Електроенергія під тиском: які перешкоди стримують експорт електроенергії в Україні

28 червня 2023

На думку аналітиків DiXi Group, експорт електроенергії в Україні стикається з низкою труднощів у трьох основних сферах: технічній, політичній та нормативній.

Фото: Shutterstock

Учасники аналітичного заходу, організованого DiXi Group, обговорили перспективи формування умов, що дозволять конвертувати доходи від експорту електроенергії на відновлення енергетичної інфраструктури. Відзначалося, що Україна тільки починає свій шлях до перетворення на енергетичний центр Європи та нарощування експортних поставок. Проте, через низку невирішених регуляторних проблем і російські агресії проти енергетичної системи, про значне збільшення експорту в найближчій перспективі не йдеться. Проте, дотримуючись рекомендацій міжнародних партнерів та проведення серйозних реформ, це може стати реальністю в майбутньому.

Чи можливий експорт електроенергії цьогоріч? 

"Внаслідок бойових дій і масованих ракетних обстрілів, які мали місце протягом осінньо-зимового періоду минулого року, було пошкоджено багато об’єктів генерації, зокрема, гідрогенерацій та теплоелектростанцій", – нагадав під час засідання директор з управління ОЕС України – головний диспетчер ПрАТ "НЕК "Укренерго" Віталій Зайченко.

Згідно з інформацією оператора системи передачі, з моменту окупації частини території України росією у 2014 році, під контроль росіян потрапило 4 ГВт встановленої потужності. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році під окупацією опинились інші потужні генераційні об’єкти: Луганська ТЕС, Вуглегірська ТЕС, Запорізька ТЕС, Каховська ГЕС. Остання була повністю знищена російськими загарбниками 6 червня 2023 року, що призвело до найбільшої техногенної катастрофи після аварії на Чорнобильській АЕС.

Окупація Запорізької АЕС стала найбільшою втратою для української енергосистеми з початку війни. Втрачено 6 енергоблоків по 1 ГВт.

"Доступна генерація в Україні зменшилась більше ніж удвічі – з 37,6 ГВт до 18,3 ГВт. Найбільше постраждала маневрена потужність, що скоротилась на 68% – з 14,3 ГВт до 4,6 ГВт, переважно на теплоелектростанціях. Це суттєво знизило експортний потенціал України", – зазначила експертка DiXi Group Олена Лапенко.

Доступна генерація в Україні зменшилась більше ніж удвічі – з 37,6 ГВт до 18,3 ГВт

Окрім того, в Україні проходить традиційна літня ремонтна кампанія, в рамках якої до планових ремонтів виведені блоки атомних і теплових електростанцій.

"Ми вже відремонтували чотири блоки, ще дев’ять залишилось. 1,2 мільярди гривень вже витрачено на ремонти. Продовжимо цю кампанію, адже інші компанії також займаються ремонтом.", – додав виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.

На фоні цього спостерігається період спаду водного рівня та зниження виробництва на гідроелектростанціях.

"Початок ремонтів на атомних та теплових електростанціях, зниження водотоку та підвищення середньодобової температури наприкінці травня призвели до дефіциту електричної енергії в певні години. Відповідно до повідомлень "Укренерго", для балансування енергосистеми українська сторона зверталась за аварійною допомогою для покриття споживання. Починаючи з 7 червня, дефіцит у пікові години також пояснювався вимушеним зменшенням потужності гідроелектростанцій на Дніпрі через обмеження об’ємів води, що надходить у Каховське водосховище", – зазначено в аналітичному звіті DiXi Group "Чи зможе експорт електроенергії відновити енергосистему", представленому на заході.

Варто зазначити, що через масову еміграцію населення та зниження виробництв і бізнес-активності, попит на електроенергію зменшився приблизно на 30-35%. Це дозволяє системі уникати катастрофічного дефіциту, незважаючи на всі вказані умови.

"Наразі в Україні спостерігається збалансована ситуація (в енергосистемі). Але у години пікового навантаження ми близькі до межі можливого балансування. Тому говорити про експорт електроенергії зараз недоцільно", – підкреслив Зайченко.

У години пікового навантаження ми близькі до межі можливого балансування

Він також зазначив, що до кінця нинішнього року Україна зможе покривати лише близько 96% власного споживання за рахунок власного виробництва. Тому енергосистема потребує імпорту.

"Протягом поточного та наступного місяців ситуація на межі балансування з можливим дефіцитом. Серпень буде особливо складним, потребуючи імпорту для забезпечення енергосистеми. Далі ситуація має покращитися", – додав він.

Відсутність можливостей для швидкого збільшення експорту електроенергії підтвердив також Дмитро Сахарук.

"Ми не маємо можливостей для значного експорту. Можливо, поодинокими годинами і лише у вересні, на початку жовтня. В решту часу, починаючи з жовтня, очікуються дефіцити", – пояснив він.

Аналітики DiXi Group також наголошують, що у відсутності визначеної інформації щодо термінів ремонту енергоблоків АЕС і масштабу пошкоджень теплової генерації, проведення прогнозів щодо відкриття значного експорту електроенергії виглядає недоцільно.

"Сезонне зменшення споживання у квітні-травні плавно переходить у літній піковий попит. Слід зазначити, що, за негативного сценарію, Україна зможе запропонувати перші експортні обсяги лише з вересня, після завершення літнього піку, за умови відсутності ракетних обстрілів на генераційні об’єкти. У разі оптимістичного сценарію, експорт може зрости при швидкому завершенні ремонтних робіт на блоках АЕС та запрацюванні нових енергоблоків ТЕС, відновлених після атак росії", – йдеться в звіті DiXi Group.

Час готуватися до розвитку експорту вже зараз

Незважаючи на те, що у короткостроковій перспективі великі можливості для експорту відсутні, правила і умови експорту слід розробити, затвердити і діяти. Це підкреслила Олена Лапенко, і всі учасники дискусії з цим погодились.

"Якщо ми говоримо про можливість експорту, яка погоджується на рівні регіональної групи континентальної Європи, враховуючи, що ми приєдналися до ENTSO-E в аварійному порядку, то важливо провести роботу з системним оператором Європи, для демонстрації стабільності нашої системи в умовах різних рівнів експорту", – розповів Віталій Зайченко.

За його словами, в європейській системі існувала проблема низькочастотних коливань, чого вони дуже бояться, оскільки такі коливання можуть порушити стабільність системи в цілому. Саме тому було прийняте рішення у регіональній групі континентальної Європи, що збільшення експорту з України відбуватиметься поступово, з кроком від 50 до 100 МВт щомісяця.

"На даний момент у нас погоджений обсяг експорту 400 МВт, але ми ще не досягли цього рівня, щоб продемонструвати європейцям стабільність системи при такому обсязі. Після досягнення цього рівня планується наступне засідання для ухвалення рішення щодо збільшення можливостей експорту. Тому, на жаль, ми будемо рухатись поступовими кроками через побоювання наших європейських колег щодо стабільності роботи системи", – пояснив головний диспетчер НЕК "Укренерго".

На даний момент у нас погоджений обсяг експорту 400 МВт, але ми ще не досягли цього рівня, щоб продемонструвати європейцям стабільність системи при такому обсязі

Він також нагадав, що через виділену лінію Добротвір-Замость у Польщу можливий експорт 265 МВт, отже загальна поточна спроможність України до експорту складає 665 МВт.

Технічно, Україна може експортувати електроенергію до всіх сусідніх країн. Лінії електропередачі різного напруги з’єднують об’єднану енергосистему України з системами Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Молдови. Максимальні обмеження по кількості ліній сягають 2 тис. МВт як для експорту, так і для імпорту.

Україна повинна розв'язати регуляторні питання

Не лише потужності генерації й технічні здібності міждержавних перетинів є перешкодою для розвитку експорту електроенергії з України. Наразі вимагається термінового вирішення кілька регуляторних питань. Найважливіше з них – запровадження двосторонніх аукціонів для розподілу пропускної спроможності за участю по оператора системи передачі (ОСП) електроенергії України, а саме "Укренерго", і країн-контрагентів.

Україні потрібно приєднатися до європейської аукціонної платформи JAO, де більшість операторів систем передачі сусідніх країн проводять аукціони. Для цього потрібно внести зміни в українське законодавство, зокрема, щодо можливості компенсації у разі форс-мажорних обставин за будь-яких обмежень, а також у податкове законодавство, щоб забезпечити рівні права іноземних та українських учасників аукціонів.

Експорт електроенергії з України побудований на основі явних аукціонів (explicit auctions) для розподілу доступу потенційних експортерів (виробників, трейдерів, постачальників) до транскордонної пропускної спроможності. Надання доступу відбувається на спеціальних аукціонах, що проводяться відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), від 3 квітня 2020 року №763 "Про затвердження Правил управління обмеженнями та Порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів".

Водночас, відповідно до статті 42 закону "Про ринок електричної енергії", спільний механізм управління обмеженнями та процедура розподілу пропускної спроможності мають застосовуватися до міждержавних перетинів з державами – сторонами Енергетичного Співтовариства. В рамках частини 5 статті 38 закону "Про ринок електричної енергії", у зоні відповідальності ОСП перебуває розробка та узгодження з відповідним оператором системи передачі сусідньої держави порядку розподілу. Затвердження такого порядку лежить на Національному регуляторі.

"У "Укренерго" представили, як мінімум, один погоджений порядок спільного розподілу перетину – із Румунією, який був направлений на розгляд НКРЕКП, але так і не був затверджений", – йдеться в аналітичному звіті DiXi Group.

До рішення проблеми розподілу доходів від продажу доступу до міждержавного перетину підключився й Секретаріат Енергетичного Співтовариства у рамках проєкту Ukraine Energy Market Observatory.

"Ми бачимо, що вже робляться кроки з імплементації рекомендацій Ukraine Energy Market Observatory при Енергетичному Співтоваристві, які пропонували запровадити публічні консультації та тимчасовий порядок розподілу доходів", – зазначила під час зустрічі Олена Лапенко.

Вільні ціни активізують електрони

Учасники круглого столу підкреслили, що розвиток ринку електроенергії в Україні, зокрема експортних можливостей, стримується за рахунок жорсткого державного регулювання енергетичної галузі, включаючи цінові обмеження.

"Політика регулятора щодо встановлення граничних цін на організованих сегментах ринку електроенергії в Україні також вплине на вихід виробників на ринки ЄС", – зазначено в звіті DiXi Group.

Нагадаємо, НКРЕКП планувала скасувати цінові обмеження на ринках електроенергії РДН (ринок на добу вперед), ВДР (внутрішньодобовому ринку) та балансуючому ринку. Такий крок мав би підтримку на ринку, оскільки Україна змогла б працювати з вільним ціноутворенням, яке базується на європейських форвардних контрактах.

"Найкращим рішенням, на нашу думку, було б жити без цінових обмежень. Для цього були всі умови, були рішення про скасування постанови №322 з 1 липня, і ми мали унікальну можливість, вперше за чотири роки бути без цінових обмежень", – вважає Дмитро Сахарук.

Він наголосив, що ціновий паритет є критично важливим для того, щоб електрони могли вільно переміщуватися між Україною та Європою.

Ціновий паритет є критично важливим для того, щоб електрони могли вільно переміщуватися між Україною та Європою.

Проте регулятор не ризикнув на такий крок. Через різницю цін на електроенергію в Україні та Європі, ціни на електроенергію у комерційному секторі могли б зрости, що підвищило б навантаження на промисловість, призвело б до збільшення цін на окремі товари і послуги, а також нівелювало б ефект підвищення цін на електроенергію для населення з метою зменшення фінансового тягаря для державних компаній "Енергоатом" та "Укргідронерго", які мають спеціальні зобов’язання. В результаті НКРЕКП підвищила межу, вище якої продаж електроенергії не дозволений, на 50-80% залежно від години споживання.

Чи будуть трейдерам вигідно експортувати-імпортувати електроенергію за таких цінових обмежень – покаже час. Проте учасники ринку наполягають, що рано чи пізно регулятору доведеться зустрітися з дійсністю існування вільного ринку та ціни імпортного паритету.

Олена Манжело

Теги: система передачі генерація енергосистема експорт електроенергіїПоділитись