Наталія Андрусевич

Екологічний вплив на експорт: про що не слід забувати уряду

15 січня 2018

Україна досягла значних успіхів у збільшенні обсягу торгівлі з ЄС (загальний показник виріс на 27% за період з січня по серпень 2017 року в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року).

Однак подальший розвиток нашого експорту залежить від багатьох аспектів, які на перший погляд можуть здаватися незначними.

Зокрема, це стосується питань екологічної безпеки.

Екологічні аспекти є частиною ключового розділу Угоди про асоціацію, що стосується "Торгівлі та пов’язаних з нею питань".

Чи отримують ці аспекти достатню увагу в рамках торговельної політики? Чи є екологічні стандарти важливими для просування торгівлі? Як зона вільної торгівлі вплинула на екологічну ситуацію в Україні, або ж навпаки, екологічні проблеми заважають розвитку вільної торгівлі? 
 

Чому це важливо?

Зростання експорту України на ринок ЄС істотно стосується встановлення високих європейських екологічних стандартів.

В ЄС була створена система стандартизації, технічного регулювання та оцінки відповідності, яка включає й екологічні норми для забезпечення рівних умов торгівлі.

Незалежно від термінів, ЄС порушить питання відповідності українських товарів екологічним стандартам.

Це свідчить про необхідність готовності українських виробників конкурувати з європейською продукцією, зокрема з точки зору екологічності. Тому насущне питання адаптації українського законодавства до норм ЄС у сфері охорони довкілля.

Своєчасне і ефективне впровадження екологічних директив є критичним длясягнення цілей відповідних директив, а також для адаптації європейських принципів і механізмів.

На сьогоднішній день залишилось відкритим питання про заборону експорту деревини в ЄС.

ЄС вимагає скасування цієї заборони, аргументуючи це невиконанням умов угоди. Однак рішення Києва базується на захисті національного виробника, а не на сталому веденні лісового господарства, що відповідало б ситуації з вирубкою лісів в Україні.

Більше того, заборона на експорт необробленої деревини не призвела до її скорочення, а деревина все ще експортується під прикриттям "дров". Питання треба вирішувати комплексно – торгівля лісом повинна бути невід’ємно пов’язана з його охороною.
 

Чи можемо вчитися в ЄС?

Європейське законодавство вимагає, щоб усі політики, уключаючи торговельну, сприяли сталому розвитку. Отже, торговельна політика ЄС прагне, щоб економічний розвиток поєднувався із соціальною справедливістю, повагою до прав людини, а також високими соціальними та екологічними стандартами.

У зв’язку з цим ЄС повинен співпрацювати зі своїми торговими партнерами для покращення соціальних та екологічних стандартів та використовувати торгові угоди для цього.

Тому угоди ЄС включають спеціальні положення про торгівлю і сталий розвиток. Слід зазначити, що така глава також є частиною Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

ЄС і його торговельні партнери порівняно недавно почали реалізацію глав про торгівлю і сталий розвиток. Проте вже розпочалася дискусія про ефективність цих глав і пропонується впровадження санкцій у випадках, де не дотримуються екологічні та трудові норми.

В даний час головне увагу в контексті реалізації положень щодо торгівлі і сталого розвитку зосереджено на створенні інституційних структур (створення спеціальних дорадчих груп) та моніторингових практика (зокрема, проведення оцінки економічного, соціального та екологічного впливу угод – відома як ex post evaluation).

Відображення екологічних питань в Угоді про асоціацію

Задачі для України

Що Україна може реалізувати вже сьогодні? Насправді – дуже багато.

- Чітко закріпити питання довкілля та сталого розвитку в торговельній політиці України. Наявність екологічного компонента в торгових угодах не повинна залежати виключно від політики або підходів партнерів, як це відбувається зараз.

- Розробити власні механізми оцінки впливу торгівлі, зокрема на сталий розвиток та природне середовище як його важливий елемент.

Зокрема, до грудня 2017 року Мінекономрозвитку планувало підготувати методику для оцінки впливу торгівлі на сталий розвиток, з метою проведення цієї оцінки вже в грудні 2018 року. Проте жодних дій в цьому напрямку не було вжито.

- Торговельна політика повинна бути прозорою та надавати можливість для конструктивного діалогу з усіма зацікавленими сторонами, включаючи представників громадськості.

Дорадча група з питань сталого розвитку повинна бути створена так, щоб забезпечити репрезентативність усіх зацікавлених сторін, включаючи представників екологічних неурядових організацій, мати належну експертизу з питань торгівлі і сталого розвитку, та бути реальним інструментом впливу.

Створення дорадчої групи з питань сталого розвитку передбачено Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Подібний механізм – Комітет з охорони навколишнього середовища – пропонує створити Угода про вільну торгівлю між Канадою і Україною, куди можуть, серед іншого, входити представники громадськості. ЄС має спеціальний інструмент для консультацій з громадськістю з питань торгівлі – Діалог з громадянським суспільством.

Ще одне завдання пов’язане з членством України у Світовій організації торгівлі (СОТ). Наразі 46 країн-учасниць СОТ беруть участь у переговорах щодо укладання угоди з екологічними товарами в рамках СОТ. Її мета – усунути торговельні бар’єри для товарів, важливих для охорони довкілля та боротьби зі зміною клімату.

ЄС уже визначив перелік таких товарів, тоді як Україні потрібно оцінити доцільність участі в переговорному процесі.

Приєднання до угоди дозволить Україні представити свій список товарів – як для експорту, так і для залучення інвестицій в відповідні сектори у себе в країні.

Автор: Наталія АндрусевичПоділитись