимістичним сценарієм, виробництво біометану в Україні до 2030 року може сягнути 1 млрд куб. м.

Однак учасники дискусії наголосили, що нинішня державна політика щодо біометану не лише не сприяє розвитку галузі, а навпаки - ускладнює цю діяльність.

“Основна проблема, яка стосується розподіленої генерації, як у малих виробників електроенергії, так і виробників біометану, полягає у монополії та свавіллі операторів мереж, як електричних, так і газових,” - коментує ситуацію Олег Рябов, представник агрокомпанії, яка в квітні 2023 року запустила біометановий модуль на Чернігівщині.

Експерт зазначає, що проблеми виникають не лише з доступністю мереж, але і з процедурою приєднання та вартістю цього приєднання.

В учасників дискусії виникло переконання, що сучасна державна політика щодо біометану не тільки не підтримує розвитку галузі, а навпаки її ускладнює

"Кажіть, хто з інвесторів наважиться вкласти кошти в Україну, якщо приєднання коштує близько 500 млн євро, коли, наприклад, у Польщі воно безкоштовне, а в Словаччині цією справою займаються газорозподільні компанії", - підкреслює фахівець, акцентуючи на відмінностях європейських політик щодо стимулювання "зеленої" енергетики від українських.

Отже, основні заходи НПЕК щодо внутрішнього ринку відновлювальних газів у підвимірі "інтеграція ринків" стосуються вирішення технічних проблем, що стосуються якості газу внутрішнього виробництва та питанням приєднання до газорозподільних мереж. Представники галузі очікують впровадження розрахунків в енергетичних одиницях, забезпечення можливості експорту газу, встановлення ефективних правил балансування, а також створення дієвої системи комерційного обліку.

Декарбонізація: два сценарії моделювання

Попередні результати моделювання напряму НПЕК, пов'язаного з декарбонізацією, учасникам обговорення презентував Олександр Дячук, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України. Він зазначив, що розрахунок прогнозних енергетичних показників здійснюється фахівцями інституту на основі моделі TIMES-Україна, з використанням ряду ключових макроекономічних, енергетичних та кліматичних параметрів, узгоджених з партнерами. Також у моделюванні припускається, що війна завершиться перемогою України до 2025 року, і Україна повернеться до кордонів 1991 року.

На даний момент презентований варіант моделювання включає два сценарії, що описують поточну ситуацію та прогнози на основі діючих політик і заходів (With Existing Measures, WEM) та оцінку впливу запланованих додаткових політик і заходів (With Additional Measures, WAM). 

Результати моделювання за обома сценаріями передбачають зростання видобутку енергоресурсів в Україні, зазначає Олександр Дячук. 

При цьому експерт уточнює, що найбільший приріст до 2030 року припаде на видобуток уранової руди, що пов'язано з планами розвитку ядерної енергетики, обсяг електрогенерації якої має  суттєво зрости, щоб покрити потреби атомних станцій переважно за рахунок внутрішніх ресурсів.

“За результатами моделювання до 2050 року очікується зростання в 10 разів сектора виробництва біоенергії, в основному не для спалювання твердої біомаси, а для виробництва біогазу, біометану і рідких видів пального. Вітрова та сонячна енергії забезпечуватимуть третину потреб у енергії. При цьому до 2035 року можливе істотне скорочення видобутку енергетичного вугілля та цілком реалістичне виведення вугільних електростанцій з експлуатації у цей період” - зазначає фахівець.

За результатами моделювання, до 2050 року очікується десятикратне зростання сектору виробництва біоенергії

У структурі виробництва електричної енергії за умов впровадження додаткових заходів розвитку ВДЕ та зміцнення кліматичної політики, частка вітрових і сонячних електростанцій може досягти понад 60%, зазначає Олександр Дячук. 

За прогнозами, при впровадженні вже існуючих політик та заходів домінуватиме  централізоване виробництво тепла за рахунок газових котелень. А додаткові заходи WAM-сценарію стимулюватимуть виробництво тепла з біоресурсів, як котельнями, так і промисловими авто-виробниками. За таких умов, моделювання показує, що до 2030 року частка ВДЕ в централізованому виробництві тепла становитиме понад 30%, а до 2050 року - 70%. 

Національно визначений внесок до Паризької угоди, прийнятий у 2021 році, задовольняє високі стандарти, ставлячи за мету скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року порівняно з рівнем 1990 року, вказав вчений. Однак моделювання показує, що при застосуванні енергоефективних, “зелених” підходів та принципу відновлення “будувати краще, ніж було” викиди парникових газів не зростуть в жодному з цих сценаріїв. За прогнозами, збільшення ціни на CO2 до 100 євро за тонну у 2050 році стимулюватиме поступове, але суттєве зниження викидів парникових газів.

“Протягом усього періоду моделювання є ймовірність з'явлення технологій уловлювання та зберігання СО2, і їх використання на біоенергетичних об'єктах сприятиме виникненню так званих “від'ємних” викидів СО2. Такі технології допоможуть декарбонізувати не лише сектор електроенергетики, а й енергетичний сектор загалом”, - зазначив Олександр Дячук.

Науковець підкреслив, що експертна дискусія та подальші консультації зі стейкхолдерами тривають. Надіслані пропозиції та коментарі допоможуть виявити ряд критичних моментів, які спеціалісти планують врахувати в фіналізації документа.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”

Автор: Лариса БілозероваТеги:торгівля викидамибезвуглецева енергетикаНаціональний план з енергетики та кліматудекарбонізаціяЄвропейська комісіяфінансова допомогакліматурядПоділитись