Як Злочевський скуповує газовий бізнес Іванющенка

03 квітня 2018 "Економічна правда"

До теперішнього часу головним гравцем на ринку енергетичних активів, пов'язаних з оточенням Януковича, вважався Павло Фукс, проте його позиції починають хитатися. Серед конкурентів Фукса з'явився Микола Злочевський.

Згідно з інформацією з "ЕП", у процесі розвитку власної бізнес-імперії Злочевський користується двадцятирічною дружбою з президентським товаришем Ігорем Кононенком.

Досі головним скупником енергетичних активів оточення Віктора Януковича вважався Павло Фукс. Протягом двох років він оформляв на членів родини частки екс-міністра енергетики Едуарда Ставицького у компаніях "Укрнафтобуріння" і "Голден Деррік", які контролюють численні родовища.

Зараз позиції Фукса втрачають стабільність. Його змагальником став засновник Burisma Group, Микола Злочевський, який розпочав кампанію з придбання газового бізнесу знакової фігури часів Януковича, Юрія Іванющенка.

Перша стадія відбулася: нещодавно Злочевський придбав ТОВ "Альба ресурс" і ТОВ "Мировонкабудмонтаж", які володіють значними запасами вуглеводнів у Харківській області. Наступним кроком буде придбання інжинірингової компанії "Сфера плюс", що має газове поле на Івано-Франківщині.

У зміцненні своєї бізнес-імперії Злочевський орієнтується на давню дружбу з Ігорем Кононенком. Наразі ця тактика працює: Злочевський став єдиним колишнім "регіоналом", стосовно якого ГПУ зняла всі обвинувачення. Це дало йому можливість повернутися в Україну після чотирьох років відсутності.

Стрибок в ширину

Микола Злочевський обійняв посаду міністра екології та природних ресурсів 4 липня 2010 року, через п'ять місяців після початку президентства Віктора Януковича. З тих пір діяльність відомства перетворилася на суцільний оксюморон.

Це з часткової причини, що до центрального офісу Мінекології у спальному районі Києва приїжджав кортеж міністра, очолюваний екзотичним Rolls-Royce Phantom. І частково через те, що єдина команда "регіоналів" розпочала закулісну боротьбу за контроль над міністерством.

Головними суперниками Злочевського вважалися Рінат Ахметов та Дмитро Фірташ, квоти яких були представлені у формі заступників міністра на посадах Миколи Романова й Дмитра Мормуля.

Однак основним противником Злочевського став тоді ще маловідомий Едуард Ставицький, який керував Держслужбою геології та надр, відповідальною за видачу та анулювання спеціальних дозволів на експлуатацію родовищ.

"Наприкінці 2010 року Едик домігся через Кабмін змін у положенні про Держгеослужбу, після чого вона вийшла з підпорядкування міністерства", — згадують співробітники Мінекології того часу.

Вони також зазначають, що зусиллями Ставицького Держгеослужба замінила Мінекології у функціях контролю над НАК "Надра України", державною компанією, яка до цього володіла многими родовищами нафти та газу.

Вважалося, що секрет успіху Ставицького полягав у його знайомстві з тодішнім главою Мінагрополітики Миколою Присяжнюком, котрий був бізнес-партнером Юрія Іванющенка, другом Віктора Януковича.

Проте джерела роз'яснюють, що успіх Ставицького пояснений інакше. "Едик почав безпосереднє спілкування з Сашком (Олександром Януковичем. — ЕП), обходячи Присяжнюка. Саша дав йому карт-бланш", — говорить представник СБУ.

Він зазначає, що Знайти підхід до старшого сина президента Ставицькому вдалося завдяки його власному проекту, реалізованому для Олександра Януковича через компанію "Голден Деррік".

Їй було надано тридцять родовищ, що займають 70% території Полтавської області — основного регіону видобутку природного газу в Україні.

Ліцензії на ці ділянки були видані без конкурсу у рамках програми, розробленої командою Ставицького "Порядку видачі спецдозволів на користування надрами", затвердженого Кабміном навесні 2011 року через постанову №615.

Це не стало остаточним. У 2011 році компанія "Укрнафтобуріння" під загрозою втрати прав на розробку найбільшого газового родовища в Харківській області — Сахалінського родовища, виявилася під контролем Ставицького.

"Проблему з втратою прав на "Сахалінку" для "Укрнафтобуріння" створив Едик. Його служба виявила порушення у програмі робіт", — говорить екс-співробітник Мінекології. На його думку, для усунення цієї проблеми Злочевський залучив "важку артилерію" у вигляді свого друга, тодішнього віце-прем'єра Андрія Клюєва.

Однак вплив Олександра Януковича виявився сильнішим. Структури Злочевського змушені були продати свою частку в "Укрнафтобурінні" компаніям Ставицького, який теж обстоював інтереси старшого сина Януковича. Навесні 2012 року Злочевського звільнили з Мінекології, передавши посаду Ставицькому.

У мене до вас парі

Втеча Віктора Януковича до Росії в 2014 році змила всю силу його прихильників, включаючи Ставицького. Щоб врятувати награбоване, було вирішено продати активи представникам нової влади.

Саме тому згадані компанії "Голден Деррік" та "Укрнафтобуріння" перейшли під контроль Фукса, якого неодноразово помічали в Адміністрації президента. З того часу про долю інших енергетичних активів оточення Януковича нічого не відомо. Однак ця тиша в минулому.

Згідно з інформацією ЕП, естафету у Фукса перехопив Злочевський. Наприкінці 2017 року він придбав дві газовидобувні компанії у Іванющенка.

Йдеться про ТОВ "Альба ресурс" та ТОВ "Мировонкабудмонтаж", які мають спеціальні дозволи на роботи в Південно-Медведівському та Південно-Хрестищенському газовому родовищі в Харківській області з загальними запасами близько 8 мільярдів кубометрів пального.

Під час президенства Віктора Януковича ці компанії контролював фонд Іванющенка "Нові технології". Зараз контрольні пакети, які становлять 51%, обох ТОВ перейшли на кіпрські офшори Dafresion Services Limited і Dimoreno Ventures Limited.

Згідно з даними джерел ЕП, ці фірми з Лімасола представляють інтереси Злочевського. На це вказують непрямі ознаки: після зміни засновників "Мировонкабудмонтаж" та "Альба ресурс" отримали новий менеджмент, який мав зв'язок із Злочевським.

Так, директор "Альба ресурс" Сергій Гурський раніше очолював ТОВ "Геофізична компанія "Вікінг", чиї контактні дані збігаються з номером фірми "Інфоксводоканал" для якої Злочевський є власником.

Крім того, новопризначений голова ТОВ "Мировонкабудмонтаж" Зиновій Карман був помічником народного депутата Миколи Лісіна — бізнес-партнера Злочевського за Burisma Group, який загинув у 2011 році в автокатастрофі на київській окружній трасі.

Генпрокуратура в допомогу

Чому ця угода реалізувалася тільки зараз, через чотири роки після падіння команди Януковича? На це є дві причини.

По-перше, і "Альба ресурс", і "Мировонкабудмонтаж" мали п'ятирічні дозволи, термін дії яких закінчився 13 січня 2016 року.

Однак немає гарантії, що команда Іванющенка зможе продовжити ці ліцензії. Причина в тому, що "Юра Єнакіївський" є об'єктом кримінальної справи, порушеної Генпрокуратурою через "організацію розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах".

Тому Злочевський рішив розглядати угоду з проблемним продавцем лише в кінці 2016 року, коли менеджмент Іванющенка завершив останні процедури з продовженням спеціальних дозволів для "Альба ресурс" і "Мировонкабудмонтаж" на новий п'ятирічний термін — до 13 січня 2021 року.

Друга причина — до кінця 2017 року Злочевський не міг в'їхати в Україну, оскільки брав участь у кримінальному провадженні, розпочатому МВС навесні 2014 року "за фактом незаконного заволодіння коштами на суму понад 300 мільйонів гривень організованою групою посадових осіб Мінекології".

У рамках цього процесу на початку 2015 року тодішній керівник ГПУ Віталій Ярема оголосив Злочевського в розшук. Після цього суди наклали арешт на активи бізнесмена. Але на початку 2017 року Burisma оголосила про завершення всієї судової діяльності щодо свого президента Миколи Злочевського та його операційних компаній.

"Дане рішення — результат тривалої роботи обох сторін — Генеральної прокуратури та Burisma Group", — зазначалося в офіційній заяві.

Згідно з офіційною версією, досягнута мирова угода між Генпрокуратурою та компанією Burisma стала наслідком готовності Злочевського сплатити до держбюджету 180 мільйонів гривень штрафу. Однак реальна причина цікавіша.

"Злочевський і Кононенко — давні друзі. Вони знайомі понад 20 років, проживали на Рейтарській (вулиця в центрі Києва. — ЕП), відвідували один спортзал, займалися боротьбою. Їх поєднують особисті стосунки, а не бізнес", — говорить джерело ЕП. За його словами, Кононенко активно допомагав відновленню статусу Злочевського.

Власне, друг президента нічого особливого не зробив: він вчинив так, як за часів Януковича поводився Злочевський, коли той був міністром екології. "Злочевський особисто приймав Кононенка в кімнаті відпочинку міністра в 2011 році, вирішував його питання", — ділиться джерело.

Співрозмовник ЕП вважає, що, спираючись на ці відносини, Злочевський вирішив повернутися в Україну два місяці тому і вже почав планувати нові кроки. Одним з ймовірних об'єктів для поглинання стала "Інжинірингова компанія "Сфера плюс", яка також пов'язана з Іванющенком.

Проте, щоб ця угода стала можливою, команді Іванющенка слід буде вирішити питання з продовженням спеціального дозволу, що належить цій компанії, на Коломийську газову ділянку, термін дії якого завершується через півтора року.

Теги: видобутокПоділитись