Вуглецеве мито: Україні потрібно погодити відновлення з вимогами довкілля

24 березня 2023

Держава, бізнес і суспільство продовжують обговорення впровадження вуглецевого податку. Відновлення країни вимагає знайти баланс між економічними, екологічними та соціальними інтересами.

Два роки тому Європейська комісія (ЄК) підготувала пакет пропозицій Fit for 55, в якому постановила мету скоротити викиди СО2 до 2030 року на 55%.

Одним з засобів, покликаних допомогти країнам Євросоюзу досягти визначених кліматичних цілей, стало механізм прикордонного вуглецевого коригування CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism). Як вказується в визначенні ЄК, головне завдання введення СВАМ полягає у досягненні кліматичних цілей Євросоюзу з одночасним підтриманням конкурентоспроможності європейських підприємств.

Початкова фаза СВАМ стартує в жовтні 2023 року. На першому етапі механізм не запроваджує жодних зборів, проте з цього моменту імпортери повинні надавати інформацію про викиди. Це означає, що виробники зобов'язані повідомляти своїм європейським партнерам про вуглецевий слід імпортованого товару. З 2026 року планується запровадження “вуглецевого мита” для компаній, що постачають в ЄС електроенергію, залізо, сталь, добрива, цемент та алюміній.

Яким чином впровадження СВАМ вплине на Україну? Чи потребують українські експортери спеціальних умов для впровадження цього механізму в країні? Що сприятиме екологізації української економіки? На ці та інші запитання дали відповіді фахівці з області кліматичної політики, промислової екології та бізнесу.

Євроінтеграція без декарбонізації неможлива  

Фахівці стверджують, що, незважаючи на війну, Україна не відмовилася від своїх кліматичних цілей. Більш того, в умовах боротьби за незалежність країна зробила важливий крок до євроінтеграції, отримавши статус кандидата на вступ до ЄС.

Однак цьогорічний аналіз готовності до вступу, опублікований Єврокомісією в лютому 2023 року, показав, що відповідність національного законодавства європейським нормам у сфері довкілля та зміни клімату залишається на низькому рівні. За критерієм імплементації європейських директив у “зеленому” секторі країна отримала 1 бал з 5 можливих.

Таким чином, процес адаптації кліматичного законодавства Євросоюзу до українських реалій потребує прискорення. А також українським підприємствам, які мають забезпечити виконання цих норм, варто оцінити майбутні перспективи та підготуватися до роботи за європейськими стандартами.

Комплексна оцінка впливу механізму СВАМ

Обговорення впливу "вуглецевого мита" на довкілля та економіку України триває з моменту анонсу механізму. За останній рік нову реальність ускладнили і чинники, пов’язані з активними військовими діями з боку агресора.

Експерти виділяють кілька груп інтересів в Україні, пов’язаних із введенням СВАМ. Держава зацікавлена у прогресі імплементації європейського законодавства, активна громадськість прагне покращити стан довкілля, тоді як бізнес хоче зберегти свою конкурентоспроможність без значних витрат на модернізацію.

CBAM має складний і диференційований вплив на експорт різних товарів з України, тому важливо не спрощувати оцінку наслідків його запровадження, вважає Андрій Андрусевич, аналітик ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля”.

Він прогнозує, що найбільше під вплив механізму CBAM підпадуть українська чорна металургія та енергетика.

“Після об'єднання ринків електроенергії України та ЄС, СВАМ де-факто стане бар'єром для імпорту в ЄС електроенергії українського виробництва, купленої на ринку на добу наперед (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР),” - зазначає аналітик.

При цьому Андрій Андрусевич зазначає, що в такій ситуації можливий експорт електроенергії до ЄС за двосторонніми контрактами безпосередньо у виробників з умовно низькими викидами або низьковуглецевими видами виробництва. Тобто, розвиток отримають сектори відновлюваної енергетики, атомної енергетики та високоефективної генерації на основі природного газу.

Альона Корогод, аналітикиня DiXi Group, також вказує на ризики для українських експортерів, зокрема в секторі електроенергетики, на який можуть вплинути нововведення СВАМ.

“Уже рік українська енергосистема функціонує в синхронному режимі з ENTSO-E. Вартість зборів CBAM пов'язана з викидами парникових газів, що утворюються під час виробництва товарів, – пояснила вона. – Україна характеризується високою вуглецевою інтенсивністю: викиди вуглецю під час виробництва 1 МВт-год енергії вдвічі перевищують вуглецеву інтенсивність в ЄС. Отже, CBAM може обмежити експорт української електроенергії в Євросоюз”.

Проте вона згодна з думкою, що СВАМ має стимулювати Україну до нарощення джерел з низькими викидами вуглецю, отже, розвитку сектору відновлюваної енергетики.

“В цілому ідея впровадження цього механізму є позитивною. Це логічний крок у бік покращення існуючих механізмів. Крім того, це серйозний внесок у декарбонізацію важливих та вуглецевомістких секторів. Таким чином, будь-яка країна, що активно працює над декарбонізацією, матиме потребу в такому механізмі,” - наголошує Альона Корогод.

Протягом січня-жовтня 2022 року (наразі призупинено) Україна експортувала електроенергію до ЄС на понад півмільярда доларів.

Запровадження механізму СВАМ суттєво вплине на експортноорієнтовані виробництва, зазначає Євгенія Засядько, керівниця відділу клімату ГО “Екодія”.

Серед позитивних моментів впровадження СВАМ вона відзначає підвищення рівня модернізації, енергоефективності, а також зменшення впливу на довкілля та клімат. Серед ризиків – можливість втрати конкурентності української продукції, яка у даний момент визначається нижчими цінами через мізерні податки, а також заощадження виробників на модернізації та екологічній безпеці. СВАМ може вирівняти цю різницю, адже споживачі почнуть надавати перевагу більш екологічним товарам.

Євгенія Засядько також підкреслює негативний вплив війни на стан промисловості та можливі зміни в асортименті експортованих товарів.

“Наразі значна частина підприємств зруйнована або знаходиться на окупованих територіях. Тож ми не можемо стверджувати, яку продукцію ще будемо постачати в ЄС. Проте активно обговорюється перспектива експорту “блакитного” та “зеленого” водню. З одного боку, це стимулюватиме розвиток відновлюваної енергетики, з іншого – існує проблема, що широко обговорюються етапи експорту, але мало йдеться про розвиток ринку “зеленого” водню та енергії всередині країни на основі відновлювальних джерел.

ЄС не схильний до винятків щодо СВАМ

Віце-президент Єврокомісії з питань клімату Франс Тіммерманс на початку поточного року прокоментував запит щодо специфічних умов застосування механізму CBAM для України. Він зазначив, що “винятки з CBAM не є базовою позицією для ЄС, і система орієнтована на продукти, а не на країни.”

При цьому він нагадав, що на початковому етапі впровадження СВАМу експортерам не потрібно буде платити. Поки система готується до запуску, Єврокомісія обговорюватиме з державами, як врахувати їхні внутрішні системи ціноутворення викидів вуглецю та зменшити адміністративний тягар для товарів, що надходять з їх території.

Фахівці мають різні думки щодо необхідності відтермінування введення СВАМ, зважаючи на труднощі виготовлення товарів під час війни. Водночас вони визнають, що виробники дійсно потребують підтримки.

“В умовах значних системних негативних наслідків війни експортерам слід забезпечити підтримку. Проте будь-які послаблення з боку ЄС, вірогідно, будуть “загальними”, як-от скасування мит, а спеціального пом'якшення CBAM для України не слід очікувати. Це також підтвердив пан Тіммерманс під час останнього візиту до Києва,” - зазначив аналітик центру “Суспільство і довкілля” Андрій Андрусевич.

Франс Тіммерманс: винятки з CBAM не є базовою позицією для ЄС, і система орієнтована на продукти, а не на країни.

Представники екологічної спільноти також не підтримують ідеї щодо особливих умов запровадження механізму СВАМ для України. Екологічна громадськість вважає, що затримка впровадження СВАМ поставить під загрозу "зелене" відновлення України, вважає Євгенія Засядько.

“Важливо, щоб ми відновлювались сталим чином, й наша продукція була компетентною. Якщо ж СВАМ відкладуть і надають деякі пільги, це поставлять під питання, як ми будемо відновлювати промисловість. Якщо основний акцент буде лише на відновлення, ніхто не задумуватим про модернізацію,” - стверджує вона.

Аналізуючи майбутнє відновлення зруйнованих українських підприємств, фахівчиня зазначає, що найімовірніше вони будуть відновлені за рахунок міжнародних кредитів. Звісно, ніхто не інвестуватиме в застарілі технології, тому важливо не упустити можливість для “зеленого” відновлення, підкреслює  керівниця відділу клімату ГО "Екодія".

Оскільки існує значна різниця в ставках екологічних податків між ЄС та Україною, експертка підкреслює, що з введенням механізму СВАМ вигідніше збільшити вуглецевий податок, щоб різниця залишилась всередині країни та працювала на модернізацію.

Декарбонізація має призвести до запровадження механізмів встановлення зборів за викиди вуглецю в рамках EU ETS.

Альона Корогод зазначає, що війна має значний вплив на всі процеси та плани держави.

“Якщо говорити про механізм з точки зору “маємо дійсно зараз”, то це серйозний удар для експортерів, враховуючи збитки внаслідок війни. Тому зрозуміло, що відтермінування в цій ситуації є важливими,” - підкреслила аналітикиня DiXi Group. – “Однак це не повинно заохочувати українських виробників розраховувати тільки на старі технології, тим самим збільшуючи вуглецевий слід у власній країні.”

Фахівчиня вважає, що шлях до декарбонізації залишається незмінним і має призвести до запровадження механізмів для встановлення зборів за викиди вуглецю в європейській системі EU ETS (European Union Emission Trading Scheme).

Експерти з економічного розвитку наголошують на необхідності відновлення промисловості за рахунок “зелених” технологій, а також зазначають, що в даний момент країна захищає Європу від агресії і може розраховувати на особливі умови.

“В Україні вже реалізуються певні знижки на торгові бар’єри, оскільки інші країни прагнуть підтримати нас під час російської агресії. Це охоплює й антидемпінгові мита, й експортні квоти. Тож зараз важко сказати, коли Україні запровадять “платний” СВАМ. Дискусії з ЄС тривають, а цими питаннями займається офіс віце-прем'єрки з євроінтеграції Ольги Стефанішиної. Наразі не можна говорити про чіткі терміни, бо багато залежить не від України,” - додає Владислав Антипов, голова Комітету підприємців з питань природокористування та охорони довкілля при Торгово-промисловій палаті України.

Крім того, представники Європейської бізнес асоціації (ЕВА) звернули увагу на необхідність регулювання з боку ЄС формату звітності по викидам. Фахівці найбільшої бізнес-спільноти України, до складу якої входять понад 1000 компаній, зауважили, що досі не відомо, які можуть бути гарантії з боку України для визнання викидів підприємств верифікованими.

“Зазначений механізм, ймовірно, почне діяти з жовтня 2023 року і спочатку охоплюватиме такі галузі, як виробництво заліза й сталі, цементу, добрив, алюмінію, електроенергії та водню. Спочатку компанії повинні передавати звітність для підтвердження рівня викидів вуглецю від експортованих товарів,” – уточнила Ольга Бойко, координаторка комітету з промислової екології та сталого розвитку ЕВА. – “Проте порядок та формат подачі такої звітності поки що не встановлені, і ситуація для України взагалі залишається незрозумілою, адже в системі моніторингу, звітування та верифікації до сих пір не запрацювали останні два етапи.”

Таким чином, спільнота експортерів пропонує зосередити увагу на цьому питанні та активізувати переговори з ЄС, наполягати на відкладанні впровадження механізму СВАМ для українського експорту, принаймні, до завершення війни.

У 2022 році українські металурги експортували до ЄС приблизно 60% своєї продукції.

Як захистити національні інтереси: стимули чи покарання

Експерти вважають, що найефективнішим інструментом, який стимулюватиме екологізацію бізнесу, є впровадження в Україні власної системи торгівлі викидами парникових газів.

“У контексті CBAM, найкращим способом захисту національних інтересів та стимулювання екологізації відповідних секторів є створення власного ринку торгівлі викидами, що буде повністю сумісним з європейською системою EU ETS. Запровадження такої системи є умовою для членства в ЄС,” - наголошує експерт з екологічного права Андрій Андрусевич.

Хоча впровадження системи ETS теоретично може підтримати екологізацію бізнесу, це може бути реалізоване лише за умови прозорих правил, зазначає Владислав Антипов.

“Система торгівлі викидами - це дійсно прогресивний механізм, який реалізується в ЄС, в декількох країнах і в деяких штатах США. В Україні практично ніхто не проти цього, – зазначає він. – Питання у тому, як саме він буде реалізовуватись. Тобто, кому будуть надаватися квоти безкоштовно, а кому за оплату. І найголовніше – чи не з’являться корупційні схеми та спотворення конкуренції.”

Фахівець наголошує, що цей інструмент потрібно правильно реалізувати, чітко визначивши, куди будуть спрямовані кошти, отримані від продажу квот на викиди. На думку Антипова, ці кошти мають бути використані на екологізацію економіки, а не на “заповнення дірок у бюджеті.”

У контексті CBAM, найкращим способом захисту національних інтересів та стимулювання екологізації відповідних секторів є створення власного ринку торгівлі викидами парникових газів з повною сумісністю з європейською системою EU ETS.

Важливим фактором дієвості інструментів є стимулювання декарбонізації та потенційна вигода інвестицій в “зелену” модернізацію. Альона Корогод вважає, що державні механізми повинні зосереджуватись не на покараннях, а на стимуляції бізнесу модернізувати підприємства та впроваджувати сучасні, якісні, енергоефективні технології, системи екологічного менеджменту.

“Під час нещодавньої подорожі до США з колегами-експертами енергосектору, обговорювали, як у

штаті Техас, багатому на видобувні ресурси, компанії змушують реалізовувати політики декарбонізації. Головними стимулами для них є рішення, які в майбутньому забезпечують великі вигоди і прибутки, що виникають з цих заходів вже сьогодні,” - зазначила Альона Корогод.

Вона підкреслює, що український бізнес також має такі підходи, про що свідчить опитування компаній енергетичного сектора України минулого року щодо наслідків війни для їх діяльності та планів відновлення та розвитку.

Крім того, експерти та виробники називають невідкладне запровадження механізму гарантій походження енергії необхідним кроком для експорту товарів до ЄС.

“Приєднуючи Україну до ENTSO-E, механізм гарантованого походження стане одним із найбільш важливих інструментів для підвищення генерації “чистої” електроенергії та забезпечення її фактичного експорту. Окрім того, в умовах запланованого забезпечення ЄС механізмом прикордонного вуглецевого регулювання – CBAM, гарантії походження енергії стануть інструментом для зменшення додаткового фінансового тиску на український експорт та конкурентоспроможність,” - вказують у Держенергоефективності.

Для “зеленого” модернізації потрібні прогнозованість і фінансування

Експерт Владислав Антипов вважає, що примусити бізнес до декарбонізації неможливо, відтак слід створити умови для інвестицій. Важливо вчитись на прикладах підходів, які використовують в ЄС, США, Китаї та ОАЕ.

На його думку, державі слід розробити не формальну, а реалістичну комплексну економічну стратегію, яка включатиме екологічні, енергетичні та соціальні аспекти. Для цього потрібно визначитись, який напрям держава проводить. Підприємці повинні розуміти свої зусилля й можливості бізнесу в цій царині.

Невизначеність держави та нестабільність законодавства створюють найбільші проблеми для екологізації промисловості.

“Потрібно визначити, що саме стало б пріоритетом для галузей енергетики, гірничо-металургійного комплексу, агропромисловості, хімічної промисловості. Наразі бізнес не знає, куди інвестувати, адже ніхто не здатний спрогнозувати, яка галузь виживе і яка розвиватиметься,” - розмірковує експерт. – “Добре, що ми вже визначилися з підтримкою IT-сектору, і це дає потужний імпульс для його розвитку, однак щодо інших галузей такої підтримки не існує.”

Невизначеність держави та нестабільність законодавства створюють найбільші проблеми для екологізації промисловості та для інших інвестицій, вважає Антипов.

 “Нам бракує передбачуваності з боку держави для екологізації виробництв. Бізнес, особливо великий, розуміє, що будь-яка модернізація має бути “зеленою”. Інвестувати в “брудні” технології не вигідно, адже рано чи пізно це потрібно буде закривати та демонтувати. Ніхто не хоче вкладати великі ресурси для отримання проблем у майбутньому. Більш того, усі плани розвитку повинні враховувати конкретні джерела фінансування. Не слід розраховувати на абстрактне “міжнародне фінансування”. Якщо бізнес планує інвестувати свої кошти, важливо чітко кажучи про це, і розробити умови, які зроблять такі інвестиції привабливими,” - підсумовує Владислав Антипов.

Опитані експерти підкреслили, що Україна повинна дотримуватись оголошених кліматичних цілей та зобов’язань щодо імплементації європейського законодавства, будучи кандидатом на членство в ЄС. Європейський механізм СВАМ фахівці вважають дієвим інструментом декарбонізації. Водночас їхні думки щодо доцільності і ймовірності відтермінування вуглецевого податку на викиди розрізняються.

Екологічна спільнота наголошує, що заплановане впровадження СВАМ гарантує “зелене” відновлення економіки. Виробники-експортери сподіваються на його відтермінування або на врахування особливих умов з боку Євросоюзу у зв’язку з невизначеністю та складнощами воєнного часу, а також очікують визначення інструментів підтримки декарбонізації з боку держави.

Для забезпечення сталого розвитку економіки, соціальної сфери та довкілля всім сторонам необхідно прагнути до балансу, впевнені фахівці.

Остаточні рішення будуть прийняті на рівні європейських інститутів. Однак наразі в Єврокомісії нагадують, що українські виробники мають час для модернізації підприємств до 2026 року.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”

Автор: Лариса БілозероваТеги:торгівля викидамизелений воденьЄвросоюзподаток на викидивикиди СО2Європейська зелена угодадекарбонізаціяЄврокомісіяПоділитись