Завершення корпоративної звітності енергетичних компаній: що можна вдосконалити в умовах війни

10 травня 2024

Відновлення прозорості в корпоративній звітності є критично важливим для ефективного планування інвестицій у відбудову вітчизняного енергетичного сектора після війни

Корпоративна звітність компаній в енергетичному секторі, як і інша інформація, підпала під обмеження в період воєнного стану. Закон України "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" та інші нормативно-правові акти дозволили компаніям уникати подачі корпоративної звітності під час цього періоду. Навіть такі обмеження мали різний (і часто досить несподіваний) вплив на рівень прозорості корпоративних даних. Які саме, розглянемо на базі категорії "Звітність", індикатори якої оцінювались у рамках Індексу прозорості енергетики за 2023 рік. У попередніх матеріалах ми вже проаналізували категорії "Баланси" та "Постачання".

Що включає в себе категорія "Звітність"?

Дані, що містяться в корпоративній звітності, поєднують фінансову та нефінансову інформацію. Вони відображають бізнес-модель, корпоративне управління та кінцевих бенефіціарів, а також результати діяльності компанії.

Щодо розкриття такої інформації, можна умовно розділити на:

• регульовану, оголошення якої вимагається на підставі національного законодавства (бухгалтерська звітність, аудиторські висновки тощо);
• нерегульовану, яка готується на основі рішення компанії надати додаткову інформацію (зазвичай нефінансової природи в рамках міжнародних стандартів прозорості).

Останні роки свідчать про зростаючу важливість нефінансового звітування, яке обговорює питання корпоративної соціальної відповідальності та сталого розвитку.

Видобувні компанії мають свій власний стандарт звітування, що дозволяє оцінити прозорість додаткової інформації про обсяги видобутої корисної копалини та сплачені податки. Публікація такого роду корпоративних даних є важливим чинником для залучення інвестицій на міжнародних ринках та грантів від міжнародних фінансових організацій.

У межах методології прозорість корпоративної звітності оцінювалась по трьом підкатегоріям:

• фінансової та нефінансової звітності;
• фіскальної звітності (інформація про сплачені платежі державі);
• корпоративної звітності, яка розкривається компаніями, що випускають цінні папери.

Набір індикаторів у кожній підкатегорії оцінювався серед трьох груп компаній енергетичного сектора: (і) загальна – 20 компаній, (іі) компанії видобувного сектору – 12 компаній, (ііі) компанії, що випускають цінні папери – 14 компаній. Список компаній оновлюється щороку на основі їх ранжування за обсягом сплачених податків і наявністю рівномірного представництва різних сегментів енергетичного ринку.

Прозорість у категорії "Звітність" поступово зростала до початку повномасштабного вторгнення, з 22 балів (недостатня прозорість) у 2018 році до 53 балів (недостатня прозорість). Однак внаслідок обмежень воєнного стану загальна оцінка зменшилась до 33 балів у 2022 році та продовжила падати до 30 балів у 2023 році.

Оцінки за категорією "Звітність" за 2018-2023 рр.

До 2022 року основними чинниками, що сприяли зростанню прозорості в сфері звітності компаній, було активніше використання фінансової звітності за МСФЗ у машиночитному форматі. Також важливим був поступовий ріст кількості державних підприємств, які почали готувати окремі нефінансові звіти за міжнародними стандартами. Зросла також участь компаній в рамках ІПВГ, що призвело до покращення нашої оцінки в сегменті видобувних компаній.

З введенням воєнного стану компанії отримали право зупинити публікацію фінансової звітності та регульованої інформації емітентів цінних паперів. Державні реєстри з даними про кінцевих бенефіціарних власників також стали недоступними. Як результат, більшість компаній в загальній вибірці закрили доступ до всієї фінансової та нефінансової звітності, зокрема звітів за попередні періоди, хоча пряма заборона на публікацію таких даних не була введена. Це закриття, як правило, відбувалося шляхом деактивації відповідних розділів корпоративних веб-сайтів, хоча були випадки, коли актуальна звітність все ще доступна на сайтах компаній або через пошукові системи.

Компанії-емітенти цінних паперів також призупинили публікацію практично всіх типів корпоративної інформації, включаючи дані про структуру власності та управління, . Підготовка та публікація річного звіту в рамках ІПВГ не зупиняється, проте видобувні компанії припинили публікацію звітів про платежі на користь держави через вказівки закону.

Результати 2023 року

На жаль, наші дані за 2023 рік свідчать про незначне погіршення прозорості у категорії "Звітність", що лишилася на неприйнятному рівні. Компанії енергетичного сектора в основному не відновили публікацію актуальної фінансової та нефінансової звітності. Доступ до документів за минулі роки досі заблокований. Слід особливо зазначити, що компанії повністю зупинили підготовку нефінансових звітів за міжнародними стандартами, навіть ті, які раніше були лідерами у цій сфері.

Видобувні компанії не відновили публікацію звітів про платежі на користь держави. Для останнього звіту ІПВГ необхідні дані по видобутку та сплаченим податкам були надані, проте документ було доступно завантажити лише на міжнародному сайті ініціативи.

Енергетичні компанії, що є акціонерними товариствами і емітентами цінних паперів, також не відновили публікацію річних та квартальних звітів, а також інформації про корпоративне управління. Проте вони переважно поновили публікацію повідомлень загальних зборів акціонерів та інших спеціальних повідомлень починаючи з березня 2023 року. Як і у випадку фінансової та нефінансової звітності, доступ до інформації за минулі періоди зазвичай неможливий через блокування роботи відповідних розділів веб-сайтів.

Чи є можливості для покращення прозорості навіть під час воєнного стану?

Загалом, основною рекомендацією "Індексу прозорості енергетики – 2023" є відновлення доступу до веб-сайтів, в яких зберігається звітність, а також відновлення доступу до фінансової звітності за минулі роки, принаймні за 2021 рік і раніше. Це забезпечить значний приріст прозорості. Особливо важливо це в тих випадках, коли доступ до фінансової звітності можливий з альтернативних джерел. Така ж рекомендація стосується компаній-емітентів щодо відновлення доступу до звітів за попередні роки та до інформації, що не є чутливою.

Видобувні компанії можуть відновити або почати публікацію інформації про сплачені податки на власних веб-сайтах, адже ці дані продовжують надходити до ІПВГ. Що стосується звітів ІПВГ, варто повернути доступ до них на українському сайті.

Крім відновлення звітності за попередні роки, ми також рекомендуємо Верховній Раді, Мінфіну та НКЦПФР переглянути існуючі регуляторні обмеження щодо фінансової та корпоративної звітності на основі ризик-підходу. Також необхідно відновити публікацію більш актуальної інформації, але з деяким часовим лагом. Замість закриття всіх звітних даних, доцільно створити конкретний список виключень або типів інформації, що підпадають під тимчасову заборону на публікацію, які можуть бути чутливими під час воєнного стану.

Відновлення прозорості корпоративної звітності є важливим не лише для інформування українських зацікавлених сторін про ситуацію в енергетичних підприємствах, а й для кращого планування інвестицій у відновлення після війни. Це вже актуально. Енергетичний сектор потребуватиме значних інвестицій через характер поточних і можливих руйнувань. Переважно кошти на відновлення будуть надані нашими західними партнерами, тому це, безсумнівно, вимагатиме підвищеної прозорості на рівні компаній енергетичного сектору.

Дмитро Науменко, експерт проєкту USAID
"Прозорість енергетичного сектору"

Цей матеріал було підготовлено в рамках проєкту USAID "Прозорість енергетичного сектору", який виконує DiXi Group. Створення цього матеріалу стало можливим завдяки підтримці американського народу. Думки, викладені у матеріалі, є ексклюзивною відповідальністю DiXi Group і не відображають позицію USAID або Уряду США.

Теги: Індекс прозорості енергетики Індекс прозорості звітність DiXi Group прозорістьПоділитись