Вплив СВАМ на український експорт: аналітичні огляди експертів

14 грудня 2021

Фахівці з проблеми клімату вважають, що СВАМ – це крок до швидкої декарбонізації, тоді як в українських бізнес-кругах цей інструмент називають “пандориною скринькою”.

У країнах Євросоюзу імпорт окремих категорій товарів здійснюється з використанням механізму прикордонного вуглецевого коригування. Головними причинами для введення такого “вуглецевого мита” є викиди парникових газів, які спричиняють компанії-забруднювачі з третіх країн.

СВАМ впроваджують у рамках європейського плану досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, сприяючи декарбонізації економіки.

В Європейській комісії стверджують, що цей механізм допомагає уникнути так званого “витоку вуглецю”, коли європейські компанії вивозять свої забруднюючі виробництва за межі ЄС, щоб скористатися меншими стандартами викидів, або використовують замість європейських товари з більшими викидами вуглецю.

Розробники механізму вважають, що СВАМ вирівнює ціни на вуглець між європейськими товарами і імпортом, гарантуючи, що кліматичні цілі ЄС не будуть зруйновані через перенесення виробництва в країни з менш жорсткою екологічною політикою.

Що передбачає регламент Єврокомісії щодо впровадження механізму вуглецевого регулювання, які експортні товари підпадатимуть під нього, та які прогнози українських експертів і підприємців щодо впливу СВАМ на економіку України, вивчала “Українська енергетика”.

Вуглець має коштувати

На засіданні Європарламенту в вересні 2020 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн оголосила, що законодавча ініціатива щодо СВАМ стане однією з основних пропозицій 2021 року.

“Вуглець має коштувати, адже природа не може платити цю ціну. Механізм прикордонного вуглецевого регулювання також має стимулювати закордонних виробників зменшити викиди вуглецю”, – заявила Урсула фон дер Ляйєн.

Європейські чиновники повідомляють, що СВАМ є продовженням амбітної екологічної політики Європи. Цей механізм повинен оновити та укріпити чинну систему торгівлі викидами в ЄС, яка обмежує викиди парникових газів для деяких виробничих секторів.

Справжня реалізація СВАМ стартує в 2026 році. Протягом перехідного періоду з 2023 по 2025 роки відпрацьовуватимуть адміністративні процедури, такі як реєстрація імпортерів, декларування товарів та викидів, а також звітність.

СВАМ має охопити весь імпорт, але з 2026 року його дія поширюватиметься насамперед на сектори з високим ризиком “витоку вуглецю” та значними викидами. Наразі планується запровадження мита для п’яти категорій товарів – електроенергії, сталі, добрив, цементу, алюмінію.

Інструментом політики для боротьби зі змінами клімату та скорочення викидів парникових газів в ЄС є впроваджена Європейська система торгівлі викидами, яка функціонує з 2005 року.

Водночас експерти зауважують, що Євросоюз надає підтримку окремим секторам цей час існування ETS. Практика безкоштовного розподілу викидних квот зумовлена тим, що тільки 57% всіх викидів в межах ETS були продані на первинних аукціонах.

Проте спеціалісти зауважують, що така підтримка не допомагає декарбонізації цих секторів і спотворює ринкові механізми в системі торгівлі викидами, адже з метою зменшення ризику “витоку вуглецю” виробництво переноситься до країн з м’якшими нормами.

Розробники вважають, що вирішити цю проблему можна за допомогою впровадження СВАМ, який поступово стане альтернативою поточному порядку. Також в ЄК відзначають, що число безкоштовних квот зменшуватим з часом. Для секторів, що потрапляють під СВАМ, безкоштовні квоти поступово скасують з 2026 року.

У пояснювальному документі ЄК зазначається, що СВАМ відповідає нормам Світової організації торгівлі та іншим міжнародним зобов’язанням ЄС.

“ЄС-імпортери купуватимуть вуглецеві сертифікати, відповідно до ціни вуглецю, яка необхідна була б, якби товари виготовлялися згідно з правилами формування цін на викиди в ЄС”,

– роз’яснюють умови механізму на сайті ЄК.

Якщо виробник з-за меж ЄС доведе, що вже сплатив вартість вироблених товарів у третій країні, ця сума буде повністю віднята від вартості, вказаної в сертифікаті імпортера.

У Єврокомісії підкреслюють можливості для діалогу і співпраці з третьми країнами, чия торгівля з ЄС підлягає цьому Регламенту. Також в ЄК зазначають, що досліджують можливості укладення угод з третіми країнами, враховуючи їхні механізми ціноутворення на викиди.

Проте найбільш зацікавлені в прямому діалозі з Єврокомісією з питань СВАМ щодо експорту України є українські урядовці.

СВАМ для України. Чи зможемо впоратися з викликами?

Європейська Комісія опублікувала регламент з СВАМ у липні 2021 року. Проте представники української сторони розпочали двосторонні переговори з ЄС стосовно введення митного механізму з урахуванням специфіки України ще навесні цього року.

Для оцінки впливу СВАМ на економіку країни та формування єдиного підходу на консультаціях з Єврокомісією в квітні створена урядова робоча група під керівництвом віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної.

“Ми підтримуємо “зелену” трансформацію України, однак з урахуванням термінів, бюджетних можливостей країни та здатностей українського бізнесу. Новий європейський механізм вуглецевого коригування є викликом для багатьох країн, тож завдання нашої групи – захистити національні інтереси України в контексті нових кліматичних реалій. Звісно, ми повинні мати на увазі зобов’язання за Угодою про асоціацію з ЄС”, – коментує роботу групи Ольга Стефанішина.

Уряд вважає, що впровадження СВАМ не може бути внутрішнім питанням, оскільки Євросоюз є одним з найбільших ринків у світі. Тому це питання є досить чутливим, і представники сподіваються на індивідуальний підхід до застосування механізму прикордонного вуглецевого регулювання.

Зараз, за словами віцепрем’єрки, в ЄС готові укладати двосторонні угоди щодо імплементації “вуглецевого податку”.

“З початку російської агресії та підписання Угоди про асоціацію, ЄС став найбільшим торговим партнером України. Експерти оцінюють, що СВАМ підпадає під вплив близько 20% нашої торгівлі з ЄС. Ми розглядатимемо будь-які дії, що призводять до обмеження нашої двосторонньої торгівлі, як торговельні бар’єри несумісні з умовами Угоди про асоціацію”, – зазначила Ольга Стефанішина.

Урядовиця акцентує, що в Україні не спостерігається “витоку вуглецю”, оскільки в країні діє податок на викиди вуглецю та створений механізм моніторингу, звітності та верифікації викидів.

Вплив СВАМ на українську економіку буде зростати

У листопаді 2021 року Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля” представив дослідження, яке оцінювало вплив впровадження СВАМ на торгівлю України з ЄС. Експерти провели аналіз механізму, визначили пов’язані з ним викиди парникових газів та їх очікувану вартість для товарів, що експортуються до ЄС з України.

В доповіді зазначено, що СВАМ негативно вплине на торгівлю між ЄС та Україною, оскільки ЄС є найбільшим торговим партнером, і частка зовнішньоторговельного обороту становить приблизно 41%.

Енергетичний експерт Олексій Хабатюк, один з авторів дослідження, уточнює, що обсяги українських товарів, підпадаючих під СВАМ, поки що не великі. Наразі це приблизно 16-19% від року до року, що становить близько 3,2 млрд євро (наприклад, у 2019 році), але він впевнений, що механізм з часом буде посилюватися.

“Очевидно, що згодом система СВАМ охопить дедалі більше товарів, і відповідно, вплив механізму на торгівлю зростатиме”, – прогнозує експерт.

Серед ключових моментів нинішньої редакції регламенту СВАМ Олексій Хабатюк виділяє врахування під час першого етапу впровадження всіх прямих викидів парникових газів, які виробляються під час виготовлення продукту. Включаючи не лише контрольовані виробником викиди, але й ті, що виникли внаслідок використання товарів у його виготовленні.

“Наприклад, цемент виготовляється з клінкеру, при виробництві якого викидаються СО2 внаслідок спалювання газу, вугілля чи іншого пального. Викиди з клінкеру переходять на цемент. Це головна концепція, за якою в СВАМ будуть враховані ці викиди,” – пояснює експерт.

Олексій Хабатюк також підкреслює, що експортерам варто пам’ятати про непрямі викиди.

“Повертаючись до цементу, це викиди від виробництва електроенергії, використовуваної для подрібнення клінкеру, адже на її виробництво також використовували паливо, а при його спалюванні виникають викиди вуглецю”, – підкреслює він. – “Зараз непрямі викиди не враховуються в рамках регламенту СВАМ, але за результатами перехідного періоду Єврокомісія може взяти до уваги і непрямі викиди”.

Олексій Хабатюк: “Очевидно, що з часом система СВАМ охопить дедалі більше товарів, і, відповідно, вплив механізму на торгівлю також зросте”.

Велику частку українського експорту товарів, які підпадають під дію СВАМ, в грошовому вираженні займає група чорних металів – 85%, електроенергія – 10%, добрива – 3,6%. На цемент та алюміній припадає лише близько 1,4%.

Аналітики зазначають, що найбільш уразливим до СВАМ є експорт електроенергії. Якщо не відбудеться інтеграція ринків електроенергії України та ЄС (синхронізація з ENTSO-E), експорт електроенергії обсягом до 6 млрд кВт-год з Бурштинської ТЕС буде зупинено. Це призведе до щорічних втрат у 300 млн євро.

Фінансові витрати українських експортерів чавуну та сталі можуть досягти 300-900 млн євро щорічно (при обсягах постачання 5,5 млн тонн і ціні викидів 25-75 євро/тонна).

Дослідження Київської школи економіки, яке експерти оприлюднили у листопаді 2021 року, також показало високу залежність (від 36% до 42%) української економіки від ринку ЄС. Однак, фахівці зазначають, що динаміка торгівлі України з ЄС свідчить про відсутність витоків вуглецю з ЄС до України.

Експерти оцінили потенційні ризики від впровадження СВАМ для українського експорту та суміжних секторів економіки приблизно $2,9 млрд щорічно.

На думку експертів КШЕ, Україні, яка зазнає втрат через військову агресію Росії, слід розробити та впровадити індивідуальні умови СВАМ. Вони повинні враховувати наявні досягнення у зниженні викидів, стимулювати модернізацію та скорочення викидів без істотного негативного впливу на економіку.

Індивідуальні умови для України можуть включати доступ до сучасних “зелених” технологій, проєктів по декарбонізації. Представники України мають фокусуватися на проблемах фінансової підтримки для кліматичної трансформації економіки, розраховуючи на кошти від СВАМ та “зелених” фондів ЄС, наполягають експерти КШЕ.

Крім того, фахівці вважають, що варто працювати над специфічним механізмом СВАМ, який враховуватиме український контекст та зменшить або скасує існуючі обмеження на експорт до ЄС, наприклад, у вигляді компенсаторних механізмів.

Поштовх до інновацій?

В Центрі Разумкова також оцінили наслідки запровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування ЄС для української економіки та розробили рекомендації. Експерти з Центру наголошують на позитивних аспектах, включаючи поштовх до інновацій та досліджень. За їхніми словами, запровадження СВАМ призведе до подорожчання імпорту вуглецевоємної продукції, але це також може стимулювати вдосконалення виробничих умов для створення статей, які відповідають сталим вимогам, в ЄС та третіх країнах.

Центр рекомендує підприємствам “почати вимірювати свій вуглецевий слід, відстежувати ціни на вуглець та їх вплив на витрати, розробляти стратегічні алгоритми дій і співпрацювати з урядом, щоб допомогти формувати політику країни щодо СВАМ.”

Крім того, експерти підкреслюють, що Україні слід впроваджувати систему торгівлі викидами відповідно до Директиви 2003/87/ЄС. При розробці в Україні ринку торгівлі викидами має сенс орієнтуватися на європейську модель EU-ETS.

Експерти також нагадують рекомендації Енергетичного Співтовариства запровадити систему торгівлі викидами СО2, щоб якомога швидше адаптуватися до європейських стандартів та інтеграції у EU-ETS.

Оскільки процеси декарбонізації можуть вплинути на конкурентоспроможність продукції, експерти вважають, що важливо знайти баланс між економічним зростанням та екологічними цілями. На їхню думку, український уряд має запропонувати пакет стимулів для промисловості з урахуванням міжнародних зобов’язань та глобальних процесів, а також соціальних і економічних питань.

СВАМ як “пандорина скринька”

У березні 2021 року GMK Center оприлюднив дослідження з математичним моделюванням та різними сценаріями можливого впливу СВАМ на металургійну галузь.

На думку аналітиків, впровадження СВАМ призведе до зменшення обсягів експорту металургійної продукції до ЄС.

Очікується зупинка експорту чавуну (близько 0,5 млн тонн на рік), враховуючи, що це продукція з найменшою доданою вартістю. Втім, обсяги експорту плоского прокату, труб та слябів залишаться на тому ж рівні (близько 4,5 млн тонн на рік).

За оцінками, під дію СВАМ потрапить близько 2,5 млрд євро вуглецевоємного металургійного експорту щорічно, а галузь стане однією з найбільш постраждалих.

Європейська бізнес-асоціація (ЄБА), що об’єднує понад 1000 українських компаній, висловила свою точку зору на роль СВАМ.

“Українська бізнес-спільнота підтримує європейські кліматичні цілі щодо того, щоб стати першим вуглецево нейтральним континентом, висловлені в Європейському зеленому курсі, до якого Україна приєдналася у 2020 році”, – зазначає Ольга Бойко, координаторка Комітету промислової екології та сталого розвитку ЄБА.

Проте вона розуміє, що СВАМ має стати відповідним інструментом, щоб підтримати рівність між країнами, а не поглиблювати нерівність, спонукаючи торгових партнерів знайти нові можливості для співпраці, зокрема в проєктах декарбонізації.

В коментарі про нерівні умови представник ЄБА, керівник GMK Center Станіслав Зінченко під час дискусії “CBAM: загроза для бізнесу чи шанс на декарбонізацію?” зауважив, що виробники ЄС не несуть значних витрат на купівлю вуглецевих квот.

Так, згідно з відомостями ЄК, у GMK Center підрахували, що в 2020 році середній відсоток покриття викидів СО2 європейськими виробниками сталі безкоштовними квотами становив близько 95%.

“СВАМ стане додатковим джерелом доходів для бюджету ЄС. Проте українські виробники не матимуть доступу до фондів, в яких ЄС акумулюватиме кошти від СВАМ. Тобто за рахунок українських підприємств європейські виробники сплатять модернізацію своїх потужностей,” – зазначає Станіслав Зінченко.

На думку аналітика, СВАМ є дискримінаційним механізмом, оскільки викривляє умови Угоди про асоціацію з ЄС, що передбачає диференційований підхід до можлісостей з огляду на різні національні умови в сфері кліматичної політики.

“Відзначаючи проблему витоку вуглецю та стимулювання амбітних цілей, СВАМ не призначена для України. Наша держава сформулювала свої амбітні зобов’язання і цілі в рамках НВВ-2, тому доцільно було б виключити Україну з-під дії СВАМ. Особливо з огляду на те, що ми, як учасник асоціації, не повинні бути піддані цьому механізму,” – коментує свою позицію Станіслав Зінченко.

Він відзначає, що запропонований ЄК механізм СВАМ має м’який характер і найближчим часом не позначиться суттєво на українському експорті, за винятком електроенергії, проте при цьому викликає ризики.

“На мою думку, цей механізм відкриває так звану “пандорину скриньку”. Коли СВАМ було затверджено через СОТ, з’явився компромісний проект, який здавалося задовольняє всіх, але це радше перший крок. Наразі ведуться розмови про СВАМ у США, РФ, проте ніхто не може гарантувати, що тамтешні механізми будуть такими ж м’якими, як у ЄС на початковому етапі,” – размірковує експерт.

Аналітичні центри передбачають, що запровадження СВАМ матиме негативний вплив на показники українського експорту до ЄС. Водночас, експерти підкреслюють, що Україна не є основним об’єктом впроваджень цього механізму, адже в країні реалізуються нові та заплановані політики зі зменшення викидів вуглецю. Зокрема, ухвалено достатньо амбітний оновлений НВВ, підвищується податок на викиди вуглецю, реалізується механізм моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.

Експерти вважають, що владі треба робити акцент на розробці окремого підходу застосування СВАМ для України, стимулювати модернізацію виробництва, зокрема шляхом залучення міжнародних фінансів, та якнайшвидше інтегруватися в механізм торгівлі викидами.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”

Автор: Лариса БілозероваТеги:ЄвросоюзМеханізм прикордонного вуглецевого регулюваннявикиди СО2ЄврокомісіяПоділитись