Екологічний курс: першочергові кроки від фахівців для відновлення України

31 травня 2022

Уряд України оцінює витрати на відновлення країни щонайменше у 600 млрд доларів. На думку експертів, процес відновлення повинен проходити на нових технологічних засадах та відповідати принципам “зеленої” економіки.

Які масштаби збитків енергетичного сектору України через російську агресію? Які кроки є найбільш важливими для відновлення економіки України? Як відбудова країни повинна інтегрувати цілі “Екологічного курсу”? Ці питання прокоментували аналітики та експерти у сфері екології та енергетики.

Ущентна оцінка збитків української економіки та стану об’єктів ВДЕ

Четвертий місяць війни Україна зазнає щоденних руйнувань від агресора. За даними KSE Institute на 25 травня, збитки інфраструктурі складають приблизно 105,5 млрд доларів, з яких пошкодження житлових будівель оцінюються майже у 40 млрд доларів, тоді як активи підприємств постраждали на понад 11 млрд доларів.

Конкретно постраждали об’єкти енергетичної інфраструктури, зокрема сектор відновлювальної енергетики, через своє розташування в прибережних областях Херсонської, Миколаївської та Запорізької, які були захоплені на початку вторгнення. З березня зупинило свою діяльність близько 70% вітрових станцій.

Голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков повідомляє, що на початок травня було зафіксовано знищення, щонайменше, п’яти вітротурбін на станціях компаній у Херсонській області.

За оцінками фахівців, близько 50% промислових СЕС, що переважно знаходяться на півдні України, зазнали пошкоджень; також постраждало багато підстанцій, ліній електропередач, а обладнання було розграбоване.

Об’єкти біоенергетики, які виробляють електричну та теплову енергію з біомаси, не мають такої концентрації на території, вони розосереджені по Україні, здебільшого біля населених пунктів та великих агроформувань. На даний момент відомо про знищення близько 10% потужностей біоенергетики, за словами голови ради Асоціації відновлюваної енергетики Станіслава Ігнатьєва.

За підрахунками, активи на території бойових дій зараз перевищують 5,5 млрд доларів, виникає питання про інвестиції на суму близько 4 млрд доларів у сусідніх областях.

Сектор відновлювальної енергетики зазнає великих втрат. Наприклад, вітрові електростанції виробили втричі менше електроенергії в порівнянні з аналогічним періодом 2021 року. Генерація сонячних електростанцій знизилася на 40%.

Сонячна станція у місті Мерефа (Харківська область) після ракетного обстрілу, 28 травня 2022 року. Джерело — slk.kh.ua

Україна сподівається на підтримку міжнародних партнерів у відновленні енергетичних об’єктів. У квітні 2022 року було створено Фонд для відновлення енергетичної інфраструктури, зруйнованої війною. Передбачається, що його донорами стануть міжнародні компанії та уряди країн ЄС, які фінансуватимуть проєкти з урахуванням екологічних аспектів.

Проте Україні потрібно визначити пріоритетні напрями відновлення, щоб підготуватися до отримання міжнародної допомоги. Наразі для оцінки потреб сектору працюють незалежні експерти.

Необхідно визначити ознаки “зеленого” зростання

“У нас ще немає готових конкретних рішень для майбутнього відновлення”, – зауважив Андрій Андрусевич, аналітик ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля”.

Експерти цього центру займаються формуванням концепції “зеленого” післявоєнного відновлення і наразі мають більше запитів, ніж відповідей.

“Зрозуміло, що основні принципи – rebuild better (відбудувати краще), тобто відновлення не повинно базуватися на старих моделях”, – підкреслив аналітик.

На його думку, лише визначивши риси “зеленого” розвитку, можливо планувати на далеку перспективу і відповідно коригувати тактику відновлення. Перед експертами стоять кілька запитів.

У сфері енергетики “зелене” відновлення має відповідати цілям енергетичної безпеки

По-перше, потрібно чітко визначити поняття “зеленого” відновлення: чи включає воно лише енергетику, чи також сільське господарство, транспорт; яка роль у планах на відновлення належить природоохоронному сектору.

По-друге, необхідна суспільна та політична відповідь на питання: які цілі “зеленого” відновлення у контексті загальних завдань відновлення після війни. Наприклад, у енергетичній сфері “зелене” відновлення може бути безпосередньо спрямоване на підтримку цілей енергетичної безпеки країни, вважає експерт.

По-третє, у рамках “зеленого” відновлення недостатньо буде лише задекларувати цілі.

“Необхідно розробити практичні механізми та інструменти, щоб інтегрувати екологічні та кліматичні цілі у всі сектори відновлення. На мій погляд, потрібні нові гнучкі інструменти, особливо на початкових етапах розбудови країни”, – резюмував Андрій Андрусевич.

Відновлення зруйнованої інфраструктури має проходити за новими стандартами

Ситуація в Україні через війну є вкрай складною та непередбачуваною; відновлюючи житло, мають бути враховані дві взаємовиключні задачі: швидка доставка житла, яке все ж таки повинно відповідати стандартам енергоефективності. Таку думку висловив енергетичний експерт, виконавчий директор асоціації “Енергоефективні міста України” Святослав Павлюк.

“Триває війна, межі якої важко спрогнозувати. Спочатку потрібно терміново забезпечити житлом людей, що залишилися без нього. Це можна зробити за мінімальних витрат шляхом відновлення або оптимізації існуючих ресурсів”, – вважає експерт. “А вже потім розпочинати модернізацію міст, будівель та інфраструктури, та говорити про нові екологічні рішення.”

Святослав Павлюк зазначає, що Євросоюз, навіть за умов мирного життя і без обмежень у фінансових ресурсах, дозволяв собі модернізувати лише до 1% свого житлового фонду за рік. За допомоги донорів Україна може модернізувати до 10%.

“Очікується, що донорами відновлення житла, будівель і інфраструктури стануть Європейський банк реконструкції та розвитку та інші кредитні установи. Вони вимагатимуть від нас дотримання принципів, які є актуальними в ЄС, зокрема, будівництво житла з нульовим споживанням енергії та накопиченням енергії та тепла з низькими викидами СО2”, – зазначає експерт.

Разом з цим, всі кошти на відновлення не прийдуть швидко; використання цих коштів вимагатиме готовності стратегії, планів, проєктів. На його думку, міста, які швидше сформують такі пакети, матимуть більше шансів на отримання таких коштів.

“Поки донорська допомога не надійде, нам доведеться впоратися практично самотужки. Тому вже зараз потрібно розглядати, як ми переживемо наступну зиму без коштів та відбудованого житла”, – підсумував Святослав Павлюк.

Також він прогнозує розвиток локальних енергетичних систем, що об'єднуватимуть і генерацію, і споживання на місці.

“Ми будемо йти до нового підходу енергозабезпечення міст, що базується на розвиненій малій генерації. Варто також врахувати наші зобов'язання стати вуглецево-нейтральними до 2060 року, тому зруйновану інфраструктуру, як генерацію, так і споживання, необхідно відновлювати за новими стандартами.”

Зруйнований житловий будинок у Києві після ракетного удару 26 лютого 2022 року. Джерело: ДСНС України

Експерт застерігає від спокуси витрачати донорські кошти на закупівлю тимчасового житла – вагончиків чи контейнерів.

“Якість проживання у такому житлі буде незадовільною і це не допоможе запустити нашу економіку. Це допоможе іншим країнам, в той час як ми залишимося з нерегулярними умовами, які потім ще потрібно буде утилізувати. Тому варіант створення масштабних тимчасових містечок не є вирішенням - нам слід одразу будувати капітальне житло так швидко, як можливо,” – запевняє Павлюк.

Житлова політика має відповідати економічній політиці України

Важливим напрямком для етапу відновлення економіки України Святослав Павлюк вважає визначення нової економічної географії країни.

Він зазначив, що деякі міста більше не будуть такими, як раніше, адже у багатьох містах є заводи, які мають стратегічне значення для оборони, і якщо вони ще не знищені, їх потрібно перемістити в інші регіони. Але переселення має відбуватися разом із працівниками.

“Логістика на сході країни практично повністю розгромлена, отже, потрібно терміново відновлювати логістику на західному кордоні, адже це викликає велику кількість викликів для цих проєктів. Міста, житло, людям потрібно пересуватися туди, де вони можуть знайти роботу,” - зазначив експерт. “Якщо ми будемо пропонувати контейнерні будинки людям, які виїхали за кордон з малими дітьми, ми їх не повернемо. Вони не погодяться жити у контейнерному будинку, навіть якщо він відповідатиме розвиненим стандартам.”

Це підкреслює, що житлова політика України повинна виходити з економічної політики, вважає Святослав Павлюк.

Не скасовувати процедури захисту довкілля

Основні напрямки, що має вирішити Україна протягом повоєнного відновлення, прокоментувала Ірина Ставчук, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, яка працювала з питань європейської інтеграції у 2019-2022 роках.

По-перше, потрібно усунути всі системні юридичні та фінансові питання розвитку відновлювальних джерел енергії для виробництва електроенергії та тепла. Навіть до війни, за оцінками експертів, ці технології залишалися найдешевшою альтернативою у порівнянні з атомними чи модернізованими вугільними станціями, коли мова йшла про створення нових потужностей. Тепер це питання енергетичної безпеки та зменшення залежності від російських енергоносіїв.

Наступним фактором для розвитку має стати планування на базі найкращих технологій та практик відновлення інфраструктури у промисловості та містах, які зазнали значних руйнувань. Для цього експертка пропонує запросити міжнародних фахівців у цій сфері і, за потреби, підвищити стандарти будівництва, а також не скасовувати процедури оцінки впливу на довкілля.

Важливим кроком для європейського майбутнього України Ірина Ставчук вважає прийняття всіх базових євроінтеграційних реформ у сфері захисту навколишнього середовища, енергетики та транспорту. Експертка впевнена, що слід створити юридичні та економічні основи для розвитку України за новими принципами.

Траншеї та вогневі позиції рф у Рудому лісі поблизу Чорнобильської АЕС, 16 квітня 2022 року. Джерело: Єфрем Лукацький / AP

Проєкти повоєнного відновлення повинні відповідати кліматичним цілям

Аналітичний центр DiXi Group дотримується принципів “екологічного” відновлення України. Фахівці центру, спільно з рядом громадських організацій, вважають, що метою відновлення має бути не повернення до доконфліктного стану, а повноцінне відновлення та інтеграція в європейські структури на основі сталого розвитку.

При цьому директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович усвідомлює високу ступінь невизначеності щодо тривалості війни та масштабів руйнувань, адже потребують відновлення не тільки будівлі, але і системи тепло- чи водопостачання.

Проте, він вважає, що етапи та принципи відновлення потрібно визначити вже зараз, щоб потім швидше розпочати процеси. Експерт зауважує, що процес відновлення може тривати в три етапи.

Перший етап: короткостроковий, що стосується підготовки до зимового періоду, щоб вижити в існуючих умовах.

Другий етап виключатиме оперативні заходи з відновлення логістики, повернення її до довоєнного стану і відновлення зруйнованої інфраструктури, яка потребуватиметься в майбутньому.

Третій етап буде більш тривалим, оскільки стосується структурних змін в економіці, коли стане зрозумілою ситуація з населенням на конкретній території, попитом і можливостями виробництва.

Роман Ніцович уточнює, що принципи екологічного відновлення мають бути впроваджені під час другого і третього етапів.

“Звичайно, в рамках швидких ремонтів, щоб просто відновити умови для життя, важко говорити про впровадження цілей екологічного відновлення. Але їх слід визначити вже зараз, оскільки донори, в тому числі міжнародні фінансові установи, прагнуть довгострокового планування, і вони вже зараз повинні це включити в свої програми.”

Україна повинна спростити нормативну базу, можливо, навіть для отримання статусу кандидата на вступ до ЄС.

 “Наша євроінтеграція повинна прискоритися. Це неможливо без врахування принципів екологічного відновлення, особливо у сферах енергетики, екології, промисловості, транспорту та сільського господарства,” вважає Ніцович. “Ці питання потрібно планувати вже зараз, щоб чітко комунікувати з міжнародними фінансовими установами, які надаватимуть допомогу. Це також буде сигналом для приватних інвесторів, які прагнуть долучитися до цих процесів.”

Серед пріоритетних напрямів, які Україна має розвивати в першу чергу, експерт вважає енергоефективність.

Враховуючи відмову від імпорту з росії чи білорусі, експерт прогнозує можливий дефіцит енергоресурсів, тому технічні та технологічні рішення у процесі відновлення мають базуватися на ефективному споживанні енергії.

“Будь-який проєкт відновлення повинен передбачати такі ефекти. Тому, коли ми говоримо про відновлення, наприклад, житлового фонду, котелень, систем теплопостачання, електро- та газопостачання, слід враховувати питання ефективного споживання,” – підкреслив Роман Ніцович.

Фінансування проектів має проявлятися через все більше умов, пов’язаних з досягненням кліматичних цілей, зниженням викидів і зменшенням подразників для довкілля.

Наступним кроком, на думку експерта, має стати розвиток відновлювальної енергетики. Україна має великий потенціал до співпраці з ЄС у реалізації проектів ВДЕ, запланованих раніше в рамках умов екологічного відновлення, які стали ще більш актуальними після відмови від енергоресурсів з рф.

“Україна має відмінний потенціал у секторі біомаси, зокрема у сфері біометану, що дозволить замістити значні обсяги імпортованого газу. Також важливим є нарощування ВДЕ в електроенергетиці. У цьому Україна має, що запропонувати,” – впевнений Роман Ніцович.

Експерт підкреслив, що Україні потрібно виробити план щодо вирішення проблем у частині розрахунків з виробниками енергії з ВДЕ, які існували й до війни, але стали ще більш актуальними після її початку. Адже усунення фінансових, нормативних і технологічних бар'єрів дозволить інтегрувати в енергосистему більше проектів ВДЕ.

Багато опитаних експертів вважають, що поки триває війна, основна увага буде приділена опору агресору, збереженню життя людей, інфраструктурі енергетики та економіці. Але для відновлення країни та нової капітальної реконструкції влада повинна планувати на довгострокову перспективу, вводити нові технологічні стандарти, а також мати на увазі збереження довкілля та євроінтеграцію, інакше українська економіка не вийде на сучасний світовий рівень.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”

Теги:енергетичне співробітництвовуглецево-нейтральнаенергоефективні проєктиGreen DealЄвропейська зелена угодавійнаенергобезпекадовкілляЄврокомісіякліматЄСВДЕПоділитись