Владислав Стемковський: "Ми transformуємо Тернопіль в енергетичний острів"

13 червня 2024

Заступник міського голови Тернополя розповів про плани громади встановити до наступного опалювального сезону принаймні шість об'єктів малої генерації, які працюватимуть на природному газі

Фото надано Тернопільською міською радою

План щодо перетворення Тернополя на самостійний енергетичний острів був ухвалений міською владою ще півроку тому. Когенераційні установки забезпечують міжнародні партнери, а за підключення відповідає місто. У міській раді зазначили, що не отримали підтримки з центрального бюджету. Одночасно уряд і Національна комісія, яка регулює сфери енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), спростили процес підключення малої генерації. Проблеми з боргами, особливо в місцевих теплоенерго і водоканалі, залишаються нерозв’язаними, і це негативно впливає на підготовку до зими. Владислав Стемковський, заступник мера міста, розповів кореспонденту "Української енергетики" про підготовку тернопільської громади до наступного опалювального сезону.

– Президент Володимир Зеленський оголосив про плани з будівництва 1 ГВт газових маневрових генерацій до опалювального сезону. Як у цей час готуються громади, зокрема Тернопіль?

– Тернопіль не генерує електричної енергії, у нас немає ТЕЦ, поруч немає атомних електростанцій. Таким чином, місто залежить від генерації з сусідніх регіонів та розподільних мереж, які постачають енергію до Тернополя. Півроку тому було прийнято рішення реалізувати концепцію енергетичного острова, і зараз ми монтуємо когенераційні установки.

Проте ми суттєво залежимо від наявності природного газу, адже установки функціонують на цьому ресурсі. Вони генерують як електричну, так і теплову енергію. Якщо зникне електропостачання, ми зможемо використати цю енергію для котелень та циркуляційних насосів. А в разі надлишкової електроенергії, можемо постачати її для об'єктів критичної інфраструктури, таких як каналізаційно-насосні станції і лікарні. Таким чином, ми перетворюємо Тернопіль на енергетичний острів.

– Яке основне завдання для цих когенераційних установок: забезпечення електрикою населення чи покриття потреб критичної інфраструктури?

– Звісно, основним завданням є забезпечення потреб критичної інфраструктури. Йдеться про всі необхідні умови для функціонування міста, включаючи подачу питної води, що потребує значних витрат електроенергії. У собівартості подачі води понад 50% становлять витрати на електрику. Слід також забезпечити роботу каналізаційних систем і насосних станцій, що перекачують стоки, а також споруд для очистки води перед скиданням у водойми.

Крім системи теплоенергії та водопостачання, потрібно також забезпечити лікарні, стаціонарні відділення, а потім вже школи та інші об'єкти. Правоохоронні органи також повинні мати доступ до електроенергії. Протягом другого року ми забезпечили усі об'єкти генераторами, але вони не можуть повністю перекрити дефіцит електроенергії безперервно, оскільки потребують періодичного відключення і дизельного пального, якого може не вистачати. Економічна ефективність роботи когенераційних установок в кілька разів вища, ніж у генераторів. Усього ми плануємо перекрити близько 10% загального споживання електрики в місті.

Фото надано Тернопільською міською радою

– Яким чином місто фінансує встановлення малої генерації та які загальні суми?

– Наразі ми реалізуємо кілька проектів. Один з них виконується за підтримки Проекту енергетичної безпеки від USAID, де американські партнери надають обладнання, а монтаж реалізується за рахунок коштів нашого комунального підприємства та міського бюджету.

Другий проект, який незабаром розпочнеться, це приватно-публічне партнерство, за умовами якого комерційні структури самі встановлять генераційні установки. Ми не понесемо витрат, лише купуватимемо електрику у них. Цей проект лише стартує.

– Що з державним фінансуванням? Чи є до нього доступ?

– Ні, наразі ми не отримали жодної допомоги. Відчувається абсолютна відсутність підтримки з боку міністерств. У системі державного управління існує значний провал.

– У травні уряд і НКРЕКП почали спрощувати процедури підключення когенераційних установок до мережі. Які труднощі виникають у цьому процесі: бюрократія чи технічні аспекти?

– Процедури дійсно спростилися. По-перше, було скасовано оплату за підключення при монтажі когенераційних установок і видачі технічних умов. Це економить мільйони, насправді десятки мільйонів гривень. Наразі співпраця з технічними спеціалістами обленерго є найкращою, і проблем немає. Постанова про скасування плати за підключення також була дуже вчасною. Раніше за підключення потрібно було платити за кожен кіловат, близько двох тисяч гривень. Це не витримується!

– Чому місто обирає когенераційні установки, а не масово закуповує генератори чи встановлює сонячні панелі?

– Щодо сонячних електростанцій, природні кліматичні умови впливають на їхню роботу. Ми не можемо контролювати стабільність роботи СЕС. Так, окремі об'єкти оснащуються цими панелями, але вони не можуть працювати стабільно.

Генератори, як я вже зазначав, не здатні безперебійно функціонувати 24 години на добу, і їх обслуговування потребує значних витрат. Когенераційні установки – газові генерують електричну енергію, а також теплову, яку ми можемо використовувати. Тому це економічно вигідно. За попередніми підрахунками, вартість за кіловат виходить нижчою, без урахування витрат на транспортування.

– Реструктуризація мережі міста – це також значний об'єм роботи. Чи розпочали вже ці процеси?

– Питання трансформації підстанцій і автоматизації переключення є надзвичайно актуальним. Існує потреба в розробці кількох сценаріїв роботи, коли автоматично вмикатимуться або вимикатимуться певні користувачі, а критична інфраструктура залишатиметься з електроживленням. Якщо ми збудуємо розподілену генерацію в місті, це вимагатиме реконструкції самої електромережі. Плануємо встановити 12-15 таких установок по місту. Остаточна вартість робіт буде визначена в процесі проектування.

– Чи встигнете виконати всі роботи до початку опалювального сезону?

– Ми плануємо ввести в експлуатацію шість установок до початку опалювального сезону, але з рештою ситуація поки що невизначена. Тут є питання фінансування, оскільки діє мораторій на коригування тарифів на тепло. В той же час ціна електроенергії зростає щомісяця, зросла також вартість води. НКРЕКП підвищила ціну на холодну воду, а для теплоенерго, яке постачає гарячу воду, доводиться купувати холодну за іншою ціною. Тариф для населення не може бути змінено через діючий мораторій. Це створює парадоксальну ситуацію, коли уряд не врегулював цю проблему.

Фото надано Тернопільською міською радою

– Які основні поради ви маєте для тернополян щодо підготовки до зими? Що можуть зробити місцеві мешканці самостійно?

– Перше – максимально утепліть свої домівки, якщо маєте можливість. Друге – завжди будьте готові до резервних варіантів житла в сільській місцевості на випадок серйозних проблем з електропостачанням. У містах з багатоповерховими будинками складніше буде функціонувати повноцінно, у селі з цим буде простіше. Третя порада – мати акумуляторні системи, мінігенератори або інші резервні джерела енергії, бо, якщо світло буде лише дві-три години на добу, це стане у нагоді.

– Чи варто також розглядати генератори для спуску води з систем опалення?

– Року ми організовували моделювання для спуску води з систем. Важливо відкрити труби для доступу повітря, щоб вода могла спуститися за кілька годин. Минулого року ми створили штаб, і цього року також плануємо його створити. Спускання води з систем має виконуватись лише за командою; самостійні дії не допустимі. Голови ОСББ не завжди володіють інформацією про відновлення електро- чи газопостачання. Необхідно відпрацьовувати ці ситуації, і генератор для цього не потрібен.

– Наскільки об'єктивними є нинішні графіки відключення електрики в місті? Які прогнози на зиму?

– Щодо справедливості графіків відключень – це суб'єктивна оцінка. Іноді диспетчерська надає завдання зменшити споживання за 5 хвилин до відключення. В таких випадках енергетики не можуть дотримуватись графіків. Але я знаю, як працюють енергетики, тож немає претензій до них.

Часто ми вважаємо, що взимку електрики буде обмаль, але газ, зі слів, буде в достатку. Минулого року ми моделювали ситуацію, коли не буде ні газу, ні електричного постачання. Насправді це інша картина. Ми могли б забезпечити теплом кілька тисяч людей навіть при -20°С. Всі наші котельні були оснащені генераторами. Крім того, ми продовжуємо будувати енергетичний острів. Отже, у нас є кілька сценаріїв і резервних джерел енергопостачання.

– Як борги, зокрема у сфері теплокомуненерго і водоканалів, впливають на підготовку до опалювального сезону?

– Вони суттєво впливають. Борги заважають підготовці. Міністерство фінансів подало до виконавчих органів заяву про стягнення коштів з нашого теплокомуненерго. Одночасно держава не компенсувала нам 300 млн грн за різницю в тарифах, передбачених меморандумом, підписаним два роки тому. Ця ситуація є абсолютно парадоксальною. Держава повинна нам кошти, але водночас щодо цих коштів вона подає позов до суду. В таких умовах ми готуємося до опалювального сезону. Населення ввічливе, рівень оплати за послуги досягає від 90%, але держава не повертає 300 млн грн зафіксованих сум різниці у тарифах.

– У Верховній Раді пропонують запровадити спеціальні рахунки для водоканалів. Це вже використовувалося для теплокомуненерго. Як ви оцінюєте цю пропозицію?

– Підприємства своєчасно оплачують електроенергію. На них накладають обов'язок бути посередниками між населенням і постачальниками енергоносіїв. Таке рішення примусово стягне кошти, але водоканали не зможуть сплачувати зарплату працівникам. Це абсурдна концепція, що тільки посилює проблему, а не вирішує її. Директори підприємств мають нести відповідальність за управління коштами та за виплату заробітної плати, і це навіть кримінальна відповідальність.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"

Теги:високоефективна когенераціярегіонирозподілена генераціяопалювальний сезоненергопостачаннятеплопостачанняПоділитись