Завершення "Північного потоку-2". Які угоди уклали міністри енергетики ЄС у Люксембурзі?
Фінал "Північного потоку-2". Про що домовились міністри енергетики ЄС в Люксембурзі?
27 червня 2017
Міністри енергетики Європейського Союзу, які виступають проти газопроводу «Північний потік-2», заявили в понеділок, щоб в будь-яких майбутніх переговорах з Москвою щодо проекту Єврокомісія наполягала на повному виконанні енергетичних законів блоку.


Про це йдеться у статті Анки Гурзу в POLITICO.
Польща також вважає, що всі процедури щодо отримання дозволів на будівництво підводного трубопроводу повинні бути припинені, поки ЄС не завершить переговори з Росією стосовно регулювання трубопроводу, за інформацією джерел, обізнаних з ходом засідання в понеділок у Люксембурзі.
«Після сьогоднішніх обговорень ніхто не повинен сумніватися в політичному характері проекту «Північний потік-2», - заявив польський заступник міністра енергетики Міхал Куртика в коментарі для ЗМІ.
Німеччина, Австрія та Франція залишилися мовчазними під час зустрічі в понеділок, свідчать джерела, близькі до переговорів. Німецькі компанії Uniper і Wintershall, австрійська OMV, французька Engie та англо-голландська Shell є основними партнерами в проекті.
Міністри зібралися в Люксембурзі, щоб розглянути запит Комісії про мандат на початок переговорів з Росією стосовно міжурядової угоди про управління спірним трубопроводом «Північний потік-2», який планується прокласти з Росії до Німеччини через дно Балтійського моря.
Питання полягає в тому, яким чином буде регулюватись проект «Північний потік-2». Оскільки трубопровід прокладатимуть морем, він не підпадає під закони ЄС, що стосуються лібералізації ринків, відомі як «Третій енергетичний пакет».
«Було кілька підходів щодо того, наскільки потужним має бути мандат і як ми повинні заохочувати застосування Третього енергетичного пакету», - зазначив Марош Шефчович, віце-президент Єврокомісії, відповідальний за Енергетичний союз, в телефонному інтерв'ю після зустрічі.
«Ми не можемо автоматично притягувати [закони] до сторони, яка знаходиться поза юрисдикцією ЄС», - додав Шефчович. Проте, Брюссель прагне «якнайшвидше досягти цього» через спеціальну юридичну угоду, сказав він. Румунія та Литва також вимагали повного виконання енергетичних законів ЄС стосовно газопроводу.
Для початку переговорів з Москвою Комісія потребує згоди від більшості національних урядів. Москва також повинна буде дати добру волю для переговорів.
Правовий статус трубопроводу почали обговорювати в цьому році Швеція та Данія, які вивчають можливість видачі дозволів на будівництво для частин проекту, що проходять через їхні води. Обидві країни висловили бажання підтримати мандат та якнайшвидше почати переговори, згідно з інформацією джерел.
Під час дискусій Ради з цього питання взяли участь 13 країн, включаючи Чехію, Італію та Хорватію.
Країни Центральної Європи звернулися до Брюсселя з проханням надати юридичну оцінку, на базі якої буде формуватися запит на переговорний мандат. Шефчович зазначив, що обіцяв надати країнам "додаткове правове уточнення" на майбутніх технічних зустрічах у Раді стосовно запропонованого мандату.
Хоча країни Центральної Європи сподіваються скористатися переговорами, щоб уповільнити або стримати трубопровід, Німеччина має інші погляди щодо необхідності таких переговорів. Берлін вважає "Північний потік-2" виключно комерційним проектом і не бачить в ньому геополітичної загрози.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що в цьому місяці не вважає за потрібне надавати Брюсселю окремий мандат на переговори з Росією.
Група операторів газотранспортних систем з Німеччини, Австрії, Бельгії та Чехії минулого тижня звернулася до Комісії з листом, в якому стверджує, що створення спеціального правового режиму для «Північного потоку-2» може негативно вплинути на інші трубопровідні проекти.
Поділитись