Як війна змінила ринок праці в енергетиці

26 вересня 2023

В енергетичному секторі підприємствам необхідні не тільки диспетчери, електромонтери, зварювальники, слюсарі та машиністи спецтехніки, а й інженери та менеджери, які займаються енергетичними ринками.

Фото: Shutterstock

Повномасштабна війна змушує людей шукати нові, більш безпечні, місця для життя. Станом на 1 вересня в Україні зафіксовано близько 5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб (ВПО). 300 тисяч з них залишили свої місця проживання лише за останній рік (з 1 вересня 2022 року). Ці зміни вплинули на економіку, зокрема, на енергетичний сектор, що загострило тривалу проблему з кадрами. Багато підприємств нині потребують працівників робітничих спеціальностей, так і інженерів. Водночас деякі компанії, які опинилися у зонах, куди переїхало багато ВПО, завдяки цьому змогли забезпечити себе кадрами. А це означає, що їх підготовка до зими у повному контролі.

Ситуацію з кадрами розглянула " Українська енергетика" .

Інвестиції та реалізація проектів залежать від забезпеченості кадрами

Сьогодні всі галузі енергетики (електроенергетика, нафтогазова промисловість, теплова та альтернативна енергетика), а також компанії, які працюють у сфері житлово-комунального господарства, відчувають брак кваліфікованих працівників. Більше того, їм потрібно збільшити штат, щоб якісно підготуватися до опалювального сезону та пройти його без ускладнень.

Основною причиною такої ситуації є відтік кадрів через війну. Чимало працівників нині на фронті, інші виїхали в безпечніші регіони. За даними Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій, станом на 1 вересня в Україні зареєстровано близько 5 мільйонів ВПО. А за даними останніх досліджень Міжнародної організації з міграції (МОМ), станом на 23 серпня в Україні близько 7 мільйонів таких осіб. 44% від загальної кількості ВПО — люди працездатного віку, проте наразі вони не отримують доходу. Це свідчить про те, що ці громадяни залишилися без роботи. Немає даних про те, скільки з цих людей мають спеціалізації, пов'язані з енергетикою.

Ще однією причиною браку кадрів у енергетичній сфері є те, що робота у будь-якому регіоні стала небезпечною. Практично щодня надходять новини про обстріли енергетиків. Наприклад, 4 вересня Міністерство енергетики повідомило, що в Шосткинському районі Сумщини під час оглядових робіт потрапила під обстріл вся бригада енергетиків, внаслідок чого постраждали 27-річний електромонтер та 31-річний водій.

Однак варто зазначити, що проблема з кадрами є давньою. Вона існувала ще до війни, проте сьогодні загострилася.

“Крива вакансій була очевидною та почала зростати ще до початку активних військових дій, — зазначив Валерій Безус, радник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури під час засідання Energy Club. — Сьогодні цей виклик множиться. Фактично галузь починає діяти в режимі ідеального шторму, коли виклики військової агресії, тероризму поєднуються з системними викликами, пов'язаними з глобальною енергетичною трансформацією, зокрема, енергетичного сектору. Зрозуміло, що без належного кадрового забезпечення жодні плани України щодо відновлення та реінтеграції в глобальну енергетичну структуру неможливі”.

Інвестиції та фінансові ресурси також залежать від того, наскільки якісно будуть структуруватися проекти, в тому числі, в енергетичній сфері, та забезпечуватися кадрами…

На його думку, увага до кадрового забезпечення енергетичної галузі має бути не меншою, ніж до фінансових ресурсів для відновлення. Це питання слід навіть поставити на перше місце, адже інвестиції та фінансові ресурси також залежать від того, наскільки якісно проекти в енергетиці будуть структуровані та кадрово забезпечені, включаючи інженерний склад, – підкреслив Валерій Безус.

Оголошення як віддзеркалення кадрових проблем

За даними сайту з пошуку роботи, кількість вакансій відновилась на 90% до довоєнного рівня, але конкуренція серед шукачів роботи знизилася. Через це роботодавцям важко знайти потрібних людей. У Міністерстві економіки заявили, що для відновлення України протягом наступних 10 років потрібно знайти та залучити 4,5 млн працівників.

Зараз на сайті з пошуку роботи є близько 120 вакансій у розділі “Енергетика”. Яких фахівців потребують компанії енергетичного сектору? Багато пропозицій йдуть від підприємств, які займаються альтернативною енергетикою, зокрема, сонячними електричними станціями. Вони шукають інженерів сонячної енергетики, проджект-менеджерів, технічних директорів, менеджерів із продажу. Такі фахівці можуть отримувати зарплату від 15 до 50 тис. грн на місяць. Електромонтажники сонячних електростанцій – 20-60 тис. грн на місяць (ставка плюс бонуси).

Головних енергетиків і інженерів-енергетиків активно шукають приватні виробники в різних сферах економіки. Особливо велика потреба у таких спеціалістах спостерігається на сході та півдні країни. Наприклад, у Дніпрі, Запоріжжі, Краматорську, Одесі та Павлограді.

Комунальні підприємства у Рівному також потребують енергетиків і майстрів дільниць експлуатації, а група ДТЕК у Кривому Розі шукає інженерів з експлуатації, майстрів бригад у Павлограді, Новомосковську та Дніпрі, пропонуючи оклад плюс 35% щомісячної премії.

Затребувані енергетичні аудитори та технічні менеджери. Чимало оголошень стосується пошуку інженерів-теплотехніків (як для підприємств, так і для обслуговування багатоповерхових будинків), яким пропонують зарплату в розмірі 23-25 тис. грн.

Майстра-теплоенергетика, наприклад, шукають для КП “Полтаватеплоенерго”. До його обов'язків входитиме експлуатація, капітальний та поточний ремонти обладнання котелень, теплових пунктів і мереж. Оплата за це може становити лише 11-14 тис. грн на місяць.

Проте це не найнижча зарплата. Київський обласний центр зайнятості шукає головного спеціаліста відділу енергоефективності та енергоменеджменту з великим списком обов'язків, пропонуючи за них… 10 тис. грн на місяць. Водночас на ринку гостра потреба у слюсарях-сантехніках. У столиці їм обіцяють 18-20 тис. грн.

Ситуація з кадрами складна, але не критична

Не дивлячись на дефіцит фахівців, компанії, що працюють у енергетичному секторі, вважають ситуацію з кадрами складною, але контрольованою.

“Зараз ситуація з кадрами достатньо складна, — розповіли “Українській енергетиці” в прес-службі "ДТЕК Мережі", до якої входять п’ять операторів системи розподілу в Дніпропетровській, Донецькій, Одеській, Київській областях та м. Київ. — Від початку повномасштабного вторгнення на фронт пішли 576 співробітників ОСР "ДТЕК Мережі". Внаслідок цього ми відчуваємо нестачу фахівців, насамперед виробничого персоналу, зокрема диспетчерів, електромонтерів, майстрів дільниць електромереж, електрогазозварювальників, електрослюсарів, машиністів спецтехніки, вантажників-стропальників тощо.”

Не вистачає виробничого персоналу, так як диспетчерів, інженерів-енергетиків, електромонтерів, майстрів дільниць електромереж, електрогазозварювальників, електрослюсарів, машиністів спецтехніки, вантажників-стропальників тощо…

В свою чергу, у ПАТ “Львівобленерго” повідомили, що, як і в мирний час, сьогодні на підприємстві є вакансії для електромонтерів, інженерів-енергетиків, водіїв, контролерів. З початку війни понад 150 працівників було мобілізовано.

Фахівців також не вистачає у сфері теплоенергетики.

“Сьогодні проблема з кадрами загострилася, — зазначив Арсентій Блащук, президент Міжгалузевої асоціації (МА) “Укртеплокомуненерго”.  — Особливо не вистачає електрогазозварювальників, слюсарів, водіїв спецтехніки, електриків тощо.”

Однак серед причин цього становища не лише мобілізація та зміна місця проживання людей, але й тривалий процес підготовки кваліфікованих фахівців. Вони набувають своїх навичок лише через практичний досвід у конкретному виробництві. Наприклад, у "ДТЕК Мережі" вважають, що диспетчер має “вирости” у компанії, щоб глибоко розуміти всі процеси, схеми, специфіку регіону тощо. На жаль, у профільних університетах таких спеціалістів не готують. Тому на ринку праці немає кандидатів з необхідною кваліфікацією.

Проте компанії намагаються організувати свою роботу та укомплектувати бригади, щоб підтримувати енергетичний фронт, адже він не менш важливий, ніж військовий.

“У кожному регіоні, де працюють ОСР компанії, сьогодні є достатня кількість бригад, як для планових робіт, так і для ліквідації аварій, у тому числі після бойових дій, — повідомили в "ДТЕК Мережі". — Наприклад, в Одеській області, де енергосистема через обстріли та пошкодження обладнання восени шість разів “сиділа” на нуль, працює 209 бригад енергетиків "ДТЕК Одеські електромережі", які у разі потреби готові 24/7 відновити електропостачання для населення.”

Проте ситуація з кадрами має різний характер в залежності від регіону.

“Найбільше ми відчуваємо дефіцит персоналу у Закарпатті, де він становить близько 10%, тобто кожна десята посада у нас наразі вільна. Якщо говорити про центральний апарат у Києві, то це приблизно 5%, — розповів Володимир Крупко, СЕО групи компаній Tolk, що складається з п’яти вітчизняних (ТОВ "Августа", ТОВ "Волиньелектрозбут", ТОВ "Закарпаттяенергозбут", ТОВ “ТОЛК ВЕЗ”, ТОВ "ТОЛК УКРАЇНА") та двох іноземних компаній (INTRA ASSETS S.R.L. (Молдова), Tolk EU s.r.o. (Словаччина)).

В цілому ж, на думку фахівців, кадрове питання в сфері постачання електроенергії не є критичним. Ситуація загалом залишилась аналогічною до допандемічного часу. А в разі змін, Група Tolk активно запрошує спеціалістів, які займаються доступом до споживачів, а також тих, хто займається продажами, пошуком та залученням нових клієнтів.

Звідки кадри в умовах війни

Як це не дивно, але деяким підприємствам залучити необхідних фахівців в цей час стало простіше. У когось це зумовлене відсутністю конкуренції серед роботодавців, що залишилися в районах, наближених до фронту, а в інших — через внутрішньо переміщених осіб, які переїхали в безпечні регіони.

“До повномасштабної війни було важко знайти кваліфікованих електрогазозварювальників 5-6 розряду, — розповіла Світлана Дорохова, начальниця управління з персоналу концерну “Міські теплові мережі” (Запоріжжя). — Раніше нам було важко конкурувати з зарплатами запорізьких заводів. До того ж, до війни висококваліфіковані спеціалісти їхали працювати за кордоном, де могли добре заробити. Сьогодні ситуація змінилася. По-перше, у Запоріжжі ускладнилася ситуація з працевлаштуванням, а у нас, все ж, стабільне підприємство, яке вчасно виплачує зарплати. Додатково, ми атестуємо їх, переатестуємо, після чого вони отримують відповідні свідоцтва”.

Середня зарплата на підприємстві нижча від середньої по Запоріжжю. Так, за другий квартал 2023 року вона становила 14800 грн. Але під час опалювального сезону вона буде вищою, оскільки передбачена премія за виробничі успіхи. Для працівників основних робітничих професій це становитиме 20%, для інженерно-технічного персоналу – до 10%. Затримок із виплатами, згідно зі словами начальниці управління, не було. Також є надбавки за стаж і соціальний пакет.

В умовах відсутності конкуренції серед роботодавців, всі ці чинники приваблюють людей. Більше того, якщо торік близько 200 працівників концерну “Міські теплові мережі” переїхали у безпечні райони і частина з них оформила відпустки, зараз багато хто знову повертається. Також позитивним є те, що підприємство прийняло на роботу людей з тимчасово окупованих територій (Донецької, Запорізької областей), які вже мали досвід роботи на тепломережі. Так, у липні компанія працевлаштувала 78 осіб.

Підприємство прийняло на роботу людей із тимчасово окупованих територій (Донецької, Запорізької областей), які вже мали досвід роботи на тепломережі…

Ще одне джерело поповнення кадрів для всіх енергетичних компаній — це випускники навчальних закладів.

Як розповіли у "ДТЕК Мережі", з 2019 року група компаній у партнерстві з профільними навчальними закладами реалізує проект “Дуальна освіта”, співпрацюючи з дев’ятьма профільними вузами Києва, Київської, Дніпропетровської та Одеської областей. Дуальна освіта передбачає одночасне навчання студента у виші та на підприємстві, де він здобуває практичні навички.

“Попри війну, ми не зупинили проект. Більше того, за 16 місяців повномасштабної війни ми працевлаштували 69 студентів-дуальників. Тепер ці молоді спеціалісти є частиною нашої великої команди енергетиків і працюють на різних інженерних та технічних посадах в нашій компанії,” — додали в прес-службі компанії.

Бронювання та інші кадрові виклики

Щоб не залишитися без необхідних фахівців, багатьом підприємствам енергетичного сектору допомагає система бронювання кадрів. Йдеться про можливість надання тимчасової відстрочки (до шести місяців) від мобілізації для працівників критичних спеціальностей, без яких підприємства не можуть функціонувати.

“Наші підприємства є частинами критичної інфраструктури, це дозволяє нам бронювати 100% військовозобов’язаного персоналу,” — зазначили в "ДТЕК Мережі".

Але не на всіх підприємствах бронювання є стовідсотковим.

“На початку цього року був затверджений новий порядок бронювання працівників. Процедура є досить тривалою, але ми її пройшли успішно. У найбільш критичних ситуаціях щодо забезпечення споживачів (на Закарпатті та Волині) ми отримали бронювання по основному персоналу. Тож це питання для нас вирішене,” — розповів СЕО групи компаній Tolk Володимир Крупко.

У теплових компаніях ситуація дещо інша.

“Ми маємо право бронювати лише 50% військовозобов’язаних чоловіків. А оскільки 99% операторів котелень — жінки, то бронювання для нас не є вирішальним,” — уточнила Світлана Дорохова.

В “Нафтогазі” мобілізацію вважають головним викликом.

“Хоча ми є компанією критичної інфраструктури, а отже маємо певні пріоритети в бронюванні, за що вдячні уряду та військовим адміністраціям за швидкість реакції, мобілізація все ж триває, і відчувається нестача технічних фахівців на виробництві у групі компаній “Нафтогаз”,” — зазначив Іван Лукеря, директор з корпоративних та регуляторних відносин Групи “Нафтогаз”.

Мобілізація триває, і відповідно відчувається нестача технічних фахівців на виробничих об’єктах…

Другим важливим викликом для підприємств він вважає брак професійних менеджерів, оскільки на ринку освіти в Україні немає спеціалістів з енергетичного менеджменту (МВА). Відтак компанії змушені виховувати менеджерів всередині.

“Третім викликом є нові енергетичні ринки. Відновлювальна енергетика, водень — це вимагатиме фактично перебудови кафедр, які в Україні традиційно є сильними, але ми вже відстаємо від європейських трендів, які стають пріоритетними. Це відновлювальна енергетика, альтернативні джерела, “зелене” виробництво тощо. Про це слід пам’ятати, адже від цього залежить наше відновлення, інвестиції та залучення інвесторів у ці секторі України,” — додав Іван Лукеря. 

Про опалювальний сезон подбають

Загалом, завдяки усім вжитим заходам, ситуація з персоналом перед початком опалювального сезону виглядає добре, вважають у підприємствах.

“Якщо наприкінці минулого опалювального сезону ми були укомплектовані основним персоналом на 98%, то зараз – майже на 90%, — розповіла Світлана Дорохова, начальниця управління з персоналу концерну “Міські теплові мережі”. — Йдеться про працівників котелень та основних працівників мереж: операторів котелень, водіїв, трактористів, машиністів екскаваторів, зварювальників, слюсарів котельного обладнання та слюсарів з обслуговування мереж. Адже без них не можливо забезпечити теплопостачання під час опалювального сезону. Тож наразі, я вважаю, ситуацію з персоналом повністю контрольованою.”

Ситуація з забезпеченням персоналом повністю контрольована…

Крім того, працівники відділу кадрів підтримують зв'язок з тими, хто працює в сезонному режимі. На період міжопалювального сезону їх звільняють з роботи, але зараз телефонують з пропозицією повернутися на роботу наприкінці вересня — на початку жовтня.

Також варто зазначити, що на ринку з’являються нові робочі місця завдяки проектам відновлення, програмам з енергоефективності та розширенню окремих компаній.

“Проекти відновлення та програми з енергоефективності в Групі Tolk реалізуються за окремим планом, — підкреслив Володимир Крупко, СЕО Групи компаній Tolk. — Нові робочі місця з’являються у зв’язку зі зростанням самої Групи. Ми реалізуємо стратегію розвитку, у межах якої ми рухаємось. Наразі триває укрупнення компанії: створено компанію “Толк Україна”. В межах цієї структури передбачена певна кількість нових посад, насамперед для офісу активних продажів.”

Отже, основною проблемою енергетичних компаній у забезпеченні кадрів є брак фахівців критичних робітничих професій. У той же час ситуація контрольована. Компанії знаходять нових співробітників серед ВПО та випускників професійно-технічних навчальних закладів. А також, незважаючи на війну, вони впроваджують внутрішні програми підготовки менеджерів, налаштовуючи їх на нові виклики ринку.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”

Теги:Поділитись