Вплив змін клімату на громади: як адаптуватися

26 лютого 2024

Громади України вже зіштовхуються з незвичними для своїх регіонів атмосферними явищами, такими як сильна спека чи дощі. Експерти радять органам влади оцінити ці ризики та розробити плани адаптації.

Фото: РБК-Україна

Перший місяць 2024 року став свідком двох глобальних антирекордів, як інформують експерти європейської Служби зміни клімату Copernicus. Згідно з даними цієї космічної програми, січень цього року був найтеплішим за всю історію спостережень, а середня глобальна температура упродовж 12 місяців вперше перевищила на 1,5 °C базовий рівень доіндустріального періоду 1850-1900 років.

Зараз, коли глобальне потепління прискорюється, рішення щодо інфраструктури, енергетики, мобільності, водних та продовольчих систем, а також міського розвитку повинні враховувати можливі наслідки кліматичних змін, зазначають науковці.

Які пріоритети повинні бути у формуванні місцевої кліматичної політики в українських громадах? Які завдання стоять перед місцевою владою і як активізувати реалізацію кліматичних стратегій на місцях? На ці питання відповідає "Українська енергетика".

Зростання вразливості громад

Наслідки кліматичних змін стають частиною повсякденного життя, і за останні роки відчули їх в багатьох куточках світу. Частота та інтенсивність екстремальних погодних явищ, таких як пожежі, посухи, сильні дощі та хвилі спеки, зростає. Науковці фіксують швидку трансформацію клімату і наголошують на терміновій необхідності впровадження політик адаптації.

Громади України також дедалі частіше стикаються з природними явищами, які раніше не спостерігалися у їхніх регіонах.

Так, травень та червень 2019 року стали пам'ятними через буревії та сильні дощі, які затопили багато міст. Утворилися серйозні наслідки, зокрема в Херсонщині та Житомирі. У червні 2021 року буревій у Львові завдав збитків на 23 млн грн. У травні 2022 року Рівненщина пережила буревій, який призвів до блокування доріг, а березневі снігопади в 2023 році призвели до надзвичайної ситуації на Донеччині через раптове танення снігу.

Зростання проявів змін клімату в містах свідчить про те, що громади стикаються з новими викликами, з якими раніше не мали справи, зазначають науковці.

Інтерактивний кліматичний атлас, де можна відстежувати рівні глобального потепління за часовими періодами. Фото: atlas.climate.copernicus.eu

В Україні почали усвідомлювати цю проблему лише останніми роками, раніше вважалося, що клімат залишається сталим. Про це розповіла "Українській енергетиці" Світлана Краковська, науковець Українського гідрометеорологічного інституту. "Раніше питання про зміни клімату дуже рідко виникало. Сьогодні ж багато людей усвідомлюють, що зміни відбуваються швидко і нам потрібно виявити ризики, адже через 10-20 років ми житимемо в інших кліматичних умовах. Тому, говорячи про відбудову, ми вже маємо врахувати специфіку майбутнього: як будуватимемо, яку інфраструктуру створюватимемо".

Дослідження вразливості українських міст

Десять років тому Україна стала частиною проекту Кліматичного форуму східного партнерства (Climate Forum East). Це передбачало, що національні громадські організації мали оцінити основні кліматичні ризики та вразливості на місцевому рівні та запропонувати рекомендації для державних органів і громадських організацій щодо адаптації до кліматичних змін.

До цього проекту Україна успішно долучилася з допомогою Climate Forum East та робочої групи з питань зміни клімату. Результати були зафіксовані в дослідженні "Оцінка вразливості до зміни клімату: Україна". Фахівці запропонували оцінити вразливість міст, спираючись на сім груп індикаторів. До них увійшли ризики деградації зелених зон, підтоплення, збільшення стихійних явищ, погіршення якості води та такі проблеми, як зростання захворювань та енергетичних ризиків.

Ці індикатори використовувалися для аналізу вразливості міст, таких як Тернопіль, Полтава та Донецьк, що довело, що кожне місто має свої особливості. Наприклад, Тернопіль майже не стикається з тепловим стресом, тоді як Донецьк має високі ризики в плані питної води, а Полтава постраждає від зменшення зелених зон.

Наступні дослідження, представлені у 2015 році, стосувалися адаптації кліматичних стратегій для чотирьох інших українських міст – Львова, Одеси, Хмельницького та Ужгорода. Найбільшими ризиками для цих міст були кліматичні зміни, а також скорочення зелених зон через зміни температури.

Безумовно, існують також потужні інструменти адаптації. Наприклад, Urban Adaptation Support Tool (UAST) пропонує детальну методику оцінки ризиків для міст.

Оцінка кліматичних ризиків: інструменти

В Україні ініціатива для впровадження заходів адаптації до розвитку громад стартувала під назвою “Угода мерів щодо клімату та енергії на місцевому рівні”, започаткована Єврокомісією в 2008 році. Сьогодні ця угода об’єднує тисячі місцевих організов, які взяли на себе зобов’язання досягати цілей кліматичної політики Євросоюзу.

Місцеві органи влади, які взяли участь в "Угоді мерів", представляють близько половини населення України. До 2030 року учасники зобов’язані забезпечити зменшення викидів вуглецю принаймні на 35% та підвищити свою стійкість до змін клімату. Усі міста, які є учасниками угоди, мають створити базовий облік викидів та розробити План дій у сфері сталого енергетичного розвитку до 2030 року.

"Міста здебільшого використовують методику "Угоди мерів" для оцінки ризиків, але потребують зовнішньої експертної допомоги, адже не всі вони мають достатньо фахівців. Оцінка кліматичних ризиків є частиною плану дій з адаптації, та всі учасники програми, що розробляють цей план, включають і оцінку", – підкреслив Святослав Павлюк, виконавчий директор АЕМУ.

На сайті асоціації "Енергоефективні міста України" (АЕМУ) пропонується веб-інструмент для розробки заходів у рамках планів дій з адаптації, зокрема UAdapt, що ґрунтується на інструменті ClimateAdapt.

"Станом на січень 2024 року вже 205 громад є активними учасниками ініціативи з затвердженими планами дій, а 112 з них вже розробили та подали плани, що враховують кліматичну складову", – повідомив Віталій Волков, експерт АЕМУ.

Серед лідерів у впровадженні заходів з енергоефективності і адаптації до кліматичних змін експерт виділяє міста Долина, Миргород, Чортків, Жовква, Дубно, Славутич, а також Вінницю, Житомир, Львів, Хмельницький, Рівне та Запоріжжя.

Експерти зазначають, що громади мають усвідомлювати вплив змін клімату на енергетичну політику та бути готовими до викликів.

"Екстремальні погодні умови, включно з буревіями та повенями, можуть завдати шкоди енергетичній інфраструктурі, що вимагатиме значних затрат для усунення наслідків, – наголошує Віталій Волков. – Одночасно, зміни клімату, як-от жара, збільшують навантаження на енергосистеми у спекотні дні, коли потребуються кондиціонери".

Клімат і енергетична вразливість міст

Згідно з оцінками експертів Європейської платформи адаптації до клімату Climate-ADAPT, зміни клімату впливають на пропозицію та попит енергії.

Оскільки сектор енергетики все більше спирається на відновлювані джерела, важливість розвитку цієї сфери зростає. Тому постачальники енергії повинні мати доступ до надійної кліматичної інформації для прийняття зважених рішень.

Експерти виділяють два основних напрями, в яких може проявлятися негативний вплив змін клімату:

По-перше, це зростання попиту на електроенергію, особливо влітку через кондиціювання, а також взимку через холод. З огляду на можливі соціальні зміни, як-от міграція, це питання стає ще більш актуальним.

По-друге, виробництво електроенергії та постачання можуть страждати від стихійних лих. Вітер і обледеніння можуть призвести до обриву ліній електропередач, а повені та урагани викликати серйозні пошкодження енергетичних об’єктів.

Щоб зменшити ризики для енергетичної системи, фахівці рекомендують проводити оцінки кліматичної вразливості та забезпечити енергетичну безпеку громади, зокрема через розвиток резервних джерел енергії.

Виклики для громад: доступ до даних та ресурсів

Аналіз відповідей, отриманих у результаті онлайн-опитування серед міст, що підписали "Угоду мерів", виявив багаточисельні виклики у плануванні адаптаційних заходів.

Близько 70% опитаних уже визначили свої кліматичні цілі, які переважно пов'язані з пом'якшенням наслідків кліматичних змін.

Згідно з опитуванням, основним обмежуючим фактором у сфері адаптації є нестача фінансових і матеріально-технічних ресурсів. Перша половина громад співпрацює зі сторонніми інвесторами для фінансування адаптаційних заходів.

"Важливою перепоною є низька інституційна спроможність громад на реагування на кліматичні виклики, оскільки не існує уніфікованого підходу до розподілу обов'язків у цього секторі", – зазначили експерти АЕМУ.

Серед основних загроз, які відзначили громади, зазначались посухи, сильні опади, спека, буревії та повені.

Основні кліматичні загрози, виявлені опитаними громадами. Джерело: АЕМУ

Однак труднощі виникають не лише на етапі формулювання заходів адаптації, але й на початкових етапах планування кліматичної політики. Науковці та експерти звертають увагу на обмежений вільний доступ до необхідних даних. Наприклад, фахівці можуть запитувати інформацію у державних установ, проте часто отримують її лише в паперовому форматі, що ускладнює аналіз.

Вартість електронних даних може бути надто високою для громади. Наприклад, отримання даних за один місяць спостережень може коштувати до 1000 гривень. Отже, для проведення більш детального аналізу громадам доводиться застосовувати трудомісткі методи збору інформації, що є непрактичним без допомоги волонтерів.

Кліматичні дані по м. Коростень, доступні громадам. Фото: Ольга Лящук

Ще однією важливою проблемою є необхідність залучення спеціалістів для якісної обробки кліматичних даних, що забезпечить точні аналізи вразливості для громади, підкреслює Ольга Лящук. Ідеальним варіантом була б центральна координація з боку держави у проведенні оцінок вразливості регіонів. Запланована була така робота в рамках стратегії з екологічної безпеки, ухваленої наприкінці 2021 року, проте війна завадила її реалізації.

Але вже зараз деяка робота у цьому напрямку здійснюється. Українські вчені разом з міжнародними фахівцями проводять оцінку ризиків і розробляють адаптаційні стратегії для трьох пілотних областей: Івано-Франківської, Львівської та Миколаївської. Результати планують представити влітку 2024 року, зібрані дані можуть суттєво допомогти громадам у їхніх планах з прийняття рішень.

"Проект з оцінки ризиків і розробки стратегій адаптації реалізується за міжнародної допомоги. Громади отримають дані для власних планів, які зможуть адаптувати до конкретних умов. Це велика робота, що виконується за рахунок донорських коштів, але таких ініціатив недостатньо для усіх областей”, – зазначила Ольга Лящук.

Для органів місцевого самоврядування важливо визначити, з чого почати адаптацію до кліматичних змін, звідки брати дані та хто з експертів має бути залучений. Рекомендується ознайомитися з посібником “Адаптація до зміни клімату: короткий путівник для громад”.

Отже, місцева влада, що формує енергетичні політики, має активізувати зусилля та врахувати в своїх планах кліматичну складову. Ці дії створять можливості для залучення інвестицій в проєкти відновлюваної енергії та міжнародної підтримки у контексті "зеленої" відбудови.

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"

Автор: Лариса БілозероваТеги:кліматичні зміникліматична нейтральністьвикиди СО2стратегіяЄвропейська зелена угодаенергоефективністьПоділитись