Вугільний баланс: чому енергосектор розпочав 2021 рік із нестачею

26 квітня 2021

Україна стикається з труднощами в забезпеченні стабільних запасів вугілля та демонструє залежність від імпорту з Росії

У 2020 році Україна імпортувала 2,63 млн тонн енергетичного вугілля для енергетичних потреб, що в 2,3 раза менше у порівнянні з 2019 роком (6,03 млн тонн). Закупівля вугілля антрацитових марок (Аш + П) склала 1,81 млн тонн, що в 2,5 рази менше ніж у попередньому році. Ці дані були отримані від Міністерства енергетики.

У 2020 році вугілля надходило в Україну з трьох країн: Російської Федерації, США та Казахстану. Основним постачальником залишалася Росія, частка якої в імпорті зросла з 88% у 2019 році до 92% у 2020 році. Важно відзначити, що антрацитове вугілля у 2020 році купувалося виключно в Росії, і імпорт з Південної Африки був відсутній.

Згідно з даними Міністерства енергетики, загальний обсяг постачання антрацитового та газового вугілля на ТЕС та ТЕЦ знизився на 28,8% (7,35 млн тонн). Водночас, споживання вугілля тепловою генерацією впало на 19,5% (4,74 млн тонн).

Основними споживачами вугілля у 2020 році стали АТ "ДТЕК Західенерго", АТ "ДТЕК Дніпроенерго", ПАТ "Центренерго" та ТОВ "ДТЕК Східенерго", які склали 85% загального споживання. Ключовими споживачами були Бурштинська, Курахівська та Запорізька ТЕС, які використали 43% вугілля.

Незважаючи на рекордно високі запаси вугілля в опалювальний сезон - 2,91 млн тонн (у вересні 2019 року - 1,34 млн тонн), на кінець 2020 року запаси вугілля на складах ТЕЦ та ТЕС зменшилися до 0,91 млн тонн, що на 67,4% менше, ніж у 2019 році. Найбільші запаси вугілля зберігалися на ТЕС Луганської, Бурштинської, Курахівської та Слов'янської, загалом це становило 45% від запасів.

Серед причин суттєвого зниження запасів вугілля на складах ТЕС та ТЕЦ є кілька факторів, що виникли в IV кварталі 2020 року, зокрема в грудні.

По-перше, зросло споживання електроенергії. Згідно з прогнозом ОЕС України, споживання електроенергії у жовтні - грудні 2020 року планувалося на рівні 37,9 млн МВт*год, але фактичне споживання за цей період становило 40,3 млн МВт*год, що більше за прогноз на 6,3% (2,4 млн МВт*год).

По-друге, зменшились обсяги виробництва електроенергії АЕС та ВДЕ. У випадку атомної генерації, 6 з 15 енергоблоків були зупинені для ремонту: ЗАЕС-4 та РАЕС-3 для капітального ремонту, а ЗАЕС-2, ЗАЕС-5, ХАЕС-2, РАЕС-4 для середнього ремонту. Однак, планові дати закінчення ремонту 4-го та 5-го блоків Запорізької АЕС переносилися двічі, що призвело до затримки в понад 2 місяці.

Згідно з даними Міністерства енергетики, обсяг недовиробництва електроенергії АЕС через ненасабливі зупинки енергоблоків і простої під час ремонту сягнув 7% у жовтні та листопаді, а також понад 2% недовиробництва електроенергії у IV кварталі 2020 року відбулося через зовнішні обмеження потужності (системні та балансові обмеження, сезонні коливання потужності тощо).

Щодо вітрової та сонячної генерації, то з очікуваних 2,5 млн МВт*год було згенеровано лише 1,8 млн МВт*год, або 70% від плану.

По-третє, виникли проблеми з вчасним поповненням запасів вугілля на ТЕС, принаймні до гарантованого рівня. Серед причин - призупинення інвестицій у нові виробничі лави та скорочення видобутку вугілля, який через інерційність не можна швидко відновити. Зокрема, ДТЕК у 2020 році зменшила видобуток вугілля на 15,7% порівняно з 2019 роком - до 18,9 млн тонн. Окрім зниження попиту, експерти пояснили свої дії накопиченням боргів на ринку електроенергії та недосконалістю державної політики. У свою чергу, АМКУ та НКРЕКП ініціювали огляди діяльності компаній-операторів ТЕС і ТЕЦ.

На фоні труднощів із забезпеченням стабільних обсягів вугілля та залежності від імпорту з Росії, Україні необхідно вжити рішучих заходів у напрямку декарбонізації та відмови від вугілля в енергетичній сфері.

В.о. міністра енергетики Юрій Вітренко виступив за швидку відмову від генерації електроенергії з вугілля, вважаючи це можливим за умови розвитку систем накопичення енергії.

На думку експертів DiXi Group, Україні доведеться триваліше відмовитись від більшості вугілля, проте багато залежатиме від дій уряду у покращенні функціонування ринку електроенергії. Зокрема, слід розвивати функціональний ринок допоміжних послуг, впроваджувати новітні правила для систем накопичення, проводити конкурси на будівництво нових потужностей. Належні цінові стимули для інвесторів дозволять реалізувати потенціал збільшення видобутку газу, розвитку офшорної вітроенергетики та біоенергетики.
 

Обсяги постачання та споживання вугілля на ТЕЦ та ТЕС, тис.т
 

Джерело: Міністерство енергетики України

Оксана Зуєва, спеціально для "Української енергетики"

Теги:Поділитись