Наслідки блокади: хто зазнає найбільших втрат

16 березня 2017 Економічна правда

На думку влади, існують різні оцінки економічних втрат України, які іноді перебільшені. Спочатку йшлося про зменшення валютних надходжень, а тепер — про "мільярди щомісяця".

На думку влади, існують різні оцінки економічних втрат України, які іноді перебільшені. Спочатку йшлося про зменшення валютних надходжень, а тепер — про "мільярди щомісяця". Про реальну ціну блокади дізнавались у ЕП.

Блокаду ліквідували. 13 березня представники СБУ затримали ключових учасників протесту, які блокували важливі залізничні маршрути і не давали Україні здійснювати торгівлю з ОРДЛО протягом останніх двох місяців.

Через добу поліція під Краматорськом затримала колону активістів "блокади Донбасу", які намагалися пробитися на схід.

Тепер більше немає жодних перешкод для відновлення торгівлі з ОРДЛО. Проте під час блокади бойовики заволоділи найбільшими підприємствами на окупованих територіях, зокрема шахтами і металургійними заводами.

Невдовзі президент Петро Порошенко заявив, що Україна не буде вести жодної торгівлі із захопленими підприємствами, а в середу Рада національної безпеки і оборони України вирішила припинити переміщення вантажів через лінію зіткнення. Отже, питання економічних втрат для країни залишається актуальним.

Протягом усієї блокади високопосадовці в Україні висловлювали несприйняття цього заходу і запевняли, що він обернеться великими економічними втратами для нашої країни. Останнє яскраве висловлювання зробив прем'єр-міністр Володимир Гройсман у Вінниці: "Втрачаємо 2-4 млрд грн щомісяця. Це ціна блокади".

Однак, попри побоювання з боку влади, багато українців не відчувають жодних наслідків: немає ані прогнозованих масових відключень, ані коливань курсу гривні. Але це не стосується людей, які працюють в ОРДЛО.

Найбільші підприємства і шахти на окупованих територіях припинили свою діяльність. Їм стало важко реалізувати продукцію. Підприємства, що раніше належали переважно Рінату Ахметову, були "націоналізовані". Вони також були залежні від сировини з контрольованих територій, що ускладнило їх функціонування.

Але вже скоро проблеми можуть торкнутися і підприємства на свободі.

Промислові ланцюжки

Критично важливими для промисловості з обох сторін є кілька груп товарів, якими Україна торгувала з ОРДЛО. За даними "Укрзалізниці", у 2016 році з підконтрольних областей до неконтрольованих перевезли 13 424,7 тис тонн вантажів.

На територію ОРДЛО в основному постачали залізну руду (45,5%) та кам'яне вугілля (44,5%). Основні постачальники на територію ОРДЛО — "ДТЕК Павлоградвугілля", Північний ГЗК і Інгулецький ГЗК.

З неконтрольованих територій на підконтрольні перевезли 19 422,4 тис тонн вантажів: кам'яне вугілля (61,6%), чорні метали (20%), кокс (7,8%). Основні постачальники — "ДТЕК Ровенькиантрацит", Єнакіївський МЗ, "Донецьксталь-МЗ".

Тепер більшість з цих підприємств стоять без діла. "Металургійні заводи ОРДЛО є частиною вертикально інтегрованих компаній, таких як СКМ. Вони самостійно не можуть функціонувати. Це як виключити трансмісію з автомобіля", — каже експерт економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Але проблеми відчують не лише заводи в ОРДЛО.

"Відновлення постачання коксівного вугілля та флюсо-доломітної сировини неможливе. Без цього етапу може зупинитися Авдіївський коксохім, що залежить від вугілля, та металургійні комбінати в Маріуполі та Запоріжжі, які залежать від коксу та флюсів. Лише "Арселор Міттал", інтегрований в міжнародну компанію, має альтернативи", — відзначає аналітик Олексій Кущ.

За його словами, потужності СКМ та ІСД не готові до такого ускладнення сировинних ланцюгів. "Навіть якщо вони знайдуть сировину і вирішать питання з логістикою, вони втратять цінову перевагу і стануть неконкурентоспроможними, що призведе до необхідності скоротити виробництво до мінімуму", — вважає Кущ.

Подібні думки викладені і в Економічному дискусійному клубі. "Замінити сировинні ланцюги з підприємствами ОРДЛО українська металургія може, але питання в ціні. В умовах жорсткої конкуренції на традиційних ринках будь-яке підвищення витрат на виробництво призводить до втрати частки ринку", — пояснює Пендзин.

Навіть в "Арселор Міттал", де з 2014 року перейшли на імпортну сировину, стурбовані наслідками блокади. "Блокада постачання вугілля загрожує стабільному енергозабезпеченню підприємства, а також постачанню сировини, необхідної для виробничої діяльності", — зазначили у компанії.

Енергетика

З точки зору наслідків для енергетики блокада — менш серйозна проблема, ніж її описують урядові чиновники. Зазвичай українські ТЕС працюють на вугіллі, проте можуть також використовувати газ і мазут. Статистика свідчить, що "вугільні" ТЕС (без ТЕЦ) забезпечують близько 30% потреб України в електроенергії.

Економічний дискусійний клуб повідомляє, що ТЕС споживають близько 24 млн тонн вугілля на рік. З них 9 млн тонн — антрацит, видобутий лише на окупованих територіях. На цьому вугіллі працюють сім з 14 ТЕС: Криворізька, Придніпровська, Слов'янська, Старобешівська, Луганська, Зміївська і Трипільська.

"У короткостроковій перспективі відмова від "окупованого" антрациту вимагала б реалізації багатьох заходів щодо зміни джерел його постачання. Для зменшення споживання антрациту необхідно модернізувати 50 енергоблоків, з яких державі належать лише 15. Краще б імпорт, що вимагатиме 50 днів", — говорить Пендзин.

Запаси вугілля та можливість використання мазуту надають Україні час на початок закупівлі вугілля з інших джерел, додає експерт.

Паралельно ПАТ "Центроенерго" почало переведення котлоагрегатів №2 і №5 Зміївської ТЕС з антрациту на вугілля газової групи. Вартість робіт складає 240 млн грн, термін реалізації — п’ять-сім місяців. В подальшому це планується зробити на всіх блоках ТЕС, які належать державі.

Залишаються лише котлоагрегати ТЕС, які належать холдингу ДТЕК Ахметова. Проте особливої зацікавленості з їхнього боку немає, адже їм належить багато шахт на неконтрольованій території, що видобувають антрацит.

"За даними ДТЕК, на модернізацію їх блоків потрібно 300 днів. Ремонт на третьому і четвертому блоках Придніпровської ТЕС оцінили в 600 млн грн. У найближчій перспективі ДТЕК не планує займатися цими роботами. У разі потреби навантаження перенесуть на "газові" блоки", — каже Пендзин.

Він додає, що за умови політичної волі Україна може перейти на альтернативні джерела та відмовитися від вугілля з окупованих територій протягом року-два.

Однак такий сценарій ускладнюється з-за того, що в Україні існує тариф "Ротердам+", який дозволяє його бенефіціарам отримувати прибуток у 0,5 млрд грн щомісяця завдяки торгівлі з окупованими територіями.

Висновки

У медіа-просторі лунали різні цифри про те, які кошти втратить Україна від торгової блокади. ДФС не відповіла на питання, скільки податків сплачували підприємства, розташовані в ОРДЛО, на запит ЕП. У пресі часто звучить цифра 36 млрд грн, але вона не відповідає дійсності.

Основним платником податків в ОРДЛО є група СКМ Ахметова. За даними прес-служби СКМ, у 2016 році підприємства групи, що перебувають на неконтрольованій території, сплатили в український бюджет понад 3,5 млрд грн. Це складає близько 10% від загальної суми податків, сплачених усіма активами СКМ у 2016 році.

"За три роки конфлікту наші підприємства з неконтрольованої території перерахували в український бюджет понад 10 млрд грн податків", — відзначили в СКМ.

Отже, тематика податків трохи перебільшена: більшість підприємств СКМ продовжать сплачувати податки на території України. Інша справа — економічне зростання. Однією з найбільших проблем вважається аспект торгового балансу.

За даними керівника аналітичного відділу компанії Concorde Capital Олександра Паращія, загальні втрати України в торговельному балансі не перевищать 5% валютних надходжень і становитимуть 150-170 млн доларів на місяць.

"Підсумовуючи, маємо 1,8 млрд доларів чистого ефекту на торговий баланс. Це не так вже й багато. Крім того, якщо ціни на сталь і руду не знизяться, у нас є шанс збільшити експорт у 2017 році майже на 10%", — вважає експерт.

В загальному ситуація для економіки неприємна, але ніякого колапсу не буде. За найбільш песимістичним прогнозом, якщо блокада триватиме до кінця року, це може уповільнити економічне зростання у 2017 році на 1,5%.

На думку експертів, питання блокади більше пов'язані з приватними і політичними інтересами окремих осіб, ніж з економікою держави загалом.

"Що робити в цій ситуації з українською металургією і з усією країною — це питання політичної відповідальності керівників. Саме політичної. Швидше за все, вирішення буде саме в цій площині", — резюмує Пендзин.

Теги:ОРДЛОвугілляПоділитись