Відновлювана енергетика 2020: що чекає українців у наступному році

17 грудня 2020

Підводячи підсумки 2020 року для сектору відновлюваної енергетики в Україні, інвестори звертають увагу на проблему заборгованості «Гарантованого покупця» перед виробниками «зеленої» електроенергії.

Обговорюючи кризу неплатежів і затримки з оплатами з боку держави, неможливо не згадати відсутність джерел для повного погашення цих боргів. Серед позитивних новин експерти виділяють підписання меморандуму між урядом та інвесторами, а також ухвалення відповідного закону, що змінив ставки «зеленого» тарифу. Кожна зі сторін має свій погляд і акценти в оцінці результатів року для сектору ВДЕ — від тривоги з приводу системної кризи до оптимістичних думок по окремих напрямках. Різні погляди та професійні оцінки представлені в матеріалі.

РОМАН НІЦОВИЧ, директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group

Основною подією року для відновлюваної енергетики стало перегляд системи підтримки на основі «зеленого» тарифу. Тривалий процес підготовки меморандуму між урядом та інвесторами у ВДЕ завершився його підписанням. У червні було ухвалено закон, що переглянув ставки «зеленого» тарифу, вводячи нові умови підтримки, особливо для тих проєктів, які на момент ухвалення закону мали підписані попередні угоди з купівлі-продажу електроенергії.

Таким чином, ситуація з поточними платежами «Гарантованого покупця» дещо покращилася, але залишається відкритим питання джерел для погашення боргу, що виник станом на 1 серпня 2020 року. Протягом березня-липня рівень оплат за електроенергію, вироблену установками ВДЕ, був вкрай низьким. Зрештою, нинішня криза на ринку електричної енергії, в першу чергу, стосується невпевненості, оскільки уряд очікує, що буде погашено борг, накопичений перед виробниками «зеленої» електроенергії.

Ще однією серйозною проблемою є те, що «зелені» аукціони так і не були проведені, хоча закон вимагає проведення пілотного аукціону ще у грудні 2019 року. Дивно, що така проста задача, як визначення обсягу квот та графіка аукціонів, зайняла так багато часу в Міністерстві енергетики.

Мені видається, що за цей час можна було б принаймні провести дискусії з учасниками ринку. Квоти підтримки ВДЕ були оголошені лише на початку грудня, і на них вже є негативна реакція з боку бізнесу. Безумовно, обговорення продовжиться, поки Кабінет Міністрів не ухвалить остаточне рішення. Було б краще, якби перші аукціони відбулися раніше, щоб зрозуміти, чи дійсно є інтерес з боку учасників ринку.

Все це уповільнює розвиток сектора ВДЕ, принаймні в частині генерації електроенергії. Це заважає зосередитися на інших сферах застосування відновлюваних джерел. Йдеться також про підтримку теплогенерації, зокрема в контексті реформування системи теплопостачання в містах, а також про використання ВДЕ в транспорті. Такі питання залишалися поза увагою. Існує кілька законодавчих ініціатив, що стосуються застосування біокомпонентів у моторних паливах, і їх необхідно розглядати.

Таким чином, державна політика у сфері ВДЕ потребує корекції. Уряд має завдання розробити Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2030 року, уважно вивчивши результати виконання чинного національного плану, термін дії якого завершується цього року.

ГЕННАДІЙ РЯБЦЕВ, енергетичний експерт, Експертна рада Міністерства енергетики, Інститут стратегічних досліджень

Позитивним досягненням року для сектору «зеленої» енергетики стало те, що більшість його представників дійшли до взаєморозуміння, і між інвесторами у ВДЕ та урядом було підписано меморандум. Попри усі обмеження, цей напрямок є одним із найбільш фінансово підтримуваних державою. Причому рівень підтримки є чи не найвищим у порівнянні з іншими країнами.

Однак розвиток «зеленої» енергетики не спрямований на забезпечення енергетичної незалежності України чи гарантування її енергетичної безпеки. «Зелені» електростанції будуються не там, де вони потрібні споживачам, як це робиться в Європі, а в тих місцях, які вигідні інвестору (мається на увазі не індивідуальні станції або сонячні кооперативи).

В Україні самозабезпечення електроенергією підтримується значно менше, ніж виробництво електроенергії з ВДЕ для продажу. У цьому є велика прогалина. Необхідно підтримувати тих, хто створює та споживає цю енергію, а не тих, хто збудував величезні генеруючі потужності для продажу електричної енергії.

Якби в цьому сегменті ключовою метою було впровадження енергетичних технологій з високим коефіцієнтом перетворення енергії для забезпечення енергонезалежності домогосподарств, малого бізнесу або населених пунктів, це було б значно ефективніше, ніж «зелений» тариф чи система «зелених» аукціонів.

Скориставшись неправильною расстановкою акцентів у підтримці сфери ВДЕ, на ринок вийшли енергетичні спекулянти. Вони не орієнтують вироблену енергію на споживачів, оскільки жоден споживач не захоче купувати електричну енергію за 6, 8 чи 12 гривень за кВт-год. З огляду на це, але маючи можливість скористатися «зеленим» тарифом, вони будують станції не там, де їх потребують споживачі, оскільки їхнє головне завдання — побудувати якомога більшу станцію для продажу енергії на ринку.

Вони також скористалися тим, що держава не встановила вимоги обов'язкового балансування. Віддаючи електроенергію в ринок нестабільно і нерівномірно, вони дестабілізують енергосистему, але відповідальності за це не несуть. Це становить серйозну проблему, яка все ще залишається невирішеною.

Звіт з оцінки відповідності генеруючих потужностей, затверджений НКРЕКП, зазначає необхідність досягнення до кінця наступного року 2 ГВт високоманеврової та 2 ГВт акумулюючої потужностей. Йдеться про те, що без цих потужностей (за обсягом, що відповідає чотирьом атомним енергоблокам) темпи розвитку «зеленої» енергетики загрожують надійності Об'єднаної енергетичної системи України.

В Україні закладено бомбу сповільненої дії, яка може здетонувати в 2022-2023 роках. Далі ситуація лише погіршиться, оскільки необхідно буде виводити атомні блоки з експлуатації, на що потрібні великі фінансові ресурси. Проблеми набирають загальнонаціонального масштабу. Нормативне підґрунтя для зобов'язання «зелених» виробників відповідати за свої небаланси вже створене, але, найімовірніше, буде впроваджене лише в 2023 році.

ІГОР ТИННИЙ, бізнесмен, співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики

Не лише відновлювана енергетика, але й увесь енергетичний сектор знаходиться в глибокій кризі. Ми пишалися тим, що протягом багатьох років у нас була стабільність і 100% виплати на ринку. Зараз ситуація стала хаотичною. З інвесторів у відновлювану енергетику за рік було «вимито» корупційними методами один мільярд доларів - стільки нині становить заборгованість перед гравцями ринку з боку компанії «Гарантований покупець».

Якщо оглянути динаміку прямих іноземних інвестицій в Україну, цього року вони зменшилися у двадцять разів. Відтік інвесторів зі сфери відновлюваної енергетики став головним, хоч і не єдиним, фактором.

Наразі ми намагаємося вижити: отримані кошти йдуть на погашення відсотків за позиками, а самі кредити ми не можемо погасити. Податкові надходження скоротилися. Тисячі людей шукають нові професії. Я вірю, що це не остаточний крах індустрії.

Протягом останніх десяти років світове споживання вугілля зменшилося більш ніж на 30%. Багато країн примусово закривають вугільні електростанції. Це світові тенденції. В Україні вугілля добувається на великій глибині, і його видобуток пов'язаний з численними ризиками і технічними труднощами. Зрозуміло, чому сусідні країни, де його видобуток дешевий, намагаються продовжити його використання. Польща, Росія, Казахстан — добувають вугілля відкритим способом з кар'єрів. Це сильно шкодить навколишньому середовищу, але він дешевий. Однак, за останні роки Україна витратила 10 млрд доларів на субсидії для вугільних шахт, як приватних, так і державних.

«Зелена» енергетика ж, навпаки, не отримала жодної гривні з державного бюджету і залучила 10 млрд доларів інвестицій, з яких більша частина — іноземні. Вона технічно була дорожчою, але це нова, безпечна форма, з податковим навантаженням на 1 кВт потужності в кілька разів меншою. Так і має бути.

Те, що зараз будується в електроенергетиці, відбувається лише за інерцією. Ми чекаємо на зміни в державній політиці, а вони рано чи пізно відбудуться, можливо, з приходом нової влади.

Багато заходів, що їх реалізує Кабінет Міністрів для вирішення проблем, мають одноразовий, стихійний характер. Використовували для виплат «зеленим» гроші, отримані від продажу електроенергії на експорт — цього робити не потрібно було. Ніяких одноразових джерел фінансування не вистачить. Неправильно виділяти бюджетні кошти або кредитувати індустрію, що була прибутковою для держбюджету в минулі роки. НКРЕКП не виконує своїх основних функцій, не встановлює економічно обґрунтовані тарифи, внаслідок чого ринок незбалансований. Система найбільше вигідна тим, хто менше цього потребує.

АНДРІЙ КОНЕЧЕНКОВ, голова правління Української вітроенергетичної асоціації, віце-президент WWEA

2020 рік для української відновлюваної енергетики можна охарактеризувати як рік виживання та боротьби за умов тотальних неплатежів за постачання «зеленої» електроенергії та карантину через COVID-19. Цей рік також відзначений зупинкою інвестицій в Україні та втратою довіри міжнародних та національних інвесторів.

Українська вітроенергетична асоціація протягом восьми місяців брала активну участь у переговорах між інвесторами у ВДЕ та урядом для досягнення консенсусу щодо скорочення «зелених» тарифів та подальшого функціонування сектора на вигідних умовах. Було досягнуто консенсусу, а підписаний меморандум закріпив обов'язки обох сторін. Прийнятий згодом закон №810-IX передбачав, що цей комплекс прийнятих рішень має допомогти подолати фінансову кризу в секторі ВДЕ.

Проте на сьогодні виробники з ВДЕ все ще недоотримують виплати за згенеровану електроенергію. На ринку існує величезна заборгованість, ДП «Гарантований покупець» та НЕК «Укренерго» на межі дефолту, а деякі депутати намагаються оспорити законність «зелених» тарифів.

Такі хаотичні дії, коли, з одного боку, досягаються домовленості і ухвалюються корисні закони, а з іншого боку, ініціюються конституційні провадження та збільшується заборгованість, лише дестабілізують ринок, підривають досягнуті угоди і демонструють міжнародній спільноті неспроможність виконувати законодавчі зобов'язання. Нам залишається тільки захищати інтереси учасників ринку відновлюваної енергетики, подаючи позови до арбітражу.

АРТЕМ СЕМЕНИШИН, виконавчий директор Асоціації сонячної енергетики України

Для відновлюваної енергетики в Україні це був важкий рік. Негативний вплив COVID-19 на глобальну економіку та викликана ним економічна активність в Україні наклалися на фінансову кризу в «зеленій» енергетиці. Протягом 2020 року ДП «Гарантований покупець» заборгувало власникам генеруючих станцій з ВДЕ понад 23 млрд грн, а Верховна Рада змінила розміри «зелених» тарифів, гарантованих законом та договорами з інвесторами. Це надало поштовх для ширшого обговорення серед власників сонячних станцій щодо можливого стягнення заборгованості з держпідприємства в судовому порядку, а також початку міжнародних арбітражів для відшкодування завданих збитків.

Дії уряду та народних депутатів, які фактично згорнули в Україні успішну у всьому світі модель підтримки відновлюваної енергетики для сонячних станцій, викликали стагнацію у всій галузі. Цього року буде збудовано лише близько 30% від минулорічних потужностей сонячних електростанцій, а власники компаній у сонячній індустрії (проектування, будівництво, виробництво обладнання для СЕС та суміжних галузей) вимушені були скоротити близько трьох тисяч працівників. Внаслідок цього держава недоотримала мільярди гривень податків та зборів у порівнянні з минулим роком.

На жаль, ми не очікуємо значного зростання у цьому сегменті й наступного року. Основна причина — відсутність довіри з боку іноземних інституційних інвесторів у ВДЕ та міжнародних банків.

Фактично, законні права інвесторів були ігноровані. Це стало основною перепоною для «зеленої трансформації» нашої країни у найближчі роки.

Водночас, ми оптимістично дивимося на майбутнє сонячної енергетики в Україні. Процес переходу на відновлювані джерела є еволюційним: його можна сповільнити, але не зупинити. Енергетичний перехід відбувається в усьому світі, і Україні не уникнути його.

Крім того, криза 2020 року для відновлюваної енергетики супроводжується новими позитивними тенденціями в суспільстві. Все більше українських громадян і підприємств з різних сфер економіки переходять на використання сонячної енергії для власних потреб.

Ми також з оптимізмом дивимося на можливості впровадження в наступному році систем net metering, гарантії походження електроенергії для «зелених» виробників, а також нових моделей підтримки для систем накопичення енергії. Швидке впровадження цих інструментів значно полегшить балансування генерації з ВДЕ та підвищить стабільність роботи енергомережі. Можливе впровадження у наступному році «зелених» аукціонів та нової системи підтримки feed-in premium може допомогти стабілізувати ринок.

ГЕОРГІЙ ГЕЛЕТУХА, голова правління Біоенергетичної асоціації України

Рік видався надзвичайно важким для сектору біоенергетики. На галузь негативно вплинули, принаймні, три групи факторів: низькі ціни на природний газ, з яким біоенергетичні проєкти переважно конкурують у виробництві теплової енергії; затримки з виплатами та неповні розрахунки за електроенергію, вироблену з біомаси та біогазу; накопичення низки законодавчих бар'єрів для розвитку біоенергетики і відсутність значного прогресу в їх подоланні.

Після весняно-літнього періоду, коли вартість газу була рекордно низькою, біомаса знову стала рентабельною щодо природного газу. Біопаливам вдалося повернути свою конкурентоспроможність з початком опалювального сезону.

Сектор біоенергетики зараз стикається з такими ж проблемами заборгованостей, що й інші проєкти з виробництва електроенергії з ВДЕ. Проте йому значно складніше справлятися з такими умовами.

У березні рівень оплат від «Гарантованого покупця» виробникам з біомаси та біогазу становив лише 21%, а з квітня по липень - до 5% за кожен місяць. Це є критичним для проєктів, що виробляють електроенергію з вітчизняної біомаси та біогазу, оскільки паливна частина становить близько 60%.

Отже, біоенергетичні проєкти опинилися в дискримінаційному становищі в порівнянні з іншими виробниками ВДЕ. Вже подаються судові позови з приводу заборгованості за невиконання договорів постачання пального або сировини.

Якщо проблема неплатежів і повернення боргів не буде вирішена найближчим часом, біоенергетичні проєкти ризикують зупинити свою діяльність. Це викличе ряд негативних екологічних і соціальних наслідків, включаючи закриття понад тисячі робочих місць у секторі та супутніх сферах, зростання викидів метану на сміттєзвалищах через зупинку систем утилізації біогазу та пожежі в лісах через накопичення відходів, якщо зупиняться електростанції на твердій біомасі, які їх утилізують. Також може бути зірвано опалювальний сезон для ТЕЦ на біомасі.

Експертів опитувала Олеся Натха

Спеціально для “Української енергетики”

Теги: Ніцович DiXi Group СЕС ВЕС ВДЕПоділитись