Витрати на довкілля України: 200 мільярдів гривень за три місяці війни

08 червня 2022

Експерти вказують на основні способи впливу бойових дій на різні екологічні сектори: атмосферу, землю та водні ресурси, біорізноманіття й природні системи.

МК “Азовсталь”, Маріуполь, 28 квітня 2022 року. Джерело: REUTERS/Олександр Єрмоченко

Екосистеми України з початку російського вторгнення зазнали значних втрат. Наразі зафіксовано 254 випадки екоциду та близько тисячі п’ятсот випадків руйнування природи, повідомив міністр охорони довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець. Про конкретні приклади екологічних руйнувань в Україні дізнавалася “Українська енергетика.”

Загальні витрати на екосистеми України продовжують наростати

Найбільше страждає довкілля Донецької та Луганської областей, яке піддається руйнуванню з 2014 року. З початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року під постійними атаками опинилися екосистеми півдня (Запорізька, Херсонська, Миколаївська області) та півночі України (Київська, Чернігівська, Сумська, Харківська області).

Збитки для екосистем, за попередніми даними Міндовкілля, на початку червня вже перевищують 200 млрд грн.  

Це включає забруднення повітря, ґрунтів і води, підтоплення територій, порушення біорізноманіття, зруйнування та пошкодження об’єктів природно-заповідного фонду, виникнення лісових пожеж, зокрема у зоні відчуження Чорнобильської АЕС. 

Для фіксації випадків екологічних злочинів Міндовкілля створило мобільний додаток “ЕкоЗагроза”, де кожен може повідомити про завдану шкоду природі у своєму регіоні.

Дії агресора погіршують якість повітря 

Основними причинами забруднення атмосфери, що негативно впливають на екологію, називають бомбардування об’єктів паливно-енергетичного комплексу, хімічної промисловості та сільського господарства.

Фахівці Держекоінспекції попереджають, що під час пожеж на нафтобазах вивільняються небезпечні речовини, такі як оксиди азоту, аміак, сірчистий ангідрид, бензапірен і інші забруднювачі. Ці речовини можуть переноситися на великі відстані вітрами, що погіршує якість повітря та негативно впливає на здоров'я людей.

Один з прикладів забруднення, що навів аналітичний центр DiXi Group, стосується атаки на нафтогазовидобувний комплекс у Сумській області. Протягом дводенного пожежного інциденту відбувалося безперервне забруднення повітря. Фахівці оцінили загальний збиток довкіллю внаслідок цієї атаки у понад 140 млн грн. 

Протягом трьох місяців повномасштабного вторгнення Росії в Україні зазнали ушкоджень об’єкти нафтової інфраструктури в 15 областях.

Гасіння пожежі на об’єкті нафтогазового комплексу. Джерело: Держекоінспекція 

За даними реєстру “ЕкоЗагроза”, під час війни згоріло 85 тис. тонн нафтопродуктів, внаслідок чого в атмосферу потрапило близько 300 тис. тонн викидів.

Дані, що складають базу Міндовкілля, надходять з кількох джерел, зокрема, від громадської організації SaveDnipro, яка займається моніторингом якості повітря.

“З перших днів вторгнення ми розробили новий функціонал для нашого чат-бота, щоб повідомляти про екозлочини. Станом на 5 червня 2022 року користувачі повідомили про 139 випадків злочинів, найбільше з яких - про промислові аварії. Ми уважно спостерігаємо за випадками ураження об’єктів нафтової інфраструктури через найбільшу загрозу довкіллю з їхнього боку”, – зазначив Павло Ткаченко, керівник IT-напрямку SaveDnipro.

Експерти додали, що цілеспрямоване знищення нафтових об’єктів не тільки викликає дефіцит пального, а й має критичні наслідки для довкілля.  

“Окрім забруднення повітря від ударів по об’єктах нафтової інфраструктури, повітря також погіршується внаслідок руйнувань промислових об’єктів та вибухів ракет, які, за офіційними даними, трапляються в середньому 10-14 разів на день”, – інформує Ірина Черниш, голова SaveDnipro. 

Станом на 24 травня 2022 року фахівці SaveDnipro зафіксували 36 ворожих атак на об’єкти нафтової інфраструктури. Для підрахунку використовувалася офіційна інформація з відкритих джерел.

Експерти наголошують, що агресор повторно намагається вражати одні й ті ж об’єкти: наприклад, на Кременчуцький нафтопереробний завод були три попадання, а Лисичанськ пережив щонайменше шість атак.

Щодо питання доступності даних про якість повітря, Ірина Черниш зазначила, що наразі в Україні немає єдиної державної системи моніторингу, оскільки багато власників оперативних даних (органи місцевого самоврядування) закрили цю інформацію з початку війни. Експертка вважає, що це є порушенням прав громадян України та Оргуської Конвенції, оскільки екологічна інформація захищена статтею 50 Конституції України і не може бути прихована.

“Можливо, питання моніторингу та доступу до екологічної інформації не є першорядними в умовах війни. Проте, у майбутньому ми не зможемо досягти цілей “Зеленого курсу” та Угоди про асоціацію України з ЄС, якщо не розробимо якісну, надійну та доступну екологічну інформацію”, – підсумувала Ірина Черниш.

Як війна перетворює українські землі на пустку

Будівництво оборонних укріплень, вибухи снарядів та авіабомб, що формують великі воронки, призводять до змін рельєфу, зазначили експерти. Дія важкої техніки викликає деградацію рослинності, посилення вітрової та водної ерозії.

Забруднення верхнього шару ґрунту та гірських порід є наслідком різних руйнівних процесів, включаючи вибухи снарядів, викиди небезпечних речовин з пошкоджених ємностей, а також наслідки руйнування гідротехнічних споруд. Також відбувається забруднення ґрунтів і вод трупною отрутою через масову загибель людей та тварин.

Все це веде до потрапляння хімічних речовин у ґрунт.

Супутниковий знімок полів біля Слов’янська, порушених сотнями артилерійських снарядів. Джерело: Maxar Technologies / Reuters 

Шкоду від хімічного забруднення грунтів і для людей, і для живих істот, описав Олексій Василюк, керівник ГО Українська природоохоронна група (UNCG).

Він повідомив, що під час вибухів в ґрунті, окрім важких металів, лишається багато сірки. Частина цього елемента, що міститься у багатьох боєприпасах, залишається у воронках, а контакт з дощем перетворює її на сірчану кислоту. 

“Здається, що такий “ліричний” термін, як випалена земля, може бути реалізованим не в вогні, а в кислоті. Це надзвичайно шкідливо, бо в цій кислоті гинуть мільйони організмів, які формують родючий шар ґрунту й екосистему”, – зазначив Олексій Василюк. 

Під час експертної дискусії він зазначив, що потрібно готуватися до наслідків забруднення українських ґрунтів після війни.

“Ми не можемо обіцяти світу, що відновимо всі забруднені поля після закінчення конфлікту. Франція, Аргентина, Німеччина, більшість країн колишньої Югославії колись вивели великі площі з обробки, і деякі з них досі не використовуються. В Україні масштаби використання боєприпасів безпрецедентні, значна частина забруднених земель має бути виведена з обігу”.

Реєстр прикладів руйнувань на довкілля поповнюється. Один із випадків - знищення агропромислового комплексу на Харківщині, що піддавався атакам з початку агресії.  

Зафіксовано ушкодження приміщень, знищення інфраструктури та загибель худоби на підприємстві. Сума збитків довкіллю з розрахунком фахівців ДЕІ склала понад 14,6 млрд грн.

Зруйнована інфраструктура та вбита худоба агропромислового комплексу на Харківщині. Джерело: пресслужба Держекоінспекції (ДЕІ)

Внаслідок руйнувань відбулося забруднення земельної ділянки площею 253 тис. кв. м будівельними та побутовими відходами, а також відходами тваринництва та трупами загиблих корів. Обсяг забруднень сягнув 127 тис. куб. м. 

Витрати держави, викликані порушенням екологічного законодавства, розраховані відповідно до Методики визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунту внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройних конфліктів, розробленої спеціалістами Оперативного штабу при Держекоінспекції.

Мешканці окупованих регіонів страждають від нестачі чистої води 

Україна відноситься до країн з низьким водозабезпеченням у Європі. Бойові дії роблять системи поверхневих і підземних вод ще вразливішими. 

Забруднення водних ресурсів викликане викидами небезпечних речовин через руйнування очисних споруд, складів хімікатів та витік нафтопродуктів. Існує велика загроза утворення несанкціонованих сміттєзвалищ та скупчення відходів життєдіяльності в містах, де зруйнована інфраструктура.

Відсутність водопостачання та стихійні поховання на вулицях Маріуполя та в зруйнованих будинках, відзначають спеціалісти, ведуть до ризику зараження вод.

Місто було заблоковане ворогами майже три місяці. Бомбардування житлових кварталів і блокування виїзду призвели до масштабної гуманітарної катастрофи. За різними оцінками, у Маріуполі загинуло щонайменше 20 тисяч людей. 

У травні МОЗ попередив про ризик спалаху холери в Маріуполі. Регіональний директор ВООЗ зазначила, що через зруйновану систему водопостачання, існує загроза інфекційних захворювань, зокрема, холери.

Внаслідок обміління водних об’єктів та руйнування екосистеми водойм через пошкодження гребель виникає загроза епідемій та знищення водних екосистем.

Внаслідок бомбардування та руйнування частини греблі Оскільського водосховища на Харківщині на початку квітня піднявся рівень води в Сіверському Дінці. Це призвело до підтоплення населених пунктів Студенок та Святогірськ, викликавши забруднення річки комунальними стічними водами та відходами. 

Оскільське водосховище, навпаки, стало мілкішим, що змінило всю екосистему регіону, яка формувалася роками. Зараз 9 тисяч гектарів замуленого дна оголено і підлягає вітровій ерозії. Рослинність берегів водосховища втратила звичний гідрологічний режим і навряд чи відновиться. 

Обміліле Оскільське водосховище, зруйнований Гороховатський міст. Джерело: Боровська сільрада

Екологи зазначають, що відновити зруйновану дамбу не вдасться, і пропонують враховувати міжнародний досвід відмови від створення штучних екосистем.

“Практика демонтажу старих та нефункціональних дамб вже давно є прийнятною в ЄС та США, і активізується в наш час. 2021 рік став рекордним: 239 занедбаних або застарілих дамб було демонтовано в ЄС. По кожній із них проводилося ґрунтовне дослідження до і після їх виведення з експлуатації”, – розповів Олексій Василюк. 

Еколог вважає, що більш екологічним рішенням буде остаточний демонтаж греблі Оскільського водосховища та відновлення природного течії річки Оскіл.

За час війни 250 тисяч гектарів українських лісів постраждали від пожеж

Експерти Української природоохоронної групи оцінюють нинішній стан природо-заповідного фонду помірно оптимістично.

“Деякі національні природні парки постраждали від масштабних пожеж. У зонах бойових дій та окупації знаходяться 17 національних природних парків, чотири природні заповідники та два біосферні заповідники, але це не означає, що вони знищені. Наразі природо-заповідний фонд не зазнає серйозних ушкоджень, оскільки бойові дії в основному тривають у густонаселених районах. Дика природа має більше шансів на порятунок”, – зазначив еколог Олексій Василюк.

Проте він додає, що пожежі в лісах, викликані бомбардуваннями та боями, тривають, оскільки рятувальники не можуть виконувати свої обов’язки. Загальні площі лісів, які постраждали від пожеж, оцінюють у 250,2 тис. га.

Однією з таких областей є окупована Луганщина. Внаслідок пожеж, які викликані військовими діями, уражаються території природо-заповідного фонду. Помітні ушкодження зазнає Національний природний парк “Кремінські ліси” – найбільший природний масив лісів на сході України, а також прилеглі степи та гідрологічні заказники. 

В Луганській області фахівцям ДЕІ доводиться виявляти лісові пожежі дистанційно, за допомогою супутникових зображень.

Кремінські каптажі – гідрологічний заказник місцевого значення. Луганська область.  Джерело: фото Nikola Skuridin
 

За оцінками ДЕІ, окупанти знищили понад 17 тисяч гектарів лісу на Луганщині, а збитки для екології перевищують 38,3 млрд грн. 

Оцінка проводилась згідно з Методикою розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок військових дій та екстремальних ситуацій.

За словами очільника Міндовкілля Руслана Стрілеця, критично важливо, щоб світові держави об’єдналися для допомоги Україні в отриманні компенсацій за руйнування довкілля.

На сьогодні в Міндовкіллі вважають, що фіксація екологічних злочинів є важливим і необхідним кроком. Руйнування української природи — це проблема не лише України, а й усього світу, оскільки всі екосистеми взаємопов’язані.

Про це міністр охорони навколишнього середовища та природних ресурсів України Руслан Стрілець заявив під час виступу на конференції у рамках Зеленого тижня ЄС-2022 у Брюсселі.

Експерти підкреслили величезний негативний вплив бойових дій на екосистеми. Наведені факти доводять, що війна щоденно шкодить довкіллю, а наслідки екологічних злочинів Росії не обмежуються лише територією України, адже мають й транскордонний вплив. Вони вважають, що всі збитки потрібно зареєструвати і оцінити комплексно, адже агресор має відшкодувати завдану шкоду.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”

Автор: Лариса БілозероваТеги:Міндовкіллязабруднення повітряекологічно чистівійнаекологіявикидиПоділитись