Українці переживають нові труднощі з системами опалення через війну

10 червня 2022

Альтернативні джерела енергії та новітні технології можуть стати запорукою для успішного опалювального сезону

В багатьох випадках відновлювати інфраструктуру теплопостачання, зруйновану окупантами, не доцільно, адже це вимагає значних коштів та часу. Натомість фахівці з енергоефективності радять замінити застаріле обладнання на нове, яке буде працювати як на природному газі, так і на альтернативних місцевих паливних джерелах, або ж систему, що забезпечить одночасну генерацію тепла та електричності. 

«Українська енергетика» вивчила можливі рішення для опалення будинків, системи теплопостачання яких зруйновані.

Що робити з теплопостачанням зруйнованих міст

Згідно з офіційними даними, на початок квітня окупанти знищили або пошкодили в Україні близько 7 тисяч житлових будинків. За оцінками, загальна площа зруйнованих або пошкоджених житлових приміщень становила приблизно 26 млн кв. м.

«Близько 6800 житлових будинків були знищені або пошкоджені. Щоб відновити основну інфраструктуру та всі первинні потреби, нам знадобляться десятки мільярдів доларів на перший етап», – зазначив міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов.

За свіжими даними, станом на 8 червня, в Україні з початку війни вже постраждало, знищено або захоплено щонайменше 44,8 млн кв. м житла.

Зима наближається, тому в містах створюються виїзні комісії з представників місцевої влади та працівників комунальних служб, зокрема тепловиків. Вони повинні оцінити стан комунікацій та можливість опалення в домах. Теплоенергетики у свою чергу вирішують, чи ремонтувати існуюче теплопостачання, чи повністю його реконструювати. 

«Маємо різні категорії міст, – вказав Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації енергоефективних міст України. – Десь зруйновано багато будинків та мереж, а в інших – ситуація значно краща. Відповідно, підходи до роботи в цих містах зовсім різні. У тих, де ситуація дозволяє, можна продумувати модернізацію, а в тих, де були руйнування, потрібно просте виживання».

У тих містах, де ситуація дозволяє, ми можемо думати про модернізацію, а у тих, де є руйнування – необхідно забезпечити режим виживання…

У місцях, де все знищено, необхідно просто переселити людей у райони, де можна використовувати існуючу інфраструктуру, адже відновлення мереж за короткий час є неможливим, вважає Ігор Черкашин, експерт з енергоефективності та розвитку відновлювальної енергетики. Також, на його думку, відновлення централізованого теплопостачання не доцільно, оскільки немає гарантій, що в майбутньому не буде нових ракетних ударів. Особливо небезпечними можуть бути удари під час опалювального сезону, що призведе до виходу з ладу всієї системи теплопостачання у місті.

Нове житло буде максимально енергоефективним  

Теоретично, Україна має шанс зробити ривок у енергоефективності теплопостачання міст, завдяки новим технологіям та заміні старого обладнання на сучасне, адже ці системи є основними споживачами газу в країні. Однак у багатьох містах тепломережі знищені або пошкоджені, особливо на окупованих територіях. Використати всі нові технології для максимізації енергоефективності можна тільки під час будівництва нового житла.

«Найбільші виклики стоятимуть перед новозбудованими будинками та системами теплопостачання, – говорить Святослав Павлюк. – Тут йдеться про перехід на новий технологічний рівень. Наприклад, можливий варіант використання теплових насосів, підвищення теплоізоляції нових будинків, вентиляція тощо». 

Найбільші виклики стоятимуть перед новозбудованими житлом і системами теплопостачання міст. Йдеться про перехід на новий технологічний рівень…

Ці нововведення нададуть можливість людям, які втратили житло та доходи, принаймні зменшити витрати на комунальні послуги у порівнянні з тими, які братимуть мешканці старих чи зношених будинків.

Проте на даний момент, коли країні потрібно терміново підготуватись до зими, мова не йде про будівництво нового житла в зруйнованих містах. Це перспективна мета. Будівництво може початись тільки на безпечних територіях, подалі від лінії фронту та кордонів з Росією.

«Там, де відносно спокійно, розпочнеться будівництво житла, – прогнозує Святослав Павлюк. – Для переселенців це має бути соціальне житло з доступною орендною платою, яке має відповідати високим енергетичним стандартам. Ми повинні перейти на максимальні енергоефективні стандарти, щоб рахунки за опалення були мінімальними. Потрібно будувати житло пасивного типу, а не продовжувати зводити те, що вже робили раніше». 

Експерт зазначив, що позитивним аспектом стане не лише те, що будівництво, найпевніше, фінансуватиметься з коштів Євросоюзу, але що інвестори виставлятимуть вимоги до енергоефективності цього будівництва і контролюватимуть його якість. Це означає, що будівлі з низькими енергетичними характеристиками будуватися не будуть. Але є й негатив: процедурні моменти співпраці з європейськими банками затягуються, тоді як житло потрібно терміново.

Як забезпечити теплом пошкоджені будинки

Головна проблема наразі полягає в терміновому налагодженні постачання тепла в пошкоджені будинки, щоб встигнути на зиму. Водночас треба зробити так, щоб у виробництві та споживанні тепла використовувався якомога менший обсяг газу, адже цей ресурс є дефіцитом і дорогим.

«Тут нам доводиться ставити питання: відновлення чи модернізація? Відновлення полягає у поверненні до попереднього стану, тоді як модернізація надає новий підхід. Зараз, на жаль, ми фактично займаємось лише відновленням, тому враховувати перспективи енергоефективності в цій ситуації складно», – зазначив Святослав Павлюк. 

Фото: КП «Харківські теплові мережі»

Де можливе використання нових технологій? Експерт відзначає, що це стосується будинків із централізованим теплопостачанням, принаймні в загальнобудинкових трубах. У таких умовах можна говорити про децентралізацію. 

Уявімо ситуацію в Харкові, де з 20-30 будинків у придатному для проживання стані залишилось лише два. Тому відновлювати всю тепломережу не має сенсу. Легше впровадити індивідуальні рішення для кожного будинку, які обійдуться дешевше для всіх квартир, прокоментував Павлюк. 

«У містах, де зруйнована централізована система теплопостачання, але збереглися мережі, є мікрорайони та житлові будинки, які придатні для проживання, потрібно швидко обладнати котельні або модульні когенераційні установки, які швидко вироблятимуть електроенергію і тепло», – пропонує експерт з енергоефективності та розвитку відновлюваної енергетики Ігор Черкашин. 

У містах, де зруйнована центральна генерація теплопостачання, але є збережені мережі, необхідно терміново встановлювати котельні модулі або модульні когенераційні установки…

З його слів, в обох варіантах індивідуального опалення використовується природний газ, однак їх можна модернізувати під газоподібне паливо, якщо в місті почнеться виробництво біогазу або інших газоподібних палив. Наприклад, котельні можуть працювати на твердих біомасах (дрова, тріски, солома, лушпиння соняшника тощо), якщо ці ресурси є в цій місцевості. 

Переваги рішення зі встановленням модульних котелень або когенераційних установок полягають в тому, що вони не потребують довгострокових проектних робіт, оскільки йдеться про інтеграцію готового обладнання до теплопостачальної системи мікрорайону чи окремого будинку.

«Модульні котельні установкиєм максимально використовують газ з високою ефективністю. Встановлені в таких теплових вузлах, вони дозволять оперативно вирішити проблеми без проведення додаткових будівельних робіт, – прокоментував Ігор Черкашин. – Багаторічний досвід виготовлення таких установок в Україні вже є, а якщо додати оперативне постачання комплектуючих, таких як ефективні теплообмінники та частотні насосні агрегати з Європи чи США, це дозволить розв'язати проблему підготовки до опалювального сезону для постраждалих міст.

Проте для цього essentielles потрібно терміново перейти до формування державних замовлень з реальними виконавцями в Україні та за кордоном. Якщо держава не хоче, щоб наступної осені її громадяни користувались буржуйками у квартирах».

Щоб підготувати це рішення, важливо розуміти, скільки людей житиме в будинку, чи є доступ до квартир, хто за все платитиме. Зараз відповідей на ці питання немає.

На думку виконавчого директора Асоціації енергоефективних міст Святослава Павлюка, в пошкоджених будинках можливе розміщення ґрунтових теплових насосів, або котельні контейнерного типу з подальшим утепленням. Проте він зазначив, що рішення з тепловими насосами, яке дозволяє суттєво зменшити споживання енергії будинком, може бути реалізоване лише у будинках з централізованим теплопостачанням. Така індивідуальна система (наприклад, ґрунтовий або повітряний тепловий насос) не може бути встановлена в кожній квартирі.

Експерт наводить приклад Охтирки і Тростянця, де через обстріли російських військ зникло електропостачання, через що котельні були зупинені. 

«У таких містах є лише один вихід: переведення будинків на індивідуальне опалення. Це може бути в будь-якій формі: електричні системи, відновлювальні пелетні системи, котли на дровах або автономні котли. Яка буде обрана система, має визначити місцева влада», – підсумував Святослав Павлюк.

Експерт з енергоефективності Ігор Черкашин погоджується з ним. Він зазначив, що в зимовий період відновлювальні джерела енергії, такі як сонце та вітер, на жаль, не зможуть суттєво допомогти з опаленням міст і сіл. Тому вся надія покладається на стабільну електрогенерацію, яка може частково замістити природній газ, а також твердий біомасовий ресурс (дрова, брикети, пелети тощо). 

«Однак багато чого залежить від того, в якому стані буде Запорізька АЕС і якою потужність вона видається в єдину енергосистему, – зауважив експерт. – І наступне питання: наскільки доступною буде тверда біомаса, бодай для приватного сектора. Оскільки за щільністю лісових насаджень Україна серйозно відстає від розвинених країн, ми не маємо достатньо ресурсів для такого опалення. Якщо говорити про тверду біомасу з сільськогосподарських відходів, то передусім потрібно забезпечити врожай, щоб мати солому для отримання гранул для опалення. Отже, цей ланцюжок сьогодні не є гарантованим».

Газові конвектори як швидке рішення для зимового сезону

Якщо міста з пошкодженою централізованою системою теплопостачання знаходяться на контролі України, то можна забезпечити теплом багатоквартирні будинки через газові конвектори. Однак їх застосування можливе лише за наявності працюючої газової системи та необхідних обсягів природного газу або пропан-бутану в балонах.

«Технічні характеристики конвекторів: ККД – не менше 85%; потужність 2-5 кВт; споживання газу – 0,2-0,6 куб. метра на годину; конструкція зроблена зі сталі, обладнана автоматикою безпеки та управління (термостати та ін.), – пояснює Леонід Уніговський, генеральний директор ТОВ «Нафтогазбудінформатика». – Вартість таких конвекторів варіює від 3 до 8 тисяч гривень».

За його словами, щоб прогріти 20 кв. м до температури 20-22°С, газовому конвектору потужністю 2 кВт потрібно 20-50 хвилин. Орієнтовно, для двох газових конвекторів потужністю 2 кВт у квартирі (у сучасному 100-квартирному будинку загальною площею 8000 кв. м) на опалювальний сезон потрібно 40-60 тис. куб. м газу. 

Перевага такого рішення в тому, що газові конвектори виготовляється на багатьох підприємствах України, а також значна кількість балонних конвекторів – в Туреччині. Монтаж такого обладнання не є складним, оскільки конвектори встановлюються під вікнами з коаксіальними патрубками для повітря та димовими трубами.

«Газовий конвектор здатний працювати в умовах відсутності електричної енергії, і дозволяє організувати опалення/відключати певні кімнати/квартири без проведення додаткових робіт, – зазначає Леонід Уніговський. – Це рішення дешевше за блочну котельню на будинок. У разі часткової порожнечі квартир, газові конвектори обігріватимуть тільки зайняті. Під час використання блочної котельні опалюватимуться всі квартири, незалежно від того, чи населення ними користується, чи ні».

Це рішення дасть можливість без зайвих затримок забезпечити населення теплом, проте для реалізації цього потрібно внести якісь модифікації до ДБН «Газопостачання» або видати наказ Мінрегіонбуду, додав спеціаліст.

Водночас Ігор Черкашин зауважує, що будь-які технології спалювання в квартирах несе значний ризик. На його думку, якщо інфраструктура збереглася, то краще всю генерацію тепла винести з квартир, стосується це як газу, так і твердих біомас.

Усім будинкам потрібні ІТП

Нових рішень до опалювального сезону потребують не лише пошкоджені будинки, але й усі багатоповерхівки. Скорочення використання енергоресурсів під час війни стає питанням виживання всієї країни.

Фахівці Асоціації енергоаудиторів України визначили дії, які дадуть найбільший ефект за рахунок вкладених коштів і часу.

«Насамперед, це налаштування (і ремонт) вже існуючої автоматизації системи опалення (погодного регулювання) теплових вводів і дахових котелень, – розповів голова правління Асоціації енергоаудиторів України Вадим Литвин. – Більше 80% обладнання працює в «ручному» або «заводському» режимі. Адаптація його до реальних потреб будинку дозволяє знизити споживання тепла на 5-30%. Іншою важливою дією є встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) з погодним регулюванням на вводах будинків».

Стратегічно важливим є утеплення трубопроводів у неопалювальних приміщеннях (підвалах та горищах). За словами спеціалістів, воно може окупитися протягом року-два, навіть за «знижених тарифів», а за реальної ціни на газ близько 40 грн/куб. м – за кілька місяців.

Якщо не можна встановити ІТП вже зараз, енергоаудитори наполягають на балансуванні мереж централізованого теплопостачання лише з сучасними автоматичними регуляторами. Це дозволить уникнути перегрівів теплоносія у будинках, розташованих ближче до котелень.

Ще одна рекомендація фахівців асоціації: налаштування автоматики керування котлами відповідно до погодних умов (в автоматичному режимі, відійшовши від обслуговування примусом), а також встановлення частотних приводів на мережних насосах (для адаптації до змінного режиму мережі, пов’язаного з установкою регуляторів на вводах будинків).

«Усі ці дії можуть стати першим кроком до комплексної термосанації, тобто до набору енергоефективних заходів і можуть бути реалізовані, включаючи документальне оформлення, за два-шість місяців. Це означає, щозатверджуємо до наступного опалювального сезону».

Звідки взяти кошти? Вадим Литвин зауважує, що серед вже існуючих механізмів фінансування можна згадати тільки «Фонд енергоефективності». За фактом, такий так званий «Пакет А», що пропонує фонд, реалізує зазначені рекомендації. Проте, щоб встигнути до зими, потрібно налаштувати процедури, які займають багато часу. Чи можемо ми на це покладатися?

«Я не бачу активної діяльності Фонду енергоефективності, – підкреслив виконавчий директор Асоціації енергоефективних міст України Святослав Павлюк. – Загалом, на сьогодні фонд фактично не функціонує. Основною метою є якомога більше встановити ІТП в усіх житлах, щоб люди, які живуть у містах із централізованими системами, могли регулювати подачу тепла. Тоді можна уникнути перегрівів і, відповідно, ми не будемо викидати дороги газ через вікна. Це потрібно робити вже зараз».

З іншого боку, експерт зазначив, в Україні немає достатньо виробників та монтажників. Акумульована здатність встановлювати усі ці ІТП оцінюється приблизно тисячею об’єктів на рік, а будинків, куди їх потрібно встановити, налічується приблизно 80 тисяч. 

«Отже, це величезна незайнята ніша», – наголошує Святослав Павлюк.

Чи потурбується про це держава? Якщо так, вона зможе виконати кілька завдань одразу: підвищити енергоефективність будинків та забезпечити людей роботою, що поповнить держбюджет податками.

У цілому, можна зробити висновок, що навіть у складних умовах війни існує безліч рішень, які можуть швидко забезпечити українців теплом. В містах, де агресором були пошкоджені мережі центрального опалення, потрібно переходити до індивідуальних систем опалення будинків, наприклад, до модульних котелен або когенераційних установок, які за потреби можуть використовувати альтернативні енергетичні джерела. У той же час для багатоповерхівок у містах, що не зазнали авіаударів, необхідно обов’язково знайти термінові рішення для економії тепла, а відтак і газу. І підготуватися до зими можна лише максимально використовуючи нові технології, швидкі енергоефективні заходи та різні альтернативні рішення опалення. 

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для «Української енергетики»

Теги:Поділитись