Вугільна криза: чи доведеться відкласти інтеграцію України до ENTSO-E?

22 листопада 2021

Ситуація з дефіцитом енергоносіїв для виробництва електроенергії в Україні продовжує погіршуватись

З нестачею вугілля на фоні обмежених запасів газу в сховищах, яких може не вистачити для зростаючих потреб генерації, особливо в умовах холодної зими, наявні ризики можуть перешкодити не лише проходженню опалювального сезону без перебоїв в електро- та газопостачанні, а й стратегічним планам держави. Станом на 21 листопада запаси енергетичного вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ становили приблизно 470 тисяч тонн, а імпорт електроенергії з Білорусі було призупинено минулого тижня. Частина ТЕС, такі як Київські ТЕЦ №5 і №6 та Харківська ТЕЦ №5, почала використовувати природний газ за новою схемою, забезпечуючи близько 700 МВт в систему.

Цієї зими, в рамках інтеграції до ENTSO-E, українська енергосистема має провести не менше трьох днів в ізольованому режимі. У цей час НЕК "Укренерго" виконуватиме ряд вимірювальних завдань відповідно до стандартів ENTSO-E.

Точні дати проведення експерименту поки що невідомі і будуть визначені європейською стороною в залежності від прогнозів погоди. Автономний режим роботи планується на січень-лютий, коли температура найнижча. Результати експерименту вплинуть на рішення ENTSO-E щодо синхронізації енергосистем України з європейською у 2023 році.

Інтеграція української енергосистеми до ENTSO-E - важлива подія для енергетичної безпеки країни, адже вона передбачає від’єднання від електромереж Росії і Білорусі. Успішний процес дозволить зменшити енергозалежність України від агресора та її союзників, а також знизити політичні та економічні ризики.

Питання ризиків, пов'язаних з відсутністю вугільних блоків, а також потенційних виграшів, обговорювалось експертами в "Українській енергетиці".

Запаси вугілля - критично низькі, імпорт електрики - нерегулярний 

Згідно з даними, запаси вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ станом на 21 листопада становили 473,9 тис. тонн, що на 76,6% менше, ніж у аналогічний період минулого року. Очікується, що до кінця місяця в Україну надійде ще 1,9 млн тонн вугілля, з яких 1,4 млн тонн - це внутрішній видобуток, а 0,5 млн тонн - імпорт з США, Казахстану та Польщі. Водночас загальне споживання вугілля ТЕС у листопаді складе 1,9 млн тонн.

...можна очікувати складну ситуацію у забезпеченні стабільної роботи енергосистеми та електропостачання споживачів під час опалювального сезону 2021/2022 років...
 

“Минулого року запаси на початок жовтня були майже в чотири рази більше, але навіть тоді спостерігались труднощі у забезпеченні стабільної роботи енергосистеми. Ураховуючи досвід, можна прогнозувати непросту ситуацію в забезпеченні стабільної роботи енергосистеми під час опалювального сезону 2021/2022 років,” – прокоментував ситуацію експерт DIXI Group Богдан Серебренніков.

За словами експерта, критичною проблемою є нестача маневрених генеруючих потужностей для оперативного балансування енергосистеми. Цю функцію в Україні виконують гідро та теплоелектростанції. Це стало помітно вже на початку листопада, коли НЕК "Укренерго" запросила допомогу у Білорусі через аварійний ремонт декількох блоків ТЕС.

В умовах дефіциту вугілля імпорт електроенергії з Білорусі та Росії вважався можливістю для проходження опалювального сезону, і уряд сподівався, що поставки в листопаді та грудні дозволять зберегти вугілля на період пікових морозів у січні-лютому.

НЕК "Укренерго" провела тендер на розподіл міждержавних перетинів з Білоруссю та Росією, але імпорт не розпочався 1 листопада через скасування аукціонів на продаж електроенергії Україні. Імпорт з Білорусі почався лише 6 листопада, але в значно менших обсягах і зупинився 18 листопада.

За словами експерта, дефіцит електроенергії на національному ринку можна компенсувати імпортом з інших держав. Однак такі літеральні моделі працюють лише тоді, коли ринок електроенергії країни є інтегрованим в спільний регіональний ринок, як, наприклад, у ЄС.

В Україні наразі така можливість обмежена, оскільки імпорт з ЄС можливий лише у "Бурштинський енергоострів", що становить лише 4% ринку, а з ОЕС України можливо лише з Росії, Білорусі та Молдови. Молдова має малу та часто нестабільну енергосистему, а Росія є ненадійним партнером через політичні та економічні ризики. Тому імпорт в Україні погано диверсифікований.

Згідно з перспективами, уряд розглядає можливість відключення окремих промислових споживачів через низькі запаси вугілля і непостійного імпорту електроенергії. На засіданні Ради національної безпеки і оборони 22 жовтня було доручено розглянути питання обмеження споживання електроенергії.

Експерт також нагадує, що подібна ситуація спостерігалась у 2015 році. Чи будуть використовуватись примусові відключення підприємств, залежатиме від того, насколько холодною буде зима. Водночас фахівець не вбачає суттєвих ризиків щодо тестування ОЕС в ізольованому режимі.

“Тестування триватиме лише кілька днів, і є ймовірність, що воно пройде нормально,” — зазначив фахівець.

Схожу думку висловив у коментарі колишній заступник міністра енергетики Юрій Бойко, зазначаючи, що паніка відносно роботи в ізольованому режимі є надмірною.

“Ці кілька днів роботи не сильно відрізнятимуться від звичайних задач диспетчерів НЕК "Укренерго". Головне — мати достатні резерви потужності для управління системою,” - зауважив Бойко.

Отже, успішність тестування залежатиме від погодних умов та наявності резервних потужностей. Якщо уряд буде змушений вдаватися до обмеження електропостачання споживачам, це може завадити визнанню експерименту як успішного.

Юрій Бойко вважає, що інтеграція української енергосистеми з ENTSO-E вигідніша Європі, ніж Україні...

 

Україна не є пріоритетом для ENTSO-E 

В цілому, з політичної точки зору, синхронізація з ENTSO-E є вигідною. Україна, крім фізичного розриву з енергомережами Росії та Білорусі, отримає можливість експортувати надлишок зеленого та атомного електричної енергії в період, коли ціни вищі. Під час опалювального сезону також відкриється можливість імпорту з ЄС.

Однак Юрій Бойко зазначає, що інтеграція може бути вигідніше ЄС, а не Україні.

“З технічної та комерційної точки зору, я вважаю, ми потрібні Європі більше, ніж вони нам. Ми потенційно енергопрофіцитні, тоді як частина сусідів є енергодефіцитними в найближчі п’ять років,” - пояснив він.

Європі не вигідно приєднувати нестабільну енергосистему, як українська

Проте з Юрієм Бойком не погоджується президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.

“Європі не вигідно приєднувати нестабільну енергосистему, як українська, адже вони не хочуть імпортувати дестабілізуючі чинники. Tож не виключено, що цьогорічні випробування можуть бути перенесені на пізніший термін,” — прокоментував Гончар.

Цього року ENTSO-E може зосередитись на Балтійських країнах, синхронізація з Латвією, Литвою та Естонією запланована на 2025 рік. Важливим є те, що ці країни давно є членами ЄС, хоча раніше підтримували зв’язки з російською та білоруською енергосистемами у рамках енергетичного кола БРЕЛЛ.

ENTSO-E є технічною організацією, яка не приймає політичних рішень. Вони діють за практичними критеріями. Отже, політичні бажання можуть не прискорити інтеграцію України у європейську енергосистему, навіть якщо з боку Києва та Брюсселя існують політичні рішення.

“Сюрпризи” від української теплової генерації
 

Необхідність інтеграції української енергосистеми підтримується не лише на високому політичному рівні, а й серед основних учасників ринку. Представники компанії ДТЕК підкреслювали важливість синхронізації в ході минулорічної енергетичної кризи.

“Наша радість в тому, що питання синхронізації, нарешті, вийшло на порядок денний на найвищому рівні. Ми вважаємо, що плани синхронізації, реалізація в ізольованому режимі наступного року та тестові роботи з ENTSO-E, з технологічної точки зору, реальні. Наші розрахунки свідчать, що рівень перетоків може збільшитися більше ніж вдвічі, що розширить експортні можливості та надійність системи,” - зазначив Максим Тімченко, генеральний директор компанії ДТЕК.

Проте ситуація не так однозначна. Як стверджують експерти, синхронізація української енергосистеми з європейською може загрожувати основним гравцям ринку втратою монопольного статусу.

“Вони зацікавлені в інтеграції, адже можуть вийти на європейський ринок з "зеленою" енергією, за яку в ЄС платять добре. Але крім того, ДТЕК прагне зберігати монопольне становище на ринку, яке втрачається внаслідок інтеграції. Вони можуть опинитися в ситуації конкуренції, що для олігархічних структур є неприпустимим,” - пояснив Гончар.

Тож, існує ймовірність саботажу процесу тестування енергосистеми в автономному режимі від учасників ринку. Це може відбутися як свідомо, так і несвідомо, враховуючи високу аварійність блоків українських ТЕС. У такому випадку на фоні підвищеного попиту на електроенергію енергосистема може зіткнутись із браком і маневрових потужностей, і базової атомної генерації.

Росія використовує енергетичні ресурси як зброю, впливає на енергетичні партнерства, частиною яких є Україна...

Росія створюватиме перепони для інтеграції України до ENTSO-E
 

Для українських теплових генерацій приєднання до європейської енергосистеми означатиме зростання конкуренції, що загрожуватиме фінансовим втратам. Фізичне від’єднання ОЕС України буде стратегічним програшем для Росії.

“Росія використовує енергетичні ресурси як зброю, впливаючи на енергетичні проекти, які йдуть врозріз з інтересами України, підвищуючи залежність європейських держав від російської політики,” — пояснив ситуацію міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Відтак, можна очікувати, що Росія не обмежиться лише блокуванням поставок казахстанського вугілля, а використовуватиме всі доступні методи для недопущення успішної інтеграції України до ENTSO-E, зокрема, зривши тестування в ізольованому режимі.

“Росія намагатиметься зробити все, щоб цей експеримент провалився. Не виключаю можливих кібератак на українську енергосистему. Для них життєво важливо, щоб об’єднання української енергосистеми з європейською не відбулося,” - прогнозує Гончар.

Два фактори вказують на те, що Росія не упустить можливості скористатися ситуацією з низькими запасами енергоносіїв в Україні: відмова від експорту електроенергії та вугілля, блокування вагонів з вугіллям з Казахстану.

“При дефіциті вугілля і відсутності додаткових обсягів електроенергії українські ТЕС можуть бути змушені спалювати значні обсяги газу. Це може призвести до газового дефіциту в другій половині зими, особливо в лютому. Якщо ж запустять "Північний потік-2", Україна втратить можливості імпорту газу з Європи,” - зазначив Гончар.

У такому разі, Росія сподівається, що Україна звернеться до них із проханням про постачання газу, висунувши свої умови, в тому числі політичні.

“Через зобов’язання постачання газу, вони можуть змусити Україну капітулювати в цілому. Для Росії будь-який сценарій є вигідним. Вони почали з обмеження транзиту газу через нашу ГТС, тепер обмежують постачання вугілля та забороняють імпорт електроенергії. Вони очікують, що ми швидко витратимо всі запаси вугілля й газу,” - вважає Гончар.

Не слід забувати про залежність від зовнішніх ринків в постачанні інших енергоресурсів, у тому числі нафтопродуктів. За даними Energy Map, імпорт нафтопродуктів зріс на 3,5% у січні-серпні 2021 року в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року, зокрема в Україну найбільше нафтопродуктів надходить з Росії та Білорусі.

Отже, чи зможе Україна успішно пройти тестування своєї енергосистеми в ізольованому режимі, залежатиме не лише від погодних умов та низьких запасів вугілля, але і від дій як зовнішніх, так і внутрішніх учасників ринку електроенергії. Хоча уряд запевняє, що ситуація під контролем, не все залежить від влади. Проте є підстави для оптимізму щодо успішної інтеграції електромереж України з європейською системою. Інакше ж зависимо від енергосистем Росії та Білорусі, що загальмує електричну реформу в Україні.

Микола Романюк, спеціально для “Української енергетики”

Теги:Energy Mapвиробництво електроенергіїімпорт електроенергіїенергетична безпеказапаси вугіллязапаси газуENTSO-Eопалювальний сезонПоділитись