Ще одна воєнна зима позаду: енергетики підбивають попередні підсумки

07 березня 2024

В очікуванні масованих атак та віялових відключень цієї зими, ситуація виявилася значно менш тривожною, ніж прогнозували. Опалювальний сезон проходить з позитивними показниками експорту електроенергії та адекватними запасами пального

Фото: Shutterstock

В Україні опалювальний сезон 2023-2024 розпочався з незначними запасами потужності. Також спостерігалося відставання у накопиченні вугілля, що змусило країну купувати ресурс за кордоном. Водночас Україна відмовилася від імпорту газу: споживання зменшилося, а власний видобуток зріс і досяг 18,7 млрд куб. м за підсумками 2023 року.

У країні стався дефіцит електроенергії, який відчувався у перші морозні дні листопада. Іноді доводилося звертатися за аварійною допомогою. Звичайний імпорт зіткнувся з бюрократичними перепонами, а експорт зменшився вшестеро до 366 тис. МВт·год.

Проте кількість нападів з боку Росії під час цього опалювального сезону знизилася. Напади стали більш цілеспрямованими, і Росія використовувала дрони для атак конкретних енергетичних об'єктів, переважно в зонах бойових дій та промислових регіонах. Як Україна пережила другу воєнну зиму, оцінювали урядовці та керівники енергетичних підприємств, які стали учасниками конференції з безпеки енергетики. Захід організували аналітики DiXi Group за підтримки фонду "Відродження" у рамках програми покращення енергетичної безпеки.

Підсумки другої воєнної зими

За словами учасників форуму, зима пройшла значно краще, ніж очікувалося. Україна увійшла в опалювальний сезон з серйозними побоюваннями, оскільки уряд готувався до найгірших сценаріїв — російських атак на енергетичну інфраструктуру, дефіциту генерації та масового обмеження споживання електроенергії у населення та бізнесі.

Однак відключення в цьому сезоні були лише локальними. Дисфункції відбувалися внаслідок обстрілів, переважно в прифронтових районах, а також через непогоду: снігопади та ожеледиця у грудні-січні пошкодили лінії електропередач.

"Ми поки не можемо говорити про закінчення опалювального сезону, адже ще більше місяця попереду. Крім того, ворог не зупиняє атаки на енергетичні об'єкти. Наприклад, в Хмельниччині, де 14 тисяч споживачів залишилися без електрики через обстріл, наразі тривають ремонтні роботи. Маємо також складну ситуацію у прифронтових регіонах", – розповіла заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.

Росія прагне знищити українську енергетику та саму Україну. Проте тактика Кремля під час цієї зими зазнала змін.

Мета Росії не змінилася — це знищення української енергетичної системи та України в цілому. Проте тактика використовувалася інакша. Цього сезону було помітно менше масованих нападів в порівнянні з минулим роком, але ворог частіше націлювався на конкретні енергетичні об'єкти, особливо в промислово розвинених регіонах, таких як Дніпропетровщина. Наприклад, для атак на теплові станції почали використовувати кілька безпілотників одночасно, зокрема активно застосовували дрони, заощаджуючи ракети.

"Щодо військової ситуації, то загалом вона краща, ніж минулої зими. Масовані напади сталися в лютому, коли постраждали три електростанції. Проте я б не погодився, що лише в лютому були напади, адже деякі об'єкти піддавалися атакам постійно. Наприклад, Курахівська ТЕС, яка розташована в Донецькій області, була атакована ще з листопада", – зазначив генеральний директор "ДТЕК Енерго" Ільдар Салєєв.

У листопаді Україна відчула дефіцит електроенергії, що викликало необхідність імпорту. Інколи доводилося звертатися за аварійною допомогою.

Ситуація у країні у листопаді загострилася через перші морози. Тоді Україна відчула брак електроенергії, що примусило до імпорту. Іноді вимагалася допомога з боку найближчих сусідів, що було досить затратним.

"Ми втратили за роки війни значну кількість генерації, фактично понад 17 ГВт установлених потужностей. Я не згоден з думкою, що ця зима була теплою. Вона була досить холодна: тривали низькі температури, близько -15 °C. І ми зафіксували рекордне споживання, яке було забезпечене усім генераційним парком", — зазначив директор з управління ОЕС України, головний диспетчер "Укренерго" Віталій Зайченко.

Він підтвердив, що атомні станції працювали на повну потужність цього опалювального сезону. Зима також була повноводною, зокрема у ріках Дніпро та Десна. Це сприяло тому, що виробництво гідроелектростанцій було незвично високим для холодного періоду. Фахівці "Укренерго" підкреслили, що саме гідроенергетика допомогла підтримати баланс в енергосистемі країни. І хоча теплові генерації в певні моменти виконували функцію основного навантаження, їх основна місія була забезпечення стабільності системи, на що довелося йти через нестабільну ситуацію в мережі: зниження температури призвело до збільшення споживання електроенергії.

Україна втратила за роки війни чимало генераційних потужностей, понад 17 ГВт.

"На кінець минулого опалювального сезону залишалося близько 1,4 ГВт непрацюючих потужностей лише через обстріли, що трапилися взимку 2022-2023 років. Тому основна мета полягала в тому, щоб максимально швидко повернути потужності в роботу. Нам вдалося відремонтувати і повернути в систему 10 енергоблоків. Торік нам вдалося вивести з консервації два блоки з додатковою потужністю 500 МВт. Також виконали планові ремонти 26 блоків, на що витратили близько 4 млрд грн", – додав генеральний директор "ДТЕК Енерго" Ільдар Салєєв.

Протягом двох років війни було зруйновано тисячі кілометрів ліній електропередачі та пошкоджені трансформатори. Їхня потужність наразі становить 65% від довоєнної.

Війна спричинила значні руйнування в мережі: тисячі кілометрів знищених ліній електропередач і зруйновані трансформатори. За оцінками фахівців DiXi Group, в даний час їхня потужність становить трохи більше 65% від показників до початку російських атак на українську енергетичну інфраструктуру. Найскладнішою ситуація залишається в прифронтових та звільнених регіонах.

"Протягом короткого часу ми змогли реалізувати цю задачу: ми забезпечили електрикою кожну домівку, навіть у найвіддаленіших селах. Але на жаль, це було лише часткове відновлення, адже про високу якість відновлювальних робіт наразі не йдеться. Часто йдеться про тимчасове рішення, такі як просте скручування дротів на одному прогоні. Справжнє відновлення мереж вимагає ресурсів фінансування, оскільки руйнування на сьогодні становить близько 80%", – зазначив в.о. директора АТ "Миколаївобленерго" Вадим Данилків.

Україна активно розбудовує захисні споруди навколо важливих енергетичних об'єктів, використовуючи при цьому новітні технології. Споруджують багаторівневі конструкції, які захищають від осколків, зокрема за допомогою "габіонів", а також залізобетонних конструкцій, які суттєво оберігають об'єкти від дронів. Третій рівень захисту – це конструкції, здатні витримати атаки ракет. Цей процес триває.

Дослідження DiXi Group: стан справ у різних типах генерації

Теплова генерація зазнала найбільших руйнувань за останні два роки. Об'єкти цього типу стали пріоритетною мішенню для російських атак. У квітні 2023 року було пошкоджено 11 000 МВт доступних потужностей у цьому секторі, що перевищує половину всіх ресурсів для виробництва електроенергії. Наприкінці літа 24 блоки ТЕС були в ремонті або вже відремонтованими.

"В умовах великої потреби в регулюванні та через дефіцит електроенергії, блоки ТЕС/ТЕЦ працювали більше, ніж раніше. Це призвело до зниження запасів вугілля на складах. Найбільше це стало помітно у грудні-січні, під час холодної погоди. Станом на початок опалювального сезону, залишки пального традиційно становили понад 1,3 млн тонн", – розповіла генеральний менеджер DiXi Group Олена Лапенко.

На початок опалювального сезону залишок вугілля становив менше 1,3 млн тонн.

Поступово відставання щодо накопичення вугілля вдалося подолати. Склади заповнили, твердого пального навіть було доставлено достатньо. Щодо газу, проблем у цьому сезоні також не виникло. Уряд стверджує, що в підземні сховища закачали навіть більше ресурсу, ніж планувалося.

"Заплановано накопичити до початку опалювального сезону 14,7 млрд куб. м газу, а реально закачали майже 16 млрд куб. м. Зараз залишок становить 8,5 млрд куб. м. Що стосується вугілля, на складах близько 1 млн тонн, що перевищує план на 200 тис. тонн", – підсумувала заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.

Дев'ять блоків АЕС, що працювали у 2023 році, збільшили виробництво електроенергії на майже 13%.

Атомна генерація залишається найстабільнішою під час війни. Дев’ять блоків АЕС, які працювали у 2023 році, збільшили виробництво електроенергії на 13%. Частка атомної генерації в загальному виробництві електроенергії сягала 60%. Згідно з даними "Енергоатому", коефіцієнт ефективності атомних блоків досяг 100%. Ремонти на АЕС проводилися швидше than planned, кампанії завершилися із випередженням графіка на 66 днів.

"Сумна подія – це два роки окупації Запорізької АЕС. Хочу звернути на це увагу, адже ситуація на ЗАЕС є досить складною. Це фіксується не лише нами, а також експертами МАГАТЕ, які постійно там перебувають. Варто зазначити, що з десяти ліній, які з'єднують ЗАЕС із українською енергосистемою, вона живиться лише однією. Інша лінія підлягає ремонту через ушкодження, завдані атаками росії. Але через безпекову ситуацію ці роботи не можуть завершитися, адже ця ділянка поки що під постійними обстрілами та в зоні бойових дій", – підкреслила заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.

До поточного опалювального сезону гідроелектростанції підготували 3750 МВт потужностей.

Гідроенергетика в цьому опалювальному сезоні забезпечує країні необхідну підтримку в пікові години споживання, виконуючи важливу функцію. Коли гідрогенерація працює на максимальних потужностях, це дозволяє системі планувати ремонти на блоках ТЕС. Аналітики DiXi Group відзначили, що гідроелектростанції вклали зусилля і підготувалися належно до цього сезону. Встановлена потужність сягнула 3750 МВт.

У сфері відновлювальної енергетики ситуація в Україні виявляється досить стабільною, наскільки це можливо в умовах війни. Частка ВДЕ збільшуватиметься, оскільки Україна зобов’язалася відмовитися від вугілля на ТЕС до 2035 року. Відповідно, країні необхідно шукати альтернативи, оскільки Міністерство енергетики не має наміру відмовлятися від планів.

На початок 2024 року встановлена потужність ВДЕ перевищила 10 ГВт. 24% потужностей залишаються на окупованих територіях, близько 5% – зруйновані.

До початку 2024 року загальна потужність ВДЕ перевищила 10 ГВт. Водночас 24% відновлювальної генерації залишаються на тимчасово окупованих територіях, а близько 5% – зруйновані російськими атаками.

"На жаль, війна вносить свої корективи. Якщо розглядати окремі види відновлювальних джерел енергії, то, на жаль, 13% сонячних електростанцій та понад 70% вітрових електростанцій дотепер залишаються на окупованих територіях або зупинені", – додала генеральний менеджер DiXi Group Олена Лапенко.

Загалом за останні два роки приріст у секторі відновлювальної енергетики становив 6%.

Разом із тим, сектор "зеленої" енергетики намагається розвиватися. За 2023 рік було додано понад 146 МВт нових вітрових електростанцій. У січні 2024 року відновив роботу перший об'єкт ВДЕ, який звільнили – Трифонівська СЕС на правобережжі звільненої Херсонщини. У цьому році також планується розширення Тилігульської ВЕС, після чого її потужність досягне 500 МВт. Загалом за останні два роки приріст у секторі ВДЕ становив 6%, заявляють експерти DiXi Group.

"Об'єкти "зеленої" генерації найбільш рівномірно розподілені по території країни з усіх видів генерації, що значно сприяє енергетичній стійкості. З самого початку війни "зелена" генерація змогла забезпечити електроенергією навіть ту частину споживачів, які, через обстріли, виведення з ладу або пошкодження ліній і підстанцій, могли залишитися без електрики. У цьому опалювальному сезоні ми уникнули застосування відключень, і це стало можливим завдяки виробникам енергії з відновлювальних джерел", – заявив в.о. директора ДП "Гарантований покупець" Артем Некрасов.

Чи зможе Україна наростити обсяги експорту електроенергії?

Восени було офіційно завершено процес синхронізації енергосистем України та Європи. З грудня "Укренерго" стали повноправним членом ENTSO-E. Вдалося домовитися про збільшення максимально можливого імпорту з країн ЄС на 500 МВт – до 1700 МВт. Це стало позитивним сигналом, особливо зважаючи на нестачу ресурсів в енергосистемі України. Проблема з нестачою ресурсів негативно вплинула на експортні можливості. Продажі електроенергії за кордон у 2023 році скоротилися в шість разів у порівнянні з 2022 роком.

"Для експорту важливо мати зайві потужності. Однак їх фактично не було впродовж минулого року і зимового періоду. Лише з лютого з'явилися умови для експорту та імпорту одночасно. Було дні, коли імпорт та експорт були практично на одному рівні. З потеплінням і збільшенням виробництва на СЕС експорт значно зріс – ми щодня експортуємо понад 13 млн КВт·год. І прогнозуємо подальше зростання експорту за таких умов", – вважає директор з управління ОЕС України, головний диспетчер "Укренерго" Віталій Зайченко.

З 1 березня 2024 року ENTSO-E збільшила максимальний обсяг експорту для України до 550 МВт, однак це стосується лише продажу електроенергії до країн ЄС. Це обмеження не поширюється на Молдову.

"Ми маємо можливості для збільшення експорту. Проводимо перемовини з нашими партнерами. З'являється багато запитів від сусідів на аварійний імпорт, який фактично є експортом для нас", – зауважила заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.

Ми щодня експортуємо понад 13 млн КВт·год. І плануємо нарощувати цей обсяг за таких умов, – вважає Віталій Зайченко.

В "Укренерго" вказали на основні перепони, які заважають збільшити максимально можливий обсяг експорту електроенергії. Зокрема, це обмеження в мережах сусідніх країн, зокрема Угорщини та Румунії. Ці держави залежать від розподілу, що відбувається на момент поставок, і поки що немає підстав очікувати на збільшення експорту до цих країн.

"Ми розглянули можливість, виявили обмеження, які існують або в їхньому або нашому мережевому обладнанні. На жаль, цифри для трейдерів не дозволяють нам планувати з постійним обсягом, таким як 550 МВт чи 750 МВт. Ці цілі можуть бути досяжні лише в умовах нового мережевого будівництва. Це тривалий процес, що потребує щонайменше трьох років для будівництва міждержавної лінії електропередач", – пояснив директор з управління ОЕС України, головний диспетчер "Укренерго" Віталій Зайченко.

Ще одним фактором, що ускладнює збільшення експорту, є налаштування частотних захистів на українських АЕС, які виключають енергоблоки при підвищенні частоти. Це призводить до конфлікту між технічними регламентами України та європейськими нормами. В європейських країнах блоки відключаються при частоті 51,5 Гц, тоді як українські правила передбачають відключення вже при 50,5 Гц.

В "Укренерго" вважають, що нинішні обсяги експорту є досить значними, але вони недостатні, щоб забезпечити покриття ймовірного профіциту генерації СЕС влітку в Україні.

Дефіцит влітку: чи вдасться уникнути?

Улітку минулого року Україна зіштовхнулася з дефіцитом електроенергії, що особливо відчувалося в найспекотніші дні серпня. Не вистачало електрики, особливо у пікові вечірні години. Хоча було запроваджено обмеження, уряд обмежився імпортом та аварійною допомогою з ЄС. Проблема тому виникла не лише через спеку, а й через ремонтну кампанію.

Чи може статися аналогічна ситуація цього літа? Уряд стверджує, що планує уникнути такого розвитку подій. Навіть незважаючи на те, що в найближчий час почнеться планові ремонти на АЕС.

"Це стане додатковим навантаженням на енергосистему. Проте, як і минулого року, ми прогнозуємо, що ремонтна кампанія буде спланована так, щоб у літній піковий період не сталося жодних відключень", — підкреслила заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.

Уряд планує організувати ремонтну кампанію так, щоб літній період не супроводжувався відключеннями під час пікових навантажень.

На даний момент "Укренерго" не бачить причин для виникнення дефіциту електроенергії влітку, але це можливо лише за умови, що ремонти на АЕС будуть виконані відповідно до плану. Проте не слід виключати й непередбачувані обставини, зокрема військові.

В цілому українська енергетика змогла успішно пройти другу воєнну зиму. Проте цей опалювальний сезон ще не закінчився. Загрози для інфраструктури залишаються, адже Росія зберігає достатньо ресурсів для продовження атак на Україну. Тому енергетики вже почали планувати свої дії на наступну зиму, оскільки процес підготовки в умовах війни довготривалий та вимагає чимало зусиль.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"

Теги:вітроенергетикаелектромережівиробництвогенераціятеплова генераціяенергосистемаГЕСопалювальний сезонсонячна енергетикаСЕСатомна енергетикаАЕСенергопостачанняВЕСВДЕПоділитись