Виробники "зеленої" енергії можуть отримати підтвердження її походження за рік

14 жовтня 2022

Торгівля енергією з ВДЕ зміцнить позиції сектора, якщо буде ліквідовано підтвердження її “зеленого” походження.

У контексті Європейського зеленого курсу, спрямованого на зниження вуглецевих викидів, фахівці підкреслюють підвищений інтерес ЄС до імпорту відновлювальної енергії з України. Проте українські експортери ще не готові надати документи, що підтверджують “зелене” походження енергії, виробленої з ВДЕ. Механізм видачі таких підтверджень (ГП) все ще розробляється. 

З закликом прискорити регулювання механізму визначення походження енергії, щоб задовольнити ринковий попит на ВДЕ та стабілізувати сектор, до уряду звертаються представники асоціацій відновлювальної енергії.

Що таке гарантії походження і як відбувається впровадження цього механізму в Україні? Яких очікувань мають професійні асоціації від впровадження механізму ГП? Чи підтримує визначення ГП енергії процес енергетичного переходу? Про ці та інші аспекти механізму ГП поговорила “Українська енергетика” у співпраці з коаліцією “Енергетичний перехід” з експертами галузі.

ГП - це інструмент для підтвердження походження енергії

Гарантія походження енергії — це електронний документ, що надається на запит виробника ВДЕ, який підтверджує виробництво певної частки або кількості енергії з відновлювальних джерел.

Фахівець з правових аспектів у галузі ВДЕ Марина Грицишина підкреслила, що на сьогодні в ЄС гарантії походження для ВДЕ розповсюджуються через кілька основних платформ:

• Електронний реєстр, де гарантії походження можуть видаватись та передаватись між учасниками платформи;
• Асоціації емісійних органів (АІВ), які можуть торгувати своїми міжнародними гарантіями походження;
• Торгові майданчики, де відбувається торгівля гарантіями походження як товаром.

Гарантія походження енергії — це електронний документ, що надається на запит виробника ВДЕ, який підтверджує виробництво певної частки або кількості енергії з відновлювальних джерел.

Європейське законодавство вказує, що ГП мають відповідати основним критеріям:

• мати стандартну одиницю виміру — 1 МВт-год;
• щодо кожної одиниці енергії може бути видано не більше однієї гарантії походження;
• діяти протягом 12 місяців після виробництва енергії.

Системи гарантій походження енергії в європейських країнах базуються на правилах Європейської системи енергетичних сертифікатів (EECS), які були оновлені згідно з новою Директивою 2018/2001 про заохочення використання енергії з відновлювальних джерел (RED II).

Джерело: презентація НКРЕКП

Врегулювання механізму ГП в Україні затримується на майже 10 років 

Концепція гарантій походження електричної енергії з відновлювальних джерел була запроваджена влітку 2013 року постановою КМУ №771 “Про затвердження Порядку видачі, використання та припинення дії гарантії походження електричної енергії для суб’єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії.” 

Втім, як зазначив виконавчий директор ГС “Асоціація сонячної енергетики України” Артем Семенишин, діюче законодавство не дозволяє видавати гарантії походження для виробників електроенергії з ВДЕ в Україні та також не передбачає їх обігу і визнання за кордоном.

“Галузеве законодавство, зокрема, закон України “Про ринок електричної енергії” не визначає основи для видачі, обігу, реєстрації та правового статусу гарантій походження. Наразі єдине, що прописано в законі, — це поняття гарантії походження електричної енергії,” — уточнив фахівець.

У 2013 році, коли в Україні вперше запровадили механізм гарантій походження електроенергії, ці можливості не були затребувані ані виробниками ВДЕ, які працювали на “зеленому” тарифі, ані бізнесом, що не був зацікавлений у купівлі “зеленої” електроенергії.

Водночас, зараз ситуація змінилася: зріс попит на електроенергію з ВДЕ з боку європейських споживачів, а також збільшилась зацікавленість з боку українських споживачів. 

Це пов'язано з ініціативою розробки дорожньої карти участі України у прийнятій в ЄС Зеленому курсі, спрямованій на досягнення цілей кліматичної нейтральності, особливо в аспектіз екологізації економіки та введення механізму прикордонного вуглецевого коригування (СВАМ).

“До того ж, впровадження механізму видачі гарантій походження можливе зменшить обсяги перехресного субсидування на ринку електроенергії (коли тарифи на окремі види послуг перевищують економічно обґрунтований рівень, в той час як тарифи на інші послуги не покривають навіть витрат), що, в свою чергу, сприятиме зниженню заборгованості на ринку електроенергії. Важливо, що відмова від перехресного субсидування є вимогою ЄС, яка до цих пір не виконана Україною”, — наголосила Наталія Литвин, координаторка проєктів ГО “Екоклуб” та коаліції “Енергетичний перехід”. 

Які бар’єри для запровадження видачі гарантій походження електроенергії з ВДЕ існують зараз

Законодавчі аспекти, що стосуються гарантій походження електричної енергії в Україні, наразі регулюються законом України “Про альтернативні джерела енергії” та постановою Уряду від 27.07.2013 № 771.  

У цих документах обов’язок щодо видачі гарантій покладено на Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження, проте в агентстві зазначили, що ці правові акти вже застарілі та не узгоджуються з європейськими вимогами.

Чому чинний нормативний акт не функціонує на практиці і які бар’єри у запровадженні гарантій походження електроенергії, прокоментували в Держенергоефективності.

По-перше, вказана постанова №771 потребує значного оновлення через зміни у законодавстві в сфері реформування ринку електричної енергії, інформаційних технологій, захисту персональних даних та адміністративних послуг.

По-друге, за вимогами наявного законодавства України ключові питання щодо видачі ГП енергії мають бути визначені не постановою, а виключно законом.

По-третє, Директива 2018/2001/ЄС “Про заохочення використання енергії з відновлюваних джерел” (RED II), яку Україна повинна імплементувати в рамках членства в Енергетичному Співтоваристві, розширює зобов’язання щодо запровадження гарантій походження, — зазначили в агентстві.

Таким чином, згідно з директивою ЄС RED II, Україна зобов’язана запровадити механізм видачі гарантій походження для електричної енергії з ВДЕ, біометану, інших видів відновлювальних газів, таких як водень, а також, за можливості, поширити область застосування гарантій походження на електричну енергію з інших джерел та теплову енергію з ВДЕ. У документі зазначено, що вимоги до атрибутів гарантій походження всіх видів енергії є ідентичними. Обіг усіх видів гарантій походження має відповідати єдиному стандарту ЄС CEN-EN 16325.

Крім того, на підставі Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/08/MC-EnC від 16.10.2015, Україна зобов’язується імплементувати Директиву 2012/27/ЄС “Про енергоефективність”, зокрема, у частині запровадження видачі гарантій походження електроенергії, виробленої в процесі високоефективної когенерації.

У Держенергоефективності зазначили, що нині агентство спільно з експертами проєкту ПРООН “Підтримка зеленого відновлення в Україні” фіналізує розробку комплексного законопроєкту щодо впровадження гарантій походження, що має на меті повну імплементацію директиви ЄС RED II з цього питання. На основі цього документу буде можливо перейти до створення механізму обігу гарантій походження усіх видів енергії в рамках Єдиної платформи реєстрів гарантій походження в Україні.

Професійні асоціації наголошують на терміновому впровадженні ГП енергії з ВДЕ

Фахівці сектора ВДЕ вказують, що механізм гарантій походження має стати рушійною силою як для виробництва, так і для споживання відновлювальної енергії. 

“У світлі приєднання України до ENTSO-E механізм гарантій походження стане важливим інструментом для активізації генерації “чистої” електроенергії та забезпечення її фактичного експорту. Окрім цього, в умовах запланованого в ЄС запровадження механізму прикордонного вуглецевого регулювання — CBAM, гарантії походження енергії стануть інструментом мінімізації додаткових фінансових тисків на український експорт та конкурентоспроможність”, — прогнозують у Держенергоефективності.

Проте виробники “зеленої” енергії ще не мають можливості скористатися цими перевагами, зазначив Олександр Козакевич, голова “Української асоціації відновлювальної енергетики” (УАВЕ). У секторі ВДЕ вже є чимало труднощів: 20% сонячних станцій та 70% вітроелектростанцій наразі не працюють через військові дії. 

“Якщо ми говоримо про експорт електроенергії, то сьогодні виділити в його обсязі електроенергію з ВДЕ неможливо: покупцю в сусідній країні не можна довести, що він придбав саме “зелену” енергію. Єдине, що можна надати — це контракт із ДП “Гарантований покупець”, — наголосив керівник УАВЕ.

Фахівець підкреслив, що механізм сертифікації продукції, що визнана закордоном, досі в Україні не реалізований, і зазначив, що гарантії на електроенергію, вироблену з ВДЕ, повинні бути розроблені в першу чергу, щоб задовольнити запит на неї в сусідніх країнах. 

“Попит на “зелену” електроенергію значний, про що свідчать виробники - учасники Асоціації, які регулярно спілкуються з колегами з сусідніх країн, зокрема, Польщі та Румунії. При цьому, ДП "Гарантований покупець" в умовах профіциту не може продати в Україні ту продукцію електроенергії, яку ми маємо, — підкреслив Олександр Козакевич. — Водночас відомо про енергодефіцит у сусідніх країнах: вони не мають достатньо потужностей для задоволення власних потреб в електроенергії.” 

Держава також зацікавлена у функціонуванні механізму ГП, адже це стимулюватиме декарбонізацію та “зелену” трансформацію економіки України.

Терміновість впровадження ГП підтримують члени Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА). Голова правління УВЕА Андрій Конеченков зазначає, що питання гарантій походження електроенергії з ВДЕ обговорюються не перший рік. Він підкреслив, що це питання актуальне не тільки для виробників ВДЕ. Держава також зацікавлена у функціонуванні цього механізму, адже він буде сприяти декарбонізації та “зеленій” трансформації економіки України.

“Проте найважливіше те, що на ринку існує попит. Споживачі, які готові купувати “зелену” електроенергію, вже давно очікують на таку можливість — це переважно великі закордонні компанії, які прагнуть зв'язати себе з чистою енергією. Очікуємо, що в процесі відновлення України та активного будівництва після завершення військових конфліктів попит тільки зросте,” — прогнозує експерт. 

Представники галузі звернулися до керівників Міненерго та НКРЕКП, наголошуючи, що адаптована версія Директиви (ЄС) 2018/2001 щодо стимулювання використання енергії з відновлювальних джерел (RED II) повинна бути імплементована Україною, як договірною стороною Енергетичного Співтовариства, до 31 грудня 2022 року. 

Проте процес затягується, а Україна поки що не виконала це зобов’язання та не створила систему видачі, обігу і погашення гарантій походження на електричну енергію, вироблену з відновлювальних джерел.

Артем Семенишин, голова Асоціації сонячної енергетики України, також зазначив, що ГП — це сучасний інструмент, необхідний для розвитку ринку відновлювальної енергії, що виконує основні функції: підтвердження походження енергії та підвищення цінності “зеленої” енергії. 

Він вважає, що на більш розвинених ринках можлива біржова торгівля гарантіями походження, що дозволяє отримувати прибуток не лише від реалізації “зеленої” електроенергії, але й через торгівлю самими гарантіями походження. 

Крім того, під видачу гарантії походження підпадає не тільки “зелена” електроенергія, але й відновлювана енергія для виробництва “зеленого” водню та в ряді інших випадків. Це прямо прописано в Директиві Євросоюзу RED II, імплементація обов’язкових положень якої Україна розпочала у 2022 році. 

“Для нас питання нормативного регулювання ГП — актуальне та важливе, оскільки ГП відкривають можливості для експорту електроенергії з підтвердженням її походження. Асоціація працює над гарантіями походження та їх правовим регулюванням з січня 2021 року, вивчаючи регулювання в ЄС та міжнародний досвід,” — додав фахівець.

Експерт зазначив, що механізм ГП необхідний для реалізації планів відновлення після війни, зокрема, для створення кластеру виробництва водню в Україні з використанням сонячної, вітрової та гідроелектричної енергії, щоб досягти цілей Європи з декарбонізації та скорочення споживання російських енергоресурсів до 2030 року. 

Джерело: презентація НКРЕКП

Кабмін ще визначає органи для запровадження ГП

Фахівці зазначили, що дискусії щодо вибору адміністраторів реєстру ГП тривають вже не перший рік. Вони зауважили, що без ухвалення відповідного закону та визначення органу, відповідального за процес, робота над створенням реєстру не зможе бути розпочата.

“Серед можливих адміністраторів реєстру говорять про оператора системи передачі НЕК “Укренерго” та Держенергоефективності. Логічно буде скористатись міжнародними платформами для видачі гарантій походження, це створить спільний простір обігу з європейськими країнами,” — висловив думку Артем Семенишин. “Після синхронізації з європейською мережею ENTSO-E та в умовах зближення з ЄС, це питання виглядає очевидним.”

Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, зазначив, що запровадження системи гарантій походження відкриває для споживачів і виробників електроенергії нові економічні можливості, і наразі від влади залежить, чи зможуть українські виробники ними скористатись. 

“Реєстр гарантій походження має відповідати європейській системі енергетичної сертифікації (EECS) та майбутньому стандарту CEN EN16325. Його впровадження - це гарна можливість для розвитку відновлювальної енергетики,” — вважає експерт.

Він інформував, що Секретаріат Енергоспівтовариства реалізує регіональний проект, учасником якого є і Україна. Створюються електронні реєстри Гарантій походження для країн, що є членами Енергетичного Співтовариства, і наразі головне питання — визначення державного органу в Україні, який буде впроваджувати та вести зазначений реєстр. 

Пропозиція скористатися міжнародними платформами є найкращим варіантом, адже розробка національних реєстрів — складний та витратний процес, вважають експерти Коаліції “Енергетичний перехід.”

В Українській асоціації відновлювальної енергетики також розглядають можливість приєднання до міжнародного електронного реєстру ГП-платформи, пропонованої Енергоспівством. 

“Процес впровадження реєстру разом з платформою є надто затяжним. Напрацювання потрібно було зробити ще п’ять років тому. Наразі Енергетичне співтовариство обрало підрядника для розробки системи для країн, які планують приєднатись до ЄС або мають партнерські відносини з Енергетичним Співтовариством,” — висловив свою думку керівник УАВЕ Олександр Козакевич.

Він уточнив, що для України плата за користування платформою є символічною — 2,5 тисячі євро на місяць, що охоплює витрати на експлуатацію та ведення реєстру, а також необхідні оновлення для відповідності стандартам ЄС. Цю систему можна буде використовувати після підписання угоди з постачальником послуг компанією Grexel. В Україні наразі вивчають варіанти, існують електронні реєстри ГП у Албанії, двох суб'єктів у Боснії та Герцеговині, Грузії, Косово, Північній Македонії, Молдові, Чорногорії.  

На думку експертів Коаліції “Енергетичний перехід”, навіть без цього стимулятора пропозиція скористатись міжнародними платформами є найкращим варіантом, адже проробка національних реєстрів — це важкий і дорогий процес, вважає Наталія Литвин. Лише деякі держави-члени ЄС мають власні національні реєстри, тоді як більшість використовує реєстри, які розроблені та обслуговуються авторитетними постачальниками.

На думку Олександра Козакевича, функція видачі і ведення реєстру може бути передана НЕК “Укренерго” — українському оператору системи передачі електроенергії. Він вважає, що національний оператор комерційного обліку здатен забезпечити швидкість та якість роботи, і володіє вихідною інформацією про обсяг виробленої електроенергії.

Національний регулятор у сфері енергетики (НКРЕКП) також має великі шанси стати адміністратором реєстру ГП.  

“Україна має визначити цей механізм для створення системи гарантій походження для виробників ВДЕ. Це має бути орган, який може швидко підтвердити для запродажу сертифіката, що суб’єкт виробив певний обсяг “зеленої” енергії. За практикою ЄС ці сертифікати видає або регулятор, або оператор системи передач,” — коментує важливість інституційної спроможності Ольга Бабій, членкиня НКРЕКП.

Фахівець зазначила, що такі сертифікати важливі для внутрішнього споживання, оскільки підтверджують екологічність бізнесу, дозволяючи великим підприємствам, що мають екологічні стандарти, доводити, що споживають енергію з ВДЕ.

ГП також знадобляться при експорті української продукції, оскільки вони звільняють виробника від сплати так званого “карбонового” податку, пояснила Ольга Бабій.  

Наявність “зеленої” електроенергії можна буде продавати на експорт через наших постачальників. Завдяки механізму ГП, українські виробники зможуть продавати “зелену” електроенергію, яка добре цінується в країнах ЄС, зокрема в Польщі, де значна частина електроенергії виробляється з вугілля, а також для інших країн-партнерів.

“Ми повинні забезпечити “зелені” сертифікати відповідно до європейських ринків, та почати дотримуватись європейських стандартів видачі, обігу і погашення сертифікації,” — резюмувала членкиня НКРЕКП.

Вона підкреслила, що адміністратором має бути орган, який веде реєстр компаній-виробників та контролює їх відповідність ліцензійним умовам. У практиці ЄС ці сертифікати видає або регулятор, або оператор системи передач. 

Експертка вважає, що НКРЕКП, враховуючи інституційну спроможність та необхідну інформацію, готова вести реєстр ГП. 

“Регулятор не має перешкод, щоб стати асоційованим членом Європейських профільних асоціацій для видачі сертифікатів, які будуть акредитовані в ЄС. Крім того, регулятор запустить механізм REMIT, і через цей механізм отримання даних ми можемо бути єдиними тримачами інформації щодо обсягів виробництва цих виробників. Ці сертифікати не безкоштовні: ми можемо надавати ці адміністративні послуги, визначати їх вартість, і закон це дозволяє,” — зазначила можливості регулятора Ольга Бабій.

Щодо термінів, вона уточнила, що після рішення Кабміну про те, хто видаватиме гарантії походження, робота проводитиметься відповідно до дорожньої карти протягом визначеного терміну, що зазначений у постанові. Ольга Бабій відзначила, що бюрократичні процедури в ЄС не є простими і проходять у п’ять етапів. Проте спеціалісти вже змоделювали цю ситуацію, і за оцінками, це може зайняти рік.

Джерело: презентація НКРЕКП

Реєстр ГП енергії з біометану з’явиться раніше за інші реєстри 

“Реєстр гарантій походження біометану, ймовірно, з’явиться в Україні першим, тобто раніше, ніж для ВДЕ та водню, оскільки вже має підготовлену законодавчу базу,” — прокоментував одночасні успіхи біосектору у просуванні відповідних нормативних актів Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації (БАУ).

Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку виробництва біометану” був прийнятий у жовтні 2021 року, а вже влітку 2022 року затвердили постанову КМУ №823, що регулює механізм роботи реєстру та термін його розробки — шість місяців. 

Тож майбутні виробники сподіваються на початок роботи реєстру біометану в перші місяці 2023 року.

Зобов’язання щодо ведення реєстру та видачі ГП біометану покладено на Держенергоефективності. 

“Агентство активно працює над впровадженням реєстру біометану у співпраці з різними стейкхолдерами,” — уточнили в Держенергоефективності. — “Саме реєстр біометану стане основою майбутньої єдиної платформи реєстрів гарантій походження. Наразі ми шукаємо фінансування для розробки програмного забезпечення для платформи реєстрів ГП.”

Реєстр біометану стане основою майбутньої єдиної платформи реєстрів гарантій походження, зазначили в Держенергоефективності.

“Зазначалася ідея про спільний реєстр, але ми з іншими виробниками знаходимося в різних умовах. Немає сенсу чекати, поки буде готовий реєстр електроенергії з ВДЕ, адже це займе ще рік або й два, без відсутності відповідної законодавчої бази,” — вважає голова правління БАУ Георгій Гелетуха. — “По електриці лише з’явився перший проект закону, але ж ми розуміємо, що зазвичай між проектом закону та його затвердженням минає рік, а потім ще певний час на розробку підзаконних актів і лише після цього почнеться впровадження робіт.”

Він додав, що наразі в Україні немає виробників біометану, але є понад 60 біогазових установок, що виробляють біогаз з концентрацією метану (СН4) близько 50–55%. Щоб отримати біометан, придатний для продажу у газову мережу, необхідно застосувати додаткові технології для підвищення концентрації метану до якості природного газу з вмістом СН4 95–96%.

“Масове використання цих технологій вже розпочато. Першою їх планують запровадити у Чернігівській області на підприємстві Gals Agro. А другий може стати Юзефо-Миколаївський біогазовий завод на Вінниччині. Компанії вже зробили замовлення на обладнання, яке очікується восени,” — поділився фахівець.

Проєктна потужність обладнання для очищення біогазу до біометану становить близько 3 млн куб. м на рік. Джерело: Gals Agro

Тож компанії планують найближчим часом ввести обладнання в експлуатацію, підключитися до газорозподільних мереж та подати перший біометан до мережі. 

Георгій Гелетуха прогнозує швидкий розвиток виробництва біометану завдяки введенню ГП. У наступному році очікується введення до п’яти нових об’єктів, зокрема, фахівець називає установи на Теофіпольському біогазовому заводі, ПАТ “МХП” та компанію Vitagro. 

Експерти наголосили, що виробники зацікавлені у якнайшвидшому врегулюванні механізму видачі гарантій походження “зеленої” енергії, адже це стимулюватиме виробництво та споживання “чистої” енергії в Україні та для експорту. Після введення механізму СВАМ на кордоні з ЄС, спеціалісти очікують зростання інтересу експортерів до енергії з реєстрів ГП, тому механізм має повністю відповідати європейським стандартам.

Експерти вважають, що зволікання з введенням механізму ГП шкодить сектору ВДЕ, створюючи невизначеність у планах “зеленого” відновлення України. Виробники закликають якомога швидше вирішити законодавчі питання для запуску механізму видачі ГП для всіх видів відновлювальної енергії.] та визначити орган, що адмініструватиме процес.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”

Теги:державні гарантіїGreen DealВДЕПоділитись