Як проблеми з пальним можуть пришвидшити перехід до "чистого" транспорту

27 вересня 2023

Ризики, пов'язані з війною, та скасування податкових пільг на пальне змушують водіїв шукати альтернативи традиційним автомобілям із двигунами внутрішнього згоряння.

Фото BigStock

Українські трейдери вже другий рік працюють на ринку пального без постачання з Росії та Білорусі. Минулого року вони зуміли стабілізувати ситуацію з пальним за кілька місяців. Фахівці кардинально оновили базу постачальників та перепланували логістику.

Проте цьогорічні атаки РФ на портові термінали та нафтобази знову ставлять під загрозу стабільність постачання пального. Крім цього, повернення довоєнних податків призвело до зростання цін. Експерти відзначають зростання попиту на електромобілі, який повторює ситуацію весни минулого року, коли продажі електрокарів також збільшились на тлі кризи на ринку нафтопродуктів. Це також підтримується загальним трендом на екологічність транспорту.

Отже, яка наразі ситуація на ринку моторного пального, які витрати на бензин і електроенергію, та чому попит на електромобілі продовжує зростати? Ці та інші питання розглянула "Українська енергетика".

Дефіциту вуглеводневого пального немає, але ціни на ринку нестабільні

Україна стикається з серйозними проблемами, що стосуються нафтової інфраструктури, констатує Сергій Куюн, директор “Консалтингової групи А-95”. Він підкреслює, що агресор цілеспрямовано атакує дунайські порти та паливну інфраструктуру.

“Щотижня відбуваються удари по нашій нафтовій інфраструктурі. Ми контролюємо ситуацію. Проблем з пальним виникати не повинно,” – запевнив експерт у коментарі для Центру економічної стратегії.

Щодо цін на кінець вересня, Сергій Куюн зазначає, що 90 доларів за барель нафти – суттєве навантаження для України. Очікується, що ця ціна підвищить вартість бензину до 60 гривень за літр, а дизельного пального – до 56-57 гривень, вказує фахівець.

“Ми близькі до цього показника. Якщо Нацбанк оголосить про девальвацію гривні, ціни можуть зрости за 60 гривень. Сподіваюсь, що якщо ціна нафти залишиться в межах 90 доларів за барель, то ми зможемо втриматися на рівні 60 гривень,” – висловив думку експерт.

На сайті проекту index.minfin наведені графіки динаміки зростання цін на пальне на АЗС України, які зібрала компанія “Консалтингова група А-95”.

Динаміка цін на бензин та дизельне паливо на українських АЗС. Джерело: index.minfin.com.ua

Динаміка цін на автомобільний газ на українських АЗС. Джерело: index.minfin.com.ua

На графіках, що відображають ціни на пальне у другому кварталі 2023 року, чітко видно підвищення на початку липня після повернення акцизних ставок та ПДВ на довоєнний рівень.

Ще одне підвищення цін спостерігається на початку осені. Протягом вересня середня вартість бензину А-95+ та дизельного пального на українських АЗС зросла приблизно на 4,5%, тоді як автомобільного газу – на 8%.

Більш екологічні види пального в Україні поки що не набули популярності

Використання більш екологічних видів пального, які мають менші викиди та є дешевшими, в Україні на досить низькому рівні через декілька причин.

Що стосується перспектив використання газового пального, зокрема, скрапленого та стисненого газу, “Українська енергетика” поговорила з експертом з енергетичних питань Геннадієм Рябцевим.

“Вважаю, що ринок компримованого природного газу зменшуватиметься через зростання цін на це паливо, що пов'язано з зовнішніми котируваннями. Це робить АГНКС збитковими, а використання газобалонних авто – неефективним,” – вважає експерт.

Геннадій Рябцев також зазначає, що розвиток ринку скрапленого нафтового газу зупинився, оскільки раніше даний ресурс надходив з Росії та Білорусі.

“Можливо, після війни споживання автомобільного пропан-бутану не зросте,” – припускає він.

Крім того, експерт підкреслює, що ринок біопального в Україні також зупинився через суттєве зменшення обсягів випуску власних нафтопродуктів.

Фахівці не настроєні оптимістично щодо найближчого використання такого більш екологічного пального, як біоетанол. Тим більше, що законопроект про зобов'язання використання рідкого біопального у транспорті наразі чекає на розгляд.

Трейдери не планують просувати біоетанол на внутрішньому ринку, але кілька виробників успішно працюють на ринку ЄС

 
“Нічого суттєвого на цьому напрямку не відбувається. Законопроект про обов'язкове додавання 5% біоетанолу так і не ухвалений, а нафтотрейдери без такого закону не хочуть займатися цим. Власного виробництва нафтопродуктів практично немає, отже, імпортуємо. Тому додавати біоетанол можна лише до імпортних бензинів,” – пояснив “Українській енергетиці” Георгій Гелетуха, голова правління Української біоенергетичної асоціації.

Він зазначив, що вирішення цього питання залежить від нафтотрейдерів. Без закону вони не планують просувати біоетанол на внутрішньому ринку.

В умовах нинішньої реальності, виробники біоетанолу експортують “зелене” пальне до країн ЄС. Під час війни квота на імпорт біоетанолу з України до ЄС призупинена, тому кілька виробників успішно працюють на ринку ЄС, зазначив Георгій Гелетуха.

При цьому фахівці наголошують, що виробництво біоетанолу має стати частиною державної стратегії України. Цей продукт є невід'ємною складовою енергонезалежності країни та сприятиме розвитку агросектору, оскільки це технологічне виробництво екологічно чистого продукту з доданою вартістю.

Електромобільність потребує розвинутої інфраструктури

Розвиток сталих видів пального та електромобільності є невідворотним етапом еволюції країни, наголошують експерти.

“Ринок сталих видів пального та електромобілів буде розвиватися незалежно від вартості вуглеводневого пального. Це глобальна тенденція,” – стверджує експерт Геннадій Рябцев.

“На жаль, через війну та економічні проблеми, позитивних змін від законодавства, яке стимулює розвиток ринку електротранспорту, майже не спостерігається. Проте, поява цих норм є запорукою швидкого розвитку цього сегмента після перемоги. Зараз лише Київ може похвалитися відносно великою кількістю електромобілів, але продажі суттєво зростуть лише після відновлення енергетичної інфраструктури та припинення відключень електроенергії,” – прогнозує експерт.

При цьому він зауважив, що перехід на електротранспорт, як перспективний напрям, можна розглядати лише за наявності самого електротранспорту, можливості його придбання, достатньої мережі зарядних станцій та електричної енергії.

Тестування швидкісної електрозарядної станції UGV Chargers на 160 кВт, виготовленої у м.Запоріжжя з європейських компонентів. Джерело: ugv.ua

Аналітик Остап Новицький, співзасновник Інституту досліджень авторинку, також погоджується, що темпи розвитку ринку електромобілів в Україні залежать від розширення мережі електрозарядних станцій.

Він нагадав, що ініціативи закону України здебільшого стосувалися розвитку електрозарядної інфраструктури. Проте, як зазначив фахівець, в Україні наразі немає єдиного реєстру електрозарядних станцій (ЕЗС), що ускладнює оцінку впливу прийнятого закону на розбудову мережі.

“Очевидно, що електрозарядних станцій стає більше. І це добре, адже з'являються не тільки “точки підключення”, а й швидкісні станції, здатні заряджати батарею електромобіля до 150 кВт за годину (якщо авто підтримує такий формат). Вони розташовані на важливих магістралях, і це перші кроки для того, щоб “позбавити” більшість електромобілів від прив'язки до місця реєстрації. Іншими словами, стає легше подорожувати на електромобілі на великі відстані,” – поділився спостереженнями експерт.

Світовий ринок електромобілів стрімко зростає

Міжнародна рада з чистого транспорту (ICCT) зазначила, що у 2022 році відбувся глобальний перехід до електромобілів. У цьому році світові продажі досягли 10 мільйонів електромобілів, що на 54% більше, ніж у 2021 році.

При цьому загальна кількість електромобілів у світі становила майже 30 мільйонів на кінець 2022 року. Більшість продажів того року припадала на легкові автомобілі, лише 1% – на вантажні електромобілі.

Основною технологією продажів у 2022 році залишалися акумуляторні електромобілі (BEV) з часткою 73%, у той час як частка гібридних електромобілів (PHEV) склала близько 27%, і лише 0,2% припадало на електромобілі на водневих паливних елементах (FCEV).

Міжнародна рада з чистого транспорту: у 2022 році відбувся глобальний перехід до електромобілів

Найбільшим ринком електромобілів у 2022 році став Китай. Тут було продано 6,2 млн електромобілів, або близько 60% світового обсягу. Європа представила 2,7 млн авто, що складає 25%, а США – близько 1 млн авто, що становить 10% загального ринку.

Показники України є значно скромнішими. Однак, швидкість зростання ринку електромобілів викликає оптимізм у експертів.

Станом на кінець липня 2023 року в Україні було зареєстровано понад 64,3 тисячі електромобілів. Приблизно 62,2 тисячі з них – легкові автомобілі та понад 2 тисячі – вантажівки.

У порівнянні з липнем 2022 року, на українських дорогах тоді їздило близько 40,3 тисячі електромобілів. Отже, за рік спостерігається зростання приблизно на 60%.

Конвеєр збірки електричних автомобілів компанії General Motors. Джерело: GM

Розвиток електромобільності стосується переважно приватних автомобілів

Наразі ринок легкових електромобілів продовжує зростати, переважно завдяки приватним авто, визнає Остап Новицький.

Аналітик наводить кілька фактів, що підтверджують його оцінку. За півроку 2023 року електричний автопарк поповнився майже такою ж кількістю легковиків на батарейній тязі, як за весь минулий рік. Частка електромобілів на вторинному ринку зараз сягає 4,2%, у нових легковиках – 12%.

“Це значні показники, враховуючи, що ще рік-два тому вони ледве перевищували 1%. Крім того, загальний парк електричних легкових автомобілів в Україні на 20 тисяч більший, ніж у Польщі,” – коментує статистику Остап Новицький.

Однак експерт зазначає, що таке пожвавлення стосується тільки сегменту електричних легковиків. Однією з головних причин цього є “нульове розмитнення” для таких авто. На відміну від них, комерційний транспорт підлягає повному оподаткуванню, як і бензинові чи дизельні авто.

На приклад, електричний фургон Renault Kangoo в пасажирському виконанні можна імпортувати з мінімальною сплатою акцизу, що складає близько 30 євро за цю модель. Якщо ж авто класифікується як вантажне, через невідповідність законодавства реальному стану, ви вимушені будете сплатити всі податки, як за машину з ДВЗ.

Це ж стосується й електробусів, а на імпортні тролейбуси ще й діє підвищена ставка мита. Щоб український автопарк почав так само інтенсивно поповнюватись комерційним електротранспортом, необхідно переглянути умови його імпорту, вважає Новицький.

Парк електричних легкових автомобілів в Україні на 20 тисяч більший, ніж у Польщі

Перехід приватного та громадського транспорту на електродвигуни – це світовий тренд. Для України цей напрям є перспективним, з точки зору екології та економічного обґрунтування.

Експерт пропонує розглянути економіку використання автомобіля й порівняти витрати на пробіг 100 кілометрів приватного легкового транспорту на електриці та на бензині.

При заряджанні електромобіля вдома, за побутовим тарифом, який зараз складає 2,64 грн, і при середньому споживанні 17 кВт-год на цю відстань, витрати складуть приблизно 45 гривень. Подібний автомобіль з ДВЗ при споживанні 10 л на 100 км витратить 530 гривень.

Звичайно, це актуально за умови, що водій має постійний доступ до розетки з побутовим тарифом.

Якщо використовувати публічні електрозарядні станції, ситуація буде іншою – там 1 кіловат коштує близько 14 гривень, отже, ця ж відстань обійдеться в 210 гривень. Це у 4,5 рази більше, хоча все ще менше (або приблизно на такому ж рівні) до собівартості пробігу, приміром, невеликого легкового автомобіля з ДВЗ на пропан-бутановій суміші, навів розрахунки аналітик.

“Отже, для приватного використання, якщо у вас є можливість заряджати машину в гаражі за домашнім тарифом, є відчутна економія коштів, яка в річному обчисленні становитиме не менше 1000 доларів США,” – зазначив Остап Новицький.

В інших умовах аналітик пропонує провести аналіз фінансових витрат та часових затрат: чи зручно буде використовувати електрокар, сподіваючись лише на публічні зарядні станції?

Те ж стосується й комерційного транспорту, в якому слід врахувати щоденні дистанції для перевезень, доступні можливості заряджання та ціну за кіловат-годину для компанії.

Крім того, фахівець підкреслює, що потрібно дізнатися про наявність потрібних транспортних засобів на ринку, оскільки у сегменті вантажівок чи автобусів вибір поки що досить обмежений, а ціни часто запитуються дуже високі.

“На жаль, не потрібно забувати про те, що поруч є країна-агресор з ракетами, котрі вже намагалися влаштувати нам блекаут, – нагадує Остап Новицький. – Сподіваємось, що це не повториться, проте не гарантувати цього, навіть попри нашу віру в сили ППО, неможливо. Сусід все ж непередбачуваний.”

Отже, експерти визнають, що наразі Україна позбулась паливної залежності від агресора і розбудувала нову різноманітну логістику постачання пального. Дефіциту не передбачається, проте ціни на вуглеводневе пальне залишаються нестабільними. Експерти зазначають, що внутрішнє виробництво, включаючи сталий вид пального, могло б нівелювати цінові коливання, але для цього необхідно вдосконалити законодавчу базу.

Водночас зростав ринок приватного електротранспорту. Це пов'язано з нульовою митною ставкою на ввіз таких автомобілів та суттєвою економією на заправці. В цілому фахівці галузі вважають, що подальший розвиток електромобільності залежить від розвитку мережі ЕЗС, розширення імпортних пільг для комерційного електротранспорту та збереження цілісності енергетичної інфраструктури.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”

Автор: Лариса БілозероваТеги: Євросоюз електричний транспорт розвиток електромобільності стиснений газ біометан дизельне пальне податки біопаливо бензин електромобіль електричні двигуни скраплений газ гібридні авто пальнеПоділитись