Відновлювана енергетика України зазнала втрат, але зберегла амбіції

12 липня 2022

Посилення генерації з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) може значно укріпити енергонезалежність України та сприяти реалізації Зеленого курсу, кажуть фахівці. У рамках плану відновлення країни передбачається витратити близько 130 млрд доларів.

Світ спостерігає, як постійні обстріли з боку РФ руйнують енергетичні об'єкти й критичну інфраструктуру в Україні протягом п’яти місяців. Дії агресора змушують країни, залежні від російських енергоресурсів, активніше шукати рішення для своєї енергетичної безпеки.

Європейська комісія розробила план дій REPowerEU, який ґрунтується на принципах Європейського "зеленого" курсу і спрямований на покращення енергоефективності, збільшення використання енергії з ВДЕ, розвиток водневих і біометанових технологій, а також перехід з газу на електрику.

Якщо для ЄС плановий перехід можливий, то Україні потрібно терміново реагувати на виклики війни, оскільки її енергетичний сектор працює в умовах великого руйнування об’єктів теплової та електричної генерації. Проте країна, поряд із поточними заходами, розробляє план майбутньої відбудови своїх енергетичних потужностей, враховуючи максимальне забезпечення енергетичної безпеки та охорону навколишнього середовища.

Які основні напрямки українського "зеленого" переходу, яку оцінку експерти ставлять на роль відновлюваної енергетики в загальному енергобалансі, її теперішній стан та що гальмує цей рух – в огляді "Української енергетики".

Відновлення України орієнтоване на енергонезалежність і "Зелений" курс та потребує значного фінансування

На Міжнародній конференції з відновлення України, що відбулася в Лугано (Швейцарія) 4-5 липня, українська делегація представила детальний План відновлення. За прогнозами української сторони, протягом найближчих 10 років Україні знадобиться 750 млрд доларів на відновлення. При цьому, для зміцнення енергетичної незалежності та реалізації "Зеленого" курсу вимагатимуть близько 130 млрд доларів.

Серед ключових принципів майбутнього відновлення, президент Володимир Зеленський підкреслив важливість дотримання екологічних стандартів та використання "зелених" технологій.

Визначаючи конкретні заходи для "зеленої" відбудови в Плані відновлення, держава пропонує побудувати 3,5 ГВт гідроелектростанцій і насосних гідроелектростанцій, локалізувати виробництво обладнання для ВДЕ, такого як вітрові башти, трансформатори, кабелі, електролізери та батареї. Окрім того, планується створення більш ніж 30 ГВт потужностей ВДЕ для виробництва водню та розвиток виробництва біопального.

Тему відновлення України у більш широкому сенсі, ніж "зелене" відновлення, прокоментувала президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко. Вона наголосила на тому, що модернізація української економіки повинна опиратися на три важливі напрямки: декарбонізацію, енергоефективність та захист довкілля.

“Цей трикутник слід застосовувати до всіх проектів, які будуть реалізовані в рамках Національного плану відновлення. Це стосується не лише проектів в енергетиці, але й у сільському господарстві, промисловості, транспорті. Після цього ми зможемо перейти до питань Green Recovery,” – вважає Олена Павленко.

При цьому експертка підкреслила, що "зелене" відновлення країни вимагатиме значно більших коштів, ніж проста реконструкція, отже, важливо визначити джерела зовнішнього фінансування.

“Після війни багато українців потраплять за межу бідності. Вимагати від цих людей фінансування відбудови та модернізації України буде несправедливо. Уряди мають знайти інші джерела, щоб допомогти Україні з "зеленим" відновленням,” – наголосила президентка DiXi Group.

Серед можливих джерел фінансування "зеленого" відновлення можуть бути, за її словами, відшкодування збитків від агресора, кредити і гранти від ЄС, ефективні українські та міжнародні бізнес-проекти в енергетиці та екології.

Ринок ВДЕ гальмує через руйнування, технічні й фінансові обмеження

На початку 2022 року Україна мала амбітний сектор ВДЕ. Так оцінив стан галузі напередодні вторгнення РФ керівник ДП "Гарантований покупець" Андрій Пилипенко під час експертної дискусії про сучасний стан сектору ВДЕ та напрямки післявоєнного відновлення.

Він уточнив, що тоді обсяг інвестицій у сектор перевищував 12 млрд доларів. Крім того, уряд працював над погашенням накопичених боргів перед виробниками відновлюваної енергії та напрямками подальшого розвитку.

Генерація "зеленої" енергії та встановлені потужності на 2021 рік. Джерело: презентація УВЕА

Але з початком війни питання постало не в розвитку, а в збереженні галузі, оскільки основні потужності опинилися на тимчасово окупованих територіях півдня та сходу України. Щодня енергетичні об'єкти, зокрема "зелені", піддаються загрозі обстрілів по всій території України. Частина інфраструктури вже зазнала ушкоджень.

“Сьогодні 85% вітрогенерації знаходяться на окупованих територіях або були вимушені зупинитися задля збереження турбін. На жаль, наразі у Херсонській області пошкоджено п’ять турбін, а фахівці не можуть туди потрапити через обстріли,” – наведено сумну статистику Андрій Конеченков, голова правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА).

Палаюча вітрова турбіна потужністю 4 МВт на Сиваській ВЕС, 25 лютого 2022 року, Херсонська область. Джерело: УВЕА.

Водночас фахівці відзначають дестабілізацію енергоринку. Зниження споживання електричної енергії внаслідок війни призвело до надлишку енергії, що спричинило обмеження генерації, в тому числі з ВДЕ.

Голова Української асоціації відновлюваної енергетики Олександр Козакевич окреслив падіння споживання електроенергії як катастрофічне. Такі висновки експерт озвучив під час заходу щодо можливостей "зеленої" енергетики.

“Перш за все, мова йде про промислові регіони. Всім відомі сумні наслідки в Маріуполі та інших регіонах сходу і півдня України. Ми наразі говоримо про падіння споживання на 30-35%, що, відповідно, впливає на ВДЕ,” – висловив занепокоєння він.

Найбільше від системних обмежень страждають сонячні електростанції. Владислав Соколовський, голова правління ГС "Асоціація Сонячної енергетики України", уточнив, що розрахунковий обсяг системних обмежень СЕС за березень-травень 2022 року становив близько 30% потенційної генерації, що еквівалентно приблизно 2,5 млрд грн.

Окрім цього виклику наявні ще кілька проблем, які ускладнюють діяльність виробників електроенергії за "зеленим" тарифом, зазначила голова Всеукраїнської агенції інвестицій та сталого розвитку Юлія Усенко.

Головним тягарем для виробників сектору відновлюваної енергетики вона назвала неповну оплату за вироблену енергію, адже зараз усі розрахунки за енергію з ВДЕ здійснюються за певними відсотками від "зеленого" тарифу.

Наступним складним питанням є технічне обмеження генерації, яке пов’язане з балансуванням. Найбільше від цього страждають сонячна та вітрова генерація, проте виробники біоенергії також отримують досить високі платіжки за небаланси. Експертка стверджує, що в умовах неповної оплати за "зеленим" тарифом, це стане додатковим фінансовим тягарем для виробників енергії з ВДЕ.

Юлія Усенко також підкреслила, що інвестори в сектор ВДЕ мають зобов’язання перед кредиторами, а таких проектів в Україні чимало. Банківські установи поки що ставляться з розумінням, але не поспішають переглядати кредитні умови на більш лояльні.

Окремо вона зазначила на паливну складову у проектах біоенергетики, яка, на відміну від сонячної та вітрової енергетики, не є безкоштовною. Об'єктам біоенергетики постійно потрібно доставляти сировину, що підвищує витрати на паливо.

Враховуючи вказані проблеми, експертка обережно ставиться до перспектив виробників відновлюваної енергетики, але зазначає, що вони шукають нові можливості.

“Хороша новина полягає в тому, що відкрито експорт електроенергії, проте потрібно усвідомлювати, наскільки швидко збільшуватимуться його обсяги й коли виробники відновлюваної енергії зможуть долучитися до цього процесу,” – розмірковує Юлія Усенко. – “Щоб стабілізувати їх фінансовий стан, відлік уже йде на місяці. Тож пошук можливостей має відбуватися досить швидко”.

Додатковим інструментом експертка вважає гарантії походження, або "зелені" сертифікати, що підтверджують виробництво енергії з відновлювальних джерел. При цьому вона зауважила, що вимоги прийнятого законодавства щодо гарантій походження не дотримуються.

Гарантії походження сприятимуть експорту енергії з ВДЕ

Ситуація на ринку "зеленої" енергії, за оцінками фахівців, повинна поліпшитися завдяки впровадженню системи видачі гарантій походження електроенергії, тобто документу, що містить детальну інформацію про джерело виробництва, наприклад, вітрової чи сонячної енергії. Це стане додатковим стимулом до євроінтеграції української економіки та розширить можливості експорту "зеленої" електричної енергії від українських виробників.

Наразі питання, хто відповідатиме за видачу гарантій походження, ще не врегульоване, звернув увагу Олександр Козакевич, голова Української асоціації відновлюваної енергетики.

Кабмін ще у 2013 році затвердив постанову №771 "Порядок видачі, використання та припинення дії гарантії походження електричної енергії для суб'єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії".

Відповідно до цього документу, гарантії походження повинні видаватися для генеруючих установок, які зареєстровані в електронному реєстрі, що має бути створене та підтримуване Держенергоефективності. Проте ця електронна система досі не була реалізована.

“На сьогодні видача таких "зелених" сертифікатів загалом не обговорюється. У цій ситуації урядові дії мають бути спрямовані на прискорення саме видачі гарантій походження. Необхідно визначити структуру, яка буде видавати ці гарантії, і на протязі місяця розробити порядок механізму. А далі за цю справу мають взятися ми, працівники асоціації та галузі,” – вважає Олександр Козакевич.

Спочатку він пропонує домовитися з ЄС про перехідний період, щоб швидко реалізувати власну систему видачі гарантій походження, а потім синхронізувати її з європейською.

З ним погоджується Владислав Соколовський, голова правління ГС "Асоціація Сонячної енергетики України". Він уточнив, що створення механізму підтвердження "зеленої" генерації потрібно було зробити ще до запровадження закону про ринок електроенергії. Крім того, зауважив спеціаліст, "зелені" сертифікати мають стати фінансовим інструментом.

“Використання сертифікатів на фінансовому ринку дозволило б виробляти більше "зеленої" енергії та далі застосовувати "зелені" сертифікати для підтвердження її виробництва в Україні і можливої наступної експорту "зеленої" енергії в ЄС,” – наводить аргументи експерт.

Владислав Соколовський також підкреслює, що поширення "зеленої" енергетики, зокрема розподіленої генерації, може в першу чергу допомогти країні в умовах війни.

Значна частина об'єктів "зеленої" енергетики, зокрема локальних сонячних електростанцій, добавила б більшої стійкості та незалежності українській енергосистемі.

Покровська СЕС потужністю 240 МВт впроваджує новітні технології обстеження стану панелей. Джерело: відео ДТЕК  

Україна повинна використовувати всі можливості розвитку відновлюваних джерел енергії

Зупинити традиційну енергетику сьогодні неможливо, але світ має орієнтуватися на майбутнє, вважає голова правління УВЕА Андрій Конеченков.

Експерт акцентує на стрімких темпах розвитку відновлюваної енергетики в країнах ЄС та США. Наприклад, WindEurope (Європейська вітроенергетична асоціація) стверджує, що сьогоднішні 190 ГВт встановленої вітроенергетичної потужності до 2030 року повинні бути збільшені майже на 320 ГВт. Мова йде як про офшорні, так і наземні вітрові електростанції. Конеченков нагадує також про амбітні цілі Єврокомісії щодо сонячної та вітрової енергетики, а також відновлювального водню, аміаку, нових систем накопичення енергії.

Андрій Конеченков: Україна може досягти 50% електрогенерації з ВДЕ в енергетичному балансі до 2030 року

Щодо українського енергоміксу, голова правління УВЕА зазначає, що довоєнні плани зі збільшення частки ВДЕ також були досить амбітні, але наразі вони переглядаються.

“На 2021 рік ми мали майже 55% виробництва електроенергії з атома, поступово досягнули близько 13,2% виробництва з ВДЕ, враховуючи велику гідроенергетику, інша частка була тепловою енергетикою. У Національній економічній стратегії до 2030 року планувалося досягти 25% відновлювальних джерел енергії в електроенергетичному балансі та скоротити виробництво з атомних електростанцій,” – уточнив експерт. – Однак зараз обговорюється перегляд планів стратегії на після 2031 рік, при цьому терміни експлуатації атомних блоків планують знову продовжити. Згідно з попередніми заявами міністра енергетики Германа Галущенка, до сучасних планів розвитку енергетики України входило будівництво дев’яти нових атомних блоків.

За інформацією, відповідно до Плану відновлення України, затвердженого урядом у Лугано, до 2032 року вже має бути зведено два атомні енергоблоки, додав Андрій Конеченков.

Ідею розширення атомної генерації в умовах постійної військової загрози голова правління УВЕА вважає авантюрою, наводячи приклад вразливості цих об'єктів під час війни.

“Будь-яка катастрофа, наприклад, на Чорнобильській або Запорізькій АЕС, може призвести до відсутності електроенергії в Україні загалом. Враховуючи світові тенденції, питання залучення інвестицій у такі проекти є досить спірним,” – наголосив Андрій Конеченков.

З іншого боку, за його словами, паливо для атомної генерації Україна всеж таки імпортуватиме. Тобто країна залишається енергозалежною, якщо не від Росії, то від інших країн, незважаючи на те, що технічні можливості України дозволяють їй бути максимально незалежною та енергетично самодостатньою.

Він також зазначив, що об'єкти ВДЕ демонструють більшу стійкість до воєнних дій і глобальних криз, що було показано під час кризи, викликаної пандемією коронавірусу та її впливом на енергетичний ринок.

Експерт підкреслює, що на фоні війни населення часто не знає про те, що значна частина обʼєктів ВДЕ пошкоджена, оскільки це не становить загрози для життя людей, в той час як вся увага суспільства зосереджена на ситуаціях, які можуть загрожувати безпеці об'єктів атомної генерації.

Конеченков також зазначив, що електроенергія, яка виробляється з відновлювальних джерел, на сьогодні є дешевшою за традиційну, як з економічної, так і політичної точки зору.

Повоєнна відбудова України має ґрунтуватися на відновлюваних джерелах енергії, переконує голова правління УВЕА. Він вважає, що Україна може досягти 50% електрогенерації з ВДЕ у свому енергетичному балансі до 2030 року. І Європа, була б потенційним донором таких проектів, відкрито підтримує цю ініціативу.

Експерт зауважує, що для збереження "зеленої" енергетики необхідно залишити "зелений" тариф для тих проектів, які вже реалізовані, відрегульовані своїми зобов'язаннями з банками й продовжують функціонувати. При цьому він зазначив, що, незважаючи на різні економічні та політичні труднощі, в Україні вже сформувався конкурентний ринок.

“За останні роки в Україні з’явились такі компанії, як Vestas, Nordex Group, General Electric, GoldWind та інші. А національна компанія “Вітряні парки України” продовжує виробляти турбіни, хоча виробничі потужності з Краматорська довелося перевезти в більш безпечні місця в Україні,” – підкреслив Андрій Конеченков.

Основними задачами післявоєнного відновлення експерт вважає збільшення експорту електричної енергії, у тому числі "зеленої", що забезпечить синхронізацію української енергосистеми з ENTSO-E та можливість гарантованого продажу електроенергії, виробленої з відновлювальних джерел.

“Ми можемо виробляти відновлювальну енергію та постачати її до Європи. Як зазначив керівник "Укренерго" Володимир Кудрицький, якщо ми підвищимо на 2 ГВт потужність експорту електроенергії, це дозволить нам заробляти 86 млрд гривень щорічно. Це чудовий показник, але залишаються питання: чи будемо ми продавати атомну електрику або "зелену"? Європа прагне "зеленої", – резюмував Андрій Конеченков.

Підсумовуючи оцінки експертів, можна сказати, що загальним трендом повоєнного розвитку буде збільшення частки електроенергії з ВДЕ в загальному енергобалансі. Цьому сприятимуть усунення фінансових і законодавчих обмежень розвитку відновлюваної генерації, розширення можливостей експорту електроенергії з ВДЕ та врахування "Зеленого" курсу, зосередженого на "чистій" енергетиці.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”

Автор: Лариса БілозероваТеги:Green DealRESПоділитись