Як СВАМ вплине на український експорт

14 грудня 2021

Експерти з питань клімату стверджують, що СВАМ є шляхом для швидкої декарбонізації, а в українському бізнес-колі цей механізм називають “скринькою Пандори” на шляху до досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.

У Євросоюзі імпорт певних груп товарів реалізується через механізм прикордонного вуглецевого коригування. Основними причинами для введення такого “вуглецевого мита” європейські чиновники вважають викиди парникових газів, які викликані виробниками-забруднювачами з третіх країн.

СВАМ впроваджується як один із заходів європейського плану досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, метою якого є сприяння декарбонізації економіки.

У Єврокомісії зазначають, що цей механізм запобігає так званому “витоку вуглецю”. Такі ризики виникають, коли компанії, що діють в ЄС, переносять своє вуглецеве виробництво в інші країни з нижчими екологічними вимогами або замінюють європейські товари на більш вуглецевоємний імпорт.

На думку розробників механізму, введення СВАМ зрівнює ціни на вуглець між європейськими продуктами та імпортом, а також забезпечує, щоб кліматичні цілі ЄС не були порушені через перенесення виробництв у країни з менш строгими політиками.

Про деталі регламенту Єврокомісії щодо впровадження механізму вуглецевого регулювання, які експортні товари підпадатимуть під його дію, а також про оцінку впливу СВАМ на економіку України з боку експертів та представників бізнесу, дізнавались журналісти “Української енергетики”.
 

Вуглець має мати свою ціну
 

На засіданні Європарламенту у вересні 2020 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн оголосила, що законодавча пропозиція щодо CBAM буде однією з ключових ініціатив 2021 року.

“Вуглець має мати свою ціну, оскільки природа більше не може платити цю ціну. Механізм прикордонного вуглецевого коригування також має стимулювати закордонних виробників і імпортерів із ЄС скорочувати викиди вуглецю”, — заявила Урсула фон дер Ляйєн.

Європейські чиновники інформують, що CBAM є частиною амбітної кліматичної політики ЄС. Механізм має оновити та зміцнити діючу систему торгівлі викидами (ETS), яка встановлює обмеження викидів парникових газів для промислових установок у певних секторах.

Повноцінне функціонування CBAM розпочнеться з 2026 року. А до цього, з 2023 до 2025 року триватиме перехідний період для розробки адміністративних механізмів, таких як реєстрація імпортерів, декларування товарів та викидів, звітність тощо.

СВАМ має охоплювати весь імпорт, але з 2026 року під його дію потраплять сектори з високим ризиком “витоку вуглецю” і значними викидами CO2. Наразі мито планують застосувати до імпорту п’яти груп товарів: електроенергії, сталі, добрив, цементу та алюмінію.

При важливій політиці щодо запобігання змінам клімату та скорочення викидів у ЄС діє система торгівлі викидами (EU-ETS), яка функціонує з 2005 року.

Водночас експерти зазначають, що Євросоюз надає підтримку окремим секторам з моменту створення ETS. Практика безкоштовного розподілу викидів обумовлює той факт, що лише 57% всіх викидів у межах EU-ETS виведені на ринок на первинних аукціонах.

Проте фахівці відзначають, що така підтримка не заохочує декарбонізацію цих секторів у ЄС і спотворює ринкові механізми загальної системи торгівлі викидами, оскільки для зменшення ризику “витоку вуглецю” виробництво переноситься у треті країни.

Розробники вважають, що це потрібно вирішити шляхом впровадження CBAM, який стане альтернативою нинішньому порядку. Крім того, в ЄК зазначають, що з часом кількість безкоштовних надбавок для всіх секторів зменшиться. Щодо секторів, де запроваджують СВАМ, безкоштовні надбавки будуть поступово скасовані з 2026 року.

У документі ЄК вказано, що механізм CBAM розроблено відповідно до правил Світової організації торгівлі та міжнародних зобов’язань ЄС.

“Імпортери ЄС придбають вуглецеві сертифікати, що відображають ціну вуглецю, яка була б сплачена, якби товари вироблялися з відповідно до правил ціноутворення на викиди вуглецю в ЄС”, — пояснюють порядок дії механізму на сайті ЄК.

При цьому, якщо виробник з країни, яка не є частиною ЄС, підтвердить, що він вже сплатив вартість вуглецю, використаного для виробництва імпортованих товарів, ця сума буде повністю віднята від суми, яка зазначена в сертифікаті імпортера.

У Єврокомісії акцентують на можливостях для діалогу та співпраці щодо реалізації конкретних елементів механізму СВАМ в взаємодії з третіми країнами, чия торгівля з ЄС має відношення до цього регламенту. Крім того, там зазначають, що розробники вивчають можливості укладення угод з третіми країнами, щоб урахувати їх механізми ціноутворення на викиди вуглецю.

Проте українська влада націлена на прямий діалог з Єврокомісією для обговорення умов СВАМ для українського експорту.
 

СВАМ для України. Чи витримаємо виклики?
 

Європейська Комісія оприлюднила регламент щодо СВАМ у липні 2021 року. Але українські урядовці розпочали двосторонні перемовини з ЄС про запровадження митного механізму з урахуванням особливого правового статусу України ще навесні цього року.

Для оцінки впливу СВАМ на економіку країни та формування єдиної позиції на консультаціях з Єврокомісією, у квітні була створена урядова робоча група, яку очолила віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

“Ми підтримуємо “зелену” трансформацію України, проте з урахуванням часових обмежень, доступних фінансових ресурсів держави та можливостей українського бізнесу. Майбутній європейський механізм вуглецевого коригування — це виклик для багатьох країн, і мета цієї групи полягає в захисті національних інтересів України в умовах нових кліматичних трендів. Звісно, у рамках спільних зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС”, — зазначила Ольга Стефанішина.

В уряді наголошують, що впровадження СВАМ не може бути внутрішнім процесом, оскільки Євросоюз є одним з найбільших ринків у світі. Тому цю тему вважають вкрай чутливою, сподіваючись на диференційований підхід у впровадженні механізму прикордонного вуглецевого регулювання.

Зараз, за словами віцепрем’єрки, в ЄС допускають укладення двосторонніх угод щодо “вуглецевого податку”.

“З початку російської агресії та підписання Угоди про асоціацію, ЄС став найбільшим торговим партнером України. За прогнозами, СВАМ охопить сектори, які складають близько 20% нашої торгівлі з ЄС. Заходи, що обмежують нашу двосторонню торгівлю, ми розглядатимемо як торговельні бар’єри не сумісні з положеннями Угоди про асоціацію”, — зазначила Ольга Стефанішина.

Вона підкреслила, що в Україні не відбувається “витоку вуглецю”, оскільки в Україні діє податок на викиди з парникових газів, а також розроблено механізм моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.

Вплив СВАМ на економіку України зростатиме
 

У листопаді 2021 року Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля” представив дослідження, в якому оцінили наслідки впровадження CBAM на торгівлю України з ЄС. Експерти проаналізували запропонований механізм загалом, і визначили викиди парникових газів та їх очікувану вартість для кожної групи товарів, що експортуються до ЄС з України.

У звіті підкреслюється, що СВАМ негативно вплине на торгівлю між ЄС і Україною, оскільки ЄС є найбільшим торговим партнером — зовнішньоторговельний обіг товарів і послуг становить близько 41%.

Енергетичний експерт Олексій Хабатюк, один з авторів дослідження, зазначає, що обсяг українських товарів, які підпадуть під СВАМ, поки що незначний. Наразі він коливається між 16-19% щороку, що в грошовому еквіваленті становить близько 3,2 млрд євро, наприклад, за 2019 рік. При цьому дослідник переконаний, що з часом вплив механізму зростатиме.

“Очевидно, що з часом система СВАМ охоплюватиме все більше товарів, і цей відсоток зросте, відповідно зросте і вплив механізму на торгівлю”, — прогнозує експерт.

Серед ключових аспектів поточної редакції регламенту про СВАМ Олексій Хабатюк відзначив, що на першому етапі впровадження механізму враховуватимуть всі викиди, які виникають під час виробництва товару. При цьому мова йде не тільки про викиди, що контролюються виробником, але й про товари, які використовуються у процесі виробництва.

“Наприклад, цемент виготовляється з клінкеру, в процесі виробництва якого викидають СО2, спалюючи газ, вугілля чи інші види пального. Викиди з клінкеру “переносяться” на цемент. Це основна ідея, як будуть враховані ці зв’язані викиди у СВАМ,” — пояснює експерт.

Олексій Хабатюк також нагадує, що експортерам варто звертати увагу на непрямі викиди.

“Якщо говорити про цемент, це викиди від виробництва електроенергії, використаної для подрібнення клінкеру. Адже під час производсва електроенергії використовується паливо, а його спалення призводить до викидів CO2,” — підкреслює він. — “На даний момент у поточній редакції СВАМ непрямі викиди не враховуються, але Єврокомісія може переглянути регламент після переходного періоду і включити непрямі викиди.”

Олексій Хабатюк: “Очевидно, що з часом система СВАМ охоплюватиме все більше товарів, і відповідно, вплив механізму на торгівлю також зростатиме...”

Найбільшу частину українського експорту товарів, що підпадають під дію СВАМ, в грошовому еквіваленті займає група чорних металів — 85%, електроенергія — 10%, добрива — 3,6%. Частка цементу та алюмінію становить лише близько 1,4%.

Аналіз показує, що експорт електроенергії найбільше постраждає від СВАМ. Якщо ринки електроенергії України та ЄС не будуть об’єднані (не відбудеться синхронізації з ENTSO-E), експорт електроенергії в обсязі до 6 млрд кВт-год з Бурштинської ТЕС буде зупинено. Це означатиме щорічні втрати у 300 млн євро.

Фінансові витрати українських експортерів чавуну та сталі після запровадження CBAM можуть досягати 300-900 млн євро на рік (при обсягах поставок 5,5 млн тонн та ціні викидів 25-75 євро за тонну).

Дослідження Київської школи економіки, опубліковане у листопаді 2021 року, також вказує на значну залежність української економіки від ринку ЄС (від 36% до 42%). Проте фахівці зазначають, що аналіз динаміки торгівлі України з ЄС показав, що з боку України немає витоку вуглецю.

Експерти оцінили потенційні ризики від впровадження СВАМ для українського експорту та пов'язаних галузей економіки приблизно у $2,9 млрд на рік.

За оцінками фахівців КШЕ, Україні, що стикається з втратами контролю над частиною своєї території через російську агресію, необхідно розробити і реалізувати індивідуальні умови для СВАМ. Вони повинні враховувати досягнення у скороченні викидів та стимулювати модернізацію без істотних негативних наслідків для економіки.

Індивідуальні умови для України можуть включати доступ до сучасних “зелених” технологій, проєктів щодо декарбонізації. Українські перемовники повинні працювати над питаннями фінансування кліматичних трансформацій економіки, сподіваючись на кошти від СВАМ та “зелених” фондів ЄС, підкреслюють експерти КШЕ.

Окрім того, фахівці стверджують, що варто працювати над окремим механізмом СВАМ, що врахує специфіку України та знизить або скасує існуючі обмеження на експорт до ЄС, наприклад, у якості компенсаторних заходів.

Поштовх до інновацій?
 

У Центрі Разумкова також оцінили наслідки запровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування для української економіки і розробили свої рекомендації. Експерти акцентують увагу на позитивних перспективах, серед яких — стимулювання інновацій та досліджень. Завдяки запровадженню механізму СВАМ імпорт вуглецевоємної продукції подорожчає, але це може підштовхнути до поліпшення умов виробництва для виготовлення сталого продукту в ЄС та країнах, що не входять до ЄС.

Центр рекомендує компаніям "почати вимірювати свої вуглецеві сліди, стежити за цінами на вуглець, вивчати їх вплив на витрати підприємств, розробляти алгоритми дій і співпрацювати з урядом для формування політики країни щодо CBAM".

Крім того, експерти підкреслюють актуальність запровадження в Україні системи торгівлі квотами на викиди відповідно до Директиви 2003/87/ЄС. При створенні ринку торгівлі викидами в Україні слід орієнтуватися на європейську модель EU-ETS.

Експерти також нагадують про рекомендації Енергетичного Співтовариства з прискорення запуску системи торгівлі викидами СО2, щоб якомога швидше інтегруватися в європейську систему торгівлі EU-ETS.

У зв’язку з тим, що процеси декарбонізації можуть вплинути на конкурентоспроможність продукції, спеціалісти зазначають необхідність балансу між екологічними цілями і економічним зростанням. На їхню думку, український уряд має запропонувати пакет стимулів для промисловості країни, з урахуванням міжнародних зобов'язань та глобальних трендів, а також економічних і соціальних аспектів.
 

СВАМ як "скринька Пандори"
 

У березні 2021 року GMK Center опублікував дослідження із математичним моделюванням та кількома сценаріями можливого впливу СВАМ на металургійну галузь.

За оцінками аналітиків, запровадження СВАМ призведе до зниження обсягів експорту металургійної продукції до ЄС.

Очікується, що припиниться експорт чавуну (близько 0,5 млн тонн на рік), оскільки це продукція з найменшою доданою вартістю. Проте прогнози експертів передбачають, що експорт плоского прокату, труб і слябів залишиться на тому ж рівні (близько 4,5 млн тонн на рік).

За даними дослідження, під дію СВАМ потрапляє близько 2,5 млрд євро вуглецевоємного металургійного експорту на рік, а галузь буде однією з найбільш уражених.

Своє бачення ролі СВАМ висловили в Європейській бізнес-асоціації, яка об’єднує понад 1000 українських компаній.

“Українська бізнес-спільнота підтримує європейські кліматичні прагнення стати першим вуглецево нейтральним континентом, які були висловлені в Європейському зеленому курсі, до якого Україна приєдналася однією з перших у 2020 році,” — говорить Ольга Бойко, координаторка Комітету з промислової екології та сталого розвитку ЄБА.

Проте вона підкреслює, що СВАМ, як один із інструментів, пропонованих ЄС для стимулювання імпортерів зменшувати викиди CO2, має сприяти не збільшенню нерівності між країнами, а заохочувати торгових партнерів досліджувати нові можливості для співпраці, особливо в проектах з декарбонізації.

Коментуючи нерівні умови, представник ЄБА, директор GMK Center Станіслав Зінченко під час дискусії зазначив, що виробники ЄС не несуть значних витрат на купівлю вуглецевих квот.

Згідно з даними ЄК, у GMK Center підрахували, що середній відсоток покриття викидів CO2 європейських виробників сталі безкоштовними квотами у 2020 році становив близько 95%.

“СВАМ стане додатковим джерелом для бюджету ЄС. Проте українські виробники не матимуть доступу до фондів, в яких ЄС акумулює кошти від СВАМ. Фактично, українські підприємства будуть покривати витрати на модернізацію європейських виробництв,” — вважає Станіслав Зінченко.

На думку аналітика, СВАМ є дискримінаційним, оскільки викривляє положення Угоди про асоціацію з ЄС, порушуючи принципи відповідального підходу до національних умов у формуванні кліматичної політики.

“Говорячи про витоки вуглецю і стимулювання амбітних цілей, СВАМ не спрямований на Україну. Наша країна взяла на себе амбіційні цілі та зобов’язання згідно НВВ-2, тому доречно виключити Україну з-під дії СВАМ. Адже ми, як член асоціації, і не маємо підпадати під це,” — додає Станіслав Зінченко.

Він зауважує, що запропонований ЄК механізм розрахунку СВАМ має м'який характер, і найближчим часом не вплине істотно на експорт товарів з України, якщо не враховувати електроенергію. Однак, при цьому виникає ряд ризиків.

“На мою думку, механізм відкриває своєрідну “скриньку Пандори”. Коли СВАМ “протягнули” через СОТ, ми побачили компромісний проект, який, здавалося б, задовольняє всіх, але це, скоріше, лише перший крок. Адже зараз ми чуємо про діалог навколо СВАМ у США та РФ, де ніхто не гарантує, що механізм у цих країнах буде таким же м’яким, як на старті в ЄС,” — розмірковує експерт.

Аналітичні центри прогнозують, що введення СВАМ негативно вплине на український експорт до ЄС. Однак, експерти підкреслюють, що Україна не є основним об’єктом впровадження механізму, оскільки в країні заплановані нові політики щодо скорочення викидів вуглецю. Зокрема, був схвалений оновлений НВВ, підвищено податок на викиди вуглецю та запроваджено механізм моніторингу, звітності та верифікації парникових викидів.

Експерти вважають, що влада повинна працювати над окремим підходом до застосування СВАМ для України, стимулювати процеси модернізації виробництв з залученням міжнародних фінансів і якнайшвидше інтегруватися в систему торгівлі викидами.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”

Теги:НВВ2вуглецевий кордонвуглецеві викидидекарбонізаціяПаризька угодаПоділитись