Заборгованість населення за газ: як врегулювати питання і не втратити житло

11 серпня 2021

Українці заборгували близько 25 мільярдів гривень за блакитне паливо та його розподіл

Серед усіх комунальних послуг, які надаються в Україні, найбільшу заборгованість мають споживачі природного газу та його розподілу. Згідно з останніми даними Держстату, на кінець червня борг за ці послуги піднявся до майже 25 мільярдів гривень. Це на більше ніж 2 мільярди більше у порівнянні з попереднім роком (22,9 млрд грн). Суди переповнені справами проти боржників, однак, у зв'язку з обмеженнями через пандемію, виконавці не можуть оперативно реагувати. Але на скільки це триватиме? 

Дослідження "Українська енергетика" показало, що боржники несуть певні ризики і що потрібно робити, аби уникнути втрати житла.

Зростання заборгованості за ЖКП протягом року

Держстат повідомляє, що на кінець червня 2021 року населення має борг за постачання і розподіл природного газу в розмірі 24,7 млрд грн, за теплову енергію та гарячу воду – 21,5 млрд грн, за постачання та розподіл електроенергії – 7,1 млрд грн, за централізоване водопостачання та водовідведення – 6,4 млрд грн, за управління багатоквартирними будинками – 5,5 млрд грн, за вивезення побутових відходів – 1,2 млрд грн. Загальна сума заборгованості становить 66,4 млрд грн.

Згідно з урядовими постановами про спрощення механізму надання субсидій та порядок погашення реструктуризованих боргів, у червні 2021 року з населенням було укладено близько 6 тисяч угод про погашення реструктуризованих боргів на суму 51,7 млн грн. 

“Сума внесених платежів, з урахуванням довгострокових угод, становила 23,8 млн грн”, – зазначив Держстат. 

У червні 2021 року населення переважно сплатило за постачання та розподіл газу понад 100% нарахованих сум. Найвищі показники сплати були в Києві (196,4%), Тернопільській (175,8%) та Черкаській (172,8%) областях. Найнижчі були зафіксовані в Кіровоградській (86,9%) та Херсонській (93,3%) областях.

Отже, можна спостерігати, що громадяни після закінчення опалювального сезону зазвичай починають більше платити за газ. У той же час, під час холодних зимових місяців заборгованість зростає.

“40% прострочених платежів накопичено в період опалювального сезону”, – коментує директор ТОВ “Вінницягаз Збут” Василь Сопільник.

Для багатьох людей не вистачає коштів для повного розрахунку за всі комунальні послуги. 

“Велика частина побутових споживачів не може здійснити передоплату за газ, що поширене в більшості країн світу, оскільки в людей фізично недостатньо коштів”, – говорить голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко. 

Тому, якщо на кінець грудня 2020 року борги українців за газ і його розподіл становили 31,5 млрд грн, то до кінця січня 2021 року вони зросли до 34,4 млрд грн. Проте, коли в країні стало тепліше і рахунки зменшились, заборгованість почала потроху знижуватись. На кінець лютого 2021 року вона склала 34,2 млрд грн, а на кінець березня 2021 року – 30,2 млрд грн.

Як підтверджують дані експертів аналітичного центру DiXi Group, протягом опалювального сезону (з жовтня по лютий включно) побутові споживачі зазвичай сплачують не повністю нараховані суми. А після закінчення сезону, у квітні та травні, вони покривають свою недоплату. Така поведінка є типово сезонною.

Співвідношення рівня оплати населенням житлово-комунальних послуг у грудні 2019 - червні 2021 роках, в середньому по Україні, у % 

Джерело: Energy Map

Які обсяги боргу мають сім’ї за газ та його розподіл на сьогодні?

“Существу станом на 1.08.2021р. борг побутових споживачів, зокрема, перед ТОВ “Вінницягаз Збут”, що працює під брендом “ТВІЙ ГАЗЗБУТ”, складає близько 100 млн грн. Таким чином, статус боржника має понад 106 тисяч домогосподарств, що складає 23% від загальної кількості побутових споживачів”, – додає Василь Сопільник.

Він зазначив, що 81% боржників заборгували до 1000 грн за спожитий газ, 17% – до 5000 грн. Лише 2% (2097 осіб) є такими, що мають великі борги, понад 5000 грн. 

“Щодо послуги з розподілу газу, то на кінець липня 2021 року населення Вінницької області має борг у розмірі 38,5 мільйона гривень”, – коментує Лариса Логінова, начальник управління зовнішніх комунікацій АТ “Вінницягаз”.

Фінансування ремонтних робіт залежить від платежів

Відсутність надходжень, на які сподівалися газопостачальні підприємства, негативно впливає на підготовку до нового опалювального сезону, що ставить під загрозу виконання частини запланованих робіт.

“Борг у майже 40 мільйонів гривень є критичною ситуацією для нас. Ми готуємо мережі до наступного опалювального періоду, проводимо ремонти, реконструкції, заміну обладнання, що може призвести до зупинки газопостачання в деяких населених пунктах. Нам терміново потрібні кошти для виконання цих робіт, адже ми маємо забезпечити стабільне і безаварійне постачання газу”, – говорить Лариса Логінова. “Ці борги ускладнюють підготовку до зими, що все більше нас турбує з наближенням холодів”.

Щорічно державний регулятор – НКРЕКП затверджує плани розвитку для операторів газорозподільних мереж, де вказується, які роботи необхідно виконати, скільки мереж підлягає ремонту, реконструкції, яка техніка має бути замінена, і скільки лічильників потрібно встановити. 

“Цього року нам потрібно інвестувати понад 60 мільйонів гривень у мережі Вінниччини. У ситуації, коли нам заборгували майже 40 мільйонів, реалізація інвестицій стає дужескладною. Попри те, що ми намагаємось вчасно виконати все заплановане, виникають проблеми”, – додає Лариса Логінова. 

Споживачі часто сприймають кошти, які вони сплачують за розподіл газу, як "плату за трубу", що є неправильним. “Ці кошти сприяють технологічному процесу доставки газу до споживача”, – зазначає представник АТ “Вінницягаз”.

Ці кошти йдуть на ремонт мереж, реконструкцію, заміну обладнання, утримання мереж. Газовики постійно проводять огляди, шукають витоки, ремонтують пошкодження, ліквідують аварійні ситуації. Також завдяки цих платежів фінансується цілодобова аварійно-диспетчерська служба, яка реагує на всі виклики споживачів. Крім цього, це оплата праці працівників та витрати на паливно-мастильні та розхідні матеріали, необхідні для підтримки мереж.

“Газ не просто так надходить до трубопроводів з родовища. Для доставки його до споживача потрібно, щоб запрацювала ціла система. Ми маємо 17,5 тисячі кілометрів мереж і сотні тисяч технологічного обладнання. Щоб газ потрапляв до домівок, вся ця складна система повинна функціонувати злагоджено”, – додає Лариса Логінова.

Шляхи вирішення проблеми заборгованості за газ і його розподіл

Щоб уникнути зростання боргів, на думку експертів, необхідно запровадити індивідуальний облік газу та автоматизувати систему його постачання.

“У більшості країн світу чіткі норми: газ споживається тільки тоді, коли за нього сплачено. У кожній квартирі має бути індивідуальний облік і автоматичне постачання газу. Якщо споживач вніс платіж – газ надходить, якщо ні – його немає. В Україні ж немає належного обліку, бо у газовиків і держави немає бажання його запровадити. У першу чергу нам слід досягти стовідсоткового обліку, а потім – автоматизувати постачання газу. Після цього стане можливим впорядкування боргів”, – зазначає Олег Попенко.

Олег Попенко зазначає, що наразі немає реальних можливостей для розв'язання проблеми боргів, оскільки багато постачальників самі допускають заборгованість. 

“Коли людина має борг 25 тисяч грн, але в середньому сплачує лише 5-10 тисяч, їй знову підключають газ. Коли газовики почнуть відключати боржників, вони можуть втратити частину клієнтів, адже ті можуть перейти на електроенергію або використовувати дрова”, – вважає фахівець.

Крім того, експерт обурений, що уряд готовий списати борги газовиків за рахунок бюджетних коштів, але не пробачає борги споживачів. Отже, люди опинилися у нерівному становищі порівняно з постачальниками послуг.

“Остання законодавча ініціатива – законопроєкт 3508-д, що передбачає погашення близько 100 млрд грн боргів на ринку газу (борг газзбутів, облгазів та теплокомуненерго). Однак заборгованість населення залишається, їх ніхто не пробачить. Це несправедливо. Я вважаю, що абсурдно погашати борги приватних постачальників газу”, – підсумовує Олег Попенко.

На даний момент боржників часто шантажують відключенням їх житла від газу. Наприклад, працівники “Львівгазу” часто залишали всі підприємства без газу через одного боржника в будинку. Споживачам повідомляли, що причина відключення – аварійна ситуація, витік газу.

“Мешканці скаржаться на відсутність газу в будинку”, – зазначив міський голова Львова Андрій Садовий під час червневого засідання виконкому. “Львівгаз” стверджує, що це через витік газу. Аварій з такими частими випадками не було раніше. Якщо це спроба примусити людей сплачувати, тоді слід працювати з конкретним боржником, а не робити заручниками всіх мешканців будинку”, – резюмує він.

Рекомендації для боржників

Найкращий варіант для боржників, аби уникнути втрати майна і житла, – це ініціювати переговори й укласти угоду про реструктуризацію боргів.

“Законодавством передбачено кілька механізмів вирішення проблеми заборгованості. Перший передбачає можливість реструктуризації (розстрочки) боргів. Для цього потрібно звернутися до постачальника послуг і укласти угоду”, – пояснює старший юрист ЮФ Sayenko Kharenko Наталія Гутаревич.

Проте постачальник газу може відмовити у реструктуризації або вимагати документи, що підтверджують неплатоспроможність споживача.

Якщо домовленість про врегулювання заборгованості не принесла результатів, боржник може бути підданий наступним санкціям :

• стягнення пені, 
• припинення надання комунальних послуг,
• обмеження у використанні й розпорядженні майном (арешт рахунків, наприклад),
• стягнення боргу із доходів (зарплати, пенсії, стипендії тощо),
• погашення боргу за рахунок майна боржника (до виселення з житла).

Варто зазначити, що постачальник може застосувати лише заходи щодо припинення надання послуги. Усі інші заходи відповідальності вживаються тільки за рішенням суду, яке може бути отримане без участі боржника.

Карантинні обмеження для боржників за ЖКП

У зв'язку з карантином уряд заборонив певні дії щодо боржників. Так, законодавством забороняється:

• нарахування та стягнення “неустойки” (штрафів, пені) за затримку платежів за ЖКП;
• припинення/зупинення надання ЖКП у разі їх неплатежу;
• примусове виселення з житла через борги;
• примусове виселення за несвоєчасну оплату ЖКП з житлових приміщень.

З червня 2020 року у Верховній Раді України перебуває законопроєкт № 3613, що пропонує обмежити виїзд боржників за кордон, а також права на водіння транспорту, використання зброї і полювання до повного погашення заборгованості з оплати ЖКП. 

“Наразі затримка з розглядом законопроєкту пов'язана із карантином і заходами підтримки населення”, – пояснює юрист Наталія Гутаревич.

Судові позови проти боржників

Проте карантинні обмеження не означають, що постачальники сидять без діла.

“Споживачам, які мають борги, наразі ми не нараховуємо штрафи, однак керуємося судовими позовами”, – зазначає Лариса Логінова.

Наказ Міністерства юстиції №1061/5, що вступив у дію 6 липня 2021 року, передбачає, що за рішенням суду на банківські рахунки боржників за ЖКП буде накладено автоматичний арешт і відбуватиметься списання коштів. Якщо на рахунках виявиться недостатньо грошей для повного погашення боргу, залишок можуть стягнути з іншого майна.

З якою кількістю боржників наразі стикаються постачальники газу та послуг? 

“З початку року до суду направлено понад 700 позовів проти боржників за розподіл газу. Вже винесено та виконуються близько 300 судових наказів. У той же час ми попереджаємо споживачів про те, що судові процеси можуть принести додаткові витрати, включаючи судовий збір та витрати на виконавче провадження”, – коментує Лариса Логінова.

Від початку року боржники отримали понад 9 тисяч попереджень про передачу справ до суду, і лише третина з них погасила борги. Інші повинні будуть сплатити не тільки свої борги, але й судові витрати, а також витрати на виконавче провадження.

На початку серпня у відділах Державної виконавчої служби області було 421 наказ про стягнення боргу за спожитий природний газ на загальну суму 1,3 млн грн, додав директор “Вінницягаз Збут”.

Поради боржникам

Хоча під час карантину виконавці обмежені у своїх діях щодо стягнення боргів, ситуація не може тривати вічно, і рано чи пізно боржникам доведеться розрахуватися. Які варіанти у них є?

Відзначила Наталія Гутаревич, що одним із механізмів захисту споживачів є строк позовної давності. Якщо борг виник більше ніж 3 роки тому, позивач не може вимагати погашення.

Інший важливий момент для боржника – це сума боргу, за якою можуть розпочати процес виселення.

Якщо сума, яка підлягає стягненню (з урахуванням всіх платежів), не перевищує 20 мінімальних заробітних плат (на сьогодні це 120 тисяч грн), то звернення стягнення на едине житло боржника заборонено, – пояснює юрист.

Bодночас, як зауважує Наталія Гутаревич, боржник має усвідомлювати, що його борг можуть передати до колекторських компаній, діяльність яких наразі не регламентована законодавчо. Це може мати психологічні наслідки для боржника. У 2021 році прийнято закон, що регламентує колекторську діяльність у фінансовій сфері (за борги за кредитами). Можливо, в майбутньому регулювання буде поширене й на інші види заборгованості, зокрема ЖКП.

Що може зробити боржник на етапі, коли його справу займається судовий виконавець?

На стадії виконавчого провадження (так само, як і в стадії судового розгляду) сторони можуть укласти мирову угоду, що може передбачати умови реструктуризації боргу. 

“Така угода має бути затверджена судом. Також стягувач може подати клопотання про відмову від примусового виконання судового рішення, яке також має бути затверджене судом. При цьому виконавче провадження закривається. Необхідно пам'ятати, що всі судові витрати також будуть включені до загальної суми боргу”, – зазначає Наталія Гутаревич.

Суд може також відстрочити або розстрочити виконання рішення до одного року у випадку, якщо існують обставини, що ускладнюють чи роблять виконання рішення неможливим. Суд враховує, зокрема, фінансовий стан боржника, його хворобу або надзвичайні ситуації.

Отже, законодавство передбачає, що якщо ще немає судового рішення, боржник може добровільно сплатити борг з урахуванням пені. Найкращим варіантом буде укласти угоду про реструктуризацію боргу. Якщо рішення вже прийнято, боржник може виконати його добровільно, сплативши не тільки свою заборгованість, а й судові витрати постачальника ЖКП. Якщо боржник не виконає рішення суду, то доведеться сплатити судові витрати, виконавчі збори та витрати виконавчого провадження.

Однак, наразі виконавці обмежені у своїх можливостях через карантинні обмеження. Але, судячи з поточної ситуації, постачальники послуг та уряд не зможуть довго терпіти накопичення заборгованостей, оскільки це може призвести до дестабілізації ринку ЖКП. Тому боржникам краще оперативно вжити заходів для реструктуризації своїх боргів.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"

Автор: Світлана ОлійникТеги:Поділитись