Зелена економіка на порозі ресурсних перегонів: Україні потрібно налаштуватись

23 жовтня 2023

Видобуток критично важливої мінеральної сировини в Україні має ґрунтуватися на інтересах держави з урахуванням соціальної та екологічної справедливості, висловлюють думку експерти.

Фото: Shutterstock

Для переходу на низьковуглецеву енергетику до 2050 року може знадобитися близько 3 млрд тонн певних видів мінеральної сировини, прогнозує Світовий банк. Розвиток відновлюваної енергетики залежить від компонентів, які включають літій, нікель, кобальт, мідь, графіт та рідкісноземельні метали, на які вже спостерігається зростання попиту на світових ринках. Країни, багаті на ресурси критично важливої мінеральної сировини (КМС), стають ключовими гравцями на ринку та об’єктом геополітичних інтересів розвинених країн.

Абсолютно необхідно зменшити ресурсну залежність від країн, які мають монопольне положення на ринку КМС, європейські держави працюють над співвідносним Регламентом – Законом про критичну сировину. Документ формує перелік КМС в ЄС та визначає основи для безпечного і сталого постачання.

Яким чином розвиток «зеленої» енергетики залежить від критичної сировини? Як доступ до неї впливає на енергетичну політику світових країн? Які перспективні родовища є в Україні і як уникнути перетворення в сировинну базу інших держав? Як захистити економіку України та навколишнє середовище від можливих негативних наслідків? Ці та інші проблеми аналізувала «Українська енергетика».

Мінеральна сировина задає економічну та безпекову спроможність держави

Вперше особливий статус певних корисних копалин закріпили американські законодавці. Сучасне поняття критичної сировини з’явилося в США до початку Другої світової війни. Термінологія критичних елементів була затверджена законом про нарощування стратегічних і критичних матеріалів, підписаним Франкліном Рузвельтом у червні 1939 року, наводить історію виникнення терміна доктор геологічних наук Наталія Баряцька у своєму дослідженні про ступінь критичності сировини.

Наразі розвинуті країни формують перелік критичних корисних копалин для визначення та стимулювання пріоритетних напрямів розвитку своєї мінерально-сировинної бази. Основними аспектами визначення критичності є ризик пропозиції та економічна важливість, концентрація виробництва, зміни обсягу ринку та геологічних ресурсів, динаміка цін на ринку, зазначила науковиця.

Критична сировина має значний вплив на ключові сектори європейської економіки: відновлювану енергетику, електромобільність, енергоємну промисловість, цифрову індустрію, аерокосмічний та оборонний сектори

Критичні матеріали – це загальний термін, використаний експертами для опису мінеральної сировини:

• яка не має життєздатних замінників за сучасних технологій;
• від імпорту якої залежить більшість країн-споживачів;
• у постачаннях якої домінують один або кілька виробників.

Наприклад, за визначенням спеціалістів Critical Raw Materials Alliance, асоціації європейських виробників сировини, інвесторів та трейдерів, критична сировина – це сировина, яка є економічно та стратегічно важливою для європейської економіки, але має високий ризик, пов’язаний із її постачанням.

При цьому «критичність» матеріалів не пов'язана з дефіцитом, а з тим, які матеріали мають суттєвий економічний вплив на ключові сектори європейської економіки, такі як відновлювана енергетика, електромобільність, енергоємна промисловість, цифрова індустрія, аерокосмічний та оборонний сектори.

Схема потоків критичної сировини для 15 технологій і п'яти секторів зі звіту Європейської комісії, 2023 рік. Джерело: rmis.jrc.ec.europa.eu

Таким чином, критична мінеральна сировина (КМС) – це сировина, від якої залежать важливі для економіки країни галузі, і яка має одного або кількох постачальників з інших країн.

Стратегічна мінеральна сировина – це така мінеральна сировина, яка необхідна для функціонування та розвитку оборонного комплексу держави, відповідального за виробництво озброєнь.

Критичні матеріали формують світові тенденції нової економіки

Кліматичні цілі держав та плани розвитку «зеленої» енергетики передбачають суттєве збільшення постачань корисних копалин, підкреслили в Міжнародному енергетичному агентстві (МЕА). Штаб-квартира агентства в Парижі в вересні 2023 року вперше провела «Саміт з критично важливих мінералів та чистої енергетики», зібравши представників урядів майже 50 країн, інвесторів та виробників зі сфери.

Експерти МЕА відзначили, що не зважаючи на зростання інвестицій у нові ланцюги постачання та родовища, прогрес у диверсифікації джерел постачання КМС в останні роки був обмеженим, а в деяких випадках концентрація навіть зросла. Наприклад, на три найбільші постачальники припадає більше 80% постачання літію і кобальту, а понад 90% акумуляторного графіту і рідкісноземельних металів виробляється в одній країні.

Частки трьох найбільших країн-виробників у переробці окремих корисних копалин, 2022 рік. Джерело: МЕА

Учасники ринку сподіваються зменшити свою залежність завдяки новим проектам видобутку в різних географічних регіонах, полегшуючи можливості перехресного інвестування між країнами-виробниками та споживачами, а також зміцнюючи співробітництво через такі ініціативи, як Партнерство з безпеки корисних копалин і впровадження фінансових стратегій.

Тенденції розвитку основних економік світу можна відстежити, аналізуючи списки критичної сировини держав на найближчі періоди. Наприклад, Європейський Союз за 12 років більше ніж вдвічі збільшив перелік критичних матеріалів – з 14 позицій у 2011 році до 34 позицій у 2023 році. Список наразі включає як критичну, так і стратегічну сировину.

Ступінь залежності європейської економіки від великих постачальників КМ можна оцінити по наведеної мапі.

Основні постачальники критичної сировини в ЄС (2023 рік) та рівень їх управління. Джерело: rmis.jrc.ec.europa.eu

Так ЄС отримує з Китаю 100% і 85% важких та легких рідкісноземельних металів відповідно, а також 97% магнію, з Бразилії – 92% ніобію, з Чилі – 79% літію, з Казахстану – 71% фосфору. Це означає, що розвиток деяких напрямів «зеленої» економіки ЄС залежить від обсягу та надійності ланцюгів постачання сировини з країн з низькою стабільністю постачання (помаранчевий колір). Лише Австралія, Норвегія та Фінляндія відзначаються високим рівнем довіри до стабільності постачальника критичної сировини (зелений колір на мапі).

У свою чергу, США мають офіційний перелік критичних мінералів, який включає 50 позицій. Щодо майбутніх тенденцій «зеленої» економіки, у контексті залежності від КМС, Міністерство енергетики США публікує середньострокову матрицю критичності до 2035 року.

Тенденції змін у переліку критичних матеріалів для економіки США у середньостроковій перспективі аналізує Єгор Перелигін, український експерт з критичних мінералів. Він відзначив, що в порівнянні зі списком КМС до 2022 року:

• матеріали для виробництва акумуляторів для електромобілів та накопичувачів з нині визнано критичними у всіх часових горизонтах. Дебютує також природний графіт;
• матеріали, виготовлені з рідкісноземельних елементів, які застосовуються у виробництві магнітів для двигунів електрокарів і генераторів вітрових турбін, залишаються критичними;
• платинові метали, які використовуються у виробництві водневих електролізерів, також додались до переліку (платина та іридій);
• галій залишився критичним, оскільки є ключовим елементом у виробництві LED-освітлення;
• зростає рівень критичності таких матеріалів як алюміній, мідь, нікель та кремній.

Міністерство енергетики США має повноваження вирішувати проблеми з критичними матеріалами завдяки дослідницьким програмам, які працюють на зниження ризиків і комерціалізацію всіх процесів. Оцінка критичності матеріалів дозволяє відомству встановити пріоритети для інвестицій у науково-технічну діяльність у галузі чистої енергії та декарбонізації енергетичної, виробничої та транспортної економіки.

У новому звіті Critical Materials Assessment, який Міністерство енергетики США опублікувало влітку 2023 року, американські фахівці підкреслили, що «виявлення та зниження критичності матеріалів зараз забезпечує можливість екологічно чистого енергетичного майбутнього на десятиліття вперед».

Документ визначає національні та глобальні пріоритети, ключові тенденції технологічного прогресу та впровадження нових технологій. Міністерство визначило такі стратегічні напрямки діяльності:

• диверсифікація та розширення постачання з спільним виробництвом матеріалів;
• розробка інноваційних альтернативних матеріалів і виробничих компонентів для компенсації потреби в первинних матеріалах;
• матеріали та ефективність виробництва з обробкою матеріалів у всьому ланцюгу постачання та життєвому циклі – для зменшення відходів;
• циркулярна економіка: повторна переробка, реконструкція, ремонт, повторне використання, переробка та перепрофілювання, щоб продовжити термін служби матеріалів і частково компенсувати потребу в первинних матеріалах;
• стимуляційна діяльність, така як оцінка критичності, накопичення, міжнародна взаємодія, розвиток ринку – для прискорення прогресу.

Ці напрямки можна вважати перспективними не лише для окремої країни, а й для інших учасників світового ринку КМС.

Україна має значний потенціал критичних матеріалів

У Програмі розвитку мінерально-сировинної бази України до 2030 року, ухваленій понад десять років тому, зазначається, що запаси корисних копалин в Україні є достатньо вагомими в світовому масштабі. В українських надрах виявлено практично 20 тис. родовищ і проявів 117 видів корисних копалин, йдеться в документі. З них близько 9 тис. родовищ з майже 100 видами мінеральної сировини мають промислове значення, з яких приблизно третина з них видобувається. Сюди входять паливно-енергетичні ресурси, металічні корисні копалини (включаючи рідкісні та рідкісноземельні метали) та неметалічні корисні копалини.

Територія нашої країни, що простягнулася від Рівненщини до Приазов’я, є Українським кристалічним щитом. З утворенням цієї багатошарової тектонічної плити пов’язано родовища залізних, марганцевих, нікелевих, уранових руд, ільменіту, графіту, каоліну та інших важливих для економіки копалин.

Кар'єр, що утворився під час видобутку графіту у Кіровоградській області, Заваллівське родовище. Автор фото: Олексій Кучер

Значна частина з них є критичними та стратегічними матеріалами. При цьому, за інформацією Геологічної інвестиційної групи, Україна входить у десятку країн світу за обсягами видобутку титану, залізної руди, каоліну, марганцю, цирконію, графіту. На території України розташовані родовища близько 30 корисних копалин, які включені до переліку критично важливих для Європейського Союзу.

На жаль, захоплення частини території військами рф змінили плани інвесторів та видобувних компаній. Багато родовищ сьогодні знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Проте, фахівці галузі вважають, що Україні слід уже думати про майбутнє, в якому вона поверне свої території та продовжить освоювати видобуток сировини відповідно до критеріїв сталого розвитку.

Перелік українських критичних та стратегічних матеріалів включає 37 елементів

Досі в українському законодавстві існував статус «стратегічні корисні копалини», які переважно використовуються у військовій промисловості. Тепер в українському законодавстві представлено загальний перелік критичної та стратегічної сировини. Рада національної безпеки й оборони (РНБО) України у своєму рішенні від 16 липня 2021 року схвалила перелік металічних руд та неметалічних корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави. У перелік КМС України входять 37 найменувань корисних копалин, з них руди 33 металів, у тому числі рідкісноземельні, та чотири неметалічних копалини.

У рішенні зазначено, що Кабінет міністрів України щороку до 1 січня має подавати на розгляд РНБО актуалізований перелік металічних руд та неметалічних корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави. Також у документі представлені зміни, які законодавча та виконавча гілки влади мали б внести до нормативних актів для стимуляції пошуку, видобутку та збагачення корисних копалин. Ці рішення сприятимуть задоволенню потреб економіки стратегічно важливою сировиною й підвищать рівень обороноздатності держави.

Україна та ЄС у липні 2021 року підписали Меморандум про стратегічне партнерство у сфері критичних корисних копалин і батарей. Держава взяла на себе зобов’язання підтримувати розвиток спільних ланцюгів постачання сировини та батарей. Україна має практично всі позиції з переліку сировини, що є в списку КМС для ЄС, окрім натурального каучуку та ще п’яти елементів, щодо яких дані про наявність та потенціал не доступні з міркувань національної безпеки. Відзначив Василь Сегін, виконавчий директор ГО «Мережа захисту національних інтересів АНТС.

При цьому поточна ситуація в видобутку корисних копалин експерт вважає недостатньою для економічного розвитку.

«Потенціал України у збільшенні потужностей видобутку, перероблення та утилізації є недовикористаним через брак інвестицій та новітніх технологій, – вважає Василь Сегін. – Галузі бракує прозорості та чіткості правил на всіх етапах видобутку корисних копалин: від геологічної розвідки, дослідно-промислової розробки і видобутку до перероблення та збагачення сировини».

Підписаний з ЄС меморандум мав стати поштовхом для розвитку галузі, а також забезпечити спрощення національного законодавства до європейських екологічних, соціальних та управлінських стандартів. Проте через військові дії це не сталося, а видобуток нині значно ускладнився.

Фахівець також підкреслює, що ця тема має міжгалузевий характер, і різні органи державної влади: РНБО, уряд, різні міністерства, центральні органи виконавчої влади мають бути залучені до прийняття рішень.

Наприкінці березня 2023 року набув чинності закон 2805-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами”. Зміни в законодавстві передбачають дерегуляцію сектору та його цифровізацію, впровадження вільного ринку ліцензій, нові умови продовження строку дії спеціальних дозволів, вичерпні випадки анулювання та зупинення права користування надрами.

Проте АНТС зазначили, що ці зміни наразі точкові й системно не змінюють правил гри. Однак важливо не забувати про інтереси України під час дерегуляції правил, зокрема, запобігти появі структур, пов’язаних з державою-агресором, а також забезпечити сталість і прозорість у видобувній галузі.

Громадські організації акцентують, що захист довкілля має бути в центрі співпраці

Фахівці зазначають, що нерівномірний розподіл природних ресурсів на планеті часто призводить до конфліктів і різних типів сировинних залежностей країн. Світові економіки, інвестуючи в видобуток важливих корисних копалин на території країн, що розвиваються, мають дотримуватись власних високих стандартів соціальної та екологічної складової проектів. Це стосується й положень нового комплексного документа Critical Raw Material Act (CRMA), розробленого цього року Єврокомісією.

Кілька пунктів про спрощення процедур для стратегічних проектів відносно критичної сировини цього регламенту ЄС викликали стурбованість незалежних громадських експертів та аналітичних центрів з різних країн, у тому числі з України.

Аналітичний центр DiXi Group став підписантом позиційного документа “Переломний момент: Закон про критичну сировину (CRMA) має бути дійсно соціально та екологічно справедливим”, підготовленого спільно 41 організацією громадянського суспільства.

Документ надає рекомендації, що стосуються посилення уваги до питань захисту довкілля у процесі видобутку критичної сировини, участі громадськості в прийнятті рішень і переробці продукції з минулим терміном експлуатації для повторного використання дефіцитних матеріалів, зауважують експерти DiXi Group.

Ці рекомендації допоможуть попередити можливі ризики. Мова йде, зокрема, про можливі наслідки спрощення дозвільних процедур у березневій редакції CRMA, які можуть негативно вплинути на охорону довкілля та участь громадськості в оцінці проектів видобутку чи переробки критичної сировини. 

CRMA акцентує на безпеці постачання критичної сировини до ЄС через партнерства, але йому бракує підходу глобальної справедливості, включаючи конкретні заходи для забезпечення стандартів сталого розвитку, участі громадянського суспільства, захисту прав людини та навколишнього середовища в країнах-партнерах

«Для України розвиток галузей, що використовують критичну сировину, є питанням національної безпеки. При цьому треба максимально зменшити негативний вплив проектів на громади, де вони реалізовуватимуться, – підкреслила Вікторія Коваленко, експертка зі сталого розвитку DiXi Group. – Україні, яка рухається в напрямку євроінтеграції та має плани стратегічного партнерства з ЄС у галузі критичної сировини, слід буде імплементувати норми європейського права, тому для DiXi Group важливо підтримувати прийняття законодавчих актів, які у повній мірі враховують інтереси громади, довкілля та сталого розвитку».

Український уряд уже працює над розширенням співпраці з ЄС у розвитку галузей, що видобувають та переробляють критичну сировину, зазначають фахівці. Про це свідчить й підписання Меморандуму про стратегічне партнерство у сировинній галузі, який, серед іншого, передбачає співпрацю щодо інтеграції України в ланцюги постачання критичної сировини.

Зараз експерти DiXi Group звертають увагу на те, що CRMA концентрується на безпеці постачання критичної сировини до ЄС через партнерства, але йому бракує підходу глобальної справедливості, що включає конкретні заходи для забезпечення стандартів сталого розвитку, залучення громадянського суспільства, захисту прав людини та навколишнього середовища в країнах-партнерах.

Запропоновані пропозиції передбачають узгодження партнерств з міжнародними угодами, впровадження надійних механізмів моніторингу, визначення «доданої вартості», підтримку внутрішньої індустріалізації, залучення громад та корінних народів, забезпечення прозорості та запобігання порушення зобов’язань через інші нормативні документи або торговельні угоди, зазначили аналітики DiXi Group.

У випадку запуску багатьох успішних проектів із видобутку та переробки критичної сировини в Україні надзвичайно важливо буде стежити за дотриманням екологічних норм та запобігти можливому негативному впливу цієї діяльності на навколишнє середовище. Це особливо стосується спрощеного надання спеціальних дозволів, проведення оцінки впливу на довкілля (ОВД) та участі громади в обговоренні майбутніх проектів. Таким чином, подальша доопрацювання положень CRMA, що стосуються вимог організації виробництва в країнах-партнерах ЄС, може позитивно позначитися на цих процесах в Україні.

Захист економіки можливий через виробництво продуктів з доданою вартістю

Для того, аби Україні не стати лише постачальником сировини, потрібно розвивати переробку сировини і виробництво продукції з доданою вартістю. А така локалізація вимагатиме значно більших зусиль уряду, ніж спрощення дозвільних процедур для надрокористування, вважають у DiXi Group. Для цього потрібно збудувати нові підприємства повного циклу виробництва, залучити іноземних інвесторів, які мають сучасні технології для збагачення, переробки та досвіду видобутку певних видів критичних матеріалів.

Експерти також радять звернути увагу на розвиток циркулярної економіки, яка включатиме стратегічне бачення утилізації, враховуючи переробку відходів від видобування. Крім того, пріоритетом має стати забезпечення прозорості у сферах видобутку та дотримання стандартів Ініціативи прозорості видобувних галузей. Це забезпечить контроль з боку громади та допоможе залучити нових інвесторів в країну.

Видобуток ільменіту (титановмісна руда) на Бирзулівському родовищі. Фото: Velta.ua

«Список критичних корисних копалин України та список критичної сировини в ЄС досить великий та включають різноманітні копалини. Тому Україні варто ідентифікувати потенційні кластери економіки, де ми можемо ширше використовувати критичну сировину, – наголосила Вікторія Коваленко. – Євросоюз, власне, з цією метою розробляє Critical Raw Material Act. Тож Україні бракує стратегічного бачення для розвитку нових галузей економіки, яке необхідно продумати спільно з Мінекономіки, Мінстратегпрому та Міндовкілля.

Перераховані вищезгадані питання потребують розробки та впровадження ініціатив, які мають закріпити в українських законодавчих актах такі пункти, як рівень локалізації переробки, виробництва, впровадження нових технологій переробки відходів, а також економічні та інвестиційні стимули.

Системний розвиток галузі критичних матеріалів допоможе зміцнити незалежність, сприяти економічному зростанню країни та розвитку «зеленої» економіки з залученням міжнародних інвесторів, вважають спеціалісти. І Україна має скористатися цією можливістю, оскільки має значний сировинний потенціал.

А співпраця має базуватись на принципах прозорості, рівності партнерів та дотриманні соціальних і екологічних стандартів. Важливо, аби держава врахувала стратегії роботи з КМС, які пропонують провідні економіки світу, що орієнтуються на диверсифікацію постачання сировини, розробку інноваційних матеріалів, повний цикл виробництва і циркулярну економіку.

Лариса Білозерова, спеціально для «Української енергетики»

Автор: Лариса БілозероваТеги:видобувні компаніїнизьковуглецева економікациркулярна економікаСтратегія економічної безпекиЄвропейська комісіяЄСПоділитись