Заборгованість за комунальні послуги: як багато накопичилося і хто буде відповідати

25 січня 2024

Відміна мораторію на призупинення надання житлово-комунальних послуг поширюється на всіх боржників. Але наразі відключення стосуватиметься лише тих, хто заборгував за електроенергію.

Фото: Shutterstock

З кінця січня постачальники електроенергії можуть почати відключення боржників відповідно до ухваленої урядом постанови. Вона скасовує мораторій на припинення комунальних послуг, запровадження пені, штрафів і судового стягнення боргів з тих споживачів, які мають заборгованість за ЖКП. Проте мораторій продовжуватиме діяти в окупованих регіонах і зонах активних бойових дій.

Чи буде призупинено надання послуг також постачальниками води, тепла та газу? І чи вирішить це проблему зростання боргів? Аналізує "Українська енергетика".

Мораторій мав підтримати громадян

Державна служба статистики вже два роки не публікує дані про заборгованість населення за ЖКП. Згідно з останніми відомостями, оприлюдненими до кінця 2021 року, ця заборгованість перевищувала 81 млрд грн, з них близько 34 млрд грн – за постачання газу, майже 27 млрд грн – за тепло та гарячу воду, близько 7,7 млрд грн – за електроенергію, майже 6,4 млрд грн – за централізоване водопостачання та водовідведення, близько 5,6 млрд грн – за управління багатоквартирними будинками, майже 1,3 млрд грн – за вивезення побутових відходів.

Коли в лютому 2022 року розпочалось повномасштабне вторгнення, уряд вирішив підтримати населення.

“Мораторій на відключення комунальних послуг, запроваджений урядом 5 березня 2022 року, ставив за мету полегшити становище громадян в період війни. І в той складний час це було абсолютно доречним рішенням”, – вважає Володимир Крупко, СЕО групи Tolk.

Також Олексій Кучеренко, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП, вважає запровадження цього мораторію вчасним.

“У той час відбувався психологічний шок, багато людей змушені були переміщатися, території окупувалися, тому таке рішення було ніби спонтанним, але водночас обдуманим”, – зазначає нардеп. “Однак, на мій погляд, головна помилка полягала в тому, що влітку 2022 року, коли відбулася деокупація ряду областей, необхідно було залишити можливість не сплачувати (за комунальні послуги) лише для окремих категорій громадян (тих, хто втратив житло або роботу), щоб заборгованість не зростала. Але уряд сам створив цю проблему.”

Заборгованість за ЖКП дуже висока, щоб її ігнорувати

Протягом останніх двох років борги населення за ЖКП суттєво зросли. Це призвело Кабмін до рішення про скасування мораторію на надання комунальних послуг боржникам, а також на нарахування пені, штрафів і стягнення боргів через суд. Нові правила не стосуються тих, хто живе на окупованих територіях і в районах бойових дій.

“Основною причиною скасування мораторію стало зростання заборгованості за комунальні послуги, – пояснив Костянтин Ущаповський, голова Національної комісії, що регулює сфери енергетики та ЖКП. – У тому числі, за даними, борг населення за спожиту електроенергію зросла на 41% у порівнянні з довоєнним періодом.”

За підрахунками радника прем'єр-міністра та члена наглядової ради НЕК "Укренерго" Юрія Бойка, ця заборгованість зросла на 15 млрд грн, зокрема на 7,7 млрд грн лише в 2023 році. Найбільшими боржниками стали Київ, Київська, Дніпропетровська та Харківська області.

Натомість для нормально функціонування енергосистеми України необхідні ресурси, і саме з цією метою й потрібно було скасувати мораторій для більшості споживачів комунальних послуг, пояснює голова НКРЕКП.

“На жаль, більшість споживачів сприйняла цей мораторій як можливість зовсім не платити за послуги,” – констатує Володимир Крупко, СЕО групи Tolk. “Це суттєво вплинуло на ситуацію на енергоринку. Наприклад, борг населення Закарпатської та Волинської областей за електроенергію за останні два роки зріс у три рази. Зокрема, заборгованість споживачів, термін якої перевищує 3 місяці, лише на Волині зросла з 4 млн до 12 млн грн. У Закарпатті з 1 лютого 2022 року до 1 січня 2024 року прострочена заборгованість за електроенергію зросла з 26 млн до 86 млн грн.”

Заборгованість населення Закарпатської та Волинської областей зросла втричі...

З іншого боку, протермінована заборгованість споживачів Києва та Дніпропетровської області складає понад 1,246 млрд грн, виявили фахівці компанії Yasno. Внаслідок скасування мораторію компанія розпочне відключення боржників від електропостачання з 29 січня 2024 року. Це стосується 28 тис. споживачів у Києві, які заборгували 206 млн грн, а також 46 тисяч у Дніпропетровській області, які завинили 417,5 млн грн.

Інфографіка Yasno

Голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко підкреслює, що ці борги накопичувались у громадян з 2020 року.

“Питання до компанії Yasno: чому вони не працювали з боржниками з 2020 року, коли їх борги становили 300-500 тисяч? Нагадаю випадок Нестора Шуфрича, який мав борг за газ більше пів мільйона грн,” – говорить Олег Попенко.

Інфографіка Yasno

Боргами за ЖКП не лише бідні

Здавалось би, боржниками є бідні люди, які не мають грошей, щоб сплатити за комунальні послуги. Однак керівник НКРЕКП підкреслив, що спостерігається інша тенденція: родини, які отримують субсидії, повністю сплачують за ЖКП, в той час як ті, хто може платити, навпаки, значно знизили платіжну дисципліну. Отже, збільшення заборгованості переважно йдеться про платоспроможні домогосподарства. Це також підтверджують постачальники послуг.

“Найбільший зріст заборгованості спостерігається в категорії споживачів, платіжка яких сягає середньому 2700 грн на місяць,” – зазначає Володимир Крупко. “Це власники великих будинків, приватних басейнів і кортів. А найбільш уразлива група – пенсіонери, які, незважаючи на складні умови, залишаються найпоряднішими платниками.”

Найбільший зріст заборгованості спостерігається в категорії споживачів, платіжка яких становить у середньому від 2700 грн на місяць. Це власники великих будинків, приватних басейнів і кортів...

Також уникають сплати навіть особи, які володіють кількома квартирами, можливо, отримуючи доходи від оренди.

“Вірте, у нас є кейси людей, які мають кілька квартир, і по одній з них накопичено великий борг, незважаючи на війну. Не можу зрозуміти, чому пенсіонери платять, а ці люди – ні,” – додає Сергій Коваленко, генеральний директор Yasno.

Отож, здається, що це переважно заможні люди скористались мораторієм, щоб уникнути сплати за ЖКП, адже держава фактично дозволила їм це.

Безумовно, частина боргів спостерігається у осіб, чиє житло постраждало від війни. Однак це повинно бути зафіксовано заявою до поліції або в Дії.

“Якщо ви не проживаєте в квартирі – уточніть ваші показники, передавайте їх коректно та регулярно, тоді боргу не виникне,” – рекомендує Сергій Коваленко. Для тих, хто має труднощі з оплатою, держава запропонувала субсидії, які можна оформити спрощено.

Він також зазначив, що нині атаки на інфраструктуру, особливо на сході України, тривають, тому компанії змушені постійно ремонтувати й відновлювати об'єкти. І для цього потрібні ресурси, які компанії отримують, зокрема, завдяки своєчасним платежам населення за послуги.

Отже, постачальники будуть відключати споживачів, які заборгували за електроенергію. Але перед цим надішлють їм сповіщення всім доступними способами з проханням погасити заборгованість. Якщо платіж не відбудеться, то боржник отримає попередження про відключення за 10 днів до проведення процедури, а ще одне – за 5 днів. Спершу відключать тих споживачів, які не сплачували тривалий час і мають великі борги.

Які дії слід вжити боржнику?

Найкращий вихід для боржників, щоб не опинитися без житла, – почати переговори з постачальником послуги та укласти угоду про реструктуризацію своїх боргів.

“Згідно із законодавством передбачено декілька механізмів вирішення питання заборгованості, – пояснює старший юрист юридичної фірми "Sayenko Kharenko" Наталія Гутаревич. – Перший передбачає можливість реструктуризації (розстрочки) боргу. Для цього слід звернутися до постачальника ЖКП і укласти відповідну угоду.”

Проте правник зазначає, що постачальник може відмовити в реструктуризації або вимагати від споживача документи, що підтверджують його нездатність платити.

Якщо досягти домовленості з постачальником не вдасться або якщо вона виявиться неефективною, тоді боржник, відповідно до слів Наталії Гутаревич, може зазнати відповідальності у таких формах:

• стягнення пені;
• припинення надання комунальних послуг;
• обмеження у використанні та розпорядженні майном (наприклад, арешт коштів на банківському рахунку);
• стягнення з доходу (заробітної плати, пенсії, стипендії тощо);
• погашення заборгованості за рахунок майна боржника ( аж до виселення з житла та звернення стягнення на нерухомість).

Варто зазначити, що сам постачальник ЖКП може лише вдатися до заходів щодо припинення надання послуги. Усі інші способи відповідальності застосовуються в судовому порядку, який, однак, може бути здійснений у спрощеному вигляді без участі боржника. Йдеться про наказне провадження за вимогою про стягнення боргу за оплату ЖКП, додає Наталія Гутаревич.

Які можуть бути наслідки повернення каральних заходів

Рішення про скасування мораторію для більшості споживачів може допомогти покращити ситуацію із заборгованістю, вважає голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський.

Ця ситуація вже почала змінюватися, відзначають постачальники електроенергії.

“29 грудня 2023 року Кабінет Міністрів України своєю постановою скасував мораторій на відключення боржників у регіонах, де не ведуться бойові дії та які не підпадають під тимчасову окупацію. За перші декілька тижнів ми вже помічаємо позитивний вплив цього рішення на фінансову ситуацію. Усі раніше заборговані кошти, які надходять від споживачів, будуть спрямовані на розрахунки постачальників електроенергії з іншими учасниками ринку, на погашення боргів операторові системи передачі, операторові системи розподілу, власникам сонячних електростанцій тощо,” – говорить Володимир Крупко, CEO групи Tolk.

Він також нагадав, що кожен своєчасно сплачений рахунок за електричну енергію – це внесок у відновлення пошкодженої війною енергетичної інфраструктури, у стабільність енергосистеми, в енергетичну безпеку України.

Кожен своєчасно сплачений рахунок за електричну енергію – це внесок у відновлення пошкодженої війною енергетичної інфраструктури, у стабільність енергосистеми, в енергетичну безпеку України…

Таким чином, рішення уряду має позитивно вплинути на ринок, вважають енергетики. Проте як це буде відбуватися?

“Мене цікавить лише один момент: як треба далі оздоровлювати наслідки мораторію, який сприяв накопиченню боргів? – запитує Олексій Кучеренко. – Хочу зрозуміти, яка буде подальша технологія. Швидко відновити процес погашення боргів, на жаль, не вдасться.”

Вплив скасування мораторію на борги за тепло, воду і газ

Постачальники електроенергії найбільше сподіваються на позитивні зміни в ситуації з боргами. Але що щодо інших постачальників ЖКП? Мораторій був скасований для всіх ними. Згідно зі старими даними Державної статистики, люди завжди мали найбільші борги за газ, тепло та гарячу воду. Ймовірно, що ця ситуація також суттєво погіршилась. На скільки?

“Якщо, згідно з останніми оприлюдненими даними, заборгованість за електроенергію на кінець 2021 року становила 7,765 млрд грн, а за два роки, за даними Бойка, зросла до 15 млрд грн, це означає, що зростання склало 100%,” – коментує Олег Попенко, голова Спілки споживачів ЖКП України.

Щоб визначити орієнтовний борг за іншими ЖКП, експерт пропонує вважати, що зростання боргів за ЖКП було схожим. Отже, загальний обсяг заборгованості за комунальні послуги може становити близько 240 млрд грн.

“Вирішити проблему боргу у розмірі близько 240 млрд грн поверненням штрафів, пені, субсидій неможливо,” – переконаний Олег Попенко.

Вирішити проблему боргу у розмірі близько 240 млрд грн поверненням штрафів, пені, наданням субсидій неможливо...

Хоча постанова про скасування мораторію, повернення штрафів, пені, інфляційних нарахувань тощо поширюється на всіх боржників, однак споживачів не відключатимуть від усіх комунальних послуг.

“Звертаю увагу, що наразі мораторій фактично скасовано лише для електроенергії, – зазначає Олексій Кучеренко. – Відключення від газопостачання заборонене, водопостачання та теплопостачання також неможливо відключити.”

Отже, боротися з боржниками можна лише через суди за старою схемою. Це досить тривалий процес. Чи буде він ефективним під час війни?

“У людей можуть арештовані банківські рахунки, картки, квартири, але це не суттєво позначиться на надходженні коштів, оскільки мільйони людей виїхали з країни. Це глухий кут. Особливо для теплопостачання та водопостачання. І я, щиро кажучи, не бачу з нього виходу. Проблема набагато глибша, ніж просто заборгованість. Ситуація в енергетиці хаотична, безконтрольна, споживачі не спроможні платити. Я надзвичайно здивований, як енергосистема витримує те, що відбувається під час війни,” – підсумував голова Спілки споживачів комунальних послуг України.

Незважаючи на те, що повернення боргів – це надзвичайно складний і тривалий процес, всі розуміють, що іншого виходу немає. Адже всім нам потрібні електрика, тепло, вода та газ. Отже, в умовах війни, коли ворог постійно нищить мережі та інфраструктуру, навіть часткове повернення боргів вплине на енергосистему, а отже, на наше щоденне життя.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"

Теги: заборгованість відключення меморандум ЖКП боргиПоділитись