Високі цені на газ? Час на впровадження енергоефективності

27 вересня 2021

Енергоефективність та модернізація системи теплопостачання є єдино можливим шляхом до зменшення витрат підприємств і платіжок для споживачів, зазначають фахівці.

Ціни на газ досягли рекордного рівня: в середині вересня "Українська енергетична біржа" зафіксувала ціну блакитного палива на позначці 30 480 грн за тисячу кубометрів. Промислові споживачі та бюджетні установи змушені платити ці високи ціни. У той же час, для населення та ТКЕ цього року діють спеціальні тарифи, які не покривають і третини реальної ринкової вартості газу.

Зокрема, для підприємств теплокомуненерго уряд і "Нафтогаз" уклали трирічні угоди з ціною 7,42 грн за кубометр газу, що діятиме до кінця квітня 2022 року. Однак, ця ціна поширюється лише на кількість газу, необхідного для опалення багатоквартирних будинків. Також, за умовами трирічного контракту, у травні наступного року вартість газу підлягатиме індексації залежно від не відомої величини.

Отже, єдиною реальною можливістю для тепловиків у зменшенні витрат на газ залишається підвищення енергоефективності та переведення котелень на інші види пального.

Бюджети міст зросли, проте відповідальність не зросла

В порівнянні з 2014 роком, розмір місцевих бюджетів зріс у чотири рази. Це стало можливим завдяки децентралізаційним реформам: місцеві органи самоврядування отримали більше прав та інструментів для реалізації своїх функцій.

Скільки з цих засобів витрачається на житлово-комунальне господарство? Це варіюється залежно від конкретного бюджету. Наприклад, за даними порталу openbudget.gov.ua, бюджет міста Київ становить понад 60 млрд грн. Станом на липень 2021 року обсяг виконання бюджету в частині видатків досяг 27,6 млрд грн. З цієї суми на ЖКП витрачено лише 4%, або 1,12 млрд грн.

Місцевий бюджет Житомирської області має значно скромніше становище: при плановому розмірі видатків на 2021 рік у 3,7 млрд грн, у липні витратили вже 1,76 млрд грн. На ЖКП використано всього 43 тис. грн — менш ніж 0% від загального обсягу.

Дніпропетровська область цього року запланувала витратити 12,8 млрд грн. На кінець другого кварталу вже освоєно 6 млрд грн, при цьому на житлово-комунальне господарство припало лише 0,7% видатків, або 4,1 млн грн.

У пресслужбі НАК "Нафтогаз України" зазначають, що місцева влада не спішить витрачати кошти на потреби громади. Частина коштів залишаються на депозитних рахунках, що приносить додатковий дохід, проте ці гроші не використовуються для реальних потреб місцевих громад.

"Відповідно до звітів про залишок коштів від Міністерства фінансів, більшість громад використовують депозитні рахунки. Тобто, замість того щоб інвестувати в інфраструктуру систем теплозабезпечення, місцеві органи влади, у більшості випадків (понад 50% органів місцевого самоврядування), накопичують ці кошти на депозитах, щоб отримувати додатковий прибуток", — зазначив голова інтегрованих комунікацій "Нафтогазу".

Керівник пресслужби "Нафтогазу"

Водночас, з цього року центральна влада повністю передала управлінські повноваження в сфері житлово-комунального господарства на місцевий рівень. Таким чином, місцеві органи самоврядування були зобов’язані самостійно опікуватися своїми активами, зокрема встановлювати економічно обґрунтовані тарифи для підприємств та підтримувати їх, щоб уникнути різкого зростання вартості комунальних послуг для мешканців ОТГ.

"У липні-серпні цього року проходив процес передачі кінцевих тарифів на теплову енергію від НКРЕКП до місцевих органів самоврядування. Тепер на місцях ліцензуються всі виробники та постачальники тепла, тарифи також встановлюються на місцевому рівні" — прокоментував колишній член НКРЕКП.

Колишній член НКРЕКП

Незважаючи на нові повноваження, мери міст, за словами експерта, вважають проблеми з опаленням незначними.

"Тобто, політично передали тарифи на місцевий рівень, проте мери на місцях не приділяють уваги теплопостачанню. Вони зосереджуються на переході всіх на індивідуальне опалення — будь то газове чи електричне. І вважають цю проблему вирішеною. Такий підхід характерний для багатьох мерів. Ми можемо втратити централізоване теплопостачання як ресурс, як великий корисний актив", — підкреслює спеціаліст.

Чому варто зберегти централізоване теплопостачання?

Системи централізованого теплопостачання за більше ніж сто років розвитку пройшли великий шлях, розповідають експерти компанії Danfoss Україна, що спеціалізується на енергоефективності. Еволюція системи охоплює чотири покоління: перші парові системи, нерегульовані системи (що досі переважають в Україні), автоматизовані системи та, нарешті, розумні високоефективні системи низької температури, які зараз розвиваються в Північній та Західній Європі.

Основи теплопостачання лишаються без змін: джерело тепла підігріває теплоносій, а той через транспортну мережу доходить до споживача. Але ефективність енергоспоживання в цій системі, ступінь контролю кожного її аспекту та гнучкість у відповіді на зміни в потребах постачання залежать від покоління системи.

Україна залишається на майже початковому рівні розвитку системи теплопостачання. У містах, де вдалося зберегти централізоване теплопостачання, поступово переходять від нерегульованих систем другого покоління до автоматизованих третіх поколінь. Для третіх поколінь характерні облік споживання енергії в усій системі теплопостачання, ефективні різноманітні джерела генерації, попередньо ізольовані трубопроводи для транспортування енергії, а для споживачів — функціонування компактних автоматизованих індивідуальних теплових пунктів.

Активний розвиток систем централізованого теплопостачання в країнах ЄС доводить, що сучасні системи є більш ефективними у порівнянні з індивідуальними системами опалення й гарячого водопостачання в населених пунктах з високою щільністю забудови. Більше того, вони виконують функцію інтеграції енергетичних секторів. Тобто — сприяють переходу від газу до інших видів пального. Для України це забезпечує необхідну гнучкість національної енергосистеми шляхом інтеграції відновлювальних джерел енергії в виробництво тепла.

"Централізоване виробництво тепла має значно вищу енергофлексибільність, ніж індивідуальне, яке часто в містах обмежене лише газом та електрикою, не кажучи вже про переваги когенерації. Тому важливо зосередитися на конструктивних рішеннях та шукати прагматичні підходи, принаймні на років 10-15 вперед", - коментує голова дивізіону "Теплоенергетика" НАК "Нафтогаз України".

Член правління НАК "Нафтогаз України"

Крім цього, теплові джерела в системах третього покоління стали більш різноманітними. Традиційні джерела в системах другого покоління — це ТЕЦ, котельні або сміттєзвалища. На наступному етапі розвитку теплопостачання можна буде використати установки, які в якості пального використовують біомасу з конденсацією димових газів, сонячну теплову енергію, геотермальне та залишкове тепло від промислових процесів, а також акумуляцію тепла, включаючи сезонне зберігання. Це стало можливим завдяки зниженню температури в мережі (з 120-90°С до, в основному, 95-70°С або 80-60°С) та підвищенню ефективності повного ланцюга теплопостачання.

Енергоефективність - це дорого?

Різні фахівці оцінюють вартість енергоефективності для України по-різному. В будь-якому разі, мова йде про величезні суми, які неможливо подолати місцевим бюджетам. Однак, при детальному розгляді виявляється, що ці витрати розраховані на тривалий період. Правда, реальні результати від енергоефективних заходів також стануть видимими лише через 5-10 років. Саме тому мери міст здебільшого відкладають ці питання на потім. Однак ціни на газ на європейських ринках не чекають — вже у вересні вони двічі перевищували позначку у 900 доларів за тисячу кубометрів.

Ціни на газ для теплокомуненерго цього року частково контролюються спільним проектом уряду та НАК "Нафтогаз України" - трирічним контрактом, де газ для обігріву багатоквартирних будинків до кінця квітня 2022 року коштує 7,42 грн за кубометр. Але що відбувається з іншими обсягами газу, які споживають ТКЕ?

"Договір передбачає дві ціни на газ, без розподілу на категорії споживачів. Перша ціна: 7,42 грн за кубометр плюс вартість транспортування газу, тобто 7,568 грн за кубометр. Друга: плаваюча ставка, яка залежить від ринкових умов, ціни на "Амстердам-хабі" і змінюється щомісяця. Сьогодні вона становить приблизно 16 тисяч грн на вересень, хоча ще в травні складала 11 тисяч грн за тисячу кубометрів газу. Динаміка свідчить про подорожчання. Ціна 7,42 грн за кубометр стосується лише фіксованого обсягу газу, розрахованого, як середнє за останні три роки. 16 тисяч — це ціна за додаткові обсяги газу. Однак обсягу за ціною 7,42 + транспортування недостатньо навіть для забезпечення виробництва теплової енергії для населення. Отже, ми повинні додатково купувати природний газ за ціною 16 тисяч грн за тисячу кубометрів для населення, що враховується в тариф для населення", - скаржиться віцепрезидент міжгалузевої асоціації з розвитку систем теплопостачання "Укртеплокомуненерго".

Представник міжгалузевої асоціації "Укртеплокомуненерго"

Отже, газ для теплокомуненерго залишається дорогим задоволенням. Ринкові тенденції демонструють, що ймовірність суттєвого зниження цін на блакитне паливо найближчим часом є низькою. Єдиним способом для зменшення витрат залишається скорочення споживання, тому тема енергоефективності стала актуальною.

"Запевняю, що мерам, які дбають про своє місто, про енергоефективність, про інфраструктуру, легко буде пройти опалювальний сезон, ніж тим, які займалися виключно популізмом і витрачали кошти на незрозумілі речі", - зазначає Віталій Щербенко.

Тема енергоефективності є важливою як для підприємств теплокомуненерго, які мають реальні шанси скоротити споживання блакитного палива, так і для кінцевих споживачів — житлових будинків.

"Єдиний спосіб здійснювати контроль над нашими платіжками — це контролювати обсяги споживання. Для цього потрібно займатись енергоефективністю системно. Енергоефективність - це той інструмент, що допоможе споживачам скоротити рахунки. Є випадки, де заміна котла у будинку дозволила зекономити 37% газу. Спільно з модернізацією теплового пункту це вже йде на 70%", - наголошує виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України".

Виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України"

Справді, індивідуальні теплові пункти (ІТП), про які говорить експерт, демонструють свою ефективність. Це елемент системи теплопостачання, призначений для прийому, перетворення та розподілу теплової енергії. ІТП складається з комплексів автоматизованих пристроїв і обладнання для підключення внутрішніх систем теплоспоживання до теплової мережі. Важливою рисою ІТП є забезпечення кожного типу теплового навантаження необхідними параметрами теплоносія.

"Налагодження ефективної роботи внутрішніх інженерних систем будівель знижує витрати споживачів на теплову енергію на 30-50%, сприяє поступовому переходу до низькотемпературних систем ЦТ і відкриває можливості для використання більш ефективних, екологічних та економічних видів генерації", — підкреслюють у Danfoss Україна.

Фахівці компанії вважають, що перехід від нерегульованих систем до індивідуальних теплових пунктів є основною характеристикою систем третього покоління.

Технології, корисні для України

Перехід до систем третього покоління з одночасним зниженням температури в мережах відкриває можливості для використання джерел низькопотенційного тепла, що раніше не застосовувались. Наприклад, геотермальної енергії та відходного тепла від промислових процесів. Особливо актуальним для України є використання низькопотенційного тепла від технологічних процесів ТЕЦ, зазначають у Danfoss Україна.

Яскравим прикладом є ТЕЦ Amager Bakke в Копенгагені, яка працює як сміттєзвалище зі схилом для гірськолижного спорту на даху. Ця електростанція оснащена високоефективною паровою турбіною, а також тепловим насосом для утилізації низькотемпературного тепла від циркуляційної води ТЕЦ. За необхідності, теплова енергія може бути реалізована через один з двох підсистем Копенгагена: місцеву систему теплопостачання HOFOR або транспортну мережу CTR.

Така ж можливість може бути реалізована в теплогенерації Києва. Потенціал, який може дати 1000 кубометрів на годину циркуляційної води, становить приблизно 4,4 МВт теплової енергії в опалювальний сезон, з можливістю заміщення 1,5 млн кубометрів природного газу і зменшення викидів на 1,09 тис. тонн СО2. Для порівняння, витрата циркуляційної води на ТЕЦ-6 Києва для однієї градирні в зимовий період складає 28,5 тис. кубометрів на годину, що може зробити теплонасосну станцію на базі цієї ТЕЦ однією з найбільших у Європі.

ТЕЦ-6

Ще один напрямок, в якому можуть розвиватися ТЕЦ, - це акумуляція тепла. Завдяки використанню акумуляторів тепла ТЕЦ може зменшити виробництво електроенергії, коли в системі високий рівень ВДЕ, але при цьому споживачі матимуть доступ до необхідного обсягу тепла.

"Великомасштабні теплові накопичувачі дозволяють повністю зупинити ТЕЦ у вихідні дні, коли в мережі є надмірна кількість електроенергії, а тепло може подаватись з акумуляторів. Акумулятор компенсує добові коливання навантаження, пов’язані не лише з системою гарячого водопостачання, а й з коливаннями температур знизається вночі з споживанням індивідуальних теплових пунктів. Це скорочує час запуску й зупинки ТЕЦ, знижує пікові навантаження. Більше того, ймовірно, що в ТЕЦ можуть працювати в базовому режимі навіть під серйозними аварійними ситуаціями в мережі до їх усунення. Також це забезпечує підвищену динаміку ТЕЦ, можливість оптимальної роботи на енергоринку з високою часткою ВДЕ", - зазначають у Danfoss Україна.

Проте, фахівці звертають увагу не лише на модернізацію виробничого обладнання. Ще одне завдання для України — зменшення втрат у теплових мережах, які навіть у столиці зношені на 70%.

Ремонтні роботи на теплових мережах

"Якщо замінити погано ізольовані труби в бетонних каналах на попередньо ізольовані, втрати в мережі можуть знизитися в середньому з 20-15% до 8-7%. А підтримка різниці температур у первинних контурах індивідуальних теплових пунктів, а також нижча температура зворотного теплоносія дозволить ще більше знизити втрати до 6-5,5%", - наведені розрахунки у Danfoss Україна.

Саме такий напрямок розвитку системи теплопостачання є стійким у середньо- та довгостроковій перспективі. Відтак, українським містам слід перейти від стратегії "капітальних ремонтів" теплопостачання до модернізації та розширення.

Спеціально для "Української енергетики"

Руслана Чечуліна

Кирило Баранчук, Микола Кузін (Danfoss Україна)

Теги:Поділитись