Вiйна ставить нові виклики: Україна на кліматичній конференції СОР27

15 листопада 2022

Павільйон України на СОР вражає відвідувачів стилізованою вирвою від ракетного удару, яка відкриває доступ до природного різноманіття українських ґрунтів. Виставка ілюструє воєнний стан країни та майбутні ініціативи.

Міжнародна конференція COP27 проходить з 6 по 18 листопада 2022 року в Єгипті, зібравши представників майже 200 країн, які підписали Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату.  

Організатори конференції запланували 11 тематичних днів, в рамках яких обговорюватимуть фінанси, науку і технології, декарбонізацію, енергетику, гендерні питання, біорізноманіття, кліматичні рішення та інше. Учасники СОР також мають на меті реалізувати 18 ініціатив, які, на думку фахівців, можуть уповільнити зміни клімату.

Цього року Україна має унікальний досвід як країна, територія якої щодня піддається агресії з боку російської федерації. Це включає техногенні викиди внаслідок військових дій, знищення енергетичної інфраструктури, прояви екоциду та загрози ядерного забруднення.

Президент України Володимир Зеленський у своєму виступі на СОР27 підкреслив, що агресія росії призвела до енергетичної кризи, через яку багато країн повертаються до вугільної генерації. Війна також посилила продовольчу кризу, яка найбільше торкнулася країн, що вже страждають від руйнації клімату – посух і повеней.

Незважаючи на злочини росії та їх глобальні наслідки для клімату, українська делегація на СОР27 підтверджує свою прихильність до досягнення поставлених цілей.

Як Україна представить себе на СОР27? Які основні запити цього року? Чого країна очікує від міжнародних партнерів і які пропозиції пропонує іншим учасникам? Ці та інші питання для "Української енергетики" роз'яснили експерти, делегати конференції. 

Фінансування в центрі уваги конференції

На відкритті пленарного засідання 6 листопада 2022 року міністр закордонних справ Єгипту Самех Шукрі, обраний президентом COP27, зазначив, що країни повинні перейти від обіцянок до реальних дій.

Він підкреслив, що нинішні геополітичні виклики не можуть заважати досягненню кліматичних цілей, і що справедливий енергетичний перехід безпосередньо залежить від фінансування. Тому питання фінансування збитків і пошкоджень вперше стало частиною порядку денного COP.

Тема фінансів є особливо актуальною для України. Як відзначили фахівці, Україні далеко не всі міжнародні фінансові інструменти доступні. Наприклад, Україна не може скористатись ресурсами Зеленого кліматичного фонду, оскільки є у списку розвинених країн. 

Таким чином, однією з цілей для країни в цьому році є зміна цього статусу, щоб отримати доступ до фінансування нових проектів для "зеленого" відновлення після війни.

Президент СОР27 Самех Шукрі: питання фінансування збитків і пошкоджень вперше стало частиною порядку денного COP

Для України важливо отримати фінансову підтримку. Делегація планує провести ряд переговорів, які забезпечать доступ до міжнародних екологічних фінансів, відзначив Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природних ресурсів України.

"Ми хочемо розробити такі механізми, які дозволять нам інтегруватися в систему екологічних фінансів навіть до надання нам статусу члена ЄС, оскільки наша фінансова система дуже відрізняється від тих, що існують у країнах ЄС та США", – пояснив міністр.

Делегати конференції наголошують, що найважливіше завдання України на COP27 – продемонструвати світові, як повномасштабна агресія росії впливає на країну, та представити кілька ініціатив, пов'язаних із війною, для отримання підтримки від міжнародної спільноти.

Популярність українського павільйону на СОР27

виставила окремий павільйон для учасників та відвідувачів конференції. Його відкриття відбулося 7 листопада, в день відкриття конференції.

Офіс підтримки реформ при Міндовкілля разом із багатьма партнерами організував паралельну програму заходів. Як зазначили українські делегати, це гарна нагода представити Україну світовій спільноті, оскільки на COP зазвичай збирається близько 40 тисяч учасників з усього світу.

Тематично павільйон поділений на блоки: вплив війни на клімат та погляд на майбутнє України, як однієї з держав-гарантів та учасниць кліматичних цілей ООН.

З початку війни росія завдала величезної шкоди екології України. 

На сайті павільйону викладена інформація про масштаби руйнування довкілля. Принаймні 100 тисяч га українських лісів, степів та полів знищено внаслідок пожеж, 497 об'єктів водної інфраструктури зазнали пошкоджень, 3 мільйони га заповідних територій – під загрозою знищення. Шкідливий вплив забруднення повітря оцінюється у 25,5 млрд євро, від забруднення ґрунту – 11,8 млрд євро.

Конференційні ініціативи України мають на меті започаткувати міжнародний діалог щодо стандартизації підходів до підрахунку збитків і наслідків, викликаних війною.

В середині павільйону розташована інсталяція, що зображає воронку від вибуху, всередині якої є 500 зразків ґрунтів з різних регіонів України. Джерело: український павільйон на СОР27 

У блоці "майбутнього" відвідувачі дізнаються про плани України щодо встановлення 30 ГВт сонячної та вітрової енергетики до 2030 року в рамках ініціативи 30 до 2030.

Крім того, на СОР27 Україна презентує ініціативу Зелені зернові шляхи, мета якої полягає в запобіганні глобальній загрозі продовольчій безпеці світу та створенні взаємовигідних партнерств на всіх етапах постачання зернових. За оцінками фахівців, вона дозволить знизити вуглецевий слід постачання зерна на 10%.

У Міністерстві екології вважають, що скорочення вуглецевого сліду буде досягнуто через зміни в автомобільній логістиці. Це може включати поступову заміну автотранспорту на електричний чи на автомобілі з водневими двигунами, а також використання більш екологічних компонентів, таких як еко-шини, прогнозує міністр Роман Стрілець.

Додатково, Україна планує до 2025 року висадити мільярд дерев, а до 2030 року значно розширити свої захищені території в чотири рази.

Визначити, хто відповідальний за збитки та викиди під час війни

Цьогорічна конференція завершується в особливий час для України. В українській делегації присутні громадські лідери серед загострення військових дій. Проте участь у таких заходах є важливим кроком, вважають представники екологічної спільноти.

Перед COP27 очільник Міндовкілля України Руслан Стрілець зазначив, що серед основних ініціатив — почати діалог з міжнародними партнерами про розробку спільних підходів до оцінки екологічних збитків від війни.

"Нам важливо залучити якомога більше країн до початку діалогу та вироблення міжнародних методик, які дозволять оцінювати екологічні збитки, спричинені війною. Ми розраховуємо врахувати їх з перших днів війни, але для того, щоб захистити та підтвердити кожен із більш ніж двох тисяч випадків збитків довкіллю в міжнародних судах, ми маємо належним чином зафіксувати їх, так, щоб жодна країна не могла сумніватись у цій інформації", – пояснив міністр.

Проте на міжнародному рівні поки що не визначено, хто має нести відповідальність за викиди, спричинені війною. Однією з основних цілей України у 2022 році є підійняти це питання, щоб росія відповіла за шкоду, заподіяну клімату, наголосила учасниця конференції Ольга Бойко, координаторка мережі кліматичних громадських організацій CAN EECCA та ГО “Екодія”.

На міжнародному рівні досі не визначено, хто має брати на себе відповідальність за викиди, спричинені війною.

“Серед важливих проблем, які піднімуть українські делегати на COP27, буде питання викидів від військової промисловості та воєнних конфліктів. В кліматичній спільноті ще немає консенсусу щодо того, на кого слід покладати вину за викиди, викликані військовими конфліктами. Не існує також обов'язкового звітування про викиди для військової промисловості”, – підкреслила фахівчиня. 

Вона відзначила, що Україна, як ніхто інший, страждає від наслідків бойових дій. За даними Міндовкілля, з 24 лютого 2022 року росія завдала близько 33 мільйонів тонн викидів через своє вторгнення, що співмірно з річними викидами Албанії чи Нової Зеландії.

Серед завдань української делегації: заблокувати спроби росії легітимізувати її незаконні кліматичні звіти по Криму. На попередніх конференціях СОР звіти про викиди з Криму подавалися як українською, так і російською стороною. 

Українські делегати на конференції СОР27 заявили про рішучість запобігти подальшим спробам легалізації анексії через кліматичні звіти на підтвердження цієї позиції напередодні відкриття конференції. 

При відкритті Кліматичного саміту СОР27 заступниця голови Міндовкілля з питань європейської інтеграції Світлана Гринчук зауважила, що подання росією звітів про викиди парникових газів, які містять статистику Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, є неприпустимим, посилаючись на відповідну резолюцію Генеральної Асамблеї ООН.

“Військова агресія росії проти України підриває зусилля всього світу у боротьбі зі змінами клімату. Ми не дозволимо використовувати кліматичний майданчик ООН для “гібридної” легалізації анексії та окупації українських територій”, – підкреслила Світлана Гринчук.

Заява Світлани Грінчук під час відкриття Кліматичного самміту. Джерело: Міндовкілля

Військову агресію росії на території України засудили представники Євросоюзу, Великої Британії, Австралії, Канади, Японії, США, Норвегії, Ізраїлю та Ісландії.

Враховуючи масштабну підтримку української позиції та готовність залу прийняти українське рішення, російська делегація не зробила жодної заяви у відповідь, і її підтримали на основі мовчазної згоди українські делегати конференції. 

Повоєнне відновлення має бути “зеленим”

Експертка з кліматичної політики Ольга Бойко підкреслює, що війна вплинула на питання глобальної енергетичної безпеки. Поки на COP обговорюють проблему зміни клімату, адаптації, зменшення викидів парникових газів та фінансування цих заходів, у світі проходить перерозподіл сил на ринку викопного пального.

Війна, яку розпочала росія, поставила під загрозу світову енергетичну безпеку, і метою великих гравців як ЄС і США стало термінове відмовлення від російських викопних ресурсів. Однак проблема полягає в тому, що багато з цих країн просто почали шукати нових постачальників, як зазначає вона.

“Нові місця видобування вугілля і газу призводять до ще більших викидів. Отже, війна проходить червоною ниткою питань енергетичної безпеки та недопущення відкриття нових родовищ викопного пального”, – відзначила Ольга Бойко.

Ситуація у світі з вирішенням нагальних проблем нестачі енергоресурсів вимагає термінового запровадження нових “зелених” потужностей.

Це стосується і “зеленого” відновлення України. 

Спільний аналіз, чому відновлення України має бути “зеленим” і кліматично нейтральним з перших кроків представила напередодні конференції у виданні Bulletin of the Atomic Scientists група українських експертів з кліматичної політики.

У матеріалі йдеться про досягнення безпеки через стійкість, адже українці вже переконалися в перевагах сталого “зеленого” розвитку.

“Мова йде не лише про відновлення зруйнованої інфраструктури, промисловості чи житлових будинків. Те, яким буде післявоєнне відновлення економіки, матиме значний вплив на розвиток України та всього континенту в середньо- та довгостроковій перспективі. Воно встановлює курс розвитку нашої країни на багато років вперед, включаючи наше місце і роль в Європейському Зеленому курсі, що прагне досягти кліматичної нейтральності до 2050 року”, – пояснив один із авторів аналізу Олег Савицький, координатор RAZOM WE STAND, організації, що выступає за повне ембарго російських викопних енергоресурсів.

Завдання українських експертів – донести світу, що відновлення України потребує не лише підтримки від ЄС та інших міжнародних партнерів, але й зміни їхнього сприйняття ролі та значення України у майбутній європейській та глобальній економіці та торгівлі. 

Вони мають визнати, що створення сучасної, потужної кліматично нейтральної економіки в Україні – це ключ до декарбонізації всього континенту. 

Таку позицію підтримує і представник компанії, яка є найбільшим приватним інвестором в енергетику України, і, зокрема, у промислову “зелену” генерацію.

“Україна повинна зайняти вирішальну роль в оновленій системі європейської енергетичної безпеки, вільної від шантажу. Ми повністю готові до відновлюваної енергетики майбутнього, зосередженій на сонячній, вітровій, водневій генерації. І створення першого українського павільйону в умовах війни є яскравим доказом цієї рішучості”, – зазначив Максим Тімченко, генеральний директор компанії ДТЕК.

Позиція промисловості України

Незважаючи на труднощі військових дій, бізнес продовжує підтримувати кліматичну агенду та готовий долучитися до її формування, заявили представники Європейської бізнес асоціації (ЕВА), що об'єднує понад 1000 українських і міжнародних компаний.

“Наші пріоритети не змінилися: перехід на чисті джерела енергії шляхом розвитку ВДЕ, водна енергія, біопаливо та біогаз – запевнили в ЕВА, - Окрім того, важливими є заходи з підвищення ефективності використання енергії і зменшення викидів метану, а також відновлення екосистем, які є важливими поглиначами парникових газів”.

Водночас бізнес-спільнота уважно ставиться до ініціатив щодо пришвидшення поступового виходу від викопних ресурсів і нагадує про значну шкоду, завдану агресором цьому сектору в Україні.

“Наразі складно говорити про терміни впровадження подібних ініціатив, оскільки значна частина потужностей виробництва ВДЕ була пошкоджена, знищена або знаходиться на окупованій території. Відновлення може бути небезпечним до завершення війни”, – зазначили в бізнес-асоціації.

Крім того, в ЕВА впевнені, що проекти відновлення мають реалізовуватись виключно з фінансування країною-агресором через кліматичні репарації.

В асоціації повідомили, що Україна разом із партнерами підготувала проект резолюції про реєстр претензій і планує представити його в Генеральній Асамблеї ООН в листопаді, щоб розпочати переговори про репарації з боку росії. Але в даний момент потрібен час, і говорити про конкретику зарано, вважають в ЕВА.

Українська делегація зазначає, що павільйон викликав велику зацікавленість та надає можливість окреслити тисячам учасників, які величезні втрати людей і природи завдають військові дії. На найвищому рівні звучить теза: без миру на планеті не може бути ефективної кліматичної політики. 

Серед ключових завдань України на кліматичному саміті СОР27 експерти називають встановлення механізму оцінки шкоди та джерел фінансування збитків, завданих довкіллю та клімату внаслідок агресії. А також пошук партнерства та напрямків для майбутнього “зеленого” відновлення України.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики” 

Теги:кліматичні зміниGreen DealвійнаПоділитись