Відновлювана енергетика: виходження з втрат і шляхи відновлення

12 травня 2023

Учасники з держави, бізнесу та громадянського суспільства обговорюють перспективи відновлюваної енергетики в Україні

В Україні, згідно з Міністерством енергетики, війна призвела до ушкодження до 75% об’єктів відновлювальної енергетики. Точні втрати можна буде оцінити лише після закінчення війни. Швидкість відновлення сектору ВДЕ та можливість нарощування його потужностей залежить від багатьох факторів, які були обговорені учасниками вебінару “Оцінка наслідків та відбудова системи ВДЕ”, організованого Київською школою енергетичної політики за підтримки фонду Friedrich Ebert Stiftung Ukraine.

“Українська енергетика” представляє цікаві тези доповідачів, на думку редакції.

Втрати ВДЕ через війну: актуальна інформація

Міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що на кінець минулого опалювального сезону енергосистема України через військові дії з боку рф тимчасово втратила 75% вітрової та понад 20% сонячної генерації.

Голова “Української вітроенергетичної асоціації” (УВЕА) Андрій Конеченков пояснив, чому втрати вітрової генерації складали такі величини. Близько 75% усіх потужностей сектору знаходиться на частково окупованих територіях Херсонської і Запорізької областей. Таким чином, з 1 755 МВт вітрових потужностей в Україні було зупинено приблизно 1 317 МВт. Знищено або ушкоджено 10 вітрових турбін, з яких шість можуть бути відремонтовані. Ці дані є орієнтовними: кількість пошкоджених об'єктів ВЕУ може бути більшою, оскільки оператори вітрових електростанцій не мають доступу до них, підкреслили в асоціації.

За попередніми оцінками УВЕА, загальні втрати від сектору вітроенергетики станом на кінець березня 2023 року перевищили 50 млн євро. Однак до цих втрат слід додати понад 500 млн євро через вимушені простої ВЕУ та постійно зростаючі втрати.

Щодо сонячної генерації, останні дані Секретаріату Енергетичної Хартії свідчать про те, що найсильніше постраждали промислові електростанції Запорізької та Херсонської областей, а також численні домашні сонячні установки.

В біоенергетиці, за оцінками фахівців, втрати від війни незначні, більшість об'єктів залишилися цілими, проте частина з них не може працювати належним чином через втрату доступу до ресурсів. Проекти діють там, де є сировина та налагоджена логістика.

Загалом ситуація є складною, оскільки в Українській асоціації відновлювальної енергетики повідомили, що важко оцінити масштаби втрат у секторі ВДЕ. Багато станцій знаходяться на окупованих територіях, а в деокупованих зони ще не скрізь проведено розмінування. Продовжуючи розглядати об'єкти, асоціація також зазначила, що значні ушкодження зазнали також від мародерства, причому ступінь розкрадання є різним. Наприклад, на деяких станціях зникло лише незначна кількість обладнання, тоді як на інших втрати сягнули понад 50% панелей та іншого обладнання.

Представники асоціації додали, що ВДЕ, як і решта генерації на ринку, постраждали від зниження платежів зі сторони населення та недобуткових споживачів. У літній період рівень розрахунків з виробниками ВДЕ за надану електроенергію становив лише 20%. Проте, вже в кінці 2022 року ситуація трохи покращилась.

Згідно зі звітом Світового банку “Україна. Оцінка збитків в енергетиці” (лютий 2023 року), обсяги виробництва вітрової та сонячної енергії зменшились більш ніж наполовину через втрату контролю та ушкодження. Станом на серпень 2022 року 30–40% ВДЕ на півдні та південно-східних територіях України (близько 1120–1500 МВт доступної потужності) зазнали пошкоджень різного виду.

Говорячи про попередні оцінки втрат інфраструктури відновлювальної енергетики у порівнянні з іншими енергосистемами, слід виділити два сегменти: перший – це велика і середня промислова генерація, другий – децентралізована мала генерація, – зазначив під час вебінару Максим Бабаєв, член правління Центру "Екодія", координатор Української кліматичної мережі. – Велика промислова відновлювана генерація працює в єдиній електричній системі країни, тому й постраждала разом з усією енергосистемою. Адже мета пошкоджень – це знищення можливостей функціонування системи, через що електрична енергія не може передачатись. Таким чином, ворог частково досягнув цього. У разі неналежного функціонування енергосистеми не працюють і відновлювані джерела енергії.

На відміну від традиційної генерації, де великі генеруючі потужності, у випадку з малими станціями диспетчер може лише моделювати ситуацію і приблизно оцінювати роботи.

Якщо держава та міжнародні партнери не розроблять механізмів для зниження інвестиційних ризиків в Україні, інвестори ще довго не зможуть масово вкладати в проекти відновлювальної енергетики...

Експерт відзначив, що, окрім фінансових і фізичних втрат, необхідно враховувати й інші наслідки, зокрема, інвестиційні.

“Ці наслідки війни ми відчуватимемо протягом тривалого часу, – наголосив Максим Бабаєв. – Зараз виникають плани відновлення з величезними бюджетами, але якщо держава та міжнародні партнери не сприятимуть зниженню інвестиційних ризиків, процес масового залучення інвестицій в проекти з відновлювальної енергетики буде затримано. Лише державна політика визначатиме швидкість відновлення сектору”.

Проблеми ВДЕ, які заважають відновленню

Сектор відновлюваної енергетики стикається з низкою проблем, які потребують вирішення для його ефективного функціонування та розвитку.

Найбільші з труднощів, за словами Максима Бабаєва, можна поділити на три категорії: стратегічні, законодавчі (регуляторні) та операційні.

“На жаль, ми спостерігаємо відсутність чіткої стратегії в енергетичному секторі, – зазначив спікер під час вебінару. – Наприклад, у квітні було прийнято Енергетичну стратегію України до 2050 року. Розробляються плани щодо її реалізації, однак маємо проблеми з її доступністю, адже це службовий документ, до якого має доступ обмежене коло осіб. Що стосується законодавства та регулювання, то багато нормативних документів було прийнято задля підтримки ВДЕ. Є певні проблеми, але ми працюємо над їх вирішенням. На операційному рівні існує багато складнощів, пов'язаних з фактичною роботою проектів. Великий дефіцит на ринку електроенергії призводить до недоплат за “зеленим” тарифом, що негативно впливає на фінансові показники проектів. Багато з них частково фінансуються банками, які також страждають від зниження грошових потоків”.

У подальшому розвиток відновлювальної енергетики посилить вже відомі проблеми балансування енергосистеми, зазначили учасники вебінару. Постає питання, як при розвитку ВДЕ забезпечити необхідну гнучкість та баланс системи – як з технічної, так і з фінансово-ринкової точок зору.

Забезпечити баланс у системі може лише прозорий ринок...

“Суть у тому, що більшість прогнозів міжнародних організацій, які займаються моделлю роботи енергосистем, вказують на те, що успішне функціонування енергосистеми майбутнього – це гнучка система, базована на сонячних та вітрових джерелах енергії, доповнена іншими генераціями для забезпечення балансу, – сказав Максим Бабаєв. – Існує безліч способів розвитку цих балансуючих потужностей, а також кілька технологій, для кожної з яких є механізми стимулювання. Але український ринок наразі не функціонує, і без зрозумілої та прозорої системи реалізація цих механізмів неможлива. Це кардинальна проблема, яку потрібно вирішити. Прозорий ринок може вирішити питання балансування”.

Перспективи ВДЕ на сьогоднішній день

Сьогодні нашій країні потрібно відновити енергетичні об'єкти та підготуватись до майбутньої зими, враховуючи важкий досвід попереднього сезону.

“Вміння громад отримувати необхідні обсяги енергії та генерувати її є ключовим для виживання”, – підкреслила Олександра Азархіна, заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України. – Те, що пережила країна восени та взимку, найімовірніше, повториться, оскільки ворог все ще присутній. Ми провели аналіз кожної атаки з точки зору інфраструктури і тепер знаємо, що до наступного сезону не зможемо підготуватися краще, оскільки частина генерації вже втрачена. Тому в рамках нашої відповідальності за відновлення ми визначили три пріоритетні сфери: захист об'єктів енергетики, підтримка об'єктів децентралізованої малої генерації і впровадження реформ”.

Ми визначили три пріоритети з практичним акцентом: захист енергетичних об'єктів, розвиток децентралізованої генерації та імплементація реформ...

Заступниця міністра також зазначила, що в міністерстві збирали дані з регіонів щодо можливостей генерації. Проте вона підкреслила, що, окрім декларацій про важливість малої генерації, необхідно реалізовувати конкретні проекти. Громади мають стати бенефіціарами цих проектів, оскільки вони мають кращу уяву про свою систему теплопостачання та можуть запропонувати власні ідеї щодо традиційної генерації та мікрогенерації, включаючи індивідуальні котельні. Лише тоді можливо залучити фінансування для проектів (донорські або пільгові кредити).

“Таким чином, ми маємо намір просувати свої програми через міста. Роль міністерства полягає в створенні загальної рамки й, де потрібно, у наданні підтримки державними гарантіями або іншим способом для громад, які долучаться до проекту”, – додала Олександра Азархіна.

“Локальні проекти демонструють позитивні результати. Громади отримують вигоду під час блекаутів, коли немає доступу до загальної електромережі. Завдяки ВДЕ вони можуть отримати хоч якусь енергію – навіть у обмежених обсягах, але для своїх потреб. Отже, децентралізація енергетики є правильним курсом для громад, хоча для підтримки цієї розподіленої генерації необхідно створити відповідні механізми, чим ми наразі займаємось”, – зазначив Максим Бабаєв.

Для сприяння громадам Мінвідновлення разом з коаліцією RISE запускає систему відбудови громад DREAM.

“Громади є ключовими користувачами DREAM”, – зазначила представниця міністерства. – Одним із основних завдань запуску цього інструменту є зміцнення спроможності громад і стимулювання регіонального розвитку. DREAM об'єднує як наявні державні реєстри та системи, так і нові, які наразі розробляються, серед яких – Галузева система управління відновленням інфраструктури. Тут громади можуть подавати проекти для відновлення критичної інфраструктури. З листопада 2022 року вона працює у пілотному режимі, й багато органів місцевого самоврядування добровільно приєдналися до тестування. Для них проводяться навчання, надаються інструкції та відкрито гарячу лінію для підтримки. В рамках пілотного проекту в систему вже інтегровано близько 5 тисяч проектів. Зібрані відгуки будуть враховані при подальшій розробці. Нещодавно пілотний проект було масштабовано на всю територію України. У зв'язку з цим навчання, роз'яснення та презентації для місцевої влади також будуть проведені на регулярній основі”.

Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроект, що дозволяє певним споживачам інсталювати генераційні установки з ВДЕ і системи зберігання енергії, щоб покривати власні потреби і продавати надлишки електроенергії за моделлю Net Billing. Але чи означає це перспективи масового інвестування в приватні ВДЕ-потужності домогосподарствами?

“Net billing насправді є системою взаємозаліку гривень, а не кВт-год. Я вважаю, що при наявній тарифній політиці, зокрема дотованих тарифах для населення, ця система, ймовірно, не буде вигідною для домогосподарств. Коли “зелений” тариф вище, ніж тариф споживання електроенергії, тоді вигідніше виробляти електроенергію для мережі. Коли ж відбувається взаємозалік і залишається невеликий залишок, то переваги від використання енергомережі в якості довгострокового накопичувача не є суттєвими, особливо за умов зниження цін на обладнання. І лише коли будуть винагороди для отримання окупності, тоді інвестиції в такі проекти можуть мати місце”, – пояснив Максим Бабаєв.

Для домогосподарств за поточною тарифною політикою, включаючи дотовані тарифи для населення, система Net billing, ймовірно, не буде вигідною...

Під час вебінару учасники висловили сумніви щодо розвитку альтернативної енергетики, враховуючи накопичення боргів за “зелену” електроенергію і те, що недоплата за 2022 рік стала найгіршою в історії сектора відновлювальної енергетики країни, становлячи близько 50%.

“Проблеми, з якими стикаються діючі виробники електроенергії, які працюють за тарифами, почали виникати в 2018-2020 роках. Перш ніж розпочалася війна, держава почала їх вирішувати, в тому числі шляхом повернення заборгованості. Наразі ми спостерігаємо стрімке зростання боргових зобов'язань, чому причина – зменшення доходів гравців, відповідальних за виплати “зелених” тарифів. Але цю проблему будуть вирішувати. Для нових учасників перспектива у секторі ВДЕ залишається великою. Споживання електроенергії в Україні зростатиме, але з руйнуванням традиційних потужностей з'явиться необхідність у новій генерації. Очевидно, що це буде відновлювальна генерація: вітер, сонце (домашні сонячні станції), біоенергетика тощо. Будівництво атомних електростанцій займає багато часу і є дорогим, вугільні потужності не фінансуються через шкоду клімату, газові технології перебувають під питанням, зокрема, через геополітику. Тому відновлювальна енергетика має перспективи”, – підсумував експерт.

Проте, експерт підкреслив, залишається відкритим питання, яким шляхом йти до системи, що базується на відновлюваних джерелах енергії та її додаткових технологіях. Перший шлях передбачає впровадження нових механізмів для підтримки ВДЕ і адаптацію до змін разом із цивілізованим світом. Другий – ігнорування наявних викликів (дефіцит, зношення потужностей, нестача нових генерацій, проблеми балансу), що можуть призвести до колапсу – як технічного, так і фінансового, або навпаки.

“У разі технічних проблем ми змушені будемо вносити зміни, – додав експерт. – Війна підштовхнула нас до другого сценарію”.

Підготувала Світлана Олійник

Теги:вітроенергетикабіоенергетикасонячна енергіяВДЕПоділитися