Газові запаси на зиму: не лише внутрішній видобуток має значення

29 липня 2024

Уряд запевняє, що зможе заповнити сховища газом достатньої кількості, аби пережити зиму без імпорту. Проте професіонали вважають, що темпи накопичення ресурсу залишаються низькими. Допомогти могли б нерезиденти, однак їх стривожують удари Росії.

Фото: Shutterstock

“Нафтогаз” має намір накопичити на наступний опалювальний сезон більше 13 млрд куб. м блакитного пального. Цього обсягу повинно бути достатньо для зими. Держава другий рік поспіль намагається обійтися без імпорту газу.

Однак невідомо, чи включена в цю цифру кількість газу, потрібного для роботи когенераційних установок. Нагадаємо, президент Володимир Зеленський вірить, що країна зможе побудувати 1 ГВт потужностей малих газових генерацій. Але, наприклад, експерти Центру Разумкова вважають ці плани на цей рік нереалістичними.

Ризики для наступного опалювального сезону залишаються незмінними – це російські атаки. Кремль продовжує обстрілювати українську енергетику ракетами і дронами. Тож підземні газосховища та видобуток також під загрозою.

Урядові плани та реальність

Для наступного опалювального сезону Україна має накопичити 13,2 млрд куб. м газу, таку інформацію поширили в НАК “Нафтогаз України”. У компанії запевняють, що такої кількості вистачить для зими. Зазначили, що закачування ресурсу проходить у нужних обсягах для виконання поставлених урядом завдань. У підземних сховищах вже вдалося накопичити понад 10 млрд куб. м.

“Наші темпи закачування, починаючи з квітня, перевищують минулорічні показники. Зараз маємо вже на 400 млн кубометрів більше. За добу ми закачуємо близько 28-30 млн. Деякі місяці відрізняються, але зараз виходимо на максимально швидке закачування, що перевищить 30 млн кубів на день”, – переконує голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов.

У свою чергу, колишній керівник Оператора газотранспортної системи України Сергій Макогон вважає темпи накопичення газу занадто повільними. Він запевняє, що держава не встигне накопичити необхідну кількість газу до початку опалювального сезону.

“Якщо будемо закачувати по 28 млн куб. м на добу до 1 жовтня, то наберемо приблизно 12 млрд куб. м, що на 1,2 млрд менше запланованих 13,2 млрд куб. м”, – вважає Сергій Макогон.

Якщо будемо закачувати по 28 млн куб. м на добу до 1 жовтня, то наберемо приблизно 12 млрд куб. м, що на 1,2 млрд куб. м менше запланованих 13,2 млрд куб. м

На думку колишньої міністерки енергетики Ольги Буславець, поточні запаси газу в сховищах є нижчими, ніж на таку ж дату 2023 року. Різниця становить 12%, з урахуванням газу нерезидентів в обсязі приблизно 600 млн куб. м. Однак на європейському ринку ситуація стабільна: ціни не коливаються, попит падає.

“Запаси природного газу в підземних сховищах Європи становлять 89,8 млрд куб. м, що на 16% більше середнього показника за останні 5 років, і перевищує минулорічний рівень на 0,1%. Рівень заповнення – 84%. Високий рівень ПСГ Європи – на 12,0 млрд куб. м більше від 5-річного середнього – зменшує попит на заповнення перед наступним опалювальним сезоном 24/25”, – зазначила колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.

Запаси природного газу в підземних сховищах Європи становлять 89,8 млрд куб. м, що на 16% перевищує середній показник за останні 5 років

У "Нафтогазі" віддають перевагу закупівлі ресурсів у вітчизняних приватних видобувників. У компанії зазначили, що торги проходять прозоро через енергетичну біржу. Щодо обсягів, то в "Нафтогазі" підкреслили, що готові придбати увесь вільний газ на ринку. Ціна на нього варіюється в залежності від умов торгів, але в середньому складає близько 14 тис. грн за 1 тис. кубометрів.

“Нафтогаз вже витратив приблизно 7 млрд гривень, а газу в сховищах не стало більше, оскільки при купівлі газу всередині країни змінюється лише власник”, – розповів Сергій Макогон.

У “Нафтогазі” ще раз наголосили, що немає потреби купувати газ за кордоном. Водночас Кабінет Міністрів не заборонив імпорт пального. У НАК вважають, що цього опалювального сезону, як і минулого року, країна зможе обійтися газом внутрішнього видобутку.

“Чи є в імпорті проблема? Ні! Імпорт можливий, він не заборонений. Я буду радий, якщо хтось додатково імпортуватиме і зберігатиме пальне у наших газових сховищах. Але всі сегменти, що забезпечує модель ПСО для людей, теплокомуненерго та інше, повинні забезпечуватися лише за рахунок нашого газу. І його в нас вистачає”, – наголосив Олексій Чернишов.

Однак у Києві торік підключення будинків до тепла почалися 16 жовтня. А заклади соціальної сфери отримували опалення навіть раніше, на тиждень швидше. Схожа ситуація спостерігалася в інших містах. Проте у 20-х числах деякі громади тимчасово зупиняли обігрів через аномально теплу погоду. Незабаром опалення знову було відновлено.

Внутрішній видобуток: цифри та факти

У “Нафтогазі” повідомляють про збільшення внутрішнього видобутку газу. За перше півріччя вдалося наростити обсяги на 8%, що становить 7,3 млрд куб. м. Проте ця цифра поєднує не лише дані "Укргазвидобування", а й "Укрнафти". У НАК підкреслили, що фактичні показники видобутку перевищують оперативний план на 2%.

Як пояснили в “Нафтогазі”, збільшення видобутку стало можливим завдяки запуску 41 нової свердловини, з яких 14 мають високий дебет, тобто їх видобуток перевищує 100 тис. куб. м на добу.

“Наші плани на цей рік полягать у тому, що Група "Нафтогаз" має намір в 2024 році добути до 15 млрд куб. м. Це буде консолідований показник, оскільки до нашого видобутку додаються дані "Укрнафти". Приватні компанії видобувають близько 3 млрд куб. м”, – зазначив Олексій Чернишов.

Група "Нафтогаз" планує в 2024 році видобути до 15 млрд куб. м газу. Приватні компанії видобувають близько 3 млрд куб. м на рік

Зараз в Україні близько 80% видобутку контролюють державні компанії. І їх частка зростає, тоді як показники приватних компаній падають. Слід зазначити, що з початку повномасштабної агресії Кабінет Міністрів наклав мораторій на експорт газу.

До 2022 року ситуація в цій сфері була протилежною: державні компанії знижували видобуток, тоді як приватники нарощували показники.

“Ми доблизько підійдемо до цільових показників закачування завдяки власному видобутку. Проте є також звичайні воєнні загрози, ми спостерігаємо обстріли газовидобувних підприємств. Проте наразі ситуація стабільна. Щодо зростання видобутку, з одного боку, нам кажуть, що загальний видобуток по країні не збільшився. Однак "Нафтогаз" звітує про зростання на 7-8%. Дослідимо ситуацію з приватними компаніями, рахунки яких були арештовані. Іхня частка у загальному видобутку становила близько 6-7%. Якщо проаналізувати ці дані, то отримаємо загальну картину”, – розповів експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.

Поки тривають судові розгляди, Сахалінське родовище простоює, і країна втрачає, за різними оцінками, 500-800 млн куб. м видобутку газу на рік.

Питання відновлення роботи одного з найбільших газових родовищ України – Сахалінського – залишається невирішеним. На цьому родовищі тривають судові слухання, і країна втрачає значні обсяги газу. За різними оцінками, йдеться про 500-800 млн куб. м на рік.

У “Нафтогазі” заявили, що якщо видобуток на цьому родовищі буде дозволено, компанія готова розпочати підготовчі роботи. Але відновлення видобутку не відбудеться швидко і потребуватиме додаткових інвестицій. Через затримки на Сахалінському родовищі вже втрачено 600 млн куб. м з прогнозного плану видобутку.

Потреби малих газових генерацій

Скільки когенераційних установок вдалося приєднати до енергомережі – поки невідомо, адже уряд не повідомляє ці дані з міркувань безпеки. Натомість міжнародні донори надають інформацію. Приміром, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) закупило для України 91 установку з загальною потужністю понад 55 МВт. Однак лише близько чверті з них успішно завершили процес підключення.

Потужність когенерації у Києві вже досягає щонайменше 60 МВт. Столиця закупила 15 газових установок. Держава спростила процес підключення цієї техніки, проте в питаннях будівництва генерації ще є чимало незрозумілостей.

Наприклад, досі невідомо, по якій ціні буде купуватися газ для таких установок. Ані уряд, ані “Нафтогаз” поки що не назвали конкретних цифр. Ще не визначено, скільки газу знадобиться для забезпечення роботи когенерацій на опалювальний сезон.

“Обсяг потреби газу залежатиме від потужності цих установок, наразі важко щось сказати. Проте я вважаю, що в нас не виникне проблем. Відзначу, що за короткий час важко буде збудувати великі потужності, щоб не вистачило природного газу. Я думаю, потрібно буде додатково 300-500 мільйонів кубічних метрів газу, але це не становитиме серйозної проблеми”, – вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Війна та газ нерезидентів

Цього року російські війська щонайменше сім разів атакували інфраструктуру підземних газосховищ на заході України. Ці атаки почалися в кінці березня, коли Кремль розпочав нову хвилю ракетних та дронових атак на українську енергетику. У “Нафтогазі” підкреслюють, що це вплинуло на бажання нерезидентів закачувати газ на зберігання в українські ПСГ. Тоді ж додають, що незважаючи на військові ризики, прогнозують суттєвий інтерес іноземних інвесторів до українських сховищ, опираючись на попередній досвід.

“У 2022 році ми спостерігали 300 млн кубометрів газу нерезидентів у наших сховищах – це вкрай мало. Але вже через рік ця цифра зросла до 2,5 млрд, і це відбувалося під час повномасштабної війни. Спочатку йшлося про те, що для нерезидентів будуть якісь гарантії з боку Європи. Тим не менш, ці 2,5 млрд куб. м надійшли на зберігання без жодних гарантій. Ми знайшли можливості переконати іноземні компанії зберігати свій газ у нас, оперативно організувавши такий процес. Але це було виключно комерційний ризик для цих компаній”, – зазначив голова правління “Нафтогазу” Олексій Чернишов.

У 2022 році було 300 млн кубометрів газу нерезидентів у наших сховищах, а вже через рік ця цифра становила 2,5 млрд куб. м

Після завершення опалювального сезону 2023-2024 років у газосховищах залишалося близько 500 млн куб. м газу нерезидентів. На сьогодні цей обсяг зріс на понад 100 млн куб. м. Проте перспективи щодо закачування газу нерезидентами до українських ПСГ залишаються туманними. Інтерес іноземних компаній може з'явитися тільки восени, з кількох причин. По-перше, європейські сховища будуть практично заповнені. По-друге, в “Нафтогазі” передбачають значну різницю в цінах, що може стати стимулом для нерезидентів.

“З одного боку, у них дійсно є побоювання щодо обстрілів. Але з іншого боку, минулого року прибутковість операцій була значно вищою. Тобто їм було вигідно закачувати газ до нас влітку, а повернути взимку. Можливо, якщо спред знову буде вищим, це станеться. На сьогодні спред складає 7 євро за МВт год, тоді як минулого року був 20 євро”, – зауважив експерт в енергетичній сфері Андріан Прокіп.

Зберігання газу нерезидентів в українських сховищах приносить фінансову вигоду та виконує важливу технічну функцію, зокрема, підтримання тиску.

Зберігання газу нерезидентів в українських підземних сховищах не лише приносить фінансову вигоду, але й виконує важливу технічну роль – підтримування тиску. Чим більше пального розміщено під землею, тим легше піднімати газ на поверхню, особливо в кінці опалювального сезону, коли в лютому-березні обсяги пального досягають мінімуму, а ймовірність морозів залишається високою.

У “Нафтогазі” також наголосили, що Україна зацікавлена у зберіганні газу в ПСГ з Азербайджану. Ці переговори вже тривають, наголосили в компанії.

Актуальність процесу посилення протиповітряної оборони України залишається важливою. Росія не припиняє намагання знищити українську енергетику. Однією з пропозицій є використання ППО країн НАТО, зокрема Польщі, для захисту повітряного простору західних областей України. Це дозволило б захистити інфраструктуру газових сховищ від російських дронів та ракет. Хоча поки ця ідея залишається лише на словах.

Сергій Барбу, спеціально для “Української енергетики”

Теги:видобування газусховища газувійнаНафтогаз Українизапаси газуопалювальний сезонПСГПоділитись